Рішення

від 02.04.2008 по справі 18/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        02.04.2008 р.                                                                      Справа № 18/71

За позовом Державного управління екології та природних ресурсів в Полтавській області, м. Полтава

до  Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук

про стягнення 228123,00 грн.

                                                                         Суддя  Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Лісняк О. В.

від відповідача: Ковальчук О.М.

Розглядається позовна заява про стягнення 228123 грн. збитків, завданих відповідачем у 2004р. внаслідок забруднення підземних вод ставком-випарником нафтопродуктами.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в районі розміщення ставка-випарника АТ «Укртатнафта»виявлено забруднення підземних ґрунтових вод, що, на думку позивача, свідчить про порушення з боку підприємства вимог ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та ст.ст.110, 111 Водного кодексу України; вина й протиправність дій АТ «Укртатнафта»полягає в тому, що підприємство не здійснює заходи щодо попередження забруднення підземних вод.

Ухвалою суду від 06.03.2008р. замінено позивача - Державне управління екології та природних ресурсів в Полтавській області його правонаступником - Державною екологічною інспекцією в Полтавській області.    

В поясненнях від 31.03.2008р. позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що факт забруднення  був встановлений ще в 1991р., тому позивач звернувся з даним позовом за межами строку позовної давності, забруднення виникло внаслідок  проектних помилок –невірної оцінки коефіцієнтів фільтрації ґрунтів, а не внаслідок протиправних дій відповідача; крім того відповідачем вживалися заходи направлені на ліквідацію даного забруднення –введення в експлуатацію блоку ректифікації, на даний час забруднення має показники, які не перевищують допустимі норми; також господарським судом Полтавської області розглядалася справа №12/312 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, ухвалою від 14.07.2005р. провадження у вказаній справі було припинено, в зв'язку з чим повторне звернення з даним позовом не допускається. Відповідач вважає позов безпідставним з огляду на положення п.п.4.3 та 4.6 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995р. № 37.

Ухвалами від 04.07.2006р. та від 20.03.2007р. з метою встановлення обставин справи, пов'язаних з предметом спору, судом були призначені по справі комплексні судові експертизи за клопотаннями відповідача. Проведення експертиз було доручено Українському науково-дослідному інституту екологічних проблем (м. Харків) та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ). Провадження у справі зупинялося на строк проведення судових експертиз.

04.12.2007р. провадження у справі поновлено у зв'язку з надходженням експертного висновку УкрНДІ екологічних проблем від 20.12.2006р. «Результати робіт, виконаних згідно ухвали Господарського суду Полтавської області № 18/71 від 04.07.2006р.»та висновків судових експертів Київського НДІ судових експертиз № 3270 від 14.08.2007р. «Судово-економічної експертизи», № 3271 від 14.11.2007р. «Судової будівельно-технічної експертизи»та № 3272 від 03.09.2007р. «Судово-товарознавчої експертизи».

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

В 2005 році Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (далі –УкрНДІ екологічних проблем) складено  зведений інформаційний звіт на тему: “Контроль ефективності водоохоронних заходів, що реалізуються ЗАТ “Укртатнафта” в зоні розміщення об'єктів Кременчуцького нафтопереробного заводу” 2004р.  (т.1 а.с. 14 –24).

На підставі даних таблиці 6.2 “Динаміка масштабів забруднення підземних вод та величина збитків за  1996-2002, 2004 р.р.” даного Звіту  (т.1 а.с. 20) позивач визначив, що у 2004 році унаслідок забруднення підземних вод в районі ставка-випарника нафтопродуктами відповідачем державі завдано збитків на суму 228123 грн. Дана сума збитків розрахована позивачем  на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995р. № 37.

Позивач  вважає, що вина й протиправність дій відповідача полягає в невиконанні вимог  Водного кодексу України в частині здіснення заходів щодо попередження забруднення підземних вод. На підставі зазначеного позивач прохає стягнути  з відповідача 228123 грн. збитків.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України особи, винні у забрудненні та засмічення вод, несуть відповідальність за порушення водного законодавства. Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи  та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України  від 18.05.1995р. № 37, зареєстрована в Міністерстві юстиції України  01.06.1995р. за № 162/698, зі подальшими змінами та доповненнями  (надалі –Методика № 37).

Згідно п.4.3 даної Методики відповідальність за порушення водоохоронного законодавства не настає, якщо порушення норм водокористування виникло з незалежних від водокористувача непередбачених проектом обставин.

