Рішення

від 09.10.2008 по справі 18/9-2937

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/9-2937

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2008 р.Справа № 18/9-2937

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінком», м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2 (м. Київ, вул. Прорізна, 10, офіс 91)

до Державного підприємства «Зарубинський  спиртовий завод», с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область

про стягнення заборгованості у сумі 471 294 грн.

За участю представників сторін:          

позивача: Слабоус Є.А. - представник

відповідача: не з'явився

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінком», м. Київ звернулось до господарського суду з позовною вимогою про стягнення з Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод», с. Зарубинці, Збаразький район Тернопільська область заборгованості за отриманий товар в сумі 471 294 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 66 від 09.03.2006 р., зокрема не проведенням оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 471 294 грн.

В підтвердження викладеного додає договір № 66 від 09.03.2006 р., додаткову угоду № 1 від 26.12.2006 р., специфікацію № 1 від 12.12.2007 р., видаткову накладну № РН-0000104 від 26.12.2007 р., рахунок –фактуру № СФ –4/119 від 26.12.2007 р., довіреність Серії ЯОИ № 755888 від 13.12.2007 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

В судовому засіданні 09.10.2008 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений в порядку, визначеному ст. 64 ГПК України, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 ГПК України за наявними у справі документами.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд  встановив:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду  за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності.

09.03.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінком», як продавцем та Державним підприємством «Зарубинський  спиртовий завод», як покупцем, був укладений договір № 66 (надалі –Договір), предметом якого є купівля –продаж товару –кукурудзи, кількість якого вказується в додатку специфікації (п.п. 2.1. п.2 Договору).

Товар, поставлений за цим договором оплачується за ціною, що вказується в додатку специфікації (п.п. 3.1. п. 3 Договору).

Згідно п.п. 4.3. п. Договору оплата за поставлену партію якісного товару здійснюється на протязі 10 днів з моменту поставки продукції на станцію Збараж.

Ціна на товар може змінюватися за погодженням сторін згідно додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору (п.п. 4.2. п. 4 Договору).

Так, 26.12.2007 р. між сторонами за договором № 66 від 09.03.2006 р. укладено Додаткову угоду № 1, якою добавлено п. 5.4. до вищезазначеного договору, в наступній редакції: У випадку не оплати продукції, згідно п. 3 Специфікації № 1 від 12.12.2007 р., додаток № 1 до договору № 66 від 09.03.2006 р., Покупець зобов'язується в добровільному порядку сплатити на розрахунковий рахунок Продавця пеню, в розмірі 1,5% за кожен день прострочення оплати товару, від загальної вартості одержаного та неоплаченого товару.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі –продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 ЦК України –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання п.п. 2.1. Договору 12.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінком»та Державним підприємством «Зарубинський спиртовий завод»підписано Специфікацію № 1, якою, власне, визначено що Продавець передає, а Покупець приймає та оплачує товар –400 тонн кукурудзи вартістю 480 000 грн.

Згідно видаткової накладної № РН –0000104 від 26.12.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінком»передало, а Державне підприємство «Зарубинський спиртовий завод»через Яроцького І.М. по довіреності серії ЯОИ № 755888 від 13.12.2007 р., отримало товар –392,745 тонн кукурудзи вартістю 471294 грн.

Таким чином, зобов'язання Державного підприємства «Зарубинський  спиртовий завод», с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область по сплаті отриманого від Державного підприємства «Зарубинський  спиртовий завод», с. Зарубинці Збаразький район Тернопільська область товару за договором № 66 від 09.03.2006 р. становить 471294 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи, що на розгляд справи відповідач не з'явився, заперечень на позов не надав, доказів погашення заборгованості не представив, суд визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінком» щодо стягнення з Державного підприємства «Зарубинський  спиртовий завод»471 294 грн. заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 4 712,94 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.1, 2, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Зарубинський  спиртовий завод», с. Зарубинці, Збаразький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00375065 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінком», м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 30382455:

-          471 294  (чотириста сімдесят одну тисячу двісті дев'яносто чотири) грн. боргу;

-          4 712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн. 94 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 10 жовтня 2008 року, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.В. Охотницька