Рішення

від 19.07.2006 по справі 12/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  12/67

19.07.06

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петролеум»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал віза»

                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма»

                              Закритого акціонерного товариства «Тігрела»

Про                              визнання договору недійсним та витребування майна

Судова колегія у складі:

Головуючий суддя Л.В.Прокопенко,

Судді І.О.Домнічева, В.В. Палій

Представники:

Від позивача              Матусевич-Павловська Ю.Ю. –п/к (дов. від 01.1.05 р.)

Від відповідача-1      не з'явився

Від відповідача-2      Тимків Я.І. –п/к (дов. від 04.01.06 р. №2006-004)

Від відповідача-3      Вулицька І.В. –п/к (дов. від 20.07.05 р. №2852)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання недійсним укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу цистерни №19/09-1 від 09.10.01 р.

Ухвалою суду від 18.01.06 р. про порушення провадження у справі до участі по справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма»та Закрите акціонерне товариство «Тігрела».

Ухвалою суду від 01.02.06 р. розгляд справи відкладено.

13.02.06 р. позивачем подано заяву про доповнення позовних вимог, відповідно до якої додатково заявлено вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу цистерн від 22.11.01 р. №22/11-2, укладеного між ТОВ «Металвіза»та ТОВ «Гемма», та контракту купівлі-продажу цистерн від 26.11.01 р. №В15/11, укладеного між ТОВ «Гемма»та ЗАТ «Тігрела», а також про повернення позивачу залізничної цистерни №5798029 від ЗАТ «Тігрела».

В судових засіданнях 15.02.06 р. та 17.02.06 р. оголошено перерви.

17.02.06 р. представником ЗАТ «Тігрела»подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по справі, яке відхилено судом з підстав, наведених у мотивувальній частині рішення.

Ухвалою суду від 21.02.06 р. змінено процесуальний статус третіх осіб на відповідачів, направлено запит до начальника Слідчого відділу лінійного управління по Придніпровській залізниці УМВС України на транспорті, розгляд справи відкладено.

В судовому засіданні 09.03.06 р. оголошена перерва.

Ухвалою суду від 30.03.06 р. розгляд справи відкладено на 20.04.06 р.

Ухвалою заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.04.06 р. відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Гемма»про відвід судді Прокопенко Л.В. від розгляду справи.

В судовому засіданні 20.04.06 р. оголошено перерву до 21.04.06 р.

Листом від 21.04.06 р. відмовлено в розгляді повторної заяви ТОВ «Гемма»про відвід судді Прокопенко Л.В.

В судовому засіданні 21.04.06 р. оголошено перерву до 26.04.06 р.

Ухвалою заступника Голови суду від 26.04.06 р. заяву про відвід судді Прокопенко Л.В. залишено без задоволення, справу призначено до колегіального слухання у складі: головуючий суддя Прокопенко Л.В., судді Домнічева І.О. та Калатай Н.Ф.

За ініціативою суду в судових засіданнях, починаючи з 26.04.06 р., проводилась технічна фіксація судового процесу.

Ухвалою суду від 26.04.06 р. розгляд справи відкладено на 05.05.06 р.

В судовому засіданні 05.05.06 р. оголошено перерву до 11.05.06 р. В судовому засіданні розглянуто клопотання ТОВ «Гемма»про витребування доказів, у задоволенні якого відмовлено з підстав, викладених в ухвалі від 11.05.06 р., також відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та надіслання запиту до консульського відділу посольства США.

Розпорядженням заступника Голови суду від 10.05.06 р. змінено склад судової колегії, до якої включено суддю Палія В.В. замість судді Калатай Н.Ф. у зв'язку з відпусткою останньої.

Ухвалою суду від 11.05.06 р. розгляд справи відкладено на 20.06.06 р., строк вирішення справи подовжено.

В судовому засіданні 20.06.06 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення. В судовому засіданні представником ТОВ «Гемма»надано доповнення до відзиву та висновки спеціалістів з досліджень, проведених з ініціативи відповідача.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.01 р. від імені позивача був укладений договір №19/09-1 купівлі-продажу цистерн з ТОВ «Металвіза», відповідно до умов якого позивач як продавець зобов'язався передати відповідачу як покупцю залізничні цистерни моделі 15-1500 для перевезення світлих нафтопродуктів в кількості 6 шт. 1992-1993 р. випуску, а відповідач зобов'язався прийняти цистерни та оплатити їх вартість.

Позивач вважає зазначений договір недійсним з таких підстав.

Відповідно до ст. 44 ЦК УРСР письмові угоди повинні бути підписані особами, що їх укладають.

Відповідно до ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють в межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Пунктом 7.5 статуту позивача в редакції від 01.01.98 р., що діяла на момент укладення договору, передбачено, що повноваження укладати від імені товариства договори та забезпечувати їх виконання належить до компетенції генерального директора товариства.

Від імені позивача оскаржуваний договір підписаний невідомою особою, підписи та відбиток печатки на договорі та інших документах до нього є підробленими. Наведена обставина підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №37 від 10.03.02 р.

Стосовно факту незаконного відчуження майна позивача слідчим відділом лінійного відділу на ст. Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці 23.01.02 р. порушено кримінальну справу №30507 за фактом замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого п. 2 ст. 15, 190 ч. 4 КК України. Станом на сьогоднішній день справа знаходиться на стадії досудового слідства.

Оскаржуваний договір не створює прав та обов'язків для позивача, так як укладений від його імені особою, що не мала належних повноважень (ст. 63 ЦК УРСР).

Позивач стверджує, що ним договір не схвалено, він не відповідає його внутрішній волі. Позивач як власник цистерн не мав наміру їх відчужувати.

Зазначені цистерни не вибули з фактичного володіння позивача (крім залізничної цистерни №57980229), акт прийому-передачі від 16.11.01 р. не відображає реальних обставин справи, крім того, він був підписаний від вірменів позивача невідомою особою.

Крім того, на підставі укладеного позивачем договору з ВАТ «Дніпронафтопродукт»№1501/02-01 від 15.01.02 р. зазначені цистерни передані на відповідальне зберігання ВАТ «Дніпронафтопродукт».

У зв'язку з укладенням від імені позивача невідомою особою оскаржуваного договору порушено право власності позивача на цистерни, так як в подальшому укладалися договори щодо подальшого відчуження цистерн, а саме:

22.11.01 р. між ТОВ «Металвіза»та ЗАТ «Гемма»укладено договір купівлі-продажу цистерн №22/11-2.

Відповідно до цього договору ТОВ «Металвіза»зобов'язується передати залізничні цистерни моделі 15-1500 для перевезення світлих нафтопродуктів в кількості 6 одиниць 1992-1993 р. випуску, а ТОВ «Гемма»зобов'язується прийняти цистерни та оплатити їх вартість.

26.11.01 р. між ТОВ «Гемма»та ЗАТ «Тігрела»укладено контракт купівлі-продажу цистерн.

Відповідно до умов контракту ТОВ «Гемма»зобов'язується передати залізничні цистерни моделі 15-1500 для перевезення світлих нафтопродуктів в кількості 6 одиниць 1992-1993 р. випуску, а ЗАТ «Тігрела»зобов'язується прийняти цистерни та оплатити їх вартість.

Так як договір договору купівлі-продажу цистерни №19/09-1 від 09.10.01 р., укладений між позивачем та ТОВ «Металвіза»позивач вважає недійсним, то недійсними є і наступні договори відчуження майна.

Згідно договору купівлі-продажу цистерни №19/09-1 від 09.10.01 р. не передбачено особливого переходу прав на цистерни, тоді як за загальним правилом ст. 128 ЦК УРСР право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором. Тобто, так як майно не передавалося ТОВ «Металвіза», то права власності на нього воно не набуло, і, відповідно, не мало права його відчужувати.

Згідно законодавства станом на 2001 р. (ст. ст. 145, 225 ЦК України) якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває право власності на майно лише в тих випадках, коли власник не вправі витребувати від нього майна (майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею).

Згідно наведено вище позивач стверджує, що майно вибуло з його володіння поза його волею, у зв'язку з чим порушена кримінальна справа.

В свою чергу, контракт купівлі-продажу цистерн від 26.11.01 р. між ТОВ «Гемма»та ЗАТ «Тігрела»укладено за відсутності у ТОВ «Гемма»права власності на майно, так як придбане не у власника.

Відповідно до п. 4.2 договору від 22.11.01 р. між ТОВ «Металвіза»та ЗАТ «Тігрела»№22/11-2 передбачено, що товар переходить у власність покупця –ТОВ «Гемма»- після підписання актів прийому-передачі та повної оплати майна.

Підписаний між сторонами акт прийому-передачі цистерн до договору №22/11-2 від 22.11.01 р. не може вважатися належним доказом переходу прав власності на майно то ТОВ «Гемма», оскільки не відповідає дійсності, так як вказані цистерни з володіння позивача не вибули, тому не могли бути передані ТОВ «Гемма».

Акт приймання-передачі до договору від 22.11.01 р. підписаний 06.12.01 р., тобто, після укладення контракту від 26.11.01 р. між ТОВ «Гемма»та ЗАТ «Тігрела». Відповідно до п. 4.2 контракту ТОВ «Гемма»гарантувало покупцю, що на момент продажу товар є його власністю і не обтяжений будь-якими зобов'язаннями.

Внаслідок укладення вищевказаних договорів з володіння позивача вибула цистерна №57980229, яка наразі знаходиться у володінні ЗАТ «Тігрела», тому позивач крім визнання договорів недійсними ставить вимогу про витребування з володіння ЗАТ «Тігрела»зазначеної цистерни.

Господарським судом міста Києва розглядається справа №30/204 за позовом ЗАТ «Тігрела»до ДАЗТ «Укрзалізниця, ТОВ «Севен Севенті Петролеум»про повернення майна з (залізничних цистерн) з чужого незаконного володіння.

Відповідно до матеріалів зазначеної справи залізнична цистерна №57980229 за накладною №30/12 від 24.12.03 р. відправлена зі станції Дарниця до Вільнюського вагонного депо. Відправник вантажу –ТОВ «Гемма», одержувач –ЗАТ «Тігрела» на підставі договору від 26.11.01 р. №В15/11.

Так як цистерна вибула з володіння позивача поза його волею, то він має право витребувати її з чужого незаконного володіння.

Також позивачем заявлене клопотання про поновлення строку позовної давності для подачі позову по справі. Пропуск строку пояснюється позивачем тим, що факт незаконності оскаржуваного договору мав бути встановлений слідством по кримінальній справі, яке триває, і дата закінчення якого невідома. Саме очікування завершення слідства по кримінальній справі і стало причиною пропуску строку позовної давності.

Відповідач-1 –ТОВ «Металвіза»- пояснень щодо позовних вимог не надало, представник відповідача до судового засідання не з'явився.

Відповідач-2 - ТОВ «Гемма»- проти позовних вимог заперечив з таких підстав.

ТОВ «Гемма»придбало залізничні цистерни у ТОВ Металвіза»за ціною 68 900 грн. за одну цистерну, в тому числі ПДВ 11 483 грн. вартість цистерн перераховано платіжним дорученням №1275 від 04.12.01 р. на суму 335 400 грн., платіжним дорученням №1296 від 07.12.01 р. на суму 78 000 грн., всього –413 000 грн.

Для отримання шести цистерн 08.01.02 р. ТОВ «Гемма»видано довіреність для переадресовки цистерн із станції Баловка Придніпровської залізниці на станцію Дарниця. Представником згідно прибуткового касового ордеру №22 від 11.01.02 р. перераховано 2000 грн. на розрахунковий рахунок Тех. ПД-1 Придніпровської залізниці, але ТОВ «Гемма»отримано лише одну цистерну, тоді як інші п'ять переправлено на територію «Дніпронафтопродукт», де вони знаходяться на даний час.

15.01.02 р. ТОВ «Гемма»направило листа №2002Н-008 ТОВ «Металвіза»з вимогою повернути вартість цистерн, що не були отримані, але відповідь не отримано.

05.02.02 р. ТОВ «Гемма»звернулося до УБОЗ Управління МВС України на Придніпровській залізниці РУ ГУ МВС України у м. Києві, у відповідь повідомлено про те, що 13.02.02 р. порушено кримінальні справи №30507 за ч. 4 ст. 190 КК України по відношенню до посадових осіб ТОВ «Севен Севенті Петроліум», 23.01.02 р. порушена кримінальна справа по відношенню до посадових осіб ТОВ «Металвіза»за фактом шахрайських дій.

На сьогоднішній день кримінальні справи не закриті і до суду не передані.

27.12.04 р. ТОВ «Металвіза»направлена претензія, на яку відповідь не отримана.

22.11.04 р. до господарського суду м. Києва продано заяву ДПІ у Дніпровському районі м. Києва до ТОВ «Металвіза»про визнання боржника банкрутом.

24.12.05 р. господарським судом м. Києва винесено постанову №43/985, якою ТОВ «Металвіза»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора – ініціюючого кредитора ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Ухвалою від 23.03.05 р. затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора та ліквідовано ТОВ «Металвіза»у зв'язку з банкрутством.

Відповідач-3 –ЗАТ «Тігрела»- проти позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідно до акту прийому-передачі від 16.11.01 р. до договору №119/09-1 від 09.10.01 р. позивач передав покупцю шість цистерн для світлих нафтопродуктів, які в наступному в результаті укладенні договору купівлі-продажу від 22.11.01 р. та контракту від 26.11.01 р. перейшли у власність ЗАТ «Тігрела».

ЗАТ «Тігрела»проведено повний розрахунок за договором, про що свідчить меморіальний ордер №002 від 04.12.01 р. про перерахування 63 985 дол. США на рахунок ТОВ «Гемма».

Відповідно до вимог законодавства (в тому числі, п. 1.2 Правил експлуатації та номерного обліку власних вантажних вагонів, затверджених на 29-му засіданні Ради з залізничного транспорту держав-учасниць СНД 19-20 червня) шість залізничних цистерн зареєстровані за власником ЗАТ «Тігрела»з пропискою на Литовській залізній дорозі. Перехід права власності зафіксовано в АБД ПВ згідно телеграми №1842 від 27.12.01 р.

Договір №22/11-2 не визнаний судом недійсним, тому не можна стверджувати, що він не породжує для сторін будь-яких прав і обов'язків.

В будь-якому випадку ЗАТ «Тігрела»не знало і не могло знати про те, що попередньо укладені договори на придбання цистерн підписані неуповноваженими особами, тому ЗАТ «Тігрела»є добросовісним набувачем.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що на більшості документів позивача підписи директора є різними, навіть на тих, що подаються позивачем в якості доказів по справі, що дає позивачу можливість визначати в яких випадках визнавати підпис справжнім, а в яких –ні.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають  задоволенню  з наступних підстав.

По-перше, відповідно до матеріалів справи один з відповідачів по справі –ТОВ «Металвіза»- станом на день подачі позову та день прийняття рішення по справі не існує у зв'язку з ліквідацією як юридичної особи, про що свідчить ухвала господарського суду м. Києва №43/985 від 23.03.05 р., якою затверджено ліквідаційний баланс, звіт ліквідатора та ліквідовано ТОВ «Металвіза»у зв'язку з банкрутством.

Але на вимогу суду не надано доказів зняття ТОВ «Металвіза»з обліку в ЄДРПОУ, тоді як відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Аналогічне положення міститься в ч. 5 ст. 111 ЦК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами по справі, ліквідовано.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо ТОВ «Металвіза»не може бути припинене, і позовні вимоги щодо зазначеного відповідача підлягають розгляду по суті.

По-друге, суд погоджується з висновком позивача про необхідність застосування до правовідносин сторін щодо оскаржуваних договорів положень ЦК УРСР.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, що виникли до набрання ним чинності, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічні положення містяться в п. 4 Прикінцевих положень ГК України.

Перший з оскаржуваних договорів укладено 09.10.01 р. –за часу дії ЦК УРСР, відповідно до п. 10.1 договору строк його дії –до 31.12.01 р.

Тобто, станом на день пред'явлення позову правовідносини між позивачем та ТОВ «Металвіза»щодо правовідносин за цим договором припинилися.

Також підлягають до застосування положення ЦК УРСР до договору купівлі-продажу цистерн від 22.11.01 р. №22/11-2, укладеного між ТОВ «Металвіза»та ТОВ «Гемма».

Хоча ТОВ «Металвіза»не виконано обов'язки за договором –не поставлено цистерни в натурі, тобто, є підстави вважати, що правовідносини між сторонами цього договору не припинилися, тим не менше у зв'язку з ліквідацією юридичної особи –ТОВ «Металвіза»- зобов'язання вважаються припиненими (ст. 223 ЦК УРСР, ст. 609 ЦК України).

Стосовно контракту купівлі-продажу цистерн від 26.11.01 р. №В15/11, укладеного між ТОВ «Гемма»та ЗАТ «Тігрела», то відповідно до матеріалів до правовідносин за цим контрактом суд вважає за необхідне застосовувати положення ЦК УРСР, так як згідно матеріалів справи сторони свої зобов'язання виконали, про що свідчить акт приймання-передачі товару від 13.12.01 р., яким сторони посвідчили передачу товару, та меморіальний ордер №002 від 04.12.01 р. про перерахування 63 985 дол. США на рахунок ТОВ «Гемма».

Таким чином, контракт укладено та виконано до 01.01.04 р.

По-третє, щодо поновлення строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наданих сторонами пояснень порушені кримінальні справи щодо посадових осіб позивача та ТОВ «Металвіза»стосовно факту незаконного відчуження майна та шахрайських дій, то станом на день подачі позову до суду вони не закриті і не передані до суду.

Обставини, що стали підставою для порушення кримінальних справ, безпосередньо стосуються укладення оскаржуваних договорів відчуження залізничних цистерн, тому є предметом дослідження по кримінальній справі, під час розслідування якої мали бути встановлені факти підписання договору від 09.10.01 р. невідомою особою та використання підробленої печатки.

Але розслідування справи триває, тоді як ЗАТ «Тігрела»подано до суду позов про витребування цистерн з володіння позивача (справа №30/204), що стало підставою для позивача звернутися до суду, не чекаючи завершення слідства по кримінальній справі.

За таких обставин суд вважає поважною причину пропуску позивачем строку позовної давності за позовом по справі і поновлює його.

По-четверте, суд задовольняє позовні вимоги по суті з таких підстав.

Відповідно до ст. 44 ЦК УРСР письмові угоди повинні бути підписані особами, що їх укладають.

Відповідно до ст. 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють в межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

П. 7.5 статуту позивача в редакції від 01.01.98 р., що діяла на момент укладення договору, передбачено, що повноваження укладати від імені товариства договори та забезпечувати їх виконання належить до компетенції генерального директора товариства.

Твердження позивача про те, що договір підписано не уповноваженою особою, а невстановленою особою, підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №37 від 10.03.02 р., а також фактом порушення слідчим відділом лінійного відділу на ст. Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці 23.01.02 р. кримінальної справи №30507 за фактом замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого п. 2 ст. 15, 190 ч. 4 КК України.

Суд на підставі ст. 36 ГПК України приймає в якості доказу по справі висновок експерта №37 від 10.03.02 р., так як відповідачі по справі не навели обставини, на підставі яких суд міг би не прийняти до уваги висновки експерта.

При цьому, суд відхиляє клопотання ЗАТ «Тігрела»про призначення судової почеркознавчої експертизи по справі, так як питання, які відповідач хотів винести на вирішення експерта, стосуються справжності підпису на договорі відповідального зберігання №1501/02 від 15.01.02 р., який не є предметом дослідження по справі, тоді як факт підписання договору від 09.10.01 р. від імені позивача невстановленою особою відповідач по суті не заперечує.

Щодо оцінки в якості доказів наданих суду відповідачем висновків спеціалістів, суд зазначає наступне.

В якості доказів по справі відповідач –ТОВ «Гемма»- надав суду три висновки спеціалістів, проведені за його ініціативою, а саме: висновок №2877 від 29.03.06 р., предметом дослідження якого було порівняння підписів на електрофотокопіях документів, виконані від імені Урі Лейбера (договір №1501/02-1 відповідального зберігання від 15.01.02 р., додаток №1 до договору, акта приймання/передачі до договору №1501/02 від 15.01.02 р., додаткова угода №1 від 18.01.02 р. до договору №1501/02-1 від 15.01.02 р.) з підписами, що містяться на оскаржуваних договорах, висновок №4217 від 11.05.06 р., предметом дослідження якого був спосіб виконання підписів на оскаржуваному договорі №19/09-1 від 09.10.01 р. та інших документах, висновок спеціаліста №4216 від 15.05.06 р., предметом дослідження якого були підписи на ксерокопіях установчих документів позивача та його внутрішніх документів.

Ознайомившись з зазначеними висновками, суд вважає, що вони не можуть бути прийняті в якості належного доказу по справі з наступних підстав.

З усіх документів, що були предметом дослідження, до справи має відношення лише висновок №4217, так як досліджувалися підписи на договорі, додатку та акті, що є предметом спору, тоді як всі інші висновки стосуються документів, які не є предметом оскарження по справі. За таких обставин суд не вбачає підстав для того, щоб враховувати їх висновки при прийнятті рішення.

Крім того, згідно висновків №№2877 та 4216 для дослідження надавалися електрофотокопії та ксерокопії документів, тоді як при проведенні дослідження згідно висновку почеркознавчої експертизи №37 від 10.03.02 р. досліджувалися оригінали документів.

Також суд зазначає, що при проведенні дослідження згідно висновку №4217 спеціалістом досліджувався спосіб виконання підписів, тоді як на встановлення того факту, хто виконав ці підписи, спосіб виконання не впливає. Таким чином, зазначений висновок не може спростувати факт виконання підписів невстановленою особою.

Відповідно до ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою.

У суду немає підстав для висновку про те, що позивачем у подальшому схвалено підписаний договір від 09.10.01 р., так як акт приймання-передачі залізничних цистерн, акт про вексельний платіж №2/27-11 від 27.11.01р., акт про вексельний платіж №3/27-11 від 27.11.01 р. на виконання договору також не підписувалися представником позивача, а виконані струйно-крапельним способом за допомогою кольорового струйного принтера відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №37 від 10.03.02 р.

За таких обставин суд вважає доведеними твердження позивача про укладення договору неуповноваженою особою та про його невідповідність законодавству, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР.

Таким чином, цей договір не може вважатися підставою для переходу права власності на залізничні цистерни від позивача до ТОВ «Металвіза».

Відповідно, всі наступні договори відчуження цих залізничних цистерн також не можуть бути підставами для переходу права власності на залізничні цистерни, так як продавцями за цими договорами виступали особи, що не мали статусу власника та не були уповноважені власником на відчуження майна.

Відповідно до пояснень сторін фактично з володіння позивача вибула лише одна цистерна - №57980229, тоді як всі інші залишилися у володінні позивача.

Згідно законодавства станом на 2001 р. (ст.ст. 145, 225 ЦК України) якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває право власності на майно лише в тих випадках, коли власник не вправі витребувати від нього майна (майно загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом поза їх волею).

Вищевказані обставини свідчать про те, що цистерна вибула з володіння позивача на підставі документів, що підписані від імені позивача невстановленою особою, тобто, майно вибуло з володіння позивача поза його волею, що виключає можливість визнання за наступними покупцями майна право власності на нього.

Відповідно до ст. 48 ЦК УРСР по недійсній угоді кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах.

Таким чином, у зв'язку з визнанням недійсними договорів від 09.10.01р., від 22.10.01р. та контракту від 26.10.01р. наслідки у вигляді реституції підлягають до застосування таким чином.

За контрактом від 26.10.01 р. ЗАТ «Тігрела»»зобов'язане повернути ТОВ «Гемма»цистерну №57980229, що фактично знаходиться у її володінні, а ТОВ «Гемма»зобов'язане повернути ЗАТ «Тігрела»63 985 дол. США, перераховані меморіальним ордером №002 від 04.12.01 р.

За договором від 22.10.01 р. ТОВ «Гемма»має повернути ТОВ «Металвіза»отриману цистерну №57980229, а ТОВ «Металвіза»- повернути 413 000 грн., отриманих за цистерни. В свою чергу, ТОВ «Металвіза»має повернути позивачу отриману цистерну.

Стосовно застосування ст. 145 ЦК УРСР щодо неможливості витребування майна у добросовісного набувача, як на це покликається ЗАТ «Тігрела», суд зазначає наступне.

По-перше, згідно зазначеного вище суд вважає, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею, по-друге, в даному випадку суд задовольняє позовні вимоги щодо повернення майна не як наслідок віндикації (витребування майна власником (позивачем) від набувача (ЗАТ «Тігрела»), як про це ставить вимогу позивач, а як наслідок реституції відповідно до ст. 48 ЦК УРСР.

При цьому, законодавство не містить вимог про застосування положень про добросовісність набувача при поверненні майна в результаті реституції. Ця вимога стосується лише віндикації (витребування майна неволодіючим власником від володіючого невласника).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49. 80, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 44, 48, 145, 223, 225 ЦК УРСР, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Поновити позивачу строк позовної давності.

3.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу цистерни №19/09-1 від 09.10.01 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петролеум»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Металвіза».

4.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу цистерн від 22.11.01 р. №22/11-2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Металвіза»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма».

5.          Визнати недійсним контракт купівлі-продажу цистерн від 26.11.01 р. №В15/11, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гемма»та Закритим акціонерним товариством «Тігрела».

6.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма»(03062, м. Київ, вул. Артема, 31/4, п/р 260010177900 в АБ «Брокбізнесанк»м. Києва, МФО 300249, код ЄДРПОУ 21460266) повернути Закритому акціонерному товариству «Тігрела»(2050, Литва, м. Вільнюс, вул. Сієтіно, 8, п/р 1022831210 а банку «Вільняус банкас»м. Вільнюс, SWIFT код CBVI LT 2Х, код підприємства 2447809) 63 985 дол. США.

7.          Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Тігрела»(2050, Литва, м. Вільнюс, вул. Сієтіно, 8, п/р 1022831210 а банку «Вільняус банкас»м. Вільнюс, SWIFT код CBVI LT 2Х, код підприємства 2447809) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Гемма»(03062, м. Київ, вул. Артема, 31/4, п/р 260010177900 в АБ «Брокбізнесанк»м. Києва, МФО 300249, код ЄДРПОУ 21460266) залізничну цистерну №5798029.

8.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гемма»(03062, м. Київ, вул. Артема, 31/4, п/р 260010177900 в АБ «Брокбізнесанк»м. Києва, МФО 300249, код ЄДРПОУ 21460266) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Металвіза»(02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ 31117896, п/р 26009001244001/980 в АКБ «Надра»в Шевченківській філії м. Києва, МФО 320973) залізничну цистерну №5798029.

9.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Металвіза»(02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ 31117896, п/р 26009001244001/980 в АКБ «Надра»в Шевченківській філії м. Києва, МФО 320973) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петролеум»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 25023605, п/р 26001132247001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) залізничну цистерну №5798029.

10.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Металвіза»(02152, м. Київ, пр-т Тичини, 20, код ЄДРПОУ 31117896, п/р 26009001244001/980 в АКБ «Надра»в Шевченківській філії м. Києва, МФО 320973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петролеум»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 25023605, п/р 26001132247001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) 244 грн. державного мита та 39,3 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гемма»(03062, м. Київ, вул. Артема, 31/4, п/р 260010177900 в АБ «Брокбізнесанк»м. Києва, МФО 300249, код ЄДРПОУ 21460266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петролеум»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 25023605, п/р 26001132247001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) 244 грн. державного мита та 39, 3 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Тігрела»(2050, Литва, м. Вільнюс, вул. Сієтіно, 8, п/р 1022831210 а банку «Вільняус банкас»м. Вільнюс, SWIFT код CBVI LT 2Х, код підприємства 2447809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петролеум»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 25023605, п/р 26001132247001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) 244 державного мита та 39,3 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петролеум»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 4, код ЄДРПОУ 25023605, п/р 26001132247001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) 8 939, 08 грн. зайво сплаченого державного мита.

14.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

15.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Головуючий суддя                                                                       Л.В.Прокопенко

Судді                                                                                І.О.Домнічева

В.В. Палій