Як свідчать матеріали справи, забруднення підземних вод в районі ставка-випарника виникло внаслідок помилки під час проектування вказаного об'єкту –невірної оцінки коефіцієнтів фільтрації ґрунтів. Помилка була допущена проектувальною організацією, а не водокористувачем –АТ «Укртатнафта».

Так, згідно постанови старшого слідчого прокуратури Автозаводського району м. Кременчука Скиби В.Б. від 02.06.1991р. про припинення кримінальної справи № 90816005, порушеної за фактом нанесення шкоди навколишньому природному середовищу, в тому числі і від забруднення підземних вод в районі ставка-випарника АТ «Укртатнафта»(копія в матеріалах справи), –проектування ставка-випарника АТ «Укртатнафта»здійснювалось ще в 60-ті роки XX століття трьома науково-дослідними інститутами СРСР; забруднення виникло через помилки під час проектування та будівництва очисних споруд Кременчуцького НПЗ через неврахування коефіцієнту фільтрації порід (т.1 а.с.34-37).

Згідно висновку експертів УкрНДІ екологічних проблем від 20.12.2006р. головною причиною забруднення є очисні споруди Кременчуцького НПЗ, що розташовані за межами території заводу та призначені для прийому стічних вод п'яти систем каналізації. Ставок-випарник АТ «Укртатнафта»проектувався як нефільтруюча споруда, але ряд помилкових рішень, прийнятих під час його будівництва, різко знизив його природоохоронну ефективність, в результаті чого відбулася фільтрація стічних вод зі ставка-випарника до підземних водоносних горизонтів. Починаючи з 1967 року в процесі багаторічної експлуатації об'єктів Кременчуцького нафтопереробного заводу, включаючи ставок-випарник, сформувалося джерело забруднення ґрунтів (рідкими нафтопродуктами в межах промислової площадки) та підземних і поверхневих вод (розчиненими нафтопродуктами й фенолами). Забруднення формувалося протягом тривалого часу (починаючи з введення заводу в експлуатацію по 1995 рік), що викликало  забруднення підземних вод регіонального масштабу. Забруднення не є разовим, тобто відбулося не протягом 2004 року, основна частина забруднення сформувалася з 1967 року по 1995 рік (аркуші висновку 3, 5-14, 20).

Згідно п.1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Згідно п.1.7 вищевказаного роз'яснення, якщо у процесі вирішення спору буде виявлено факт порушення природоохоронного законодавства, зумовленого недоліками у роботі проектувальної чи будівельної організації, у господарського суду немає підстав для задоволення позовних вимог. У такому випадку позивач, з урахуванням характеру і строків виявлення недоліків, не позбавлений права на звернення з позовом до згаданої організації.

Як свідчать матеріали справи, основною причиною забруднення ґрунту та підземних вод в районі впливу промислової площадки та очисних споруд АТ «Укртатнафта»є помилки проектувальних та будівельних організацій, а не діяльність підприємства; вина АТ «Укртатнафта»та причинний зв'язок між діяльністю підприємства та нанесеною шкодою навколишньому середовищу відсутні.

Посилання позивача на те, що забруднення виникло в 2004 році є необґрунтованим з огляду на наступне.

Згідно висновку експертів УкрНДІ екологічних проблем від 20.12.2006р. розмір збитків від забруднення підземних вод нафтопродуктами в районі впливу об'єктів Кременчуцького НПЗ: в 1996 році –4,5 млн. грн.; в 2002 році –1,0 млн. грн.; в 2004 році –0,2 млн. грн. Зменшення розміру забруднення та, відповідно, розміру завданих Державі збитків, відбулося в результаті водоохоронної діяльності АТ «Укртатнафта»і екологічної ефективності реалізованих заходів. За період з 1990 по 2002 рік збиток, нанесений державі від забруднення підземних вод, знизився в 4,5 рази. У 2004 році збиток склав 0,238 млн. грн., що в 16 разів менше, ніж в 1996 році.

Площі й обсяги забруднення станом на 1996, 2002 і 2004 роки поглинаються одне одним, а саме: площа забруднення в 8,79 км2 станом на 2004 рік входить у площу в 32,34 км2 станом на 2002 рік, що у свою чергу входить у площу 147 км2 станом на 1996 рік, тобто економічний збиток станом на 2004 рік існував в 1996 році і входив у нього. З огляду на фактичні темпи зниження площі забруднення з 147 км2 станом на 1996 рік до 8,79 км2 станом на 2004 рік (тобто на 94%) і триваюче зниження в наступні роки, «імовірний внесок»до існуючого забруднення за 2004 рік може бути оцінений як не існуючий (аркуші висновку 15- 20).

