Постанова

від 16.10.2008 по справі 47/231-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/231-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2008 р.                                                           Справа № 47/231-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. ,  Плужник О.В.

при секретарі Чудновській І.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача -  не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2194Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 20.08.08 р. по справі № 47/231-08

за позовом ВАТ "Редакційно-видавничий комплекс "Деснянська правда", м. Чернігів

до Колективного підприємства "Харківкнига", м. Харків

про стягнення 1966,63 грн.

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1329,80 грн., пені у розмірі 225,93 грн., інфляційних у розмірі 356,62 грн., 5% річних у розмірі 54,28 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору купівлі-продажу № 454 від 26.10.2007 р. та просив покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.08.08 р. по справі № 47/231-08 (суддя - Светлічний Ю.В.) позов задоволено та стягнуто з Колективного підприємства "Харківкнига" на користь ВАТ "Редакційно-видавничий комплекс "Деснянська правда"  основної заборгованості 1329,80 грн., пені 225,93 грн., інфляційні  356,62 грн., 5% річних у сумі 54,28 грн., держмита  102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. В задоволенні заяви відповідача про затвердження мирової угоди –відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не надав доказів повної та своєчасної оплати за спірним договором  та на підставі  ст.ст. 611, 625 ЦК України п. 8.2, п.  8.3 договору стягнута  пеня у розмірі 225,93 грн., інфляційні  у розмірі 356,62 грн., 5% річних у розмірі 54,28 грн. У задоволенні заяви відповідача про затвердження мирової угоди  відмовлено, оскільки відповідачем не було надано підписану мирову угоду.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким  розстрочити виплату належних до сплати КП «Харківкнига»на загальну суму боргу 1866,63  грн. та судових витрат позивача в розмірі 220 грн. строком на десять місяців, а всього разом 2086,63 грн. для сплати боргу щомісячно рівними частинами в розмірі 208,67 грн., посилаючись на те, що судом  було неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи та рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що  суд  при  винесенні рішення не взяв до уваги посилання відповідача на те, що підприємство КП «Харківкнига»частково розрахувалось за одержану продукцію, що підтверджується платіжним дорученням № 627 від 16.07.08 року, згідно якого КП «Харківкнига»перерахувало оплату в розмірі 100 грн. відповідачу

      Відповідач  зазначив, що у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про затвердження мирової угоди з позивачем,  з посиланням на те, що  в даний час основні торговельні приміщення КП «Харківкнига»знаходяться на ремонті у зв'язку з чим, торгівля книжковою продукцією ведеться лише через 2 торгові точки, реалізація через які дуже низька, але суд першої інстанції необґрунтоване відмовив у  задоволенні клопотання.

Позивач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, подав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення законним, обґрунтованим з додержанням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що   по-перше відповідачем не було надано  до суду доказів  часткової сплати боргу, а по-друге укладання мирової угоди з відповідачем  є правом позивача, а не обов'язком.

Позивач у призначене судове засідання не з‘явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку із неможливістю направити свого представника у призначене судове засідання.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причини не прибуття суд не повідомив, не з'явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, встановила, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 454 від 26.10.2007 р., за яким продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку по цінам та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити поліграфічну продукцію, що вказані у товарних накладних, які є невід'ємною частиною цього договору не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання (п. 4.2 договору). Строк дії договору до  31.12.2007 р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється продавцем на умовах попереднього замовлення покупця та наявності на складі замовленої продукції.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач по накладній № 8661 від 25.10.07 р. відпустив відповідачу поліграфічну продукцію на загальну суму 3329,80 грн., відповідач її прийняв, що підтверджується підписом в накладній, але взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару виконав лише частково, а саме 03.12.2007 р. сплатив суму боргу у розмірі 1000,00 грн. та 13.05.2008 р. сплатив суму боргу у розмірі 1000,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем після часткової сплати за отриманий товар становить 1329,80 грн.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобов'язання по   договору виконав, але відповідач зобов'язання щодо своєчасної і повної оплати не здійснив, доказів повної та своєчасної оплати не надав та правомірно задовольнив позов щодо стягнення заборгованості у сумі 1329,80 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема: сплата неустойки.

Суд першої інстанції встановив, що пунктом 8.2 договору купівлі-продажу № 454 від 26.10.07 р. у разі порушення строків оплати продукції, покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п'ять процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що пунктом 8.3 договору купівлі-продажу № 454 від 26.10.2007 р. у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець сплачує пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1 зазначеного закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо стягнення з відповідача на користь позивача  пені у розмірі 225,93 грн., інфляційних у розмірі 356,62 грн., 5% річних у розмірі 54,28 грн.        

Посилання відповідача на те, що він частково розрахувався за одержану продукцію перерахувавши позивачу 100 грн., що нібито підтверджується платіжним дорученням № 627 від 16.07.2008 р.  спростовується матеріалами справи, оскільки платіжне доручення № 627 від 16.07.2008 р, на яке посилається відповідач суду  першої інстанції, не надавалось. Надана до апеляційного господарського суду копія платіжного доручення № 627 від 16.07.2008 р. не може бути прийнята в якості доказу сплати боргу у сумі 100 грн., так як в ньому зазначено призначення платежу оплата за друк. прод. зг.дог.250 від 28.02.2006 р., а заборгованість виникла за договором  купівлі-продажу № 454 від 26.10.2007 р.

Згідно зі ст. 78 ГПК України умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Як свідчать матеріали справи, ні позивачем, ні відповідачем не було надано підписану уповноваженими представниками сторін мирову угоду. В зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано  відмовив у задоволенні клопотання про затвердження мирової угоди.

        Згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

Отже, для вирішення питання про надання відстрочки виконання рішення відповідач повинен довести наявність зазначених обставин і тільки у винятковому випадку виконання рішення підлягає розстроченню. Відповідач не надав документи, підтверджуючи необхідність надання розстрочки.

       Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

В зв'язку з чим, клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 78, 193 ГПК України, ст. ст. 526, 611, 625, 655,692 ЦК України

                                         постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 20.08.08 р. по справі № 47/231-08    залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                              Плужник О.В.  

Повний текст постанови підписаний 16.10.2008 р.