Постанова

від 01.10.2008 по справі 9/275-06(10/160)(9/28/366-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/275-06(10/160)(9/28/366-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2008                                                                       Справа № 9/275-06(10/160)(9/28/366-07)  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач),     

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.  

при секретарі судового засідання: Врона С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Тищик А.Н. адвокат, довіреність №08/07  від 22.03.07;

від відповідача: Коптєлова Н.Л.. юрисконсульт, довіреність №97  від 27.05.08;

від відповідача: Присяжнюк Л.П. юрисконсульт, довіреність №98  від 27.05.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  13.12.07р.   у справі №9/275-06 (10/160) (9/28/366-07)  

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Верітас”, м.Дніпропетровськ,

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ,

про стягнення  1 428 402,39грн.

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Верітас”, м.Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Верітас”, м.Дніпропетровськ

про тлумачення умов договору

ВСТАНОВИВ:

 У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю  “Фірма Верітас” (далі - Фірма) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (далі –Компанія) 1 428 402,39грн., в тому числі 1 279 035,86грн. сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 43 981,24грн. три проценти річних, 105 385,29грн. пеня (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог т.4 а.с.37-39).

Заявлені вимоги мотивовані невиконанням Компанією взятого на себе зобов'язання згідно з пунктом 3.3 договору №1419-И про надання правової допомоги від 24 червня 2003 року щодо сплати авансу у встановлений цією угодою строк з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та пені на підставі пункту 5.2 договору.

 Заперечуючи проти позову, Компанія подала зустрічний позов про визнання недійсним вищезазначеного договору, посилаючись на те, що спірна угода суперечить положенням Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, затвердженому постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2002р. №1455; що угода підписана від імені Компанії неуповноваженою особою; що Фірмою не надано належним чином оформленого акта приймання-здачі послуг, що позбавляє позивача за первісним позовом стверджувати про надання відповідних послуг  (т.1 а.с.74-76).

У червні 2007 року Компанія звернулася з позовом до Фірми про тлумачення змісту договору №1419-И від 24.06.2003р., в частині визначення справжньої волі Компанії під час укладення зазначеного договору спрямовану на досягнення певного результату –погашення заборгованості боржником, укладення мирової угоди в межах справи про банкрутство, ліквідація боржника (п.1.1, п.2.2 договору); з огляду на волю та мету зазначеного договору тлумачити порядок розрахунків за п.3.3. договору за умови відсутності підтвердження судом суми боргу; тлумачити поняття та форми оплати –АВАНСУ за п. 3.3 договору з огляду на мету договору –погашення заборгованості боржником, укладення мирової угоди в межах справи про банкрутство, ліквідація боржника, та норму ч.2 ст. 570 Цивільного кодексу України (т.6 а.с.2-4).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.07р. справа за №9/275-06(10/160) була об'єднана в одне провадження зі справою №9/28/366-07 про тлумачення договору із присвоєнням об'єднаній справі єдиного №9/275-06((10/160)(9/28/366-07)).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. (суддя Подобєд І.М.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Верітас” суму 1 147 735,91грн. основного боргу, 105 385,29грн. пені, 101 225,04грн. збитків від інфляції, 43981,24грн. 3% річних, 13 983,27грн. витрат на держмито, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Вказаним рішенням суд також розтлумачив відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” умови договору №1419-И від 24.06.2003р. на надання правової допомоги в частині пунктів 1.1, 2.2, 3.3.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до умов п.3.3 договору у Компанії виникло грошове зобов'язання до 22.03.2005р. сплатити на користь Фірми грошові кошти у сумі 1 147 735,91 грн. –1,5% від суми 76 515 727,07грн., визнаної господарським судом Дніпропетровської області у справі №Б29/43/05 про банкрутство ДПП „Кривбаспромводопостачання”, які є авансом в рахунок оплати послуг, наданих в цілому за вказаним договором. Щодо визнання договору №1419-И від 24.06.2003р. на надання правової допомоги недійсним, який зі сторони замовника був підписаний іншою особою ніж у ньому вказана, суд зазначив, що договір в подальшому був схвалений Компанією, а надання послуг за цим договором не було діяльністю, на яку була потрібна ліцензія, тому немає правових підстав, передбачених ст.ст.48 та 63 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), який діяв на момент укладення спірного договору, для визнання його недійсним.

Не погодившись з рішенням суду, Компанія звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняте нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, задовольнити зустрічний позов, а саме, визнати недійсним договір №1419-И на надання правової допомоги, при розтлумачені умов п.3.3 договору №1419-И врахувати правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 13.05.2008р. по справі №28/173-07(9/276-06(10/161)) (з урахуванням доповнення до апеляційної скарги від 25.09.2008р. т.8 а.с.19-21).

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд не створив необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи; позивачем не зазначено ні доказів, ні законодавства що встановили б для Компанії обов'язок оплатити послуги, що не надані та не отримувались; відсутній належним чином оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт; представником позивача не було здійснено виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області по справи №Б29/43/05; застосування п.3.3 договору можливе не при порушенні справи про банкрутство, а при визнанні судом заборгованості в певній сумі.

Фірма у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що рішення суду прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, тому підстави для  його скасування відсутні. Просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судом задоволено клопотання позивача, витребувана з господарського суду Дніпропетровської області справа №Б29/43/05 про банкрутство державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання” за заявою ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”. Матеріали справи №Б29/43/05 досліджено в судовому засіданні 18.09.2008р.

Судом задоволено клопотання позивача, витребувані довідки про стан розрахунків за заборгованістю державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання” перед ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” за рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2004р. по справам №20/99 та №20/261. Зазначені довідки станом на 18.06.2008р. досліджено в судовому засіданні 18.09.2008р.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи  24.06.2003р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №1419-И на надання правової допомоги, який вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 7.1 договору).

Пунктом 1.1 умов вищевказаного договору сторони встановили, що виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику правові послуги у формі захисту його прав і інтересів при розгляді в судових органах спору про стягнення з боржника - державного промислового підприємства „Кривбаспромводопостачання” суми боргу в розмірі 72 665 262 грн., отримання виконавчого документа, а також підготовки документів для порушення справи про банкрутство боржника і правового супроводження справи про банкрутство боржника.

Пунктом 2.1 вказаного договору сторони встановили, що послуги, передбачені розділом 1 договору, вважаються наданими з моменту підписання акту приймання-здачі послуг в порядку, передбаченому п. 4.3.

Пунктом 2.2 вказаного договору сторони встановили, що виконання виконавцем дій, передбачених п.п.1.2.2-1.2.3, припиняється при настанні однієї з наступних подій: 2.2.1 повного погашення боржником заборгованості замовнику в ході виконавчого провадження; 2.2.2 укладення мирової угоди в ході процедури банкрутства боржника; 2.2.3 завершення ліквідації боржника.

Розділом 3 договору сторони обумовили вартість послуг та порядок розрахунків, зокрема, ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” зобов'язалось в десятиденний строк з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство боржника перерахувати ТОВ “Фірма Верітас” аванс в розмірі 1,5% від суми визнаної судом і не погашеної боржником  заборгованості (пункт 3.3 договору).

Вказаний договір з боку позивача підписано генеральним директором Фірми Терещенковим Г.В., з боку відповідача, згідно його пояснень (т.4 а.с.132), –директором з питань правової політики і економічної безпеки Гусєвим В.М., незважаючи на те, що у вступній частині договору від Компанії вказана інша посадова особа –Голова правління –генеральний директор –Чех С.М.

Відповідно до частини 1 статті 62 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на момент укладення спірного договору, угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності, законі або адміністративному акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.

Частиною 1 статті 63 цього Кодексу передбачено, що угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в подальшому вчинив дії, які свідчать про схвалення спірного договору: передав документи на виконання п.4.4 договору №1419-И, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.09.2003р. (т.1 а.с.61), приймав від позивача за первісним позовом рахунки на оплату послуг за спірним договором (т.1 а.с.64, 65), здійснював часткову оплату цих послуг (т.1 а.с.66), видав у відповідності з п.4.5 вказаного договору довіреність від 07.02.2005р. за №113 на представництво своїх інтересів на ім'я Житнікова А.І. (т.1 а.с.20).

Твердження відповідача, що договір №1419-И від 24.06.2003р. не відповідає постанові Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2002р. №1455, якою затверджено Порядок придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, не приймається до уваги, оскільки вказаний порядок не пройшов державної реєстрації, а придбання аудиторських та юридичних послуг не пов'язано із придбанням послуг в межах відповідної ліцензійної діяльності відповідача, пов'язаної із постачанням електричної енергії. Крім того, згідно п.8  ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються правові засади підприємництва.

За таких обставин господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання укладеного між сторонами договору №1419-И від 24 червня 2003 року недійсним, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ч.2 ст.213 Цивільного кодексу України, на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в ч. ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч.3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Тлумачення положень п.1.1 та п.2.2 договору судова колегія здійснює шляхом порівняння відповідних частин правочину зі змістом інших його частин та усім змістом договору.

За змістом пунктів 1.1. та 2.2 договору №1419-И від 24.06.2003р. на надання правової допомоги вбачається, що справжня воля Компанії під час укладення цього договору була спрямована на досягнення певного результату –погашення боржником, а саме, державним промисловим підприємством „Кривбаспромводопостачання” на користь Компанії суми боргу в розмірі 72 665 262грн., укладення мирової угоди в межах справи про банкрутство державного промислового підприємства „Кривбаспромводопостачання” або ліквідація боржника.

Тлумачення положень п.3.3. договору судова колегія здійснює виходячи з наданих сторонами пояснень та представлених на їх підтвердження письмових доказів, керуючись вимогами ст.213 ЦК України, відповідно до якої при тлумаченні окремої частини правочину до уваги судом беруться мета правочину, наміри сторін, відносини між сторонами, текст письмового договору  та враховуючи постанову  Верховного Суду України від 13.05.2008р.          по справі №28/173-07 (9/276-06 (10/161)), яка в силу ст.111-20 ГПК України є остаточною і оскарженню не підлягає (т.7 а.с.81-84).

За змістом п.3.3 договору №1419-И від 24.06.2003р. на надання правової допомоги передбачено обов'язок Компанії в десятиденний строк оплатити аванс в розмірі 1,5% від суми визнаної судом і не погашеної боржником заборгованості лише в разі визначення господарським судом як безспірних грошових вимог відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” при винесенні ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

За змістом пункту 3.3 договору під поняттям та формою оплати –АВАНСУ розуміється обов'язок Компанії сплатити на користь Фірми грошову суму в рахунок належних з Компанії платежів. Сплата авансу в розмірі 1,5%, що передбачено пунктом 3.3 договору, пов'язана з визнанням судом суми у справі про банкрутство боржника та залежить від визнаної судом і непогашеної боржником заборгованості  в процедурі банкрутства.

Досліджені в судовому  засіданні  матеріали справи № Б29/43/05 свідчать, що заява про порушення справи про банкрутство ДПП ”Кривбаспромводопостачання” від Компанії підписана представником за дорученням –працівником Фірми Житніковим А.І., який був присутнім в судовому засіданні по цій справі 31.03.05р., що підтверджується протоколом судового засідання, копія якого  долучена до матеріалів справи (т.1 а.с.21-22, т.8 а.с.7).

В подальшому в справі про банкрутство представник Житніков А.І. участі не брав, від Компанії приймали участь в справі працівники Компанії Яцишин О.Й., Ільченко Н.А., Таслицький Б.С., що підтверджується довіреностями, протоколами судового засідання, копії яких долучено до справи (т.8 а.с.9-18).

Задовольняючи первісний позов, господарський суд виходив із того, що сплата авансу, передбаченого пунктом 3.3 договору, пов'язана саме з порушенням провадження у справі про банкрутство боржника, а не з сумою заборгованості, визначеної господарським судом.

 Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Зі змісту частини 2 статті 15 цього Закону вбачається, що розмір визнаних судом вимог кредиторів зазначається в ухвалі, що виноситься за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні.

Згідно п.3.3 договору, в десятиденний строк з моменту винесення судом ухвали про порушення справи про банкрутство боржника замовник перераховує виконавцю  аванс в розмірі 1,5 % ( з урахуванням ПДВ) від суми визначеної судом і не погашеної боржником - державним промисловим підприємством “Кривбаспромводопостачання” заборгованості. Тобто, вказаним пунктом передбачено обов'язок Компанії сплатити аванс в розмірі 1,5 % лише в разі визначення судом розміру заборгованості боржника при винесенні ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2005 року  по справі №Б29/43/05, копія якої наявна у матеріалах даної справи (т.8, а.с.6), було порушено справу про банкрутство державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання”, якою зокрема було призначено дату проведення підготовчого засідання та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

 Розмір заборгованості державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання” при винесенні ухвали про порушення провадження по справі про банкрутство  № Б29/43/05  судом не визначався.

Як свідчать матеріали справи №Б29/43/05 заява про визнання державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання” банкрутом була залишена без розгляду через невиконання ініціюючим кредитором  вимог суду щодо подачі оголошення про порушення провадження у  справі про банкрутство(т.8 а.с.18).

 За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пунктом 3.3 договору, у зв'язку з чим  в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Щодо посилання Фірми на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2005р. по справі №Б29/43/05, в якій, на думку позивача за первісним позовом, судом визнано суму заборгованості боржника, слід зауважити, що частина 2 статті 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” чітко встановлює, що розмір визнаних судом вимог кредиторів зазначається в ухвалі, що виноситься за результатами розгляду реєстру вимог кредиторів у попередньому засіданні. В зазначеній ухвалі господарського суду по справі №Б29/43/05 тільки визначена дата попереднього судового засідання (т.8 а.с.16).

Щодо зауважень Фірми про неможливість одночасного винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство та визнання судом в цій ухвалі суми заборгованості боржника, то в даному випадку, як вбачається з тексту договору, Фірмою при укладенні договору не було враховано вимоги Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

На підставі вищевикладеного, враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105  Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

                                     ПОСТАНОВИВ:   

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ    задовольнити частково.             

Рішення господарського  суду Дніпропетровської області від 13.12.2007р. у справі №9/275-06(10/160)(9/28/366-07) скасувати.

В задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма  Верітас”, м.Дніпропетровськ  відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ  відмовити.

Розтлумачити відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” умови договору №1419-И від 24.06.2003р. на надання правової допомоги в частині пунктів 1.1. та 2.2, за змістом яких справжня воля відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” під час укладення цього договору була спрямована на досягнення певного результату –погашення державним промисловим підприємством „Кривбаспромводопостачання” на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” суми боргу в розмірі 72 665 262грн., укладення мирової угоди в межах справи про банкрутство державного промислового підприємства „Кривбаспромводопостачання” або ліквідація державного промислового підприємства  „Кривбаспромводопостачання”.

Розтлумачити відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” умови договору №1419-И від 24.06.2003р. на надання правової допомоги в частині п.3.3, за змістом якого, з огляду на справжню волю відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” та мету цього договору обов'язок відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в десятиденний строк з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство боржника сплатити товариству з обмеженою відповідальністю “Фірма Верітас” аванс в розмірі 1,5% від суми визнаної судом і не погашеної боржником заборгованості настає лише в разі визначення господарським судом розміру заборгованості ДПП “Кривбаспромводопостачання” як безспірних грошових вимог відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” при винесенні ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

Розтлумачити відкритому акціонерному товариству „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” умови договору №1419-И від 24.06.2003р. на надання правової допомоги в частині пункту 3.3, за змістом якого під поняттям та формою оплати –АВАНСУ розуміється обов'язок відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” сплатити на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Верітас” грошову суму в рахунок  належних з відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” платежів. Сплата передбаченого пунктом 3.3. договору авансу в розмірі 1,5% пов'язана з визнанням судом суми у справі про банкрутство боржника та залежить від визнаної судом і непогашеної боржником заборгованості в процедурі банкрутства.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Верітас”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ витрати по сплаті державного мита в сумі 42грн. 50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59грн. 00коп.  за позовом про тлумачення умов договору.

Стягнути з   товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Верітас”, м.Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ  6131грн. 91коп. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  І.А.Сизько

Суддя                                                                        А.Є. Прокопенко

         Суддя                                                                        А.К. Дмитренко