Рішення

від 23.09.2008 по справі 9/151пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/151пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.08                                                                                 Справа № 9/151пд.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватної будівельно-комерційної фірми "Владис", м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Сєвєродонецької міської ради Луганської області

про зобов'язання продовжити дію договору оренди

в присутності представників:

від позивача –Суслукін В.Ф., директор, пасп. ЕК № 319765 від 19.11.96,

від відповідача – Шорохова Ю.С., гол. Юрисконсульт, дов. № 541-27 від 07.02.08,

в с т а н о в и в:

позивач, приватна будівельно-комерційна фірма "Владис",  звернувся з позовом до відповідача, Сєвєродонецької міської ради (далі –Рада), про зобов'язання продовжити дію договору оренди землі № 040541900238 від 29.08.05 на 25 років шляхом укладення додаткової угоди до цього договору.

Відповідач, Рада, відзивом на позовну заяву, наданому у судовому засіданні 29.08.08, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на ст. 142 Конституції України, ст. 12 ЗК України та рішення міськради № 2252 від 26.06.08 про відмову у продовженні строку дії вищезазначеного договору оренди землі.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.98 № 161-ХІV (далі –Закон 161), він 28.08.08 направив лист на адресу позивача з повідомленням про рішення Ради щодо припинення договірних відносин стосовно спірної земельної ділянки.

В обгрунтування позову позивач посилається на таке.

30.07.02 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки № 161, за яким відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку площею 0,00204 га, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, район центрального ринку по проспекту Хіміків.

Вказаний договір був укладений до 30.07.05, однак умовами договору передбачалось переважне право позивача на його поновлення на новий термін.

Після закінчення терміну дії договору оренди орендні відносини між сторонами були продовжені шляхом укладання нового договору від 29.08.05 за № 040541900238 строком до 28.08.08 з урахуванням переважного права на його поновлення. В цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Виконуючи умови договору 05.05.08 та 26.05.08 позивач звернувся до відповідача із заявами про продовження дії спірного договору, однак, як стверджує позивач, його заяви були залишені без розгляду.

Посилаючись на ст. 33 Закону 161, позивач вважає, що має переважне право на продовження орендних правовідносин щодо спірної земельної ділянки.

До матеріалів справи відповідачем наданий лист-відповідь на звернення позивача від 17.06.08 за № 1487, у якому зазначено, що згідно висновку Комісії питання щодо продовження терміну дії договору оренди буде винесено на чергову сесію міської ради.

Відповідач надав до матеріалів справи й копію листа від 28.08.08 на адресу позивача про відмову у продовженні оренди землі у зв'язку з перешкодою тролейбусного руху на перехресті пр-ту Хіміків та вул. Єгорова.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Визнання права –це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними, і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов'язку.

Позивач, посилаючись на ст. 33 Закону 161, вважає, що у нього є переважне право на поновлення орендних правовідносин щодо земельної ділянки площею 0,00204 га, яка розташована за адресою: м. Сєвєродонецьк, район центрального ринку по проспекту Хіміків, та була йому передана за договором оренди № 040541900238 від 29.08.05.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону 161 України після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших умов переважне право на поновлення договору.

Ця норма співвідноситься з ч. 1 ст. 777 ЦК України. за якою наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

З аналізу наведених норм випливає наявність переважного права орендаря укласти договір на умовах, рівних до умов, запропонованих іншими претендентами на оренду.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про те, що на оренду спірної земельної ділянки претендує якась інша особа (інші особи) та пропонує рівні або ліпші умови оренди, тому не може йтися про переважне право позивача.

Рада не заперечує, що позивач звертався до неї з пропозицією про продовження орендних правовідносин, відповідні матеріали містяться у справі, однак, посилаючись на рішення міськради № 2252 від 26.06.08, відповідач вважає, що правомірно відмовив у продовженні строку дії спірного договору оренди землі.

Суд погоджується з посиланням відповідача на ст. 12 ЗК України, оскільки відповідно до ст. 12 ЗК України повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад, у т.ч. надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать до відповідних рад, у т.ч. міських.

          Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції відповідних рад, у т.ч. міських, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Прийнявши відповідне рішення про відмову від продовження договору оренди спірної ділянки, Рада вирішила це питання як власник землі територіальної громади, на що мала законні підстави.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає чинності після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 25.09.08р.

     Суддя                                                                       А.Г.Ворожцов