Постанова

від 09.02.2012 по справі 2а-16886/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09 лютого 2012 року                     № 2а-16886/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Келеберди В.І. при секретарі судового засідання  Віруцькій О.В.,  розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодать ХХІ"

до

 Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про

 скасування повідомлення - рішення №0001120702 від 18.07.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –ТОВ «Благодать ХХІ»- звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.07.2011 №0001120702, №0001130702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає , що висновки  викладені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Благодать ХХІ»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2011 року від 29.06.2011 №91/07-02/36845826 (далі – акт перевірки) не відповідають чинному законодавству, не мають належного обґрунтування на підставі чого податкові повідомлення-рішення є від 18.07.2011 №0001120702, №0001130702.

не правомірними та підлягають скасуванню.

Відповідач –Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва -  проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення  відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

06.02.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження. Представники сторін проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечували, тому з урахуванням ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ :

          Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Благодать ХХІ»(код ЄДРПОУ 36845826) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування  податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2011 року, за результатом якої складено Акт від 29.06.2011 №91/07-02/36845826 (а.с. 33-44).

          В ході перевірки Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем:

- вимог п. 200.4, 200.7 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем завищено  у березні 2011 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 732144,00 грн.,

- вимог п. 23.1 ст. 23, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, в результаті чого Позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62212,00 грн.

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято:

-          податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 №0001120702, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 732144,00грн. (а.с. 57).

-          податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 №0001130702, яким Позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 680894,00 грн. (а.с.58).

За результатом адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Благодать XXI»подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року (вх. №58382 від 19.03.2010 року), згідно з якою сума р. 25.1 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»становить 732144.00 грн. та декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року (вх. №129259 від 20.04.2010 року), згідно з якою сума рядка 25.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»становить 732144,00 грн.

Судом встановлено, що між Позивачем та Українською універсальною товарною біржею укладено договір від 25.12.2009 про умови участі в повторному аукціоні 29.12.2009.

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору Позивачем перераховано Біржі гарантійний внесок в сумі 493286,40грн.

29.12.2009 p. відбувся повторний аукціон з продажу майна, що перебуває на балансі ДП „Київський ремонтний завод „Радіан", а саме будівлі-№ 82 –пожежного депо (літ. Б) загальною площею 1060,9 кв.м.,  переможцем якого згідно з протоколом № 2 затвердженим ДП Київський ремонтний  завод  „Радіан",  став Позивач,  який  придбав лот за 4392864,00грн. без ПДВ 732 144.00 грн.

Як вбачається з протоколу (а.с 122), кошти у розмірі 4392864,00 грн., без ПДВ внесені переможцем повторного аукціону як гарантійний внесок та розподіляються як винагорода Української Універсальної біржі за організацію і проведення повторного аукціону згідно з говором про умови участі у повторному аукціоні 29.12.2009 та, частково, перераховуються на розрахунковий рахунок ДП «Київський ремонтний завод „Радіан". Кошти у розмірі 4 085 363,52 грн. в т.ч. ПДВ вносяться переможцем повторного аукціону на розрахунковий рахунок ДП „Київський ремонтний завод «Радіан».

Як вбачається з копій виписок по рахунку (а.с. 121) Позивачем сплачено 26.12.2009 кошти в сумі 4 392 864, 00грн без ПДВ.

Оскільки, з матеріалами справи підтверджується, що Позивачем фактично податок на додану вартість в сумі 732144.00 грн. сплачено не було, суд дійшов висновку, про обґрунтованість висновку Відповідача щодо завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 732144,00грн.

Також, Відповідачем в ході перевірки встановлено, що Позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року (вх. №167185 від 18.04.2011 року) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року (вх. №799220 від 22.04.2011 року) згідно з яким сума рядка 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» становить 732144,00 грн., згідно з додатком 2 до податкової декларації від'ємне значення виникло в періодах: січень 2010 року в сумі 728175,00 грн., червень 2010 року в сумі 21982,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: протоколу (а.с 122) та копій виписок по рахунку (а.с. 121) Позивачем сплачено 4085363,52, в тому числі ПДВ в сумі 680 893, 92грн.

Підсумовуючи викладене, висновок Відповідача про заниження суми бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 680893,92 грн. –є обґрунтований та підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з акту перевірки, згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України (контрагенти) ДП «Київський ремонтний завод «Радіан»станом на момент перевірки має стан 16 - «припинено (ліквідовано, закрито)».

Згідно з вимогами п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг):

б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог п.200.7 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно вимог п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а)          у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б)          у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Враховуючи, що  завищення Позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в березні 2011 року на суму 732144,00грн. та заниження суми бюджетного відшкодування  в червні 2011 року бюджетне відшкодування за лютий 2011 року на суму 680893,92 грн., підтверджується матеріалами справи, Відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв відповідно до вимог п.200.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу України обов'язок доведення правомірності нарахування  або  прийняття будь-якого   іншого   рішення   контролюючим  органом  у  судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, висновки викладені в акті перевірки від 29.06.2011 №91/07-02/36845826, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2011 №0001120702, №0001130702 знайшли підтвердження під час судового розгляду справи. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю "Благодать ХХІ" не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва,  

   П О С Т А Н О В И В:   

Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

  Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                В.І. Келеберда