Рішення

від 22.02.2012 по справі 5011-13/1244-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №  5011-13/1244-2012

22.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна"

до   Товариства з обмеженою відповідальністю  "ТД Золотоворітський"    

про  стягнення 8 005,97 грн.

                                                                                                              Суддя   Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача         ОСОБА_1 –дов. № б/н від 28.11.2011

від відповідача     ОСОБА_2 –дов. № 3 від 20.02.2012

В судовому засіданні 22.02.2012 року за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  "ТД Золотоворітський"    грошові кошти у розмірі 8005, 97 грн.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.02.12 порушено провадження у справі №  5011-13/1244-2012 та зобов'язав позивача та відповідача подати необхідні докази та документи. Розгляд справи призначено на 22.02.12.

22.02.12 в судове засідання з'явився представники позивача та відповідача. Представники сторін на виконання вимог суду надали витребувані документи по справі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення нарахованих штрафних санкцій, оскільки суму основного боргу було погашено відповідачем після порушення провадження у справі.

Представник відповідача повідомив про часткове визнання відповідачем позовних вимог.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2011 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»(далі-Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотоворітський»(далі-Відповідач) було укладено договір поставки № 6029-БЦ/11 (далі -Договір).

Згідно п.1.1. Договору, ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»зобов'язалось продати Відповідачу товар, а останній, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання оплачувати придбаний ним товар. Максимальний строк відтермінування оплати становить сім календарних днів, що обраховується з дати виписки накладної, а останнім днем розрахунку є сьомий календарний день (п. 4.8. Договору).

На виконання Договору було передано товар у відповідності до наступних документів:

1.Видаткова накладна №БЦ11-000054734 від 23 вересня 2011 року на суму 8 528, 85 грн., зі строком оплати до 30.09.2011 року.

2.Видаткова накладна №БЦ11-000056466 від 30 вересня 2011 року на суму 10 951,30 грн., зі строком оплати до 07.09.2011 року.

Таким чином, за вищеперерахованими накладними, Відповідачу було відпущено товару на загальну суму 19 480,15 грн.

У відповідності до накладної на повернення від покупця №1 від 10 жовтня 2011 року Відповідачем було повернуто товару на суму 14 916, 50 грн.

Таким чином, Відповідачем було прострочено платіж за поставлений товар та не оплачено товар на суму 4 563,65 грн.

З приводу погашення заборгованості, що виникла по даному договору на адресу відповідача 31 жовтня 2011 року була направлена претензія, яка Відповідачем залишена без розгляду.

Станом на 30 січня 2012 року заборгованість Відповідача за договором поставки № 6029-БЦ/11  від 20 червня 2011 року становила 4 563, 65 грн.

Крім того, позивач нарахував і просив стягнути: 51,08 грн. –3% річних, 13,69 грн. інфляційних втрат, 260,73 грн. пені та 3 116, 82 грн. –одноразового штрафу, передбаченого п.5.3. Договору.

Відповідно до п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як встановлено судом, після порушення провадження у справі  Відповідачем  була сплачена основна сума боргу у розмірі 4 563,65 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив період прострочення за Договором з 08.10.11 по 14.02.12.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання забезпечується неустойкою. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання..

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно з проведеним судом розрахунком, вимоги позивача про сплату боргу за поставлений товар за договором поставки змінюються : 3% річних  - 43,14 грн, сума нарахованого індексу інфляції –22, 82 грн, пеня  - 222, 87 грн.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку прострочення платежу Покупець сплачує на користь Продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Як встановив суд, п.5.3 Договору одночасно об'єднує два різних види - виконання зобов'язання та забезпечення виконання зобов'язань: процент за користування чужими грошовими коштами (ст. 536 ЦК України) і неустойка у виді штрафу (ст.549 ЦК України), що не ґрунтується на нормах законодавства у зв'язку з чим ці положення договору не може бути застосовано судом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов‘язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного  належного або допустимого доказу на які б спростовували зазначені вище обставини.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-36, 43, 44, 49, 75, 82-85,  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  "ТД Золотоворітський" основного боргу в розмірі 4 563, 65 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Золотоворітський" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32, код ЄДРПОУ 32111675) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс - Україна" (46020, м. Тернопіль, вул. Лук'яновича, 1, код ЄДРПОУ 30622532) 222,87 грн. пені, 43,14 грн. 3% річних, 22,82 грн. інфляційних втрат, 975,53 грн. судового збору.               

4.В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                        І.Д. Курдельчук

дата складення 27.02.12