Таким чином, дане забруднення відбулося протягом 1967-1995 років, а не у 2004 році; розмір забруднення 2004 року (відшкодування якого є предметом позову) є залишковим забрудненням 1967-1995 років. Факт виникнення нового забруднення у 2004 році матеріалами справи не підтверджується.

Позивач 25.10.2004р. звертався до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача збитків, завданих відповідачем внаслідок забруднення підземних вод ставком-випарником нафтопродуктами в період до 2003 року (справа № 12/312). Ухвалою суду від 14.07.2005р.  провадження у  даній справі було припинено в зв'язку з відмовою позивача від  позову.

Відповідно до ч.2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Отже, спір вказаного забруднення, яке відбулося протягом 1967-1995 років, вже розглядався судом.

При цьому твердження відповідача на наявність підстав для  припинення провадження у даній справі з наведених обставин судом відхиляються, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення збитків за забруднення, завданих саме протягом 2004 року.

Згідно п.4.6 Методики №37 при наявності у винуватця скиду документальних даних про екологічно обґрунтовані витрати коштів на ліквідацію наслідків забруднення, сума цих коштів виключається з розрахованої суми збитків.

Згідно висновку УкрНДІ екологічних проблем від 20.12.2006р., в 1991-1995 роках існувала передумова міграції забруднених підземних вод за межі промислової площадки в результаті їхнього розтікання, а в районі ставка-випарника АТ «Укртатнафта»утворилося джерело забруднення регіонального масштабу. З метою ліквідації даного забруднення науковцями УкрНДІ екологічних проблем були запропоновані наступні заходи (що відносяться до предмету даного спору): локалізація джерел забруднення шляхом будівництва протифільтраційної завіси; виведення на поверхню споруд нафтопереробного заводу та заміна напівзаглиблених залізобетонних резервуарів на поверхневі стальні; вилучення рідких нафтопродуктів за допомогою спеціальних систем, які призводять до ліквідації рідких нафтопродуктів і стягуванню контуру забруднення (система інженерного захисту); впровадження технології ректифікації сульфідовмістовних конденсатів шляхом дообладнання установок ГК-3/1 №1 і №2 блоком ректифікації (аркуші висновку 7 –9).

Зазначені заходи були реалізовані АТ «Укртатнафта», а саме: локалізовано забруднення навколо очисних споруд шляхом будівництва протифільтраційної завіси; замінено напівзаглиблені залізобетонні резервуари на стальні наземні; введено систему інженерного захисту шляхом закупівлі та встановлення технологічних насосних установок для вилучення рідких нафтопродуктів; побудовано та введено до експлуатації блок ректифікації сульфідовмістовних конденсатів на установках ГК-3/1 №1 та №2 (т.1 а.с.94-98; аркуші висновку 9 –15).

Посилання позивача на те, що будівництво протифільтраційної завіси та введення до експлуатацію блоку ректифікації сульфідовмістовних конденсатів на установках ГК-3/1 №1 та №2  не були направлені на ліквідацію забруднення підземних вод, а є превентивними заходами, спрямованими на попередження екологічного забруднення, спростовуються висновками експертів.

У висновку експерта Київського НДІ судових експертиз від 14.11.2007р. № 3271 відображено технологію та особливості будівництва наземних стальних резервуарів та протифільтраційної завіси навколо очисних споруд нафтопереробного заводу та вказано їх функціональне призначення –зменшення навантаження на підземні водоносні горизонти та локалізація забруднення ґрунту та підземних вод в районі промислової площадки та очисних споруд АТ «Укртатнафта»(т.3 справи).

У висновку експерта Київського НДІ судових експертиз від 03.09.2007р. № 3272 відображено функціональне призначення та технічні характеристики блоку ректифікації сульфідовмістовних конденсатів на установках ГК-3/1 №1 та №2; підтверджено висновки експертів УкрНДІ екологічних проблем, згідно яких після введення до експлуатації блоку ректифікації, навантаження на ставок-випарник АТ «Укртатнафта»зменшилося до мінімуму, що дозволило відновити фауну ставка, тобто його біологічну очисну функцію. Як наслідок, якість води у ставку-випарнику наблизилося до ГДК і призводить до ліквідації забруднення минулих років шляхом розбавлення забруднених вод у підземних водоносних горизонтах (т.3 справи).

