Постанова

від 02.04.2008 по справі 3/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2008                                                                                Справа №3/149

м. Полтава

По  позову  Селянського (фермерського) господарства „Нива”, 39750, с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області, вул. Молодіжна, 5 кв. 22

до    Кременчуцької об'єднаної  державної   податкової    інспекції, 39600, м. Кременчук,  вул. Жовтнева, 43

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 13.12.2006р. №0000682350/0/2944, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 040 974, 00 грн., в т. ч. основний платіж –1 020 487, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –1 020 487, 00 грн.,

С у д д я     БУНЯКІНА Ганна Іванівна.

С е к р е т а р  с у д о в о г о  з а с і д а н н я  Костандян Оксана Василівна  

Представники:

від позивача –Савута Л.І., Ульянов Р.А. (див. журнал судового засідання)  

від відповідача –Назаренко В.В., Лихошвай О.О., Педяш С.О., Тур Н.І. (див. журнал судового засідання)

експерт –Чунтулова І.І. (див. журнал судового засідання)

02.04.2008р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.      

Суть справи: Розглядається позовна заява Селянського (фермерського) господарства „Нива” с. Пришиб Кременчуцького району про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 13.12.2006р. №0000682350/0/2944, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 040 974, 00 грн., в т. ч. основний платіж –1 020 487, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –1 020 487, 00 грн. ( в редакції письмових пояснень від 26.09.2007р. (вх. №1598 від 27.09.2007р.)

Відповідач позов відхилив за мотивами заперечень № 25146/10 від 20.08.07 р. та доповнень до них від 27.08.2007р. №25473/10/10-041, розцінюючи спірне рішення як обґрунтоване та правомірне.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в:

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення послужили матеріали перевірки Кременчуцької ОДПІ (відповідач), а саме:  акт  “Про результати позапланової невиїзної тематичної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства С(Ф)Г „Нива” (код ЄДРПОУ 13966945) за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.” №637/23-500/13966945 від 21.11.2006р., за яким ДПС констатувала про порушення платником-позивачем п. 7.3 ст. 7  та п. 11.21 , 11.29  ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. ( зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 020 487, 00 грн. (див. стор. 8 акту).

При цьому податкова-відповідач виходила з того, що:  

(1) Селянське (фермерське) господарство „Нива” закуповувало молоко у мешканців села Кобелячок Кременчуцького району та прилеглих територій, які не є платниками ПДВ відповідно до ст. 2 ЗУ „Про ПДВ” ( див. стор. 5 акту);

(2)  п.1 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам  за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затв. постановою КМ України  від 12.05.99р. №805 на виконання приписів п. 11.21 ЗУ „Про ПДВ”, визначає, що цей Порядок не поширюється на операції з реалізації молока не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з продажу молока посередниками та переробки сировини на давальницьких умовах ( див. стор. 5-6 акту);

(3) право на отримання дотацій мають виключно суб'єкти господарювання  в частині проданих ними переробному підприємству молока власного виробництва. Відповідно до п.11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” сума ПДВ, яка має бути сплачена до бюджету переробними підприємствами  усіх форм власності за реалізовані  ними молоко і молочну продукцію у повному обсязі спрямовується для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробним підприємствам молоко, вироблене (одержане)  від власного поголів'я великої рогатої худоби ( див. стор. 6 акту);

(4)  Відповідно до довідки управління ветеринарної медицини в Кременчуцькому районі №280 від 20.11.2006р. та довідки Пришибської сільської ради  №02-18/201 від 21.11.2006р. за СФГ „Нива” поголів'я великої рогатої худоби не облікується.

І далі податкова-відповідач резюмує, „ виходячи з цього, СФГ „Нива” не маючи власного поголів'я великої рогатої худоби, не може вважатися власником молока, зданого ним на переробні підприємства –ЗАТ „Баштанівський сир завод” (м. Баштанка Миколаївської області” та ВАТ „Білоцерківський молочний завод” (м. Біла Церква Київська область)”. ( стор. 6 акту).

Результат зазначених висновків працівників ДПС –податкове повідомлення-рішення від 13.12.2006р. №0000682350/0/2944, за яким позивачу донараховано та визначено до сплати податкові зобов'язання з податку на додану вартість в вигляді  основного платежу на суму 1 020 487, 00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1 020 487, 00 грн. з посиланням на пп. 17.1.3, 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. ( зі змінами та доповненнями).

Дослідивши наданий сторонами доказовий матеріал в справі, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення КОДПІ, що є предметом спору, не може бути розцінене як правомірне та обґрунтоване, як нормами матеріального права, так і  наданими доказами, з огляду на наступне:

Акт перевірки №637/23-500/13966945 від 21.11.2006р. не може слугувати належною доказовою базою вірності висновків КОДПІ-відповідача щодо донарахування податкових зобов'язань з ПДВ С(Ф)Г „Нива”, оскільки він є фактично результатом камеральної перевірки звітних даних платника-позивача. Цьому підтвердженням є час проведення перевірки ( див. п. 2.1 акту) та документи, які були об'єктом дослідження, - податкові декларації з податку на додану вартість за 2005 рік, що були податні до КОДПІ ( див. п. 2.10 акту).

Як видно з інформації, що містить зазначений акт перевірки, первинна бухгалтерська документація С(Ф)Г „Нива” взагалі не була об'єктом дослідження ревізорів КОДПІ.

В акті перевірки від 21.11.2006р. податкова зазначає заниження ПДВ, у зв'язку з застосуванням нульової ставки до операцій з поставки переробним підприємствам молока не власного виробництва живою вагою. Однак, такий висновок КОДПІ не відповідає приписам  пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 ЗУ „Про податок на додану вартість”, за якою за нульовою ставкою ПДВ оподатковується поставка переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Отже, як свідчать положення цієї норми, умовами оподаткування за нульовою ставкою є: (1) поставка молока в живій вазі переробним підприємствам,  (2) і саме поставка такого молока сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Не спростовуючи факту поставки позивачем молока в живій вазі на переробні підприємства - ЗАТ „Баштанівський сир завод” та ВАТ „Білоцерківський молочний завод”, ДПС-відповідач надає тлумачення терміну „сільськогосподарський товаровиробник”, виходячи з наявності (відсутності) власного поголів'я  великої рогатої худоби, та розцінюючи, з огляду на останнє, відсутність у позивача –С(Ф)Г „Нива” статусу сільськогосподарського товаровиробника, що є невірним.

Ні Закону України „Про податок на додану вартість”,  ні Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам  за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затв. постановою КМ України  від 12.05.99р. №805, до яких відсилається податкова, не містять визначення терміну сільськогосподарський товаровиробник.

За визначенням ст. 1 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію”  від 17.07.97р. N 469/97-ВР ( зі змінами і доповненнями) сільськогосподарський  товаровиробник  - це фізична або юридична особа незалежно від форми  власності  та  господарювання,  в  якої валовий    доход,    отриманий    від    операцій   з   реалізації

сільськогосподарської продукції власного виробництва та  продуктів її  переробки,  за  наявності  сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та/або поголів'я сільськогосподарських  тварин  у власності,  користуванні,  в тому числі й на умовах оренди,  за попередній звітний (податковий)  рік

перевищує   75   відсотків  загальної  суми  валового  доходу.

Отже, законодавець визначив термін „сільськогосподарський товаровиробник”, поставивши в залежність наявність двох умов:

(1)   наявність сільськогосподарських угідь або поголів'я сільськогосподарських тварин ( не тільки ВРХ) у власному користуванні, в т.ч. на умовах оренди;

(2)  валовий дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів переробки, за попередній звітний рік перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

З огляду на зазначене, з метою: (1) з'ясування статусу позивача як сільгосптоваровиробника, (2) визначення в процентному відношенні  розміру доходу, отриманого С(ф)Г „Нива” в 2004 році від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки,  до загальної суми валового доходу господарства за цей період та (3) вірності висновків КОДПІ щодо донарахування податку на додану вартість за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, в основу якого покладені дані акту перевірки №637/23-500/13966945 від 21.11.2006р.,  була призначена  судово-економічна експертиза відповідно до ухвали від 21.11.2007р.

За висновком №1 від 27.02.2008р. судового експерта Чунтулової І.І. експертної установи - ТОВ  „Бюро судово-економічної  експертизи та аудиту „І.В.А.”, що здійснювала цю експертизу, селянське (фермерське) господарство „Нива” у 2004 році отримало валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва в розмірі 1 080 582, 27 грн. ( з ПДВ), валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва без ПДВ становить 965 892, 13 грн. сума доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва з ПДВ складає від загальної суми валового доходу 89,08%, а без ПДВ –89,56%.

Суттєвих спростувань зазначеному експертному висновку податкова-відповідач не приводить, чому  засвідчує письмова  викладка від 01.04.2008р. ( вх. №051181 від 02.04.2008р.)  та озвучені  доводи представників КОДПІ, про що зафіксовано в журналі судового засідання від 02.04.2008р.

Оскільки  експертиза ТОВ  „Бюро судово-економічної  експертизи та аудиту „І.В.А.” проведена з дотриманням приписів чинного законодавства щодо процедури її проведення та повноти  досліджуваного питання (визначення в процентному відношенні  розміру доходу, отриманого С(ф)Г „Нива” в 2004 році від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки,  до загальної суми валового доходу господарства за цей період), суд розцінює експертний висновок №1 від 27.02.2008р. як належний доказ з цього питання.

Доводи відповідача з посиланням на експертний висновок №247 від 03.05.2007р. судово-економічної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса в кримінальній справі №07118006 судом не прийняті до уваги, оскільки як слідує з самого висновку №247 (див. стор. 3-4)  експертом для проведення дослідження був використаний лише розрахунок визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2004 рік, складений самим господарством, і ніяк не первинна бухгалтерська документація за 2004 рік.  

З огляду на останнє і була призначена судово-економічна експертиза опосередковано судовим експертом Чунтуловою І.І., якою  використано в дослідницькій роботі бухгалтерські документи СФГ „Нива” за 2004-2005р.р., про що засвідчує акт приймання-передачі копій  документів від 24.01.2008р. та стор. 2 - 4 експертного висновку №1 від 27.02.2008р.

Таким чином, маючи статус сільгосптоваровиробника (при наявності сільгоспугідь та  обсягів ( в % відношенні) доходу від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва до загальної суми валового доходу за 2004 рік, що стверджується  експертним висновком №1 від 27.02.2008р., господарство-позивач підпадає під дію пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 ЗУ „Про податок на додану вартість” щодо нульової ставки ПДВ.

Сама ж КОДПІ також не розцінює порушення з боку позивача зазначеної норми (пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 ЗУ „Про податок на додану вартість” ). Однак, без будь-якого вмотивування та підтвердження документальними доказами посилається, як порушення з боку позивача, на п.11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”  та  п.1 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам  за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затв. постановою КМ України  від 12.05.99р. №805, які стосуються саме дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, що надаються, з метою підтримки рівня платоспроможності попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню середньостатистичної збитковості українських виробників такої продукції (п. 15.1 ст.15 розділу V Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»№ 1877 від 24.06.2004 року).

Як засвідчують матеріали перевірки КОДПІ від 21.11.2006р., правильність нарахування та використання дотації СФГ „Нива” податковою службою не перевірялось, як і не перевірялась первинна бухгалтерська документація щодо фактичних обсягів поставки молока на переробні підприємства, а при визначенні  суми донарахувань ПДВ за оспрюваним податковим повідомленням-рішенням був використаний цифровий ряд щомісячної довідки господарства щодо цільового використання сум ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками, які скористалися режимами, визначеними пунктами 11.21 та 11.29 ст. 11 ЗУ „Про ПДВ”, та розшифровками до декларацій з ПДВ ( додатки до декларацій) щодо обсягів реалізації. При цьому в обсяги оподаткування 20% ПДВ ввійшли і суми дотацій, що не можуть бути базою оподаткування.

За приписами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача ( таким в даному випадку є КОДПІ), якщо він заперечує проти адмінпозову.

Враховуючи, що висновки оспорюваного податкового повідомлення-рішення  не є доведеними в установленому порядку,  за зазначених обставин вимоги позивача суд розцінює обґрунтованими правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94, 158, 162, 163, 167, п.6 розд. УІІ  “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України ,  суд -

П О С Т А Н О В И В:

             1. Позов задовольнити.

             2. Визнати недійсним недійсним податкове повідомлення-рішення КОДПІ від 13.12.2006р. №0000682350/0/2944, за яким Селянському (фермерському ) господарству „Нива”  (с. Пришиб Кременчуцького району Полтавської області, вул. Молодіжна, 5 кв. 22 ) визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2 040 974, 00 грн., в т. ч. основний платіж –1 020 487, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція –1 020 487, 00 грн.

3. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині, та прокуратурі Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7).

СУДДЯ                                                         БУНЯКІНА Г.І.

Примітка:

1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.