Постанова

від 29.08.2011 по справі 2а/0570/10264/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІ НІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/10264/2011

Приміщення суду за адре сою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвард ійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 1 7 год. 16 хв.

Донецький окружний адмін істративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарь ової І.В.

при секретарі Заднеп ровської В.О.

за участю представників с торін

від позивача: Нерановськ ого А.О.,

від відповідача: Малчано ва Н.К., Батули Н.І.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні справу за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської об' єднаної державної податково ї інспекції про визнання нед ійсними та скасування податк ові повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю «Міно ва Україна», звернувся до Дон ецького окружного адміністр ативного суду з позовом до Ма кіївської об' єднаної держа вної податкової інспекції пр о визнання недійсними та ска сування податкові повідомле ння-рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 яким визначено податкове зоб ов' язання по податку на при буток на загальну суму 188332,50грн ., з якої основний платіж 150666,00гр н. і штрафна санкція у розмірі 37666,50грн. та №0000032330/0 в частині зменш ення суми бюджетного відшкод ування з податку на додану ва ртість у розмірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах серпень 2009 року у с умі 2112,00грн., вересень 2009року у су мі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 3991,00грн. , червень 2010 року у сумі 25149,00грн. т а штрафної санкції у сумі 1782,00г рн.

Свої позовні вимоги обґрун товує тим, що в акті перевірки кваліфікованою умовою визна чення правочинів недійсними є порушення вимог ч.5 ст.203 ЦК Ук раїни, тобто укладення без ме ти реального настання правов их наслідків. Згідно ст.215 ЦК Ук раїни підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто ронами вимог, які встановлен і ч.1,3,5,6 ст.203 ЦК України. Тому, на м омент вчинення право чинів з контрагентами умови, які б пе решкоджали реальному настан ню правових наслідків, не існ ували, у підтвердження чого п озивач заперечує проти акту.

Позивач вважає, що ознаки фі ктивності правовідносин з ко нтрагентами є безпідставним и, необґрунтованими та можли во могли виникнути не раніше дати виконання умов договор ів, тому правочини укладені м іж позивачем та контрагентам и є такими, що мали місце до мо менту можливого виникнення о знак недійсності право чинів та не мали ознак нікчемності , тому є дійсними та такими, що мали реальний товарний хара ктер.

З огляду на вищевикладене, в раховуючи, що відповідно ч.5 ст .203 ЦКУ, можливий момент виникн ення ознаки недійсності прав очину, а саме - спрямованіст ь правочину на реальне наста ння правових наслідків, що об умовлені ним, виник після зді йснення реальних право чинів , позивач вважає, що операції з реалізації та придбання ТМЦ , робіт (послуг) підприємствам и - контрагентами на адресу позивача неможливо визнати нікчемними право чинами, а до води є тільки суб' єктивними необґрунтованими та безпідс тавними ствердженнями.

Представник позивача, позо вні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, на дали заперечення (т.2 а.с.47), у яки х зазначили, що була проведен а планова виїзна документаль на перевірка ТОВ «Мінова Укр аїна» з питань дотримання ви мог податкового, валютного т а іншого законодавства за пе ріод з 01.04.09 по 30.06.10. Висновки про п орушення вимог податкового з аконодавства зроблені у зв' язку з тим, що у ході перевірки встановлено факт укладання Позивачем нікчемних правочи нів з ТОВ «Східна Вугільна ко мпанія - 2009», ТОВ «Шильда», ПП «Вірсавія Дон», ТОВ «Мицар», Т ОВ «Авто-Сплінт». Про відсутн ість реального характеру від повідних операцій свідчать п ідтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема , про наявність таких обстави н:

- неможливість здійсн ення платником податку зазна чених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майн а або обсягу матеріальних ре сурсів, економічно необхідни х для виробництва товарів, ви конання робіт або послуг, нез дійснення особою, яка значит ься виробником товару, підпр иємницької діяльності;

- відсутність у платни ка податків необхідних умов для досягнення результатів в ідповідної підприємницької , економічної діяльності в си лу відсутності управлінсько го або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміще нь, транспортних засобів;

- облік для цілей опода ткування тільки тих господар ських операцій, які безпосер едньо пов' язані з виникненн ям права на податковий креди т або бюджетне відшкодування , якщо для даного виду діяльно сті також потрібне здійсненн я і облік інших господарськи х операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цін ностями, які не вироблялися а бо не могли бути вироблені в о бсязі, зазначеному платником податку в документах обліку .

В порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 За кону України «Про оподаткува ння прибутку підприємств» ТО В «Мінова Україна» віднесено до складу валових витрат сум и витрат за нікчемними право чинами, що призвело до заниже ння податку на прибуток в заг альній сумі 80106,75грн. Вказані по рушення вплинуло на формуван ня податкового кредиту та пр извело до невірного визначен ня від' ємного значення пода тку на додану вартість чим по рушено п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість», а саме пози вачем віднесено до складу по даткового кредиту суми ПДВ н араховані на вартість товарн о-матеріальних цінностей отр иманих від вищезазначених ко нтрагентів в зв' язку з не пі дтвердженням факту придбанн я товарів, чи послуг при здійс ненні нікчемних правочинів.

Також в ході перевірки вста новлено порушення вимог Зако ну України «Про податок на до дану вартість» в частині без підставного віднесення до ск ладу податкового кредиту сум и ПДВ у розмірі 246018,20грн. за вере сень 2009 року. Зазначене поруше ння призвело до завищення су ми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року в розмірі 24601 8,20грн.

На підставі викладеного пр осили у задоволені позовних вимог відмовити у повному об сязі.

До суду надійшло повідомле ння прокуратури Донецької об ласті від 18.01.2011року №05/1-05-11 про вст уп прокурора у розгляд даної справи.

Представник прокуратури Д онецької області, у суді позо в не визнав, просив відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступ не.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Мінова Украї на» є юридичною особою, зареє стровано Виконавчим комітет ом Макіївської міської ради Донецької області 27.03.2008 року за №12731020000005550, ідентифікаційний код 35833631, згідно з свідоцтвом про де ржавну реєстрацію юридичної особи та довідкою АБ №043210 упра вління статистики у м. Макіїв ці з Єдиного державного реєс тру підприємств та організац ій України, витягу з Єдиного д ержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпри ємців станом на 18.03.2011року та ста ном на 13.07.2011 року (т.1 а.с.89,90,93, т.3 а.с.118), перебуває на податкову облі ку у Макіївській ОДПІ з 31.03.2008 ро ку за №446/08 відповідно до довідк и про взяття на облік платник а податків форми 4-ОПП від 31.03.2008 р оку №75/10/29-014-08 (т.1 а.с.92). Згідно свідо цтва №100109454 від 07.04.2008 року ТОВ «Мін ова Україна» зареєстровано п латником податку на додану в артість (т.1 а.с.91).

Макіївською об' єднаною д ержавною податковою інспекц ією було проведено планову в иїзну перевірку позивача з п итань дотримання вимог подат кового законодавства за пері од з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, валют ного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 рок у. За наслідками перевірки бу ло складено акт від 22.12.2010 року № 11035/23-2/35833631 (т.1 а.с.9).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено пору шення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1 п.8.3 ст .8 Закону України «Про оподатк ування прибутку підприємств », в результаті чого занижено податок на прибуток в період і, що перевірявся на загальну суму 150666,00грн., у т.ч. по періодах: півріччя 2009 року на суму 2012,00грн ., 3 квартали 2009 року на суму 91673,00гр н. (3 квартал 2009 року - 89661,00грн.), 2009 р ік на суму 112041,00грн. (4 квартал 209 ро ку - 20368,00грн., 1 квартал 2010 року на суму 20967,00грн., півріччя 2010 року н а суму 38625,00грн. (2 квартал 2010 року 17 658,00грн.) та в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п .п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь», безпідставно віднесено д о складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані на варті сть товарно-матеріальних цін ностей отриманих від вищезаз начених контрагентів в зв' я зку з не підтвердженням факт у придбання товарів, чи послу г при здійсненні нікчемних п равочинів, що призвело до зав ищення сум бюджетного відшко дування у розмірі 989202,00грн., у т.ч . по періодах: червень 2009 року у сумі 701613,00грн., серпень 2009 року у с умі 2112,00грн., вересень 2009року у су мі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 3991,00грн. , червень 2010 року у сумі 25149,00грн. т а нарахована штрафна санкція у сумі 177185,25грн.

Зазначені порушення визна чено, як вказано в акті переві рки, у зв' язку з укладанням п озивачем нікчемних правочин ів з ТОВ «Провімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-компанія - 2009», ТОВ «Шильда», ТОВ «Мицар», ТОВ «Авто-Сплінт» які не спри чинили реального настання пр авових наслідків.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомл ення - рішення від 10.01.2011 року № 0000022330/0 яким визначено податкове зобов' язання по податку на прибуток на загальну суму 188332, 50грн., з якої основний платіж 150 666,00грн. і штрафна санкція у роз мірі 37666,50грн. та №0000032330/0 в частині з меншення суми бюджетного від шкодування з податку на дода ну вартість у розмірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах серпень 2009 ро ку у сумі 2112,00грн., вересень 2009рок у у сумі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 399 1,00грн., червень 2010 року у сумі 25149,00 грн. та штрафна санкція у сумі 1782,00грн. (т.1 а.с.85-86).

Оскільки спірні правовідн осини виникли у періоді 2010 рок у, враховуючи, що з 01.01.2011 року наб рав чинності Податковий коде кс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно - пр авові акти України, які діяли в той період.

Предметом доказування в ці й справі є доведення обстави н укладення нікчемних правоч инів та наявності наданих по слуг за договорами поставки товару з ТОВ «Мицар» від 09.06.2009 р оку №09/06-1, з ТОВ «Провімакс-Торг » від 03.08.2009 року №03/08-09-П, з ТОВ «Авто -Сплінт» від 01.12.2009 року №01/12, з ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009» від 01.03.2010 року №01/03-10, з ТОВ «Шильда » від 04.04.2010 року №05/10-П. Від цих обс тавин залежить право позивач а на формування валових витр ат в сумі 320428,00грн. та податковог о кредиту з податку на додану вартість в сумі 989202,00грн.

Спір виник через висновки п одаткового органу про нікчем ність договорів про поставку товарів, оскільки сторони до говорів не мали наміру на фак тичне надання послуг, а позив ач мав мету на збільшення вал ових витрат та податкового к редиту з податку на додану ва ртість при відсутності факти чного надання послуг.

Суд враховує, що аналіз реал ьності господарської операц ії повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку плат ника податків та відповіднос ті їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що між по зивачем (Покупець) та Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю «Мицар» (Продавець) укл адено договір про поставку т овару №09/06-1 від 09.06.2009р. (т.2 а.с.3).

Предметом договору є перед ача Продавцем товарів, а Поку пець зобов' язаний прийняти і оплатити товар, згідно накл адної. Кількість, одиниця вим іру товару і ціна вказується в накладної.

Пунктом 2.1 договору передба чено, що ціна товару визначає ться в рахунку. Оплата за пост авлений товар здійснюється ш ляхом перерахунку грошових к оштів на розрахунковий рахун ок Продавця. Відповідно до п.3. 1 документи на товар, які Прода вець повинен передати Покупц ю: рахунок, накладна, податков а накладна. Термін дії догово ру до 31.12.2009 року (п.9.1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові наклад ні №11169 від 12.06.2009 року на суму 9658,80гр н. у т.ч. ПДВ 1609,80грн., №1116-18 від 27.07.2009 ро ку на суму 13500,00грн. у т.ч. ПДВ 2250,00гр н., №1116-12 від 30.07.2009 року на суму 12672,00гр н. у т.ч. ПДВ 2112,00грн., №11168 від 11.08.2009 рок у на суму 18696,00грн. у т.ч. ПДВ 3116,00грн ., №1116619 від 16.09.2009 року на суму 15450,00грн . у т.ч. ПДВ 2575,00грн., №1116628 від 30.09.2009 рок у на суму 10968,00грн. у т.ч. ПДВ 1828,00грн ., №1116629 від 30.10.2009 року на суму 23946,00грн . у т.ч. ПДВ 3991,00грн., №111669 від 10.12.2009 рок у на суму 31830,00грн. у т.ч. ПДВ 5305,00грн . (т.2 а.с.10-17);

податкові накладні №111610 від 10.06.2009 року на суму 9658,80грн. у т.ч. ПДВ 1609,80грн., №111620 від 22.07.2009 року на суму 13500,00грн. у т.ч. ПДВ 2250,00грн., №111633 від 30 .07.2009 року на суму 12672,00грн. у т.ч. ПДВ 2112,00грн., №111612 від 10.08.2009 року на суму 18696,00грн. у т.ч. ПДВ 3116,00грн., №1116619 від 1 5.09.2009 року на суму 15450,00грн. у т.ч. ПДВ 2575,00грн., №1116633 від 29.09.2009 року на суму 10968,00грн. у т.ч. ПДВ 1828,00грн., №1116639 від 3 0.10.2009 року на суму 23946,00грн. у т.ч. ПДВ 3991,00грн., №1116616 від 09.12.2009 року на суму 31830,00грн. у т.ч. ПДВ 5305,00грн. (т.2 а.с.24-31).

Цими документами підтверд жується, що в червні-грудні 2009 р оку Товариством з обмеженою відповідальністю «Мицар» бу ло поставлено позивачу товар у на загальну суму 136720,80грн. у т.ч . ПДВ 22786,80грн.

Оплата за отриману продукц ію відбувалася у безготівков ій формі шляхом перерахуванн я позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Мицар» згідно наступних пл атіжних доручень: №535 від 10.06.2009ро ку у сумі 9658,80грн. у т.ч. ПДВ 1609,80грн ., №651 від 21.07.2009 року на суму 13500,00грн. у т.ч. ПДВ 2250,00грн., №95 від 30.07.2009 року н а суму 12672,00грн. у т.ч. ПДВ 2112,00грн., №6 95 від 07.08.2009 року на суму 18696,00грн. у т .ч. ПДВ 3116,00грн., №793 від 15.09.2009 року на суму 15450,00грн. у т.ч. ПДВ 2575,00грн., №867 в ід 28.09.2009 року на суму 10968,00грн. у т.ч. ПДВ 1828,00грн., №980 від 30.10.2009 року на су му 23946,00грн. у т.ч. ПДВ 3991,00грн., №131 від 04.12.2009 року на суму 31830,00грн. у т.ч. ПД В 5305,00грн. (т.2 а.с.24-31).

Всього сплачено по договор у за отриманий товар суму 136720,80г рн.

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірно го правочину як нікчемного о бґрунтував свою позицію викл ючно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецьк а від 17.11.10 №4482/23-113/36305889 «Про неможлив ість проведення перевірки ко нтрагента ТОВ «Мицар» з пита нь підтвердження отриманих в ід ТОВ «Мінова Україна» відо мостей, в якому повідомляєть ся, що ухвалою Господарськог о суду Донецької області від 23.04.2010 року було порушено провад ження у справі №45/89б про банкру тство ТОВ «Мицар», постаново ю від 29.04.2010 року ТОВ «Мицар» виз нано банкрутом та відкрита л іквідаційна процедура (т.2 а.с. 77), та на бази даних АІС Аудит і «Системи автоматизовано го співставлення податкових зобов' язань і податкового кредиту в розрізі контрагент ів на рівні ДПА України».

Також суд бере до уваги, що п останова Господарського суд у Донецької області по справ і №45/89б від 29.04.2010 року про визнанн я ТОВ «Мицар» банкрутом, була прийнята вже після здійснен ня операцій по спірному дого вору від 09.06.2009 року №09/06-1. Відсутні сть юридичної особи за місце знаходженням, та порушення с прави про банкрутство у відн ошенні контрагента після вик онання ним умов за договором , не може обумовити нікчемніс ть всіх правочинів, що уклада ються юридичною особою.

