Постанова

від 29.02.2012 по справі 5015/6322/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5015/6322/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                            ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12                                                                                           Справа  № 5015/6322/11

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                    Бойко С.М.,

суддів:                                          Бонк Т.Б.,

                                                     Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.

з участю представників:

від скаржника (відповідача) – з'явився,

позивача –     з'явився,

розглянув апеляційну скаргу державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», м.Львів

на рішення   господарського  суду Львівської області від 23.12.2011 року, суддя Костів Т.С.,   у справі    № 5015/6322/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельне управління №18 «Львівпромбуд», м.Львів

до відповідача: державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», м.Львів

про стягнення коштів,

                                                         ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Львівської області від 23.12.2011 року частково задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельне управління №18 «Львівпромбуд»в частині стягнення з державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем»64203 грн. боргу, 7832,76 грн. інфляційних нарахувань, 2385,18 грн. річних, що складає заборгованість за договором  №010401 від 01.04.2010 року на ремонт приміщень.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати виконаних робіт відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельне управління №18 «Львівпромбуд»про стягнення з державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем»12078,08 грн. пені в позові відмовлено, оскільки  укладеним між сторонами договором не передбачено стягнення пені за несплату замовником коштів за виконані роботи, що є обов'язковою умовою для стягнення пені згідно вимог ст.610 ЦК України.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення  суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, в зв'язку з неповним з'ясуванням  місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що позивачем не подано доказів, а судом не встановлено факту виконання позивачем ремонтних робіт, оплата за які є предметом даного спору. При цьому, скаржник вважає, що факт невиконання даних робіт міг бути підтверджений висновком судової будівельно-технічної експертизи, яка господарським судом призначена не була, незважаючи на заявлене відповідачем 15.12.2011 року клопотання про призначення такої в справі. З цих підстав скаржник також вважає необґрунтованим висновок місцевого суду про відмову скаржника від призначення судової будівельно-технічної експертизи в справі.

Скаржник покликається на суперечність викладених в рішенні фактів щодо виконання робіт за договором, оскільки за змістом рішення всі ремонтні роботи були виконані у квітні 2009 року, тобто до підписання договору №010401 від 01.04.2010 року на ремонт приміщень, а зі змісту актів №6 та №7 неможливо встановити період виконання зазначених в них робіт, тому такі не можуть підтверджувати факт виконання робіт за договором.

Скаржник також покликається на те, що місцевим судом допущено помилки в зазначенні назви відповідача по справі, оскільки повна назва відповідача –Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», а коротка назва –ДП «НДІ «Система», що не відповідає зазначеній в рішенні та інших процесуальних документах назві відповідача по справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що обов'язок відповідача сплатити спірну заборгованість по актах №6 та №7 виникає з умов п.2.4 договору №010401 від 01.04.2010 року, яким передбачено, що акти вважаються прийнятими до оплати у випадку відсутності обґрунтованої відмови від їх прийняття протягом двох робочих днів після отримання, що наявне  в спірному випадку.

Щодо посилання скаржника на неякісні роботи, то позивач вважає їх безпідставними, оскільки скаржником не подано жодних доказів в підтвердження здійснення ним дій для вжиття заходів по усуненню таких недоліків, обов'язок організації таких заходів покладено саме на замовника.

В судовому засіданні 15.02.2012 року представником скаржника заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в задоволенні якого судом відмовлено, оскільки згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, а тому з врахуванням наявних доказів судом надано оцінку виконаним роботам за актами №6, та №7 та зроблено відповідний правовий висновок. Вирішення даного питання не потребує спеціальних знань в інших галузях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі,  вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю  «Будівельне управління №18 «Львівпромбуд»(підрядник) та державним підприємством «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем»(замовник) укладено договір №010401 від 01.04.2010 року, за умовами п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до кошторису проведення робіт по ремонту приміщень замовника у м.Львів, вул.Кривоноса,6. Вартість робіт становить 166115 грн. (п. 1.3.).

Відповідно до п.2.4 договору замовник зобов'язався приймати від підрядника акти виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3, перевіряти їх і підписувати на протязі 2 робочих днів. Якщо замовник на протязі 2 робочих днів після отримання КБ-2в та КБ-3 не надіслав підряднику обґрунтовану відмову від їх прийняття, то вони вважаються прийнятими до оплати. Замовник також зобов'язаний оплачувати додаткову роботи, які виконані підрядником, але не враховані в кошторисі (п.2.6.). Оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 днів з дня підписання замовником акту виконаних робіт (п.2.5.).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач з супровідними листами №8 від 31.03.2011 р. (отриманим відповідачем 06.04.2011 р.) та №11 від 11.04.2011 р. (отриманим відповідачем 18.04.2011 р.) скерував відповідачеві акти приймання виконаних підрядних робіт № 6 на суму 40136 грн. та №7 на суму 24067 грн.(а.с.13-14), - усього на суму 64203 грн., проте, зазначені акти не були підписані відповідачем.

Оскільки відповідачем не повернуто позивачу вказані акти у встановленому договором порядку, не обгрунтовано відмови від їх підписання та не здійснено оплати заборгованості на умовах, визначених договором, позивач звернувся до суду про стягнення спірної заборгованості  в розмірі 64203 грн. в судовому порядку.

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частин першої та другої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Підставою відмови здійснити повний розрахунок за виконані позивачем роботи відповідач зазначає недоведеність факту виконання позивачем цих робіт  та суперечливість даних щодо переліку виду та періоду виконаних робіт в актах №6 та №7.

Разом з тим, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). За приписами частини 6 статті 882 Цивільного кодексу України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За своєю правовою природою акт приймання виконаних підрядних робіт є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт. Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику (забудовнику).

Відповідно до п. 2.4. договору від 01.04.2010 р. якщо замовник на протязі 2 робочих днів після отримання КБ-2в та КБ-3 не надіслав підряднику обґрунтовану відмову від їх прийняття, то вони вважаються прийнятими до оплати.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов»язань за договором підтверджується належним чином оформленими та направленими у встановленому договором порядку відповідачу актами приймання виконаних підрядних робіт № 6 на суму 40136 грн. та №7 на суму 24067 грн., - усього на суму 64203 грн.

Судом встановлено, що вищезазначені акти приймання виконаних робіт (а.с.11-12) містять в собі відомості щодо виду виконаних робіт, обсягу виконаної роботи та її вартості. Доказів направлення відповідачем позивачу у строк, встановлений в п. 2.4. договору, обґрунтованої відмови у їх прийнятті, скаржником не подано, а судом не встановлено

Наведене свідчить про те, що  факт непідписання відповідачем актів приймання-передачі не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання свого обов'язку за договором по оплаті виконаних позивачем робіт, що підтверджується належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.33,34 ГПК України.

Покликання скаржника на невідповідність даних, вміщених у цих актах, фактичним обставинам справи, є безпідставним, оскільки не доведено у встановленому порядку належними доказами. З матеріалів справи також вбачається, що відповідність даних, вміщених у ці акти перевірена та підтверджена технаглядом УКБ Львівської облдержадміністрації.  

Інших доказів в підтвердження своєї позиції скаржником не подано, а судом не встановлено. Щодо покликання на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині незадоволення клопотання скаржника про призначення судової будівельно-технічної експертизи, то воно є безпідставним з огляду на відмову сторін здійснювати оплату такої експертизи. Покликання скаржника на невідповідність висновку місцевого суду в цій частині не впливають на вирішення справи по суті, оскільки згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, а тому з врахуванням наявних доказів місцевим судом надано належну оцінку вирішення даного клопотання. Ст. 41 ГПК України надає суду право, а не обов»язок задоволити клопотання сторін щодо призначення судових експертиз. В свою чергу сторона не позбавлена права подавати докази, в тому числі висновки спеціалістів, на захист своїх прав та інтересів.

Покликання скаржника на виконання робіт за спірними актами до укладення договору є також безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існували тривалі відносини по виконанню підрядних робіт по проведенню ремонту приміщень у м.Львів, вул.Кривоноса,6, які регулювалися договорами №240701 від 24.07.2009 р., №230201 від 23.02.2010 р., №010401 від 01.04.2010 р.

