Рішення

від 02.10.2008 по справі 29/359-26/31-08-1314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/359-26/31-08-1314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2008 р.Справа  № 29/359-26/31-08-1314

За позовом :  Закритого акціонерного товариства  „Макіївкокс”

до відповідача  (1) : Державного підприємства  „Донецька залізниця”

до відповідача (2) :   Державного підприємства  „Одеська залізниця”

про стягнення 1262,53 грн.

Суддя Никифорчук М.І.

за участю представників :

від позивача : не з'явився:

від відповідача (1)  : не з'явився;

від відповдача  (2) : Тіхонова Г.І. за довіреністю від 27.05.2008 р.

Суть спору : стягнення 1262,53грн. –вартості недостачі вантажу – антрациту.

Постановою Донецького  апеляційного господарського суду  від 18.03.2008 р. по справі  №  29/359 матеріали справи № 29/359 передані до господарського суду Одеської області  за підсудністю через господарський суд Донецької області.

Згідно  резолюції голови  господарського суду Одеської області  вказана справа  передана  на розгляд судді Никифорчуку М.І. для подальшого розгляду.

Ухвалою судді Никифорчука М.І. від 01 квітня  2008 р. дана справа прийнята до свого провадження та їй присвоєно №  29/359-26/31-08-1314.

Ухвалою суду від 21.04.2008 р. провадження у справі зупинено у зв'язку з направленням даної справи до Донецького апеляційного господарського суду  по запиту Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2008 р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2008 р. залишена без змін та справа направлено до господарського суду Одеської області. 04.08.2008 р. справа надійшла до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 07.08.2008 р. провадження у справі поновлено та розгляд справи призначений на 9.09.2008 р.

Ухвалою голови суду   від 09 вересня 2008 р. строк розгляду справи продовжено до 16 жовтня  2008 р.

Представник ДП „Донецька залізниця” в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином ( поштові повідомлення у справі), причини неявки суду не повідомив.

Представник ДП „Одеська залізниця” вимоги не визнає, про що зазначив у  відзиву на позов.  

Справа розглянута згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача (2) Державного підприємства  „Одеська залізниця”, господарський суд, -          

у с т а н о в и в :

Закритим акціонерним товариством „Макіївкокс” ( далі –позивач) заявлені вимоги до Державного підприємства „Донецька залізниця” і до Державного підприємства  „Одеська залізниця” про стягнення 1262,53 грн. –вартості недостачі вугілля при перевезенні залізницею посилаючись на наступне.

По залізничній накладній № 49872214 від 17.08.2007 р. у напіввагонах № 67883710 і 67877829 позивач відвантажив на адресу  ДП „Ізмаїльський морський торговий порт” для фірми ТОВ „Саві” ( станція призначення Ізмаїл-експорт Одеської залізниці) вантаж –коксова дрібнота.

19.08.2007 р. на станції Знаменка Одеської залізниці у вказаних  вагонах була виявлена несправність та ознаки недостачі вантажу,  про що складені Акти про технічний стан вагонів №№ 615 та 616 обидва від  19.08.207 р. та Акти загальної форми.

На підставі актів загальної форми №№ 8215, 8216, 8217, 8218  від 19.08.2007 р. відповідно до  ст. 52 Статуту залізниць України,  на ст. Знаменка  була перевірена маса вантажу у вказаних напіввагонах. За результатами перевірки вантажу у вагоні № 67883710 встановлено недостача 3650 кг. коксової дрібноти, у вагоні № 67877829 –4550 кг., про що складено комерційні акти № АЭ 879334/684/291 від 20.08.2007 р. та № АЭ  879335/685/290 від 20.08.2007 р.,  відповідно до яких  на поверхні вантажу виявлені поглиблення.  

Недостаючий вантаж  у вагоні поміститись міг. Виявлена недостача вугілля  у кількості 5718 кг., що складає 1 262 грн. 53 коп., відповідно до наданого позивачем  розрахунку розміру нестачі вантажу з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів.

Представник  відповідача 1 відзив  на позов не надав.

Представник відповідача 2 відзив на позов надав, у якому виклав свою думку відносно  територіальної підсудності даної справи, а не по суті справи.

Дослідивши надані  позивачем докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в  Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу  з  ознаками  недостачі,  псування  або пошкодження. У зазначених випадках тарні  й  штучні  вантажі, а саме таким є вантаж позивача, видаються  з перевіркою  кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях.

Відповідно до п.27 цих же правил Вантаж  вважається  доставленим  без  утрати,  якщо  різниця  між  масою,  вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та  масою,  визначеною на станції призначення,  не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі  вантажів,  маса  яких  унаслідок  їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:  вугілля   1%.

Наданий позивачем розрахунок суми стягнення виходячи з розміру нестачі, ( розміри зазначені вище) з урахуванням приписів п. 27 Правил видачу вантажу, суд приймає до уваги, оскільки вважає його правильним.  

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:           а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

 Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Ураховуючи вищевикладене, господарський суд вважає Одеську залізницю винну у нестачі вантажу позивача при перевезенні, оскільки нею не прийняті  певні міри щодо запобіганню втрати вантажу.  

Таким чином, аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд  вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами,  

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача 2, згідно ст. 44,49 ГПК України.

З огляду на вищевикладене  відповідач  1 – Державне підприємство «Донецька залізниця»підлягає звільненню від цивільної відповідальності по цій справі у зв'язку з відсутністю вини за  утворення вказаної вище недостачі вугілля.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»( 65012, м. Одеса,                         вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в АБ «Експрес-банк», Одеська філія,                 МФО 328801, ОКПО 01071315 ) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область,  м. Макіївка, вул. Горького, 1; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, код ОКПО 32598706 ) - вартість нестачі вугілля  в сумі 1262 (одна тисяча двісті шістдесят                           дві) грн. 53 коп.; державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Державне підприємство „Донецька залізниця” від цивільної відповідальності  по даній справі  звільнити.

Рішення господарського суду набирає законної  сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Никифорчук М.І.