Суд враховує, що ТОВ «Мицар» зареєстровано платником под атку на додану вартість 30.01.2009 ро ку (свідоцтво платника ПДВ №100 163160), та анульовано 28.04.2010 року, про що свідчать дані в акті перев ірки від 17.11.2010 року (т.2 а.с.77).

Судом встановлено, що між п озивачем (Покупець) та Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Провимакс-Торг» (Пос тачальник) укладено договір про поставку товару №03/08-09-П від 03.08.2009р. (т.2 а.с.4).

Предметом договору є перед ача Постачальником товарів, а Покупець зобов' язаний при йняти і оплатити товар, в кіль кості, якості, асортименті, по цінам згідно специфікації.

Пунктом 2.1 договору передба чено, що ціна товару визначає ться в специфікації на кожну окрему партію. Оплата за това р здійснюється в безготівков ій формі, протягом 5-ти днів з м оменту фактичного отримання товару, згідно рахунку, виста вленого Постачальником. Терм ін дії договору до 31.12.2009 року (п.8. 1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові наклад ні №55600 від 10.08.2009 року на суму 11400,00гр н. у т.ч. ПДВ 1900,00грн., №63000 від 03.09.2009 рок у на суму 5400,00грн. у т.ч. ПДВ 900,00грн. , №4200 від 11.01.2010 року на суму 11016,00грн. у т.ч. ПДВ 1836,00грн., №99200 від 22.12.2009 року на суму 25072,80грн. у т.ч. ПДВ 4178,80грн. ( т.2 а.с.18-19);

податкові накладні №55600 від 1 0.08.2009 року на суму 11400,00грн. у т.ч. ПДВ 1900,00грн., №63400 від 03.09.2009 року на суму 5400,00грн. у т.ч. ПДВ 900,00грн., №4200 від 11.01.2 010 року на суму 11016,00грн. у т.ч. ПДВ 18 36,00грн., №99200 від 22.12.2009 року на суму 250 72,80грн. у т.ч. ПДВ 4178,80грн. (т.2 а.с.32,33,35,36 ).

Цими документами підтверд жується, що в серпні-грудні 2009 р оку та в січні 2011 року Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Провимакс-Торг» було п оставлено позивачу товару на загальну суму 52888,80грн. у т.ч. ПДВ 8814,80грн.

Оплата за отриману продукц ію відбувалася у безготівков ій формі шляхом перерахуванн я позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Провимакс-Торг» згідно нас тупних платіжних доручень: № 698 від 07.08.2009року у сумі 11400,00грн. у т. ч. ПДВ 1900,00грн., №730 від 03.09.2009 року на с уму 5400,00грн. у т.ч. ПДВ 900,00грн., №22 від 11.01.2010 року на суму 11016,00грн. у т.ч. ПД В 1836,00грн., №7 від 05.01.2010 року на суму 25072,80грн. у т.ч. ПДВ 4178,80грн. (т.2 а.с.32,33,35,3 6).

Всього сплачено по договор у за отриманий товар суму 52888,80г рн.

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірно го правочину як нікчемного о бґрунтував свою позицію викл ючно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецьк а від 17.11.10 №2509/22-011/36253574 «Про неможлив ість проведення перевірки ко нтрагента ТОВ «Провимакс-Тор г» з питань підтвердження от риманих від ТОВ «Мінова Укра їна» відомостей за період: се рпень-вересень, грудень 2009 рок у, січень 2010 року, в якому повід омляється, що у ТОВ «Провимак с-Торг» відсутні необхідні у мови для ведення господарськ ої діяльності, відсутні осно вні фонд, технічний персонал , виробничі активи, складські приміщення, транспортні зас оби, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст .228 Цивільного кодексу України , зазначена угода має ознаки н ікчемності.

Також суд бере до уваги, що Т ОВ «Провимакс-Торг» зареєстр овано платником податку на д одану вартість 12.01.2009 року (свідо цтво платника ПДВ №100159009), та діє по теперішній час, про що свід чать дані в акті перевірки ві д 17.11.2010 року (т.3 а.с.74).

