Постанова

від 09.10.2008 по справі 51/64-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/64-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 51/64-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Черкашиній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кулінічевої Н.О. (дов. № 08-11/4116/2-07 від 10.12.2007р.)

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків", м. Харків (вх. № 1836 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2008р. по справі № 51/64-08

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків", м. Харків

про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

про визнання права користування земельною ділянкою, -

встановила:

У березні 2008 року Харківська міська рада (м. Харків) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" (м. Харків) про прийняття рішення щодо звільнення у місячний термін самовільно зайнятої земельної ділянки, зайнятої кіоском ТОВ "Преса-Харків" у місті Харкові, по вул. Полтавський шлях ріг вул. Маліновського, за рахунок відповідача. Крім того, позивач просив господарський суд зобов'язати ТОВ "Преса-Харків" привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді, та всі судові витрати покласти на відповідача.

В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" звернулось до господарського суду в порядку статті 60 Господарського процесуального кодексу України із зустрічною позовною заявою, в якій просило господарський суд визнати право користування земельною ділянкою за ТОВ "Преса-Харків" та відмовити в задоволенні позовних вимог за первісною позовною заявою Харківської міської ради до ТОВ "Преса-Харків" про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки. Також, позивач за зустрічним позовом просив судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2008р. по справі № 51/64-08 (суддя Шарко Л.В.) первісний позов задоволено повністю та зобов'язано   Товариство з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, зайняту кіоском по вул. Полтавський шлях ріг вул. Маліновського у м. Харкові та привести вказану ділянку у придатний для використання стан і повернути її Харківській міській раді. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" на користь Харківської міської ради  85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення. Окрім того, скаржник просить стягнути з Харківської міської ради суму державного мита за подачу апеляційної скарги. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує, зокрема, тим, що господарським судом Харківської області в порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України не враховано всі позовні вимоги за матеріалами справи та не вирішено питання про зустрічний позов, чим позбавлено відповідача права на всебічний і повний розгляд справи, а також тим, що представнику відповідача господарським судом не було створено необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи.

Харківська міська рада у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а в задоволенні вимог апеляційної скарги просить відмовити. Свої заперечення позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що договір оренди спірної земельної ділянки відповідачем за первісним позовом укладений не був, тому земельна ділянка зайнята ним самовільно і підлягає звільненню на підставі статті 212 Земельного кодексу України.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків", м. Харків у судове засідання 07.10.08р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки свого представника позивач суд апеляційної інстанції не повідомив.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України   судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи, тому мав можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, явку  представників сторін у судове засідання не визнано обов'язковою, позицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" викладено в апеляційній скарзі, а розгляд справи вже відкладався судом апеляційної інстанції, зокрема з причин відсутності представника відповідача у судовому засіданні 09.09.08р., тому колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника відповідача за первісним позовом. При цьому, заявник апеляційної скарги не був позбавлений права надати суду апеляційної інстанції додаткові письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мав на це достатньо часу.  

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноваженого представника позивача –Кулінічеву Н.О., яка підтримала свою позицію у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документів, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно  зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель термін "самовільне використання земельних ділянок" визначений як "будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання  не наданої їй земельної ділянки чи намір використати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної  реєстрації".

Однак, як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідач за первісним позовом приступив до використання спірної земельної ділянки до виникнення  у нього права на її оренду.

Підтвердженням цього є складений Головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради 26.12.2007 року акт обстеження земельної ділянки по вул. Полтавський шлях ріг вул. Маліновського за № 3355/07 (а. с. 9), яким встановлено, що відповідачем, в порушення ст. 125 Земельного кодексу України, самовільно зайнято земельну ділянку загальною площею 26 кв. м. по вул. Полтавський шлях ріг вул. Маліновського, на якій розміщено кіоск для продажу друкованої продукції, що використовується для комерційної діяльності без документів, котрі посвідчують право користування земельною ділянкою. При цьому, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що даний акт складений посадовою особою відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради - органу, створеного міською радою відповідно до статей 12, 189 Земельного кодексу України та статті 12 Закону України "Про охорону земель" для здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності і посадовець цього управління при обстеженні земельної ділянки та складанні акту обстеження діяв у відповідності  з Положенням про відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Харківської міської ради ІV скликання від 23.06.2004 р.

