Рішення

від 23.02.2012 по справі 5021/121/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.12

          Справа № 5021/121/12.

За позовом          Відкритого   акціонерного   товариства  Національної  акціонерної  страхової  компанії  «Оранта»  в особі  Сумської  обласної  дирекції,  м.Суми       

до відповідачів:           1)  Відкритого  акціонерного   товариства  «Шосткинський  хлібокомбінат», м.Шостка,  Сумської   області

          2)  Приватного   акціонерного   товариства  Страхового товариства  «Гарантія»,  м.Київ

Третя особа:          ОСОБА_1, АДРЕСА_1              

про стягнення          9 377  грн.  87 коп.  

СУДДЯ  ЛУГОВА Н.П.

Представники:

від позивача          ОСОБА_2, довіреність №  08-03-28/395-11 від   04.08.2011р.       

від відповідачів:          1)  не з‘явився

                              2) не з'явився

від третьої   особи:          не з‘явилася                  

У судовому  засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко  - Шелест  А.Г.

Суть спору:   позивач згідно вимог  прохальної  частини  позовної  заяви   просить  суд  стягнути з першого  відповідача  - ВАТ  «Шосткинський  хлібокомбінат» суму  франшизи з урахуванням інфляційних збитків  за  прострочення грошового  зобов‘язання у розмірі у сумі  537  грн. 52  коп. та 3 %  річних   від  простроченої  суми в сумі  16 грн. 43 коп.

Також, позивач просить суд  стягнути  з другого відповідача  -  ВАТ  СТ «Гарантія» суму  страхового відшкодування в сумі  8 117 грн. 27 коп.  та пеню  в сумі  706  грн. 65 коп.

Крім того,  позивач просить суд стягнути  з першого  та другого  відповідачів витрати  по сплаті  судового  збору.      

Перший відповідач  відзиву  на позовну заяву не  подав.

Другий  відповідач  подав відзив  на позовну  заяву  в  якому  заперечує проти позовних  вимог  посилаючись на те, що не є  боржником  по відношенню  до  позивача.

Зокрема, у відзиві  другий  відповідач вказує  на те, що обов‘язок  сплатити страхове  відшкодування   особі, яка має   право  на відшкодування  у ПрАТ «СТ  «Гарантія» виникає після  прийняття  рішення  про  виплату, що приймається на підставі  всіх  необхідних   для  розгляду  матеріалів  страхової  справи документів.    

Крім  того, другий  відповідач  вказує на те, що  виключно  лист  вигодонабувача -   ШВ  АКБ  «Правекс  - Банк» підтверджує  законність   виплати    ВАТ  НАСК «Оранта»  страхового  відшкодування  та набуття  позивачем  права  на відшкодування шкоди   в порядку  регресу  з  ПрАТ «СТ «Гарантія».

У відзиві  другий  відповідач  заперечує проти  стягнення  інфляційних  збитків  та річних, оскільки в  даному  випадку  позивач  не є кредитором, а відповідач боржником, а тому до цих правовідносин  не можуть  бути застосовані  положення ст. 625  ЦК України.  

Перший  та другий  відповідачі, а також  третя  особа  в судове засідання  не з'явилися, повноважних представників не направили, тому  справа  розглядається за наявними   матеріалами  на підставі   ст. 75  ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши  повноважного  представника позивача,  дослідивши та оцінивши надані докази,  суд  встановив:

29.04.2011р.  відбулися чергові загальні  збори  акціонерів  ВАТ  «Страхове  товариство  «Гарантія». За  результатами  зборів,  згідно п.   5   розділу XVII  «Прикінцевих   та  перехідних  положень»  Закону  України  «Про акціонерні  товариства» було  затверджено  у новій  редакції  Статут  Приватного  акціонерного товариства  «Страхове  товариство «Гарантія» згідно  п.  1.1.3. якого, новим  найменуванням другого відповідача є: Приватне акціонерне товариство  «Страхове  товариство «Гарантія».             

          21.10.2009р.  між  ВАТ НАСК «Оранта» та Фізичною  особою ОСОБА_3 було  укладено  договір  добровільного страхування  транспортного   засобу №  563154 на умовах Правил  добровільного  страхування  наземного транспорту (крім   залізничного) №  100  від 13.03.2007р., згідно  якого було  застраховано автомобіль DAEWOO Nexia,  державний  номер НОМЕР_1 на страхову суму  60  170 грн.

          При  цьому,  вигодонабувачем  за цим  договором  є ШВ  АКБ  «Правекс -  Банк».                  

          Вищевказаним договором  визначені страхові  ризики: ДТП, протиправні дії третіх  осіб,  стихійні  явища   (франшиза  750 грн.) та  незаконне  заволодіння  (франшиза  7%).

Умовами договору, а саме, п. 2.1.1. передбачено обов'язок страхувальника сплачувати страхові платежі  у визначений  термін  та виконувати умови договору та в свою чергу, обов‘язок страховика у  разі  настання  страхового  випадку   здійснювати виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну  застрахованому  транспортному  засобу та застрахованому додатковому  обладнанню внаслідок  настання страхового випадку  в порядку  і  на умовах  визначених  цим договором.

Пунктом 2.3.1. договору  передбачено, що відповідно до Правил, страховими ризиками   є втрата  або  пошкодження застрахованого  транспортного   засобу внаслідок  настання, зокрема,   зіткнення застрахованого   транспортного  засобу  під час руху  з  рухомими чи нерухомими   предметами.

В  обґрунтування вимог  викладених  у   позовній  заяві позивач  посилається  на те,  що 11.01.2010р.  ОСОБА_3 керуючи  автомобілем DAEWOO Nexia,  державний  номер НОМЕР_1 рухався  по вул.  Привокзальній в м.Шостка, Сумської  області. В цей  час  ОСОБА_1  керуючи   автомобілем  ЗІЛ 5301 АО, державний номер НОМЕР_2 допустив  зіткнення  з зазначеним  автомобілем.

Факт  дорожньо -  транспортної  пригоди   підтверджується  довідкою  № 185 від  13.01.2010р. виданою    відділом  ДАІ з  обслуговування  м.Шостка,  Шосткинського  району  та АТІ.

В  зв'язку  з викладеними обставинами, страхувальник  -  ОСОБА_3   звернувся до  Шосткинського місцевого   відділення  НАСК  «Оранта» з заявою  про страхову  виплату №  3/10  від  11.01.2010р.  

Також, 12.01.2010р. ОСОБА_3 подав  заяву  про проведення дослідження з метою  визначення  розміру  матеріального   збитку завданого  йому  як власникові автомобіля  в результаті  ДТП.

У відповідності  до  звіту  дослідження  спеціаліста  № 91  від  04.03.2010р.,  матеріальний  збиток, завданий  власникові DAEWOO Nexia,  державний  номер НОМЕР_1 склав  10  949   грн. 07 коп.

Умовами договору, а саме,   п. 2.9.4.2 передбачено, що  страховик  (позивач) зобов‘язаний  протягом  2 (двох)  робочих днів  з моменту   отримання  письмової  заяви  страхувальника про  страхову  виплату  вжити заходи по оформленню  всіх  необхідних документів для  своєчасного  здійснення  виплати   страхового  відшкодування. Зокрема, після  складання  страхового  акту  провести  виплату  страхового відшкодування  в терміни  встановлені  п.   2.11.4 та п. 2.11.5 договору.

Як  свідчать матеріали справи, позивачем  у справі  було  складено страховий  акт  №  333-0310/1823 від  12.04.2010р. у якому  зафіксовано інформацію про страховий  випадок.    

Згідно з п.  2.3.4. договору, страховий  випадок - це  страховий  ризик (подія), зазначений у п. 1.2. цього  договору, що відбувся  і  з настанням якого виникає обов‘язок  страховика  здійснити  виплату страхового  відшкодування страхувальнику  або іншій  третій  особі.

Відповідно  до п.  2.5.1. договору,  страхова  сума -  це  грошова сума,  в межах  якої страховик зобов'язаний  провести виплату  страхового  відшкодування при  настанні  страхового  випадку.

Також,  згідно  п. 2.6.1.  договору,  франшиза – це частина збитків, що не відшкодовується  страховиком.

При цьому,  у разі  застосування безумовної франшизи в усіх  випадках  розмір страхового  відшкодування  зменшується  на розмір  франшизи

Так, згідно розрахунку  розміру  страхового  відшкодування від  09.03.2010р.   за договором  страхування  серії   УБ 563154 від  21.10.2009р., сума  прямих  збитків  без  ПДВ склала 9 377 грн. 27  коп. (при  безумовній  франшизі в  сумі  750 грн. 00 коп.).

Отже, за вирахуванням суми   франшизи та суми  ПДВ  розмір  страхового відшкодування  склав  8  627 грн. 27 коп.

Згідно  п. 2.11.4.1. договору, страховик  після  складення страхового акту із визначенням розміру  страхового   відшкодування, в строк до 15 (п‘ятнадцяти)  робочих  днів  здійснює його  виплату.               

Матеріалами справи підтверджено,  що згідно  платіжного   доручення  № 1878 від  28.04.2010р. позивачем  у справі було  виплачено ОСОБА_3     суму  страхового  відшкодування у розмірі  8 627  грн.  27  коп.                        

Відповідно  до ст.  1166  ЦК України,  шкода завдана  неправомірними рішеннями,  діями  чи бездіяльністю  особистим  немайновим  правам  фізичної  або юридичної  особи, а також  шкода,  завдана  майну  фізичної  або юридичної  особи, відшкодовується  в повному обсязі  особою, яка її   завдала.    

Статтею  1191  ЦК України   передбачено, що  особа, яка  відшкодувала  шкоду,   завдану  іншою особою, має  право  зворотної  вимоги  (регресу)  до винної особи у розмірі  виплаченого  відшкодування.

Також,  згідно   ст.  993  ЦК  України та ст. 27  Закону  України «Про страхування»  до страховика, який  виплатив  страхове  відшкодування за договором  майнового  страхування, в межах  фактичних затрат переходить право  вимоги, яке  страхувальник  або інша  особа, що  одержала   страхове  відшкодування  за договором  майнового страхування,  має до особи, відповідальної   за  заподіяний збиток.

Як встановлено судом, у відповідності  до постанови Шосткинського   міськрайонного  суду Сумської   області від 26.01.2010р.  по справі  № 3-51/2010р., по матеріалам, що надійшли  від   ВДАІ  з обслуговування  м.Шостка, Шосткинського  району та автомобільно -  технічної інспекції у відношенні  ОСОБА_1, що працює водієм на ВАТ  «Шосткинський  хлібокомбінат», про притягнення до адміністративної  відповідальності  за ст.  124 КпАП  України,   підтверджено  факт вчинення ним  правопорушення внаслідок  якого  сталося ДТП по вул. Привокзальній,  в м.Шостка, Сумської області.

Слід  зазначити, що довідкою  відділення ДАІ  з   обслуговування м. Шостки   № 185  від  13.01.2010р. підтверджено, що  транспортний  засіб який  був під керуванням  водія ОСОБА_1  належить, саме, ВАТ  «Шосткинський  хлібокомбінат».

Згідно  п. 1  ст. 1172 ЦК України,  юридична або фізична особа  відшкодовує шкоду,  завдану  їхнім  працівником  під час  виконання  ним  своїх  трудових  (службових) обов‘язків.

Позивачем  у  справі  було направлено  ВАТ «Шосткинський  хлібокомбінат» претензію за № 06-10/2305  від 13.10.2010р. про відшкодування  матеріальних збитків  в  сумі 8 627 грн. 27 коп.

У відповідь  на претензію першим відповідачем було надіслано позивачу  договір  обов‘язкового  страхування  цивільно – правової  відповідальності  власників  наземних транспортних засобів, а саме, поліс  № ВС/5288145 з терміном дії  з 15.02.2009р.   по  14.02.2010р., укладений між   ВАТ СТ «Гарантія»  та  ВАТ «Шосткинський  хлібокомбінат».        

Вказаним  полісом  було забезпечено транспортний засіб  ЗИЛ 5301 АО, номер  НОМЕР_2, що належить першому  відповідачу. При  цьому, сума  франшизи за полісом  складає  510  грн. 00 коп.