Згідно висновку УкрНДІ екологічних проблем від 20.12.2006р. всі вище перераховані заходи економічно обґрунтовані та направлені на ліквідацію забруднення підземних вод (аркуші висновку 10 - 14, 19, 20).

У висновку експерта Київського НДІ судових експертиз від 14.08.2007р. № 3270 підраховані витрати АТ «Укртатнафта»на заходи з ліквідації забруднення ґрунту та підземних вод в районі впливу промислової площадки та очисних споруд підприємства. За висновком судового експерту первинними бухгалтерськими документами підтверджені наступні суми витрат АТ «Укртатнафта»: 1) на проектування, закупівлю обладнання, будівництво та монтаж блоку ректифікації сульфідовмістовних конденсатів на установках ГК-3/1 №1 та №2 –15 916 330,97 грн.; на закупівлю обладнання та заміну напівзаглиблених залізобетонних резервуарів на наземні стальні –42 843 723,30 грн.; на будівництво та обслуговування протифільтраційної завіси –1 000 904,79 грн. (т.3 справи).

Згідно висновку експерта УкрНДІ екологічних проблем від 20.12.2006р., витрати АТ «Укртатнафта», що пов'язані з вилученням рідких нафтопродуктів з підземних горизонтів у 2003-2004 роках, становлять 2 710 452,00 грн. (в тому числі у 2003 році –1 385 048,00 грн., у 2004 році –1 325 404,00 грн.).

Таким чином, сума екологічно обґрунтованих витрат АТ «Укртатнафта»на ліквідацію наслідків забруднення значно перевищує заявлену до стягнення позивачем суму збитків.

З урахуванням положень пункту 4.6 Методики №37, сума екологічно обґрунтованих витрат АТ «Укртатнафта»на ліквідацію наслідків забруднення виключається з розрахованої позивачем суми збитків.

Заперечення позивача в цій частині з мотивів неподання відповідачем в порядку досудового врегулювання спору документальних даних про суму витрат, направлених на ліквідацію наслідків забруднення, судом відхиляються, оскільки  доказів витребування таких даних у відповідача позивач суду не надав. Крім того, позивач не був позбавлений права провести перерахунок суми збитків під час розгляду даної справи на підставі поданих документів та висновків судових експертиз.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно рахунків УкрНДІ екологічних проблем №548 від 27.11.2006р. та № 34 від 25.01.2007р. вартість проведеної даною установою експертизи, яка підтверджена висновком від 20.12.2006р. «Результати робіт, виконаних згідно ухвали Господарського суду Полтавської області № 18/71 від 04.07.2006р.»становить 40800,00 грн. Дана сума сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 21.12.2006р. №13636 та від 31.01.2007р. № 837.

Згідно рахунку КНДІСЕ  № 1606/16 від 17.04.2007р., листа вх. № 0412 від 14.01.2008р. вартість проведеної даною установою судово-економічної експертизи № 3270 від 14.08.2007р. становить 2885,40 грн., яка сплачена відповідачем за платіжним дорученням від 03.05.2007р. № 4550.

Згідно рахунку КНДІСЕ № 2568/16   від   20.06.2007р.,  листа вх. № 18473 від 19.11.2007р. вартість проведеної даною установою судової будівельно-технічної експертизи № 3271 від 14.11.2007р. становить 7952,64 грн., яка сплачена відповідачем за платіжним дорученням    від   09.07.2007р. № 7161.

Згідно рахунку КНДІСЕ № 1539/16   від   12.06.2007р.,  листа вх. № 14395 від 10.09.2007р. вартість проведеної даною установою судово-товарознавчої експертизи № 3272 від 03.09.2007р. становить 1220,35 грн., яка сплачена відповідачем за платіжним дорученням    від 16.06.2007р. № 6306. Загальна вартість проведених та оплачених відповідачем експертиз становить  52 858 грн. 39 коп.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно ч.5 ст.49 ГПК України, при відмові в позові на позивача покладаються суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                            в и р і ш и в:

1.У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції в Полтавській області (ідентифікаційний код 35026299; адреса: 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1; р/р: не відомий) на користь Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»(ідентифікаційний код 00152307; адреса: 39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; р/р 26007100038587 у Центральному Кременчуцькому відділенні ПОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Кременчук, МФО 331605) 52 858грн. 39 коп. судових витрат у вигляді оплати проведення судових експертиз по справі №18/71.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                            Т. М. Безрук