Приймаючи оскаржене рішення господарським судом Харківської області правомірно визначено, що земельна ділянка є державною власністю і відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України перебуває у віданні Харківської міської ради, а відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

В силу вимог частини 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (частина 2 статті 126 Земельного кодексу України).

Проте, як свідчать матеріали справи та визначено господарським судом, договір оренди спірної земельної ділянки відповідач не оформив і в установленому законом порядку не зареєстрував, тому колегія суддів вважає що, право на оренду спірної земельної ділянки у відповідача не виникло.

Крім того, господарським судом встановлено, що рішенням № 64/04 від 28.04.2004 року ХХІ сесією Харківської міської ради "Про надання дозволів на розроблення проектів відведення земельних ділянок для розміщення малих архітектурних форм з метою підприємницької діяльності" ТОВ "Преса-Харків" надано дозвіл на розроблення проектів відведення земельних ділянок. Разом з цим, 20 грудня 2004 року рішенням № 224/04 ХХХ сесії Харківської міської ради "Про надання юридичним особам земельних ділянок для розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності" ТОВ "Преса-Харків" були надані в оренду 84 земельні ділянки, відповідно якого відповідачем збудовані кіоски для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом п. 4.1. Рішення № 224/04 ХХХ сесії Харківської міської ради  від 20.12.2004р. відповідач був зобов'язаний не пізніше, ніж у трьохмісячний термін з дня прийняття цього рішення оформити в управлінні земельних відносин Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради договір оренди. В разі не оформлення договорів оренди у вказаний термін вищевказане  рішення втрачає чинність (пункт 4.1. Рішення). Жодних доказів укладення договору оренди спірної земельної ділянки відповідач як суду першої так і апеляційної інстанції не представив.

Разом з цим, при винесенні оскарженого рішення господарським судом  за наявними у справі матеріалами встановлено, що рішенням сесії Харківської міської ради від 04.07.2007р. за № 126/07 було скасовано п. 13 додатку до рішення ХХХ сесії Харківської міської ради від 20.12.2004 року за № 224/04 про надання в оренду ТОВ "Преса-Харків" земельних ділянок, в зв'язку з чим судом визначено відсутність правових підстав для укладення договору оренди.

Положеннями статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що  самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову стосовно зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Преса-Харків" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, зайняту кіоском по вул. Полтавський шлях ріг вул. Маліновського у м. Харкові, та привести вказану ділянку у придатний для використання стан і повернути її Харківській міській раді, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Що ж до зустрічних позовних вимог, то як правильно зазначив місцевий господарський суд в оскарженому рішенні, відповідачем за первісним позовом не було надано доказів того, що він є власником чи користувачем спірної земельної ділянки, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову про визнання за ТОВ "Преса-Харків" права користування цією земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку колегії суддів, позивач за первісним позовом обґрунтував та належним чином довів належними та допустимими доказами правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем за первісним позовом і його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження.

Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарський суд першої інстанції не врахував всі позовні вимоги та не вирішив питання щодо зустрічного позову, а також не створив представнику відповідача необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи.

Проте, вказані посилання заявника апеляційної скарги не приймаються  колегією суддів до уваги, оскільки суперечать наявним у справі документам, а  правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що місцевим господарським судом у відповідності до вимог частини 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторонам були створені необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а рішення прийнято при  всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та містить висновки за результатами розгляду кожного з позовів.

Колегія суддів вважає також необхідним зазначити, що відповідач за первісним позовом, наполягаючи на скасуванні оскарженого рішення, разом з тим не вказує у своїй  апеляційній скарзі, про прийняття якого саме нового рішення він просить суд апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Харківської області від  08.07.2008р. по справі № 51/64-08 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача за первісним позовом, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 124, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2008р. по справі № 51/64-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді