Постанова

від 01.10.2008 по справі 26/47

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/47

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.10.2008                                                                                           № 26/47

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Євсікова О.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив "Алмаз-2"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2008

 у справі № 26/47  

 за позовом                               АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

 до                                                   Житлово-будівельний кооператив "Алмаз-2"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення 196873,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 144.760,14 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 12.656,02 грн. пені, 31.604,49 грн. збитків від інфляції та 7.852,74 грн. – 3 % річних, а всього 196.873, 39 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2008 у справі № 26/47 позов задоволено повністю, стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу “Алмаз-2” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” 144.760 (сто сорок чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 14 коп.  боргу за спожиту теплову енергію, 31.604 (тридцять одну тисячу шістсот чотири) грн. 49 коп.  інфляційних збитків,  7.852 (сім тисяч вісімсот п‘ятдесят дві) грн. 74 коп.  – 3% річних, 12.656 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 02 коп. - пені,  1.968 (одну тисячу дев‘ятсот шістдесят вісім) грн. 74 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнення до апеляційної скарги від 24.09.2008), в якій просить Рішення суду скасувати та постановити нове, яким стягнути з відповідача 81.727,20 грн. основного боргу, в решті позову - відмовити.

У доповненні до апеляційної скарги від 24.09.2008 відповідач просив стягнути з нього лише 72.776,17 грн. основного боргу, в решті позову - відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2008 розгляд апеляційної скарги був призначений на 16.07.2008.

У судовому засіданні 16.07.2008 оголошувалась перерва до 18.08.2008.

У судовому засіданні 18.08.2008 у суду виникла необхідність витребувати від сторін додаткові докази та пояснення у справі, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено, витребувано від сторін додаткові пояснення та докази.

Позивач вимоги суду виконав лише частково, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2008 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 03.09.2008.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2008 Пінчука А.М. у зв'язку з виробничою необхідністю – зайнятістю судді Вербицької О.В. у розгляді іншої справи та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, передано для здійснення апеляційного провадження справу № 26/47 колегії у складі головуючого судді Євсікова О.О., суддів Гарник Л.Л., Розваляєвої Т.С.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2008 скаргу прийнято до провадження колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя – Євсіков О.О. (доповідач), судді: Гарник Л.Л., Розваляєва Т.М., розгляд апеляційної скарги призначено на 15.09.2008.

У зв'язку з відсутністю судді Гарник Л.Л. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2008 розгляд скарги було перенесено на 01.10.2008.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 Новікова М.М. у зв'язку з призначенням судді Розваляєвої Т.С. на посаду судді Вищого адміністративного суду України справу № 26/47 передано для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Євсікова О.О., суддів Гарник Л.Л., Лосєва А.М.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2008 заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2000 між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом “Алмаз-2” (споживач) був укладений договір № 810278  на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до  якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення –доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді розрахунковим способом за тарифами, встановленими та  затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п. 3 додатку 4 до вказаного договору відповідач зобов‘язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої енергії в терміни ( оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця )  та за тарифами, зазначеними у додатку 3 до договору

Разом з тим, всупереч умовам зазначеного договору відповідач свої зобов'язання не виконував, внаслідок чого в період з 01.11.2004 по 01.11.2007 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка складає 144.760,14 грн.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі  12.656,02 грн., 3 %  - річних  в розмірі  7.852,74 грн., та інфляційні збитки  в розмірі  31.604,49  грн.

Відповідно до п. 3.5 додатку №  4  до договору № 810278  від 01.08.2000 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 3 цього додатку)  “енергопостачальна організація” нараховує “абоненту” пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно зо звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Колегія суддів також відзначає, що відповідно до п. 2.1 Договору від 01.08.2000 №810278 позивач та відповідач зобов'язалися при виконанні умов договору керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією. Відповідно Додатку 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими КМДА від 15.01.1999 № 47 за кожну відпущену Гкал, які відповідно до п. 3 Додатку 3 можуть змінюватися в період дії договору.

Відповідно до Розпорядження КМДА від 01.11.2000 № 1956 «Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.10.2000 № 1887, та Розпорядження КМДА від 20.06.2002 № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії на житлово-комунальні послуги для населення» у тарифах на теплову енергію для житлово-експлуатаційних організацій враховано 5,5 % на відшкодування витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за житлово-комунальні послуги, надані житлово-експлуатаційними організаціями. Розпорядженнями КМДА, якими затверджені тарифи на теплову енергію, від 30.10.2006 № 1575 в редакції 15.12.2007 № 1786, від 31.01.2007 № 142, від 30.05.2007 № 643 даний вид відшкодування витрат не передбачено.

Окрім того, відповідно до п. 5 Додатку 10а до Договору Абонент (Відповідач), який самостійно проводить розрахунки, з отриманих від населення коштів за теплову енергію, спожиту з 01 листопада 2000 року, залишає у своєму розпорядженні кошти в розмірі 5,5 % як сплату за надані послуги по збору, обліку і розщепленню платежів населення та кошти в розмірі 1 % як відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових та зовнішніх теплових мереж.

Отже, позивачем враховані 9.665,09 грн. відшкодування витрат по обслуговуванню внутрішньобудинкових та зовнішніх теплових мереж: листопад 2004 - 162,89 грн., грудень 2004 - 429,86 грн., січень 2005 - 653,37 грн., лютий 2005 - 622,57 грн., березень 2005 - 645,98 грн., квітень 2005 - 1 327,87 грн., червень 2005 - 635,98 грн., вересень 2005 - 114,74 грн., листопад 2005 - 297,13 грн., грудень 2005 - 485,67 грн., лютий 2006 - 1 202,68 грн., березень 2006 - 621,86 грн., квітень 2006 - 553,23 грн., липень 2006 - 632,55 грн., серпень 2006 - 128,87 грн., жовтень 2006 - 283,70 грн., листопад 2006 - 306,40 грн. травень 2007 - 559,74 грн.

Відповідні акти взаєморозрахунків наявні в матеріалах справи, оскільки надавалися під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також зарахування даних коштів підтверджується довідкою про надходження за спожиту від АК «Київенерго» теплоенергію згідно договору від 01.08.200 № 810278, яка також є в матеріалах справи.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що ЖБК „Алмаз-2” не є кінцевим споживачем послуг, які воно отримує від позивача, а лише посередником.

Скаржник зазначає, що оскільки кінцеві споживачі – мешканці багатоквартирного будинку не розрахувались з повній мірі з ЖБК „Алмаз-2” за спожиті послуги, останній не має змоги розрахуватись з позивачем, що надавав вказані послуги.

Водночас колегія суддів відзначає, що Договір від 01.08.2008 на постачання теплової енергії у гарячій воді є двостороннім, укладеним виключно між позивачем та відповідачем (споживачем), на якого згідно з п. 2.3.2 договору  і покладено обов'язок умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Такі посилання не можуть братися колегію суддів до уваги, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється   від відповідальності за порушення зобов'язання,  якщо вона доведе,  що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема,  недодержання своїх обов'язків  контрагентом  боржника,  відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання,  відсутність  у  боржника необхідних коштів.

Згідно з розрахунком ціни позовних вимог, наданих позивачем, інфляційна складова боргу відповідача перед позивачем становить 31.604,49  грн.,  7.852,74 - 3 % річних від простроченої суми та 12.656,02 грн. пені.

Позивач стверджує, що відповідно до Додатку 4 до Договору сплату за спожиту теплову енергію відповідач виконує не пізніше 25 числа наступного за розрахунковим, а тому позивач помилково вважає, що ним було вірно застосовано строк позовної давності, передбачений ст. 260 ЦК України.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна  давність  обчислюється  за  загальними  правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

При цьому позивач помилково вважає, що порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін, оскільки відповідно до Додатку 4 до Договору було погоджено виключно порядок оплати електроенергії, а не порядок обчислення позовної давності.

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції неодноразово заявляв письмові клопотання про застосування строків загальної позовної давності при вирішення даного спору.

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом 23.01.2008 (повторно, оскільки до цього позовна заява неодноразово поверталася без розгляду, а провадження у справі порушено лише на підставі позову, поданого саме 23.01.2008).

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України особа,  яка  виконала  зобов'язання  після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Заява  про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна  давність  застосовується  судом лише за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином спірна заборгованість може бути стягнута з відповідача, що виникла лише після 23.01.2005.

Відповідно, заборгованість відповідача, котра є предметом дослідження в даній справі, починає нараховуватись виключно з 23.01.2005 (з урахуванням подачі позивачем позову до суду першої інстанції та порушення провадження у справі, а також з урахуванням строків позовної давності, на застосуванні яких позивач наполягав під час розгляду справи в суді першої інстанції).

Також при розрахунку заборгованості відповідача колегія суддів враховує і те, що тариф на теплову енергію за кожну відпущену Гігакалорію до 01.12.2006 визначається згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року N 1245, із подальшими змінами і доповненнями, а з 01.12.2006 - згідно з Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 № 1575 з подальшими змінами і доповненнями; при цьому знижки у розмірі 5,5 %, 2,2 %, 1% на відшкодування витрат відповідачу у розрахунку заборгованості врахуванню не підлягають.

Таким чином з Житлово-будівельного кооперативу “Алмаз-2” належить стягнути на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” 127.180,86 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 25.389,43 грн. інфляційних збитків,  6.292,83 грн. - 3% річних, 11.193,81 грн. – пені.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи, в т.ч. та обставина, що між сторонами спору укладено Угоду № 7-04 від 20.02.2004 про реструктуризацію заборгованості за договором № 810278 на постачання теплової енергії у гарячій воді, графік погашення якої передбачає відповідні платежі до 25.01.2006, оскільки вказаний графік враховано при розрахунку заборгованості позивача.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2008 у справі № 26/47 - зміні в частині повного задоволення позовних вимог. З Житлово-будівельного кооперативу “Алмаз-2” підлягає стягненню на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” 127.180,86 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 25.389,43 грн. інфляційних збитків,  6.292,83 грн. - 3% річних, 11.193,81 грн. – пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача підлягає стягненню на користь відповідача 1700,57 грн. державного мита та 101,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з позивача підлягає стягненню на користь відповідача (апелянта, скарга якого задоволена частково) державне мито, сплачене за подання апеляційної скарги, в розмірі 268,17 грн., тобто пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 69, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу „Алмаз-2” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2008 у справі № 26/47 змінити.

3.          Позов задовольнити частково.

4.          Стягнути з Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Алмаз-2” (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6-Д, код 23377061) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187763)  127.180,86 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 25.389,43 грн. інфляційних збитків,  6.292,83 грн. - 3% річних, 11.193,81 грн. - пені,  1968,74 грн. державного мита та 101,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В решті позову відмовити.

6.          В задоволені решти вимог апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу „Алмаз-2” відмовити.

7.          Матеріали справи № 26/47 повернути до Господарського суду міста Києва.

8.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді