Рішення

від 22.07.2008 по справі 11/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

22.07.2008                                                            

Справа  № 11/85

 За позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1,

 м. Львів

 до відповідача Товариства з обмеженою

відповідальністю "Вторма-Ужгород", 

м. Ужгород

 про: стягнення  4155,52 

грн.

Головуючий суддя - Якимчук

Л.М.  

Представники:

від позивача

- ОСОБА_2 - представник, довіреність від 30.01.2008.

від відповідача

- не з"явився.

СУТЬ  СПОРУ:  Позивач звернувся до суду з позовом про

стягнення з відповідача    3700 грн.

боргу за надані експедиційні послуги згідно заявок-договорів  від 07.02.2008, 12.02.2008, 27.02.2008 та

06.03.2008, а також 130,67 грн. пені, 19,60грн. три проценти річних та

305,25грн. втрат від інфляції.

Відповідач письмовий відзив на позов 

та витребувані судом матеріали не подав, явку свого уповноваженого

представника у судове засідання не забезпечив, у зв'язку з чим спір вирішується

за наявними у справі матеріалами  та без

його участі, відповідно до статті 75 ГПК України.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши

зібрані у ній докази,  заслухавши

пояснення уповноваженого представника позивача,   суд

ВСТАНОВИВ:

          Між сторонами у спорі укладено

договори-заявки б/н від 07.02.2008, 12.02.2008, 27.02.2008 та 06.03.2008 про

надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до яких перевізник

(позивач), за завданням  замовника

(відповідача),  зобов'язувався прийняти

вантаж на місці завантаження і здати на місці вивантаження, тобто перевезти

вантаж, а останній у свою чергу зобов'язувався проводити розрахунок за надані

послуги протягом трьох банківських днів з моменту отримання оригіналів рахунку,

податкової накладної, акту виконаних робіт та товаро-транспортної накладної.

          Відповідно до статті 173

Господарського кодексу України господарським визнається зобов"язання, що

виникає між суб"єктом господарювання та іншим учасником  господарських відносин у сфері господарювання

з підстав, передбачених цим  Кодексом, в

силу якого один суб"єкт (зобов"язана сторона, у тому  числі боржник) зобов"язаний вчинити

певну дію господарського  чи

управлінсько-господарського характеру на користь  іншого суб"єкта (виконати роботу,

передати майно, сплатити  гроші, надати

інформацію тощо), або утриматись  від

певних  дій, а інший  суб"єкт 

(управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від

зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

          Статтею 193 Господарського кодексу

України передбачено, що  суб'єкти

господарювання  та інші учасники

господарських відносин  повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання -відповідно до вимог,

що  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються  відповідні положення Цивільного кодексу

України з урахуванням  особливостей,

передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу 

щодо належного виконання 

зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

Позивач своє зобов'язання виконав у

повному обсязі, що підтверджується товарно-транспортними накладними  від 07.02.2008 №23 та від 27.02.2008 №35.

Вартість наданих позивачем послуг становить 3700грн.,  однак, відповідач вартість  наданих послуг  не оплатив, у зв'язку з чим утворився борг.

Разом з тим з відповідача належить стягнути на користь позивача суму 950грн., а

в частині стягнення 2750грн. провадження у справі припинити,  на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України,  у зв'язку зі сплатою  вказаної суми 

відповідачем після порушення провадження у справі, що підтверджується

копіями платіжних доручень №№2321  від

04.06.2008 та 2381 від 18.06.2008 на суму 1375грн. кожне.

Крім того, позивач  нарахував відповідачу пеню у розмірі

130грн.  за період з  07.02.2008 по 06.03.2008, однак, у їх

стягненні  належить відмовити, оскільки

договорами- заявками  б/н від 07.02.2008,

12.02.2008, 27.02.2008 та 06.03.2008 не передбачено таку відповідальність.

        Відповідно до статті 625 Цивільного

кодексу України  позивач просить стягнути

з відповідача 425,97грн. інфляційних втрат та 36,42грн. трьох процентів річних

з простроченої суми за період   

лютий-червень 2008 року, які теж належить стягнути.

        На підставі статті 49 ГПК України

позивач просить відшкодувати йому 800грн. адокатських послуг.

          У підтвердження надання таких послуг

та  їх оплати  позивач подав суду договір про надання

юридичних послуг від 19.04.2008, свідоцтво про реєстрацію адвокатського

об'єднання, з яким  укладено зазначений

договір, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1112,

видане  21.09.2001, а також копію

платіжного доручення №42 від 04.07.2008 про перерахування суми 800грн.

        Відповідно до статті 44 ГПК України

вказані витрати належать до складу судових 

і підлягають розподілу пропорційно 

розміру задоволених  позовних

вимог, у зв'язку з чим сума 798грн. підлягає стягненню з  відповідача на користь позивача.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80

п.1.1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

                                         СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з

обмеженою відповідальністю „Вторма-Ужгород” (м.Ужгород, вул.Успенського, 15,

код 05512006)    на користь    Приватного підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму  1412,39грн., з яких: 950грн.  борг, 425,97грн. інфляційні, 36,42грн. три

проценти річних,   а також 102грн. у

відшкодування витрат по оплаті державного мита та 118грн. у відшкодування

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 798грн. у

відшкодування витрат на оплату адвокатських послуг.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 2750грн.

основного боргу провадження у справі припинити, судові витрати покласти на

відповідача.

4. В  частині стягнення 130,67грн. пені відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в

порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                

Л.М.Якимчук