ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000,
м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У
К Р А Ї Н И
22.07.2008
Справа № 10/5-08
Господарський суд
Херсонської області у складі судді
Скобєлкіна С.В. при секретарі
Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за
позовом Відкритого
акціонерного товариства "Херсонський "Торгрічтранс", м. Херсон,
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.
Херсон,
про стягнення 118400,00 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Пратасова Л.І., довіреність № 106
від 14.01.2008 р.
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від
28.03.2008 р.
в с т а н о в и в:
Відкрите
акціонерне товариство "Херсонський "Торгрічтранс" (ВАТ
"Херсонський "Торгрічтранс") звернулось до суду з позовом до
приватного підприємця ОСОБА_1 (ПП ОСОБА_3.) про стягнення 118400,00 грн.
неустойки на підставі ст.785 Цивільного Кодексу України, посилаючись на те, що
між сторонами 01.01.2002 р. було укладено договір оренди нежитлових приміщень,
розташованих по АДРЕСА_1. За умовами договору та внесених до нього змін від
01.07.2002 р., від 01.10.2002 р., від 01.01.2003 р., від 01.04.2003 р. термін
дії договору закінчився 01.07.2003р. і на новий термін договір не пролонгувався
та не укладався. У зв'язку з тим, що відповідачем орендовані за вказаним
договором приміщення повернуті не були, позивач посилається на те, що він
звернувся до господарського суду Херсонської області з метою стягнення з
відповідача неустойки в розмірі подвійної ставки орендної плати за період з
01.01.2004р. по липень 2004 р. включно, та рішенням по справі № 14/437
задоволено позовні вимоги ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс",
стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_3. 22400,00 грн. неустойки з 01.01.2004
року за сім місяців 2004 року, тобто по липень 2004р. Звернення з позовом по
справі № 10/5-08 позивач пояснює тим, що відповідач рішення суду не
виконала, приміщення, отримане від
відповідача, у зв'язку з закінченням строку дії договору не повернула.
В
судовому засіданні позивач (ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс") в
особі свого представника підтримав заявлені позовні вимоги і з посиланням на
надані докази та матеріали справи просить стягнути з приватного підприємця
ОСОБА_3. неустойку в розмірі 118 400 грн. за період з 01 серпня 2004 року по 01
вересня 2007, з розрахунку подвійної ставки орендної плати, визначеної
договором оренди від 01.01.2002р. в сумі 1600,00 грн. на місяць за весь час
прострочення.
Відповідач
(ПП ОСОБА_3.) позов не визнав, про що ним було повідомлено як у письмовому
відзиві на позов, так і через свого представника в судовому засіданні. При
цьому відповідач посилається на те, що
стягнення неустойки обмежується
строком у шість місяців відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України,
до даних правовідносин слід застосовувати позовну давність у один рік з
посиланням на ст.258 Цивільного Кодексу України. Крім того представник
відповідача посилається на правомірність користування ПП ОСОБА_3. приміщенням
по АДРЕСА_1 в період з 17.08.2004р. по 18.07.2007р. на підставі договору
оренди, укладеного з Управлінням комунальної власності м. Херсона, і визнаного
недійсним лише на майбутнє рішенням господарського суду Херсонської області по
справі № 13/373-0, від 08.06.2007р., яке набуло законної сили 18.07.2007р. з
дня винесення постанови Запорізьким апеляційним господарським судом.
Розглянувши
матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін,
суд прийшов до висновку про те, що позов ВАТ "Херсонський
"Торгрічтранс" підлягає задоволенню у повному обсязі заявлених вимог
з огляду на наступне.
Як
встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Херсонський
Торгрічтранс" та приватним підприємцем ОСОБА_3. 01.01.2002р. було укладено
договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. За умовами договору
та внесених до нього змін від 01.07.2002р., від 01.10.2002р., від 01.01.2003р.,
від 01.04.2003р. термін дії договору закінчився 01.07.2003р. і на новий термін
сторонами цього договору він не продовжувався.
З
рішення господарського суду Херсонської області по справі № 14/437 від 27.09.2004р.,
постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 14 лютого 2008р.,
яким рішення суду першої інстанції залишено без змін, а також постанови Вищого
господарського суду України від 16 квітня 2008р. по справі № 14/347 прийнятої
на відхилення касаційної скарги приватного підприємця ОСОБА_3. вбачається, що
судом встановлені факти, які не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України). Так, судами
встановлено, що відповідач отримала в оренду нежитлові приміщення по АДРЕСА_1
саме від позивача за договором від 01.01.2002р., за умовами якого щомісячна
орендна плата становить 1600,00 грн. Додатковими угодами від 01.07.2002 р.,
01.10.2002 р., 01.01.2003 р., 01.04.2003 р. строк оренди зазначеного приміщення
було продовжено сторонами до 01.07.2003 р. У зв'язку з закінченням строку
оренди та відмовою відповідача укласти новий договір оренди приміщення ВАТ
"Херсонський "Торгрічтранс" направив приватному підприємцю
ОСОБА_3. вимогу про виселення його з займаного приміщення не пізніше
05.09.2003р. Порядок повернення позивачу орендованого приміщення передбачений
сторонами в п. 8.1. договору: орендований об'єкт вважається фактично переданим
позивачу з моменту підписання членами двосторонньої комісії акта
здавання-приймання. Відповідачем доказів виконання цих зобов'язань суду не
надано.
З
наданого позивачем акту державного виконавця відділу державної виконавчої
служби Дніпровського районного управління юстиції м. Херсона від 19 червня 2008
року вбачається, що приміщення, які є предметом договору оренди, укладеного між
позивачем та відповідачем, були звільнені від ПП ОСОБА_3. та від її майна лише
19.06.2008р. в примусовому порядку, на підставі наказу господарського суду
Херсонської області, виданого на виконання постанови Запорізького апеляційного
господарського суду від 24.01.2008р. по справі № 4/437-ПН про виселення ПП
ОСОБА_3. з нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 Цим же рішенням по справі №
4/437-ПН, в якій брали участь ті самі сторони, встановлено, що ВАТ
"Херсонський "Торгрічтранс" є правонаступником ХТП
"Торгрічтранс" щодо права власності на вказані приміщення, що не
доводиться знову відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України.
Факти
правомірності укладення позивачем - ВАТ "Херсонський
"Торгрічтранс", договору оренди від 01.01.2002р., як належним
орендодавцем нежитлових приміщень по вул. Комунарів, 7 в. м. Херсоні, з ПП
ОСОБА_3., встановлені рішенням господарського суду Херсонської області від
04.06.2004р. по справі № 4/147-ПД, залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 29 липня 2004р. Вони спростовують
посилання представника відповідача на укладення 17.08.2004 року договору оренди
цих же приміщень з Управлінням комунальної власності м. Херсона, визнаного
недійсним за результатами розгляду справи № 13/373-0 господарського суду
Херсонської області. Відповідно до частини першої ст. 216 Цивільного Кодексу
України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що
пов'язані з його недійсністю.
Відповідно
до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України (2003р.)
щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом
України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що
виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Як
зазначено вище правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані
Договором, який за своєю правовою природою є договором оренди і регулюється
нормами глави 58 ЦК України.
Стаття
759 ЦК України закріплює, що за договором найму (оренди) наймодавець передає
або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний
строк. Договір найму укладається на строк, встановлений договором (п.1 ст.763
ЦК України).
Відповідно
до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний
негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона одержана, з
урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.
Згідно
зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту
або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно
до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України правила
Цивільного Кодексу України про відповідальність за порушення договору
застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після
набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1
січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність та такі порушення.
Як
вже зазначалось, відповідач продовжував порушувати умови Договору щодо
повернення орендованого приміщення і після набрання чинності ЦК України -
01.01.2004р. Договором від 01.01.2002р. іншої відповідальності за таке
порушення не встановлено.
Отже
в даному випадку слід застосовувати правила про відповідальність, передбачені
Цивільним Кодексом України (2003р.).
Відповідно
до частини другої ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо
повернення речі, наймодавець мас право вимагати від наймача сплати неустойки у
розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Це
положення узгоджується зі статтею 291 Господарського Кодексу України, яка передбачає
випадки, з настанням яких договір оренди припиняє свою дію, зокрема договір
оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов
регулювання договору найму Цивільним Кодексом України.
Пунктом
5.1. договору № 1 від 01.01.2002 р. встановлено розмір орендної плати 1600,00
грн., які мають сплачуватися щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця.
З 01
серпня 2004 року по 01 вересня 2007 року розмір неустойки у вигляді подвоєного
розміру щомісячної орендної плати становить 118400,00 грн.
Таким
чином, на час звернення з цим позовом з відповідача підлягає стягненню на
користь позивача у зв'язку з неповерненням орендованого приміщення за весь час
прострочення 118400,00 грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста гривень 00
копійок).
Посилання
відповідача на пропуск строку позовної давності суд вважає безпідставними,
оскільки позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із
договору найму, передбачається статтею 786 Цивільного Кодексу України, і відповідно до частини другої цієї статті
перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту
повернення речі наймачем.
За
таких обставин суд вважає позовні вимоги ВАТ "Херсонський
"Торгрічтранс" законними та обґрунтованими, а тому такими, що
підлягають задоволенню у повному обсязі. Судові витрати по справі суд покладає
на відповідача, з вини якого спір доведено до судового розгляду.
На
підставі викладеного та керуючи ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2.
Стягнути з
приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на
користь відкритого акціонерного товариства "Херсонський
"Торгрічтранс" АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ КБ «Західінкомбанк», МФО 352327 код ЄДРПОУ 14130054, 118400,00
грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок) неустойки, 1184,00
грн. (одна тисяча сто вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті
державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок)
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ
видати після набрання рішенням законної сили.
3. Рішення направити сторонам по
справі.
Суддя
С.В.Скобєлкін
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2008 |
Оприлюднено | 27.10.2008 |
Номер документу | 2175147 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні