Рішення

від 02.03.2012 по справі 12/2/5022-45/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2/5022-45/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2012 р.Справа № 12/2/5022-45/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А.розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Нью-Трейдінг Львів", вул. Замарстинівська, 14, м.Львів, 79019

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3" вул. В. Стуса, 1, м.Тернопіль, 46000   

відповідача 2: відкритого акціонерного товариства "Будівельна компанія "Комфортбуд" вул. Сім`ї Хохлових, 15, м.Київ, 1, 01001

про стягнення 34 740,60грн.

Представники сторін не з'явилися

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Нью-Трейдінг Львів", м. Львів, звернулась до господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", м.Тернопіль, та відповідача 2: відкритого акціонерного товариства "Будівельна компанія "Комфортбуд", м Київ, про стягнення 22000,00грн. боргу, 1.445,60грн. пені, 11.000,00 грн. штрафу, 295,00грн. –3% річних, всього 34.740,60грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 умов договору про врегулювання відносин від 30.03.2011р., згідно з умовами якого останній зобов'язався погасити заборгованість в розмірі 77098,80 грн., яка визнана останнім в укладеній між сторонами мировій угоді, затвердженій ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.09.2010р., в якій крім цього сторони домовились про покладення на відповідача 1 вартості юридичних послуг в розмірі 2901,20 грн. Так, відповідачем лише частково здійснено оплату заборгованості, у зв'язку з чим борг на день подання позову становить 22000,00грн., внаслідок чого останньому нараховано пеню, штраф відповідно до умов договору, а також інфляційні та річні відповідно до ст. 625 ЦК України. Разом з тим, між позивачем та відповідачем 2 укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати по боргових зобов'язаннях відповідача 1, які виникають з умов договору про врегулювання відносин. Тому, відповідно до ст.ст. 546, 553, 554 ЦК України заявлено даний позов про солідарне стягнення з відповідачів вказаних коштів.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали про порушення провадження по справі від 23.01.2012р. знаходиться в матеріалах справи), проте подав 07.02.2012р. через канцелярію суду клопотання, з якому долучив витяги з Інтернету щодо даних реєстрації відповідачів у Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України, та звернувся клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника, а також просив суд надіслати позивачу копії матеріалів, долучених відповідачами.

Відповідач 1 відзиву на позов не надав, його уповноважений представник у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду знаходиться в матеріалах справи).

Відповідач 2 відзиву на позов не надав, його уповноважений представник у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ухвали суду знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, відповідачі своїм конституційним правом на захист не скористалися, тому суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено наступне:

20.10.2009 року між ТзОВ "БК „Комфорт-буд-3" (Замовник) та ТзОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" (Підрядник) було укладено Договір підряду № 20/10/09, згідно п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами та із власних матеріалів виконати відповідно до умов цього Договору роботи по влаштуванню виробів з нержавіючоїсталі. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи в строк визначений умовами цього Договору.

На виконання Договору 23.12.2009 року позивач здав передбачені Договором роботи, оформивши їх відповідно до п. 6.6 Договору актом виконаних робіт.

Розрахунок за виконані Підрядником роботи Замовником було проведено лише частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 76 134,36 грн.

12.07.2010 року ТзОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" звернулось до господарського суду Тернопільської області із позов про стягнення з ТзОВ "БК "Комфортбуд-3" заборгованості за договором, додаткових транспортних витрат, інфляційних нарахувань по заборгованості за виконану роботу, інфляційних нарахувань по додаткових транспортних витратах, трьохпроцентів річних від суми заборгованості за договором, трьох процентів річних від сумидодаткових транспортних витрат, всього 79.923,99 гривень.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2010 року затверджено мирову угоду в справі № 6/72-1192 за позовом ТзОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" до ТзОВ „БК „Комфортбуд-3" про стягнення боргу за договором підряду.

Разом з тим, 30.03.2011 року між ТзОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" та ТзОВ „БК „Комфортбуд-3" було укладено Договір про врегулювання відносин, згідно п. 2 якого ТзОВ „БК „Комфортбуд-3" визнав наявність заборгованості перед ТзОВ НВФ „Нью-Трейдінг Львів" за ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2010 року у розмірі 77 098,80 гривень. Крім цього, сторони домовилися, що на ТзОВ „БК „Комфортбуд-3" покладається вартість юридичних послуг, які сплачуються ТзОВ НВФ „Нью-Трейдінг Львів" в процесі виконавчого провадження у розмірі 2.901,20 гривень.

У відповідності до п. 4 Договору ТзОВ „БК „Комфортбуд-3" зобов'язався в строк до 01.09.2011 року здійснити на користь ТзОВ НВФ „Нью-Трейдінг Львів" наступні платежі: до 01.05.2011 року - 10 000 гривень; до 1.06.2011 року - 10 000 гривень; до 1.07.2011 року -10 000 гривень; до 1.08.2011 року - 10 000 гривень; до 1.09.2011 року- 10 000,00 гривень.

П. 5 Договору Сторони встановили, що розмір передбачених п. 4 Договору платежів та періоди, в які вони вносяться, не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Згідно п. 6 Договору у випадку прострочення платежів, передбачених п. 4 Договору, ТзОВ „БК „Комфортбуд-3" зобов'язується сплатити на користь ТзОВ НВФ „Нью-Трейдінг Львів" пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Крім цього, у випадку прострочення платежів, передбачених п. 4 Договору, ТзОВ „БК „Комфортбуд-3" зобов'язується сплатити на користь ТзОВ НВФ „Нью-Трейдінг Львів" штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від несвоєчасно сплаченої суми.

Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини внаслідок укладення договору про врегулювання відносин. Дана угода не передбачена законодавством, але йому не суперечить.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як зазначено у ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ч. 2 ст. 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначив позивач у позовній заяві та як вбачається з матеріалів справи, своєчасне виконання зобов'язань відповідачем 1 перед позивачем щодо оплати боргу по договору про врегулювання відносин було забезпечено порукою, яка була надана ВАТ "БК „Комфортбуд" - відповідачем 2, про що 30.03.2011р. між ТзОВ НВФ „Нью-Трейдінг Львів" та ВАТ „БК "Комфортбуд" було укладено Договір поруки, згідно п. 1 якого ВАТ "БК „Комфортбуд" на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед ТзОВ НВФ "Нью-Трейдінг Львів" відповідати по боргових зобов'язаннях ТзОВ "БК "Комфортбуд-3", які виникають з умов Договору про врегулювання відносин від 30.03.2011 року, укладеного між ТзОВ НВФ „Нью-Трейдінг Львів" та ТзОВ „БК „Комфортбуд-3", а саме: повернути передбачений Договором про врегулювання відносин борг, сплатити штраф, пеню в розмірах, в строки та на умовах, передбачених Договором про врегулювання відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У випадку повного або часткового невиконання зобов'язання Поручитель і Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор вправі вимагати від Поручителя повного чи часткового виконання  зобов'язання відповідача 1 за договором про врегулювання відносин (п.5 Договору поруки).

У відповідності до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор  має  право  вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Позивач стверджує, що відповідач 1 свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати боргу згідно договору про врегулювання відносин виконав несвоєчасно та не в повному обсязі, і не зважаючи на надіслану відповідачам претензію №1 від 04.11.2011р., заборгованість відповідача 1 станом на день подання позову становить 22000,00грн.

Згідно вимог ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

На день розгляду справи відповідачі будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, в тому числі про повну та своєчасну оплату боргу відповідачем 1 на виконання договору про врегулювання відносин не надали, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за відповідачем 1 рахується борг в сумі 1583,22 грн., зв'язку з чим позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів боргу у сумі 22000,00грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи в склад суми боргу, яка стала предметом договору про врегулювання відносин входить заборгованість за договором підряду, додаткових транспортних витрат, інфляційних нарахувань по заборгованості за виконану роботу, інфляційних нарахувань по додаткових транспортних витратах, трьох процентів річних від суми заборгованості за договором, трьох процентів річних від суми додаткових транспортних витрат, а також судові витрати, що разом склали 79923,99грн..

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Таким чином, в першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання. В даному випадку мова йдеться про судові витрати, витрати на сплату держмита та інших обов'язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо). В другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка, в разі їх нарахування на підставі договору або закону. І лише в третю чергу сплачується основна сума боргу. Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором.

Як вбачається договору про врегулювання відносин, сторони не встановлювали іншого порядку погашення вимог кредитора, а відтак кошти, які боржником перераховувалися, незалежно від призначення платежу, розподілялися в порядку, визначеному цим законом, та ст. 534 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що в склад суми боргу 22000,00грн. входить лише сума основної заборгованості, на яку відповідно можуть нараховуватися штрафні санкції та суми відповідно до ст. 625 ЦК України.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином  і у  встановлений строк, відповідачем 1 дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.6.), у вигляду сплати  пені, що за період з 02.07.2011р. по 01.01.2012р. становить:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ01.08.201101.01.201215310000649.71

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ01.07.201101.01.201218410000781.36

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ01.09.201101.01.20121222000103.61

а всього: 1534,68грн., проте позивачем заявлено до стягнення 1445,60грн. пені, а також у вигляді сплати штрафу в розмірі 50%  від несвоєчасно сплаченої суми, що становить 11000,00грн.

Враховуючи, що  відповідно до умов п. 1 договору поруки Поручитель  відповідає за відшкодування Боржником штрафу та пені,  позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів  1445,60грн. пені та 11000,00грн. штрафу підлягають до задоволення.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який  прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний 3% річних від простроченої суми, що за період з 02.07.2011р. по 01.01.2012р.  (згідно розрахунку позивача, який перевірено судом і є правильним) становить 295,00грн.

Однак, враховуючи, що  відповідно до умов п. 1 договору поруки Поручитель не відповідає за відшкодування Боржником сум відповідно до ст. 625 ЦК України позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів 3% річних в розмірі 295,00грн. заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають. Дана сума підлягає стягненню з відповідача 1, виходячи з умов договору поруки та приписів ст. 625 ЦК України.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул.. Стуса, 1, м.Тернопіль, код 33539290, відкритого акціонерного товариства "Будівельна компанія "Комфортбуд", вул.. Сім'ї Хохлових, 15, м. Київ, код 32253895, на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Нью-Трейдінг Львів", вул. Замарстинівська, 14, м.Львів, код 22333802, -  22000,00грн. боргу, 1445,60грн. пені, 11 000,00 грн.  штрафу, 1595,83грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул.. Стуса, 1, м.Тернопіль, код 33539290, на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Нью-Трейдінг Львів", вул. Замарстинівська, 14, м.Львів, код 22333802, -  295,00грн. 3% річних, 13,67грн. витрат по сплаті судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

5.В позові щодо солідарно стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул.. Стуса, 1, м.Тернопіль, код 33539290, відкритого акціонерного товариства "Будівельна компанія "Комфортбуд", вул.. Сім'ї Хохлових, 15,  м. Київ, код 32253895, на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Нью-Трейдінг Львів", вул. Замарстинівська, 14, м.Львів, код 22333802, 295,00грн. 3% річних –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення   через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                Н.А. Френдій

                                                                    Повний текст рішення підписано 03.03.2012р.