Відповідно  до ст.  12  Закону  України «Про обов'язкове  страхування цивільно -  правової відповідальності власників  наземних  транспортних  засобів», розмір франшизи при  відшкодуванні  шкоди,  заподіяної майну  потерпілих, встановлюється  при укладанні  договору  обов‘язкового  страхування цивільно -  правової відповідальності  і  не може  перевищувати  2   відсотки   від ліміту  відповідальності страховика,  в межах  якого   відшкодовується  збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове  відшкодування  завжди  зменшується  на суму  франшизи,  розрахованої  за  правилами цього  підпункту.

Отже, виходячи з викладеного  сума франшизи   в розмірі  510 грн. 00  коп.   має бути стягнута з першого  відповідача.

Крім  того, позивач  просить суд стягнути   з першого  відповідача  суму  боргу  з урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за час  прострочення з грудня  2010р.  по грудень  2011 р. в сумі 27  грн. 54   коп.  та 3 %  річних  в сумі  16 грн.  43 коп.

Відповідно  до ч. 2  ст.  625  ЦК України, боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов‘язання, на вимогу  кредитора  зобов'язаний  сплатити суму боргу  з урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь  час  прострочення, а також  три  проценти  річних  від  простроченої суми, якщо  інший  розмір процентів  не встановлений договором або законом.

Суд вважає  за необхідне зазначити, що згідно узагальнення  судової  практики  Верховного  суду України з розгляду цивільних справ,  що виникають з договорів  страхування, оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.          

Отже, виходячи  з викладеного підлягають задоволенню вимоги позивача  щодо стягнення з першого  відповідача інфляційних  збитків  в сумі 27  грн. 54   коп.  та 3 %  річних  в сумі  16 грн.  43 коп.

У відповідності  до ст. 22  Закону  України «Про обов'язкове  страхування цивільно -  правової відповідальності власників  наземних  транспортних  засобів»,  при  настанні страхового випадку відповідно до лімітів  відповідальності страховика ним  відшкодовується  у встановленому  цим  Законом порядку  оцінена  шкоду, яка   була  заподіяна у результаті   дорожньо -  транспортної пригоди  життю,  здоров‘ю, майну  третьої особи.

Виходячи  з положень  даної норми,  а  також, враховуючи, що відповідно  до договору  обов‘язкового  страхування  цивільно -  правової відповідальності власників  наземних  транспортних  засобів   (поліс №  ВС/5288145),  цивільно -  правова відповідальність водіїв  ВАТ «Шосткинський  хлібокомбінат», що здійснюють керування  автомобілем ЗІЛ 5301 АО,  державний номер НОМЕР_2  застрахована в ВАТ СТ «Гарантія», сума  страхового  відшкодування у  розмірі  8 117 грн. 27 коп. сплачена  позивачем  у справі   ОСОБА_3 має бути стягнута в порядку  регресу з другого  відповідача.

Слід зазначити, що 13.01.2011р. позивачем  у справі  було направлено другому відповідачу  претензію за № 06-10/53 про відшкодування матеріальних збитків  в сумі  8 627 грн.  27  коп.

Як вбачається з матеріалів  справи,  відповідь  на претензію позивача,  була  надана другим відповідачем лише через сім   місяців, зокрема згідно листа за № 566/11 від  04.08.2011р.  позивача  було  повідомлено про те, що з метою   подальшого  розгляду  претензії  необхідно надати детальні  пояснення  щодо   розрахунку  коефіцієнту  фізичного  зносу  автомобіля  DAEWOO Nexia,  державний  номер НОМЕР_1.

Листом  №  06-15/1638 від  23.08.2011р. позивачем   було надано відповідь  на вказаний лист  другого відповідача, а також запропоновано в найкоротший термін  здійснити відшкодування.                        

Крім того,  19.09.2011р. на адресу  позивача  надійшов  лист  від  другого відповідача   з проханням надати кольорові фотографії пошкодженого при ДТП автомобіля та повідомлено,  що після   цього   ним  буде  прийнято  рішення   по регресній   вимозі.

28.09.2011р. позивачем  електронною поштою було  надіслано другому  відповідачу  витребувані  фотографії.

Заперечуючи проти позовних  вимог другий  відповідач вказує   на те,   що не є боржником  по відношенню до  позивача,  оскільки останнім не було  надано йому  всіх необхідних для розгляду страхової  справи документів на підставі яких він має прийняти  рішення  про виплату.  

Проте, в обґрунтування  заперечень другим відповідачем  не надано  суду доказів, що підтверджують факт звернення  до позивача  з вимогою надати перелік документів, визначених законодавством  для страхової  справи.

Натомість вищеперелічені  листи  позивача  свідчать про  факти  направлення  на адресу другого  відповідача документів, що витребовувалися ним задля  здійснення  страхового  відшкодування    

Станом  на 23.01.2012р.,  другим відповідачем   - ВАТ  Страхове  товариство  «Гарантія»  суму  страхового відшкодування у  розмірі  8 117  грн.  27  коп. не сплачено.

Відповідно  до ст.  37.2 Закону  України  «Про  обов‘язкове  страхування  цивільно -  правової  відповідальності   власників  наземних  транспортних  засобів»  за кожен  день прострочення  виплати  страхового відшкодування з вини страховика  або  МТСБУ  особі,  яка має  право  на отримання  такого  відшкодування  сплачується  пеня з розрахунку  подвійної  облікової  ставки Національного  банку  України, яка  діє  у період, за який  нараховується  пеня.

За період з   30.06.2011р.  по  20.01.2012р. позивачем  було  нараховано відповідачеві  пеню в сумі   706  грн. 65 коп.   

 Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов“язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов“язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною  6  ст.  232  ГК України  передбачено,  що нарахування  штрафних санкцій  за прострочення  виконання зобов‘язання, якщо інше  не встановлено   законом  або договором,  припиняється  через  шість місяців  від дня, коли  зобов‘язання мало бути  виконано.

Отже, виходячи з положень даної норми період нарахування  штрафних санкцій, зокрема, пені не може  перевищувати шестимісячного  терміну.

Проте, в порушення  вимог законодавства, позивачем  було  нараховано пеню другому  відповідачу з перевищенням встановленого для нарахуванні  пені строку.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з другого  відповідача пені  підлягають частковому  задоволенню в сумі 634  грн. 26  коп., в частині стягнення пені в сумі   72  грн. 39  коп., суд відмовляє в задоволенні позову  в цій  частині.    

Згідно п. 2.1. Закону  України «Про судовий  збір» з першого та  другого  відповідачів підлягає  стягненню на користь  позивача  1  609  грн. 50 коп.  витрат  по сплаті  судового  збору.                                    

          На підставі викладеного, керуючись п. 2.1. Закону  України «Про судовий  збір», ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково в сумі 9 305  грн.  50 коп.

2.Стягнути з Відкритого  акціонерного   товариства  «Шосткинський  хлібокомбінат» (41100, Сумська  область, м.Шостка, вул.  Шевченка,  53, код 00379494) на користь  Відкритого   акціонерного   товариства  Національної  акціонерної  страхової  компанії  «Оранта»  в особі  Сумської  обласної  дирекції (40030,  м.Суми,  вул. Засумська, 3, код 00034186)  суму  франшизи з урахуванням інфляційних збитків за  прострочення грошового  зобов‘язання  в сумі  537  грн. 52  коп. та 3 %  річних   від  простроченої  суми в сумі  16 грн. 43 коп.; судовий  збір в сумі 804  грн. 75  коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове  товариство «Гарантія» (01601, м.Київ, вул.  Печерський  узвіз, 3, код 33688622)  на користь    Відкритого   акціонерного   товариства  Національної  акціонерної  страхової  компанії  «Оранта»  в особі  Сумської  обласної  дирекції (40030,  м.Суми,  вул. Засумська, 3, код 00034186) суму  страхового  відшкодування в розмірі 8 117 грн. 27 коп.  та пеню в сумі 634  грн. 26  коп.;  судовий  збір в сумі 804  грн. 75  коп.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити в задоволенні позову  в частині стягнення  з Приватного акціонерного товариства  «Страхове  товариство «Гарантія» пені в сумі 72  грн. 39  коп.  

СУДДЯ                                                                                                     Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.   

Повний текст рішення підписано 28.02.2012 року.