Рішення

від 30.09.2008 по справі 33/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/151

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.09.08 р.                                                                                                       Справа № 33/151                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості м. Київ в особі Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта Україна” м. Селидове

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрросресурси” м. Донецьк

про стягнення з відповідача на користь Державного підприємства “Селидіввугілля” 1000грн.00коп. боргу за послуги зберігання.

за участю представників сторін:

від позивача: Корнелюк Г.О. за дов. №1/506 від 02.09.2008р.

від відповідача: не з'явився

Прокурор: Лисенко С.І. посвід. №1348.

СУТЬ СПОРУ: Селидівський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості м. Київ в особі Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта Україна” м. Селидове звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрросресурси” м. Донецьк про стягнення з відповідача на користь Державного підприємства “Селидіввугілля” 1000грн.00коп. боргу за послуги зберігання.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор та позивач посилаються на договір зберігання №246 від 16.09.2006р., розпорядження №1/1181 від 17.05.2006р., акт приймання-передачі від 15.09.2006р., розрахунок №59-08 від 09.09.2008р.  

Як зазначають прокурор та позивач, між Державним підприємством „Селидіввугілля” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрросресурси” був укладений договір зберігання №246 від 16.09.2006р., згідно якого ТОВ “Укрросресурси” передає, а ДП „Селидіввугілля” приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності (БШК-2ДМ) та зберігає їх на складі ш. Україна, за адресою: 85485, Донецька область,                    м. Українськ, вул. Жовтнева, 1.  

На виконання договору зберігання №246 від 16.09.2006р. згідно акту приймання-передачі від 15.09.2006р. та розпорядження Державного підприємства „Селидіввугілля” №1/1181 від 17.05.2006р. ВП „Шахта Курахівська” ДП „Селидіввугілля” передав, а ВП “Шахта Україна” ДП „Селидіввугілля” прийняв, матеріальні цінності (БШК-2ДМ).

За умовами пункту 4.1 договору зберігання №246 від 16.09.2006р. вартість послуг зберігання за згодою сторін складає 200грн.00коп., в тому числі податок на додану вартість – 33грн.33коп. у місяць.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором зберігання №246 від 16.09.2006р., виникла заборгованість у розмірі 1000грн.00коп., які заявлені до стягнення.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Донецької області від 22.08.2008р., 16.09.2008р. та нез'явленням у судове засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у позові - 83023, м. Донецьк, пр-т. Павших Комунарів, 104.

Згідно листа Головного управління статистки у Донецькій області №14/4-20/1331 від 22.09.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрросресурси” занесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та знаходиться за адресою, зазначеною у позові.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 30.09.2008р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 30.09.2008р. до господарського суду Донецької області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Державним підприємством „Селидіввугілля” (далі – поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрросресурси” (далі – покупець) був підписаний договір зберігання №246 від 16.09.2006р., згідно якого ТОВ “Укрросресурси” передає, а ДП „Селидіввугілля” приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності (БШК-2ДМ) та зберігає їх на складі ш. Україна, за адресою: 85485, Донецька область,                    м. Українськ, вул. Жовтнева, 1.  

В пункті 2.1 договору зберігання №246 від 16.09.2006р. сторони визначили, що передача майна здійснюється комплектуючими частинами на підставі акту приймання-передачі з ш. „Курахівська” (згідно розпорядження генерального директора ДП „Селидіввугілля” №1/1181 від 17.05.2006р.).

На виконання договору зберігання №246 від 16.09.2006р. згідно акту приймання-передачі від 15.09.2006р. та розпорядження №1/1181 від 17.05.2006р. ВП „Шахта Курахівська” ДП „Селидіввугілля” передав, а ВП “Шахта Україна” ДП „Селидіввугілля” прийняв, матеріальні цінності (БШК-2ДМ).

За умовами пункту 4.1 договору зберігання №246 від 16.09.2006р. вартість послуг зберігання за згодою сторін складає 200грн.00коп., в тому числі податок на додану вартість – 33грн.33коп. у місяць.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Одночасно, згідно статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Таким чином, відповідач мав оплачувати вартість послуг кожного місяця.

З урахуванням відомостей, викладених у розрахунку суми боргу №59-08 від 09.09.2008р., доданому до суду 16.09.2008р., вбачається, що заборгованість за послуги зберігання у розмірі 1000грн.00коп. виникла за період з березня 2008р. та липень 2008р.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу за період з березня 2008р. та липень 2008р. у розмірі 1000грн.00коп., у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг за послуги зберігання не погашений до теперішнього часу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

Доказів того, що сума заборгованості в розмірі 1000грн.00коп оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Селидівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості м. Київ в особі Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта Україна” м. Селидове до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрросресурси” м. Донецьк про стягнення з відповідача на користь Державного підприємства “Селидіввугілля” 1000грн.00коп. боргу за послуги зберігання – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрросресурси” (83023,     м. Донецьк, пр-т. Павших Комунарів, 104, ЄДРПОУ 30100064) на користь Державного підприємства “Селидіввугілля” (85480, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) суму боргу в розмірі 1000грн.00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрросресурси” (83023,     м. Донецьк, пр-т. Павших Комунарів, 104, ЄДРПОУ 30100064) на користь Державного бюджету України суму державного мита в розмірі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 30.09.2008р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя