Постанова

від 21.02.2012 по справі 17/104-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 17/104-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого

суддів: Демидової А.М.,

Коваленко С.С., Воліка І.М . (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Морозпроду кт"

на постанову від 30.11.2011

Київського апеляційного господарського суду

у справі № 17/104-11

господарського суду Київс ької області

за позовом Прокурора міста Ірпеня Ки ївської області в інтересах держави в особі Регіональног о відділення Фонду державног о майна України по Київській області

до 1) Закритого акціонерного товариства лікувально-оздор овчих закладів профспілок Ук раїни "Укрпрофоздоровниця",

2) Дочірнього підприємства " Санаторій "Зірка",

3) ОСОБА_4,

4) ОСОБА_5,

5) ОСОБА_6,

6) Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Морозпродук т",

про визнання недійсним дого ворів, визнання права власно сті та витребування майна із незаконного володіння

В судове засідання прибу ли представники сторін:

позивача не з' явились;

відповідача-1 ОСОБА_7 (дов. від 20.10.2011 № 179);

відповідача-2 не з' явились;

відповідача-3 не з' явились;

відповідача-4 не з' явились;

відповідача-5 не з' явились;

відповідача-6 ОСОБА_8 (дов. від 03.08.2011 № 1402);

прокуратури Савицька О.В. - посвідч . № 231 від 20.07.2005;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року прокурор міста Ірпеня Київської обла сті в інтересах держави в осо бі Регіонального відділення Фонду державного майна Укра їни по Київській області зве рнувся до господарського суд у з позовом до Закритого акці онерного товариства лікувал ьно-оздоровчих закладів проф спілок України "Укрпрофоздор овниця" (надалі - ЗАТ ЛОЗП Укр аїни "Укрпрофоздоровниця", ві дповідача-1), Дочірнього підпр иємства "Санаторій "Зірка" (над алі - ДП "Санаторій "Зірка", ві дповідач-2), ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4, відповідач-3), О СОБА_5 (надалі - ОСОБА_5, в ідповідач-4), ОСОБА_6 (надалі - ОСОБА_6, відповідач-5), То вариства з обмеженою відпові дальністю "Морозпродукт" (над алі - ТОВ "Морозпродукт", відп овідач-6) про визнання недійсн ими договорів купівлі-продаж у: від 14.05.2001, укладеного між відп овідачем-2 та відповідачем-3; в ід 14.06.2002, укладеного між відпові дачем-3 та відповідачем-4; від 09. 12.2005, укладеного між відповідач ем-5 та відповідачем-6; про визн ання недійсним договору дару вання від 17.10.2003, укладеного між відповідачем-4 та відповідач ем-5; про визнання права власно сті на корпус № 6, зазначений н а плані літерою "В", загальною площею 300,5 кв. м, літній корпус № 1, зазначений на плані літерою "Г", загальною площею 146,8 кв. м, лі тній корпус № 2, зазначений на плані літерою "Д", загальною пл ощею 149,5 кв. м, що розташовані в АДРЕСА_1, за державою в особі Регіонального відділення Фо нду державного майна України по Київській області; про вит ребування із незаконного вол одіння відповідача-6 майна, як е розташоване за адресою: А ДРЕСА_1, а саме: корпус № 6, зазн ачений на плані літерою "В", за гальною площею 300,5 кв. м, літній корпус № 1, зазначений на план і літерою "Г", загальною площею 146,8 кв. м, літній корпус № 2, зазна чений на плані літерою "Д", заг альною площею 149,5 кв. м, на корис ть держави в особі Регіональ ного відділення Фонду держав ного майна України по Київсь кій області.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що спірні об' єкти нер ухомості, а саме: корпус № 6, заз начений на плані літерою "В", з агальною площею 300,5 м, літній ко рпус № 1, зазначений на плані л ітерою "Г", загальною площею 149,5 м , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є державною влас ністю та неправомірно були в ідчужені відповідачами. ДП "Санаторій "Зірка" та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не мали права розпоряджатися даним державним майном, у зв' язку з чим у судовому порядку підл ягають визнанню недійсними д оговори, на підставі яких вка зане майно відчужувалося, за державою в особі Регіональн ого відділення Фонду державн ого майна України по Київськ ій області має бути визнано п раво власності на спірні об' єкти нерухомості, а від ТОВ "Мо розпродукт" має бути витребу вано спірне майно на користь позивача.

Рішенням господарського с уду Київської області від 19.08.20 11 у справі № 17/104-11 (суддя: Горбасен ко П.В.) припинено провадження у частині позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБ А_6; у задоволенні решти позо вних вимог - відмовлено.

Рада Київського апеляцій ного господарського суду від 30.11.2011 (колегія суддів: Ропій Л.М., судді - Кондес Л.О., Рябуха В.І .) апеляційні скарги заступни ка прокурора Київської облас ті та прокурора міста Ірпеня Київської області задоволен о частково; рішення господар ського суду Київської област і від 19.08.2011 у справі № 17/104-11 скасова но частково, у частині відмов и у решті позову; визнано прав о власності на корпус № 6, зазн ачений на плані літерою "В", за гальною площею 300,5 кв. м, літній корпус № 1, зазначений на план і літерою "Г", загальною площею 146,8 кв. м, літній корпус № 2, зазна чений на плані літерою "Д", заг альною площею 149,5 кв. м, що розта шовані в АДРЕСА_2 за держа вою в особі Фонду державного майна України (Регіональног о відділення Фонду державног о майна України по Київській області); витребувано із неза конного володіння ТОВ "Мороз продукт" майно, яке розташова не за адресою: АДРЕСА_1, а са ме: корпус № 6, зазначений на пл ані літерою "В", загальною площ ею 300,5 кв. м, літній корпус № 1, заз начений на плані літерою "Г", з агальною площею 146,8 кв. м, літні й корпус № 2, зазначений на пла ні літерою "Д", загальною площе ю 149,5 кв. м на користь держави в о собі Фонду державного майна України (Регіонального відді лення Фонду державного майна України по Київській област і); стягнуто із ЗАТ ЛОЗП Україн и "Укрпрофоздоровниця" в дохі д Державного бюджету України 315,49 грн. державного мита, 88,50 грн. витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу; стягнуто із ДП "Санато рій "Зірка" в дохід Державного бюджету України 315,49 грн. держа вного мита, 88,50 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу; стяг нуто із ЗАТ ЛОЗП України "Укрп рофоздоровниця" в дохід Держ авного бюджету України 157,75 грн . державного мита за розгляд а пеляційної скарги; стягнуто із ДП "Санаторій "Зірка" в дохі д Державного бюджету України 157,75 грн. державного мита за роз гляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постанов ою суду апеляційної інстанці ї, відповідач-6 - ТОВ "Морозпрод укт" звернулось до Вищого гос подарського суду України з к асаційною скаргою, в якій про сить скасувати постанову Киї вського апеляційного господ арського суду від 30.11.2011, та зали шити в силі рішення господар ського суду Київської област і від 19.08.2011. В обґрунтування сво їх вимог скаржник посилаєтьс я на те, що судом апеляційної і нстанції надано неправильну юридичну оцінку правовіднос инам сторін, невірно застосо вані норми матеріального та процесуального права, що є пі дставою для скасування оскар жуваного судового акту.

Відповідач-1 у відзиві на ка саційну скаргу підтримав дов оди викладені у скарзі та про сив скасувати постанову апел яційної інстанції і залишити рішення місцевого суду без з мін.

Інші відповідачі не скорис талися правом, наданим ст. 1112 Г осподарського процесуально го кодексу України, та відзив и на касаційну скаргу відпов ідача-6 до Вищого господарськ ого суду України не надіслал и, що не перешкоджає касаційн ому перегляду оскаржуваних с удових актів.

Перевіряючи юридичну оцін ку встановлених судом фактич них обставин справи та їх пов ноту, Вищий господарський су д України, заслухавши суддю-д оповідача, представників сто рін, думку прокурора та перев іривши матеріали справи, дій шов висновку, що касаційна ск арга підлягає частковому зад оволенню з наступних підстав .

Як встановлено місцевим го сподарським судом та вбачаєт ься з матеріалів справи, на пі дставі рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради "Про визнання права влас ності на об' єкти нерухомого майна дочірнього підприємст ва санаторію "Зірка" ЗАТ "Укпро фоздоровниця" № 207/3 від 25.07.2000, визн ано право власності на об' є кти нерухомого майна, крім жи тлового фонду, який підлягає передачі в комунальну власн ість Ворзельської територіа льної громади, Дочірнь ого підприємства санаторію " Зірка", яке знаходиться в смт. Ворзель, вул. В Жовтня, 54 за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

На виконання зазначеного р ішення виконкому, ЗАТ "Укрпро фоздоровниця" видано Свідоцт во про права власності від 26.09.2 000 на санаторій "Зірка", а саме: н а цілий об' єкт, який складає ться з будівель та споруд, що р озташовані за адресою: смт. Во рзель, вул. В Жовтня, 54.

14.05.2001 між ДП "Санаторій "Зірка" ЗАТ ЛОЗП України "Укрпрофозд оровниця" (Продавець) та ОСО БА_4 (Покупець) укладений дог овір купівлі-продажу, згідно якого продавець продав, а пок упець купив будівлі та спору ди: корпус № 6, зазначений на пл ані літерою "В", загальною площ ею 300,5 м2, літній корпус № 1, зазна чений на плані літерою "Г", заг альною площею 149,5 м2, що розташо вані в смт. Ворзель по вулиці В . Жовтня, 54 Київської області. Д аний договір затверджено гол овою правління ЗАТ "Укрпрофо здоровниця" та 14.05.2001 посвідчено приватним нотаріусом Ірпінс ького міського нотаріальног о округу ОСОБА_11

29.05.2001 відповідачем-2 передано відповідачеві-3 спірні об' є кти нерухомості, що підтверд жується Актом приймання -передачі підписаним сторона ми.

14.06.2002 між ОСОБА_4 (Продавец ь) та ОСОБА_5 (Покупець) укла дений договір купівлі-продаж у, згідно якого продавець про дав, а покупець купив спірні б удівлі та споруди, що розташо вані в АДРЕСА_1. Даний дого вір 14.06.2002. посвідчено приватним нотаріусом Ірпінського місь кого нотаріального округу ОСОБА_11

17.10.2003 між ОСОБА_5 (Даритель ) та ОСОБА_6 (Обдарований) ук ладений договір дарування, з гідно якого даритель подарув ав, а обдарований прийняв спі рні будівлі та споруди, що роз ташовані в АДРЕСА_1. Даний договір 17.10.2003 посвідчено держа вним нотаріусом Ірпінської д ержавної нотаріальної конто ри ОСОБА_12

09.12.2005 між ОСОБА_6 (Продавец ь) та ТОВ "Морозпроду кт" (Покупець) укладений догов ір купівлі-продажу нерухомог о майна, згідно якого продаве ць передав у власність, а поку пець прийняв у власність спі рні будівлі та споруди, що роз ташовані в АДРЕСА_1. Даний договір 09.12.2005р. посвідчено прив атним нотаріусом Ірпінськог о міського нотаріального окр угу ОСОБА_13

12.12.2005 відповідачем-5 - ОСОБА _6 передано відповідачеві-6 - ТОВ "Морозпродукт" спірні об' єкти нерухомості, що підтвер джуєтеся Актом передачі -прийому нерухомого майна пі дписаним сторонами.

Згідно з частиною першою ст . 21 ГПК України сторонами в суд овому процесі - позивачами і в ідповідачами - можуть бути пі дприємства та організації, з азначені у статті 1 цього Коде ксу.

З урахуванням того, що проку рором в порушення ст. ст. 1, 12, 21 ГП К України позов про визнання недійсними договорів заявле но до фізичних осіб - ОСОБА _4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як і не мають статусу суб' єкті в підприємницької діяльност і, а спір за участю фізичних ос іб підлягає розгляду в поряд ку цивільного судочинства, т ому місцевий господарський с уд дійшов висновку, що провад ження у справі відносно фізи чних осіб підлягає припиненн ю на підставі пункту першого частини 1 ст. 80 ГПК України.

Також, відхиляючи інші дово ди прокурора щодо належності спірного майна державі та не законного його вибуття із де ржавної власності місцевий г осподарський суд виходив з н аступного.

XV з' їзд профспілок Украї ни, який відбувся у жовтні 1990 ро ку, за рішенням делегатів був перетворений в І Установчий з' їзд незалежних профспіло к України, який прийняв Декла рацію про утворення Федераці ї незалежних профспілок Укра їни та проголосив незалежніс ть профспілок України від де ржавних і господарських орга нів республіки та СРСР. Крім ц ього, з' їзд прийняв Положен ня про Федерацію незалежних профспілок України (надалі - Ф НПУ), затверджене з' їздом 06.10.1 990, яким визначено її правовий статус, організаційну струк туру, права та обов' язки, у то му числі і майнові. Положення м, зокрема, визначено, що право наступником Укрпрофради є Рада Федерації незалежних профспілок України, а основн і фонди, майно, які належали Ук рпрофраді і необхідні для ви конання цілей та завдань ФНП У, становлять її власність і о хороняються законом.

При цьому місцевим господа рським судом зауважено, що ді я Рада Верховної Рада Української РСР "Про захист с уверенних прав Української Р СР" № 506 від 29.11.1990 та Рада Верхо вної Рада України "Про май нові комплекси та фінансові ресурси громадських організ ацій колишнього Союзу РСР" № 22 68-ХІІ від 10.04.1992 не поширюються на профспілкові організації Фе дерації профспілок України, оскільки профспілки ще у жов тні 1990 року вийшли зі складу за гальносоюзної громадської о рганізації ВЦРПС, а з прийнят тям Конституції України зазн ачені постанови втратили пра ктичне застосування, у зв' я зку з тим, що не відповідають п оложенням ст. 92 Конституції Ук раїни, згідно з якою правовий режим власності визначаєтьс я виключно законами України.

04.12.1991 Рада Федерації нез алежних профспілок України т а Фондом соціального страхув ання України на базі санатор но-курортних закладів та орг анізацій Української респуб ліканської ради з управління курортами профспілок було с творено Акціонерне товарист во "Укрпрофоздоровниця", при ц ьому частка майна Федерації профспілок України, передано го у статутний фонд товарист ва, становить 92,92 % розміру стат утного фонду. ЗАТ "Укрпрофозд оровниця" зареєстроване ріше нням виконавчого комітету Л енінської районної ради наро дних депутатів міста Києва № 9971 від 23.12.1991.

В подальшому, на підставі Рада Президії Федерації пр офесійних спілок України № П -3-5 від 24.03.1993 "Про переліки майна п рофспілок України", до профсп ілкової власності віднесено санаторно-курортні заклади, підприємства, об' єднання т а установи, що знаходяться на балансі АТ "Укрпрофоздоровн иця".

За таких обставин, мі сцевий господарський суд дій шов висновку, що Федерація пр офспілок України набула спір не майно у власність на закон них підставах і протягом дес ятиліть відкрито і безперешк одно володіла, користувались , утримувала та розпоряджали ся на території України зазн аченим майном.

Виходячи з того, що з 1991 року жодний державний орган не на дав документально підтвердж ених фактів наявності держав ної частки у об' єктах власн ості Федерації профспілки Ук раїни, вимоги щодо визначенн я інших суб' єктів права вол одіння, користування та розп орядження майном Федерації ш ляхом прийняття відповідног о закону є безпідставними. Ві дтак, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо від сутності правових підстав дл я визнання оспорюваних догов орів недійсними, а також для з адоволення похідних від них позовних вимог про визнання права власності та витребува ння майна.

Апеляційний господарський суд частково погодився з вис новками місцевого суду, зокр ема, щодо припинення провадж ення у справі в частині визна ння недійсними договорів: ку півлі-продажу від 14.09.2001, укладен ого між відповідачем-2 - ДП "Са наторій "Зірка" та відповідач ем-3 - ОСОБА_4, від 14.06.2002, уклад еного між відповідачем-3 - ОСОБА_4 та відповідачем-4 - ОСОБА_5, від 09.12.2005, укладеного м іж відповідачем-5 - ОСОБА_6 та відповідачем-6 - ТОВ "Моро зпродукт" та договору дарува ння від 17.10.2003, укладеного між ві дповідачем-4 - ОСОБА_5 та в ідповідачем-5 - ОСОБА_6, з о гляду того, що сторонами цих д оговорів є фізичні особи.

В частині відмови у задовол енні позовних вимого про виз нання права власності та вит ребування державного майна, апеляційний господарський с уд дійшов висновку про невід повідність таких висновків м ісцевого господароського су ду вимогам норм матеріальног о права виходячи з такого.

Згідно Рада Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 (далі - постан ова № 606) вбачається, що санатор но-курортні заклади, у тому чи слі і спірне майно - Санатор ію "Зірка", із відання державни х органів було передане у від ання профспілкового органу - Української республіканськ ої Рада профспілок, а не у власність профспілкової орг анізації. При цьому, судом апе ляційної інстанції зауважен о, передача спірного майна у в ласність профспілкової орга нізації не могла відбутись, о скільки відповідно до ст. 5 Кон ституції (Основний Закон ) Української Радянської Соц іалістичної республіки від 3 0.01.1937, що діяла на дату Рада № 606 і, відповідно, на дату переда чі державою у відання профсп ілкових органів спірного май на, в УРСР існувала соціаліст ична власність або у формі де ржавної власності (всенародн е добро), або у формі кооперати вно-колгоспної власності. Та кої форми власності, як профс пілкова, на той момент не існу вало, а жодного документальн ого доказу того, що на дату Р ада № 606 майно, зазначене у До датку № 1 до Рада № 606 - Перелі ку санаторіїв, будинку відпо чинку і пансіонатів, що перед аються Українській республі канській Рада профспіло к Міністерством охорони здор ов' я УРСР, не належало до дер жавної власності (всенародно го майна) матеріали справи не містять.

Рішенням виконавчого комі тету Ленінської районної Р ада народних депутатів міс та Києва № 9971 від 23.12.1991 зареєстро вано Закрите акціонерне това риство "Укрпрофоздоровниця", як підприємство, яке є правон аступником Української респ убліканської ради по управлі нню курортами профспілок, оз доровниць і господарств, об' єднань санаторно-курортних з акладів профспілок України і створене на майні засновник ів Федерації професійних спі лок України та Фонду соціаль ного страхування України з т имчасової втрати працездатн ості, при цьому частка майна Ф едерації професійних спілок України, переданого у статут ний фонд товариства, станови ть 92,92% розміру статутного фонд у.

За таких обставин, апеляцій ний господарський суд дійшов висновку, що майно передане З АТ "Укрпрофоздоровниця" є дер жавною власністю, оскільки м атеріали справи не містять д оказів зміни форми власності .

При цьому, апеляційним госп одарським судом вказано на в ідсутність підстав вважати, що спірне майно, передане у ві дання Української республік анської Рада профспілок за Рада № 606, відноситься д о іншої, ніж державна, форми вл асності з урахуванням положе нь ст. 41 Конституції Україн и 1996 року.

Згідно зі ст. 1 Тимчасового П оложення "Про Фонд державног о майна України", затверджено го постановою Верховної Ра да України від 07.07.1992, Фонд держ авного майна України здійсню є державну політику у сфері п риватизації державного майн а і виступає орендодавцем ма йнових комплексів, що є загал ьнодержавною власністю.

Відповідно до пункту 1 Полож ення про регіональне відділе ння Фонду державного майна У країни, затвердженого Рад а Кабінету Міністрів Украї ни від 15.06.1994 № 412, регіональне в ідділення є державним органо м, який створюється Фондом де ржавного майна і йому підпор ядковується, що також закріп лено у пункті 1.1 Положення про регіональне відділення Фонд у державного майна по Київсь кій області, затвердженого Г оловою Фонду ФДМ України 17.03.2011.

Виходячи з вищенаведених з аконодавчих положень, а тако ж враховуючи приписи ст. ст. 15, 1 6, 316, 317, 326, 386, 388 Цивільного кодексу У країни, апеляційний господар ський суд дійшов висновку, що власником спірного майна є д ержава в особі уповноваженог о нею Фонду державного майна України, у зв' язку з чим позо вні вимоги прокурора про виз нання права власності та вит ребування майна з чужого нез аконного володіння задоволе но у повному обсязі.

Проте, колегія суддів вказа ні висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасни ми, виходячи із наступного.

Апеляційний господарський суд погоджуючись з припинен ня провадження в частині виз нання недійсними оспорювани х договорів у зв' язку з тим, щ о відповідачами по цих вимог ах є фізичні особи, вимоги щод о яких підлягають вирішенню в порядку цивільного судочин ства, не врахував той факт, що оспорюваний договір купівлі -продажу від 14.09.2001 укладений між юридичною та фізичною особо ю, а отже висновок про те, що да на позовна вимога підлягає в ирішенню судом загальної юри сдикції є передчасним, і прип инення провадження в цій час тині не відповідає вимогам п роцесуального та матеріальн ого права, оскільки фізична о соба у господарському процес і може мати процесуальний ст атус третьої особи, якщо прий няте у справі рішення може вп линути на її права та обов' я зки.

З наведеного вбачається, що судом апеляційної інстанції фактично залишено без розгл яду заявлену прокурором вимо гу про визнання недійсним до говору купівлі-продажу від 14.0 9.2001, оскільки місцевим господа рським судом припинено прова дження у справі на підставі п ункту першого частини 1 ст. 80 ГП К України лише в частині вимо г, заявлених до фізичних осіб .

Таким чином, апеляційний го сподарський суд всупереч ст. ст. 43, 83, 101 ГПК України, повторно п ереглядаючи справу, не розгл янули всебічно, повно та об' єктивно в судовому процесі в сі обставини справи в їх суку пності; не застосував норми ц ивільного законодавства, що регулюють спірні правовідно сини, не надав належної право вої оцінки спірним правовідн осинам сторін.

Також, судами не враховано, що відповідно до пункту 7 Прик інцевих та перехідних положе нь Цивільного кодексу Укр аїни від 16.01.2003 до позовів про визнання заперечуваного пра вочину недійсним, право на пр ед' явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановле на для відповідних позовів з аконодавством, що діяло рані ше.

Отже, з огляду на те, що оспор юваний договір укладено 14.05.2001, щ одо нього поширюється дія ст . ст. 71, 80 Цивільного код ексу УРСР.

Згідно з положеннями ст. 71 Ц ивільного кодексу УРСР загал ьний строк для захисту права за позовом особи, право якої п орушено (позовна давність), і з окрема, до позовів про визнан ня угод недійсними, застосов ується загальний строк позов ної давності три роки.

Статтею 75 Цивільного ко дексу УРСР, встановлена об ов' язковість застосування судом позовної давності нез алежно від заяв сторін.

Згідно із статтею 80 Цивіл ьного кодексу УРСР, закінч ення строку позовної давност і до пред' явлення позову є п ідставою для відмови в позов і. Якщо суд визнає поважною пр ичину пропуску строку позовн ої давності, порушене право п ідлягає захистові. Аналогічн е положення міститься і у ста тті 267 чинного Цивільного к одексу України.

Крім того, згідно ст. 321 Цивіл ьного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхт о не може бути протиправно по збавлений цього права чи обм ежений у його здійсненні.

При цьому, стаття 392 Цивільно го кодексу України передбача є можливість власника майна пред' явити позов про визнан ня його права власності, якщо це право оспорюється або не в изнається особою, а також у ра зі втрати ним документа, який засвідчує його право власно сті.

Водночас, при переході майн а у володіння третіх осіб за д оговором про його відчуження , право власника, який не є сто роною цього договору, за зміс том ст.ст. 216, 388 Цивільного кодек су України, може бути захищен е лише шляхом пред' явлення позову про витребування майн а від добросовісного набувач а.

Однак, вказаній обставині, я ка має важливе значення для п равильного вирішення даної с прави у спорі про визнання не дійсним договору і про яку бу ло відомо судам обох поперед ніх інстанцій під час прийня ття ними судових рішень, в пор ушення вимог процесуального Закону, не була дана відповід на правова оцінка, з урахуван ня того, що прокурором заявле но вимогу про повернення дер жавного майна на підставі ст . 216 Цивільного кодексу Україн и.

При цьому не правомірними є вимоги про визнання права вл асності на це майно, оскільки рішення суду про визнання пр авочину недійсним є правовою підставою для реєстрації пр ава власності за позивачем в ідповідно до ст. ст. 15, 19 Закону У країни "Про державну реєстра цію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та припи сів Порядку державної реєстр ації прав на нерухоме майно т а їх обтяжень, затверджених п остановою Кабінету Міністрі в України від 22.06.2011 № 703.

Таким чином, в ході розгляду справи господарськими судам и не були з' ясовані всі обст авини з якими законодавство пов' язує можливість визнан ня права власності за особою , що вважає себе власником спі рного майна.

Статтею 2 Цивільного кодекс у України передбачено, що уча сниками цивільних відносин є : держава Україна, Автономн а Республіка Крим, територі альні громади, іноземні держ ави та інші суб' єкти публіч ного права.

Згідно із ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числ і грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ст. 170 Цивільно го кодексу України держава н абуває і здійснює цивільні п рава та обов' язки через орг ани державної влади у межах ї хньої компетенції, встановле ної законом.

Відповідно до частини 3 ст. 7 З акону України "Про приватиза цію державного майна" держав ні органи приватизації у меж ах своєї компетенції здійсню ють повноваження власника де ржавного майна у процесі при ватизації.

Згідно зі ст. 7 Закону Ук раїни "Про управління об' єк тами державної власності" Фонд державного майна Украї ни здійснює відповідно до за конодавства право розпорядж ення майном, що перебуває на б алансі громадських організа цій колишнього СРСР, яке має с татус державного.

Як вбачається з оскаржуван ої постанови право власності за державою визнано в особі Ф онду державного майна Україн и, тобто визнано за особою, яка не була залучена до участі у с праві, проте суд прийняв пост анову, яка стосується її прав і обов' язків, що відповідно до пункту третього частини 2 с т. 11110 ГПК України є в будь-якому випадку є підставою для скас ування оскаржуваної постано ви.

Відповідно до частини перш ої статті 47 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи. Частин а перша статті 43 названого Код ексу містить вимоги щодо все бічного, повного і об' єктив ного розгляду в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності. З огляду на викл адені вимоги ГПК України гос подарський суд повинен з' яс увати усі обставини справи, щ о входять до предмету доказу вання в ній та мають значення для її розгляду, хоча б сторон и та інші учасники судового п роцесу й не посилалися на від повідні обставини. Відповідн о до вимог пункту 3 частини 1 ст . 84 цього Кодексу обставини сп рави, встановлені місцевим г осподарським судом, вказують ся в мотивувальній частині р ішення суду, а встановлені су дом апеляційної інстанції, з гідно пункту 7 частини 2 ст.105 вк азаного Кодексу, в постанові .

З огляду того, рішення місце вого господарського суду та постанова суду апеляційної і нстанції вказаним вимогам не відповідають, тому підлягаю ть скасуванню.

При новому розгляді справи місцевому господарському су ду необхідно врахувати викла дене, всебічно і повно з' ясу вати та перевірити всі факти чні обставини справи, надати об' єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно за стосувати норми матеріально го та процесуального права т а прийняти законне та обґрун товане рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Морозпродукт" задо вольнити частково.

Рада Київського апеляц ійного господарського суду в ід 30.11.2011 та рішення господарськ ого суду Київської області в ід 19.08.2011 у справі № 17/104-11 скасувати.

Справу № 17/104-11 направити на новий розгляд до господар ського суду Київської област і в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Де мидова

Судді : С .С. Коваленко

І.М. Волік