Зокрема, договором №240701 від 24.07.2009 р. було передбачено виконання робіт на суму 99626 грн., які позивачем виконано та передано відповідачу по актах приймання-передачі виконаних підрядних робіт на суму 124810 грн. За цим договором відповідач сплатив загальну суму 99626 грн. Договором №230201 від 23.02.2010 р. передбачено виконання робіт на суму 98756 грн., які позивач виконав та передав відповідачу по актах приймання-передачі виконаних підрядних робіт на загальну суму 98569 грн. Відповідач сплатив виконані роботи на загальну суму 98569 грн. Покликання скаржника на завищення розцінок та об'ємів виконаних робіт позивачем по цих договорах є безпідставними, оскільки не стосуються суті справи. Позивач не заявляв вимог, які б випливали із зазначених договорів. Аналогічно безпідставними є покликання скаржника на переплату ним виконаних позивачем робіт по цих договорах, що підлягає зарахуванню в погашення заборгованості відповідача по договору №010401 від 01.04.2010 р., оскільки не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Крім цього, з  матеріалів справи не вбачається звернень відповідача до позивача в порядку, передбаченому ст.601 ЦК України про зарахування зустрічних взаємних вимог та наявності передбачених законом підстав для такого звернення.

Актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат(а.с.46-114, т.1) підтверджується факт виконання позивачем та прийняття без зауважень відповідачем робіт за січень 2011 р. на 45812 грн., за квітень 2011 р. –на 45536 грн., за серпень 2011 р. –на 8568 грн., - усього на загальну суму 99934 грн.

З наведеного місцевий суд прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельне управління №18 «Львівпромбуд»в частині стягнення з державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Система»64203 грн. боргу, що складає заборгованість за договором №010401 від 01.04.2010 року на ремонт приміщень.

Згідно із ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  З наведеного місцевим судом також правомірно задоволено і позовні вимоги в частині стягнення 7832,76 грн. інфляційних нарахувань та 2385,18 грн. трьох відсотків річних за період з 01.08.2010 року по 26.10.2011 року (а.с.4 зворот, т.1).

Посилання відповідача на непогодження кошторису не впливає на правову характеристику спірних відносин, враховуючи, що договірна ціна робіт не лише визначена в п. 1.3. договору а й окремо погоджена у письмовій формі сторонами. При цьому, роботи виконувались та приймались відповідачем. Із цих же підстав необґрунтованим є твердження відповідача про те, що вказаний договір не був завізований юрисконсультом та іншими службами, оскільки зазначене не передбачено законодавством, як підстава для недійсності договору чи його не укладення.

Покликання скаржника на помилку в назві товариства суд приймає до уваги, оскільки повна назва відповідача –Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», а коротка назва –ДП «НДІ «Система», що не відповідає зазначеній в рішенні та інших процесуальних документах назві відповідача по справі. Проте, дану описку суд розцінює лише як неправильне формулювання короткої назви  товариства: замість ДП «НДІ «Система» місцевим судом зазначено державне підприємство «Науково-дослідний інститут «Система», що не впливає на суть прийнятого рішення та не має правового значення для вирішення справи по суті, а тому не може бути підставою для скасування чи зміни рішення суду з підстав передбачених ст.104 ГПК України, проте в порядку ст.89 ГПК України як допущена описка може бути виправлена судом.

Щодо позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю  «Будівельне управління №18 «Львівпромбуд»в частині стягнення з державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Система»12078,08 грн. пені за період з 01.08.2010 року по 26.10.2011 року (а.с.4 зворот, т.1), то місцевим судом також правомірно в їх задоволенні відмовлено, оскільки  укладеним між сторонами договором не передбачено стягнення пені за несплату замовником коштів за виконані роботи, що є обов'язковою умовою для стягнення пені згідно вимог ст.610 ЦК України.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                                   постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року в справі за номером  5015/6322/11-  залишити без змін, а апеляційну скаргу  державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем»–без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С. М. Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

                                                                       Р. І. Марко

Повний текст постанови

виготовлено 05.03.2012р.