Постанова

від 16.08.2011 по справі 2а/0570/11936/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 16 серпня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/11936/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Буряк І. В.

при секретарі          Беспалько Г.Г.

за участю представників сторін:          

позивача:                              ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                              ОСОБА_2 (дов.)

                                        ОСОБА_3 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Закритого акціонерного товариства «АВК»

до           Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про           визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0000491313/26760/10/15-16-23/2

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «АВК» (надалі – позивач, ЗАТ «АВК») звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі – відповідач, СДПІ у м. Донецьку) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0000491313/26760/10/15-16-23/2.  

Позов мотивовано незгодою із висновками акту перевірки від 15.06.2011р. №393/15-16-23/2-30482582, на підставі якого прийнято спірне рішення, щодо завищення суми заявленої до бюджетного відшкодування.

Позивач зазначає відсутність фактів включення до податкового кредиту суми податку, не підтвердженої податковими накладними або оформлені з порушенням встановлених вимог.

В судовому засіданні від 16.08.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення, за змістом яких проти позовних вимог заперечував, вважаючи, що у податкових накладних наданих контрагентами позивачу зазначені відомості щодо місцезнаходження цих контрагентів, що не відповідають дійсності, та зазначаючи, що по ці контрагенти мають стан відмінний від «0».

У судовому засіданні від 16.08.2011р. представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ЗАТ «АВК» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 30482582, місцезнаходження: 83062, м. Донецьк, вул. 1-а Олександрівка, 9, про що зазначено у довідці АБ №025675,  знаходиться на обліку у СДПІ у м. Донецьку, та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість.

21 лютого 2011р. позивач подав до СДПІ у м. Донецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011р. №9000694779, у якій визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 21 157 316,00 грн. та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

16.05.2011р. позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9003202731 за звітний податковий період, за який виправляються помилки – січень 2011р., у якій визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 21 157 249,00 грн.

СДПІ у м. Донецьку проведена камеральна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011 року, за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 15.06.2011р. №393/15-16-23/2-30482582.

Згідно висновку вказаного акту встановлено порушення п. 185.1 ст.185, п. 198.3 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, заявленої до бюджетного відшкодування у січні 2011 року на 323 323,00 грн.

На підставі акту перевірки від 15.06.2011р. №393/15-16-23/2-30482582, СДПІ у м. Донецьку прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0000491313/26760/10/15-16-23/2, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011р. №9003202731 на суму 323 323,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.

Згідно акту перевірки від 15.06.2011р. №393/15-16-23/2-30482582 встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у грудні 2010 року на 323 323,41 грн., та завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у січні 2011 року на 323 323,00 грн.

Відповідачем зазначено, що встановлено розбіжність (завищення) податкового кредиту позивача у грудні 2010р. на суму ПДВ 199 039,87 грн. по взаємовідносинах з наступними контрагентами-постачальниками: ТОВ «Бейклс Україна» (ЄДРПОУ 35123091) на суму ПДВ 52 000,00 грн., ТОВ «Аммераал Белтех Україна» (код ЄДРПОУ 36705650) на суму ПДВ 138 327,95 грн., ТОВ «ЛКТ» (код ЄДРПОУ 37030109) на суму ПДВ 8 711,92 грн.

Підставою для наведеного твердження стало те, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Бейклс Україна» не надано податкову звітність за грудень 2010р., в результаті чого не задекларовано податкове зобов'язання грудня 2010 року за відповідний період, що в свою чергу призвело до втрат бюджету, а по ТОВ «Аммераал Белтех Україна» та ТОВ «ЛКТ» проведені документальні позапланові невиїзні перевірки, за результатами яких «прописані» (згідно акту перевірки від 15.06.2011р. №393/15-16-23/2-30482582) нікчемні правочини, та зняті податкові зобов'язання у відповідному періоді, що також призвело до втрат бюджету.

Суд зазначає, що будь яких відомостей щодо відношення позивача до вказаних нікчемних правочинів або його участі по ланцюгу постачання товарі (робіт, послуг) в акті перевірки від 15.06.2011р. №393/15-16-23/2-30482582 не зазначено.

Також, у вказаному акті не наведено жодних посилань на джерела, що послугували зазначенню вказаних тверджень в акті перевірки.

Крім того, зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивач залучив до ланцюга постачання у грудні 2010 року ризикових контрагентів, які мають стан відмінний від «0», на суму на 124 283,54 грн., а саме:

- ТОВ «Енергостройінвест» (код ЄДРПОУ 34834367), який має стан – місцезнаходження не встановлено, Акт Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 15.06.2011р. № 142/23-70/34834367 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енергостройінвест» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ЗАТ «АВК» у березні 2011 року»;

- ПП (ВКФ) «Аллюр» (код ЄДРПОУ 21039549), який має стан – місцезнаходження не встановлено;

- ТОВ «Трансрейд» (код ЄДРПОУ 36060766), який має стан – місцезнаходження не встановлено;

- ТОВ «Телекомунікаційна компанія «ІРС» (код ЄДРПОУ 30962722), який має стан – ліквідовано;

- ПП «Порто 2004» (код ЄДРПОУ 33110337), який має стан – запит на встановлення місцезнаходження;

- ПП «Вега-плюс» (код ЄДРПОУ 32634288), який має стан – направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням;

- ТОВ «Веда-авто-сервіс» (код ЄДРПОУ 35018179), який має стан – до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей;

- ДП ДАК «Хліб України «Оленівський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 30492847), який має стан – прийнято рішення про припинення;

- ЗАТ «Укркондитер» (код ЄДРПОУ 3081654), який має стан – прийнято рішення про припинення;

- ПП «Компанія з утилізації тари та пакувальних матеріалів, збирання заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини «Дніпроекономресурси» (код ЄДРПОУ 32614057), який має стан – прийнято рішення про припинення.

Перевіряючим зазначено, що контрагенти, якими видані податкові накладні, мають неосновний стан,  у тому числі не знаходяться за юридичною адресою, тому податкові накладні, отримані від таких контрагентів – постачальників не дають право на формування податкового кредиту, оскільки заповнені всупереч вимогам законодавства.

Суд зазначає, що згідно акту перевірки від 15.06.2011р. №393/15-16-23/2-30482582 перевіряючим під час опрацювання декларації використовувались комп'ютерні бази даних та автоматизовані інформаційні системи державної податкової служби.

Підпунктом «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

Згідно п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 2, 3, 7 «Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1238, встановлено, що: - наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про: 1) відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру; 2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання); 3) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; 4) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи; 5) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця – є достатніми підставами, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку; - існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки; - наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Таким чином, фактично, відповідачем відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, у зв'язку із наявністю достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідач не скористався своїм правом на проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку.

Відповідач не перевіряв реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентів.

Також, відповідач не досліджував можливі причини відсутності контрагентів за місцезнаходженням, та, на момент перевірки, не отримував відповідей за здійсненими запитами до податкових органів за місцем знаходженням контрагентів відповідача (окрім щодо ТОВ «Енергостройінвест»).

Суд зазначає, що наведені у «Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» підстави надають право для здійснення відповідної перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, але ці підстави не спростовують правильність складання та заповнення податкових накладних, не позбавляють платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування цього податку та не свідчать про порушення платником податку на додану вартість податкового законодавства без відповідних доказів, що можуть бути виявлені  при проведені відповідної документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, відповідач, не досліджуючи безпосередньо податкові накладні та документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, керуючись підставами, які самі по собі не можуть слугувати для твердження про порушення податкового законодавства, та, фактично, ґрунтуючись на припущеннях, протиправно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 323 323,00 грн. і застосував штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність підстав для скасування спірного рішення, як такого, що прийнято необґрунтовано та нерозсудливо.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «АВК» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 04.07.2011р. №0000491313/26760/10/15-16-23/2.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, банк – Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Закритого акціонерного товариства «АВК» (ідентифікаційний код: 30482582, місцезнаходження: 83062, м. Донецьк, вул. 1-а Олександрівка, 9) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 16 серпня 2011 року, повний текст виготовлено 22 серпня 2011 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                      Буряк І. В.