Судом встановлено, що між п озивачем (Покупець) та Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Авто-Сплінт» (Продав ець) укладено договір про пос тавку товару №01/12 від 01.12.2009р. (т.2 а.с .5).

Предметом договору є перед ача Продавцем товарів, а Поку пець зобов' язаний прийняти і оплатити товар, згідно накл адної. Кількість, одиниця вим іру товару і ціна вказується в накладної.

Пунктом 2.1 договору передба чено, що ціна товару визначає ться в рахунку. Оплата за пост авлений товар здійснюється ш ляхом перерахунку грошових к оштів на розрахунковий рахун ок Продавця. Відповідно до п.3. 1 документи на товар, які Прода вець повинен передати Покупц ю: рахунок, накладна, податков а накладна. Термін дії догово ру до 31.12.2009 року (п.9.1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові наклад ні №1116605 від 14.12.2009 року на суму 20520,00г рн. у т.ч. ПДВ 3420,00грн., №1116628 від 24.03.2010 р оку на суму 20268,00грн. у т.ч. ПДВ 3378,00г рн. (т.2 а.с.20);

податкові накладні №1116605 від 10.12.2009 року на суму 20520,00грн. у т.ч. ПД В 3420,00грн., №111027 від 23.03.2010 року на сум у 20268,00грн. у т.ч. ПДВ 3378,00грн. (т.2 а.с.34,37 ).

Цими документами підтверд жується, що в грудні 2009 року та березні 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Сплінт» було поставле но позивачу товару на загаль ну суму 40788,00грн. у т.ч. ПДВ 6798,00грн.

Оплата за отриману продукц ію відбувалася у безготівков ій формі шляхом перерахуванн я позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Авто-Сплінт» згідно наступ них платіжних доручень: №218 ві д 09.12.2009року у сумі 20520,00грн. у т.ч. ПД В 3420,00грн., від 23.03.2010 року на суму 20268, 00грн. у т.ч. ПДВ 3378,00грн. (т.2 а.с.34,37).

Всього сплачено по договор у за отриманий товар суму 40788,00г рн.

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірно го правочину як нікчемного о бґрунтував свою позицію викл ючно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецьк а від 17.11.10 №4483/23-1/36061047 «Про неможливі сть проведення перевірки кон трагента ТОВ «Авто-Сплінт» з питань підтвердження отрима них від ТОВ «Мінова Україна» відомостей, в якому повідомл яється, що ухвалою Господарс ького суду Донецької області від 16.06.2010 року було порушено пр овадження по справі №45/135б про б анкрутство ТОВ «Авто-Сплінт» , постановою від 29.06.2010 року ТОВ « Авто-Сплінт» визнано банкрут ом та відкрита ліквідаційна процедура (т.2 а.с.71), та на бази да них АІС Аудит і «Системи а втоматизованого співставле ння податкових зобов' язань і податкового кредиту в розр ізі контрагентів на рівні ДП А України».

Також суд бере до уваги, що п останова Господарського суд у Донецької області по справ і №45/135б від 29.06.2010 року про визнанн я ТОВ «Авто-Сплінт» банкруто м, була прийнята вже після зді йснення операцій по спірному договору від 01.12.2009 року №01/12. Відс утність юридичної особи за м ісцезнаходженням, та порушен ня справи про банкрутство у в ідношенні контрагента після виконання ним умов за догово ром, не може обумовити нікчем ність всіх правочинів, що укл адаються юридичною особою.

Суд враховує, що ТОВ «Авто-С плінт» зареєстровано платни ком податку на додану вартіс ть 06.08.2008 року (свідоцтво платник а ПДВ №100132459), та анульовано 13.10.2009 ро ку, про що свідчать дані в акті перевірки від 17.11.2010 року (т.2 а.с.71) .

Судом встановлено, що між п озивачем (Покупець) та Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Східна-Вугільна-Комп анія-2009» (Постачальник) укладе но договір про поставку това ру №01/03-10 від 01.03.2010р. (т.2 а.с.7).

Предметом договору є перед ача Постачальником товарів, а Покупець зобов' язаний при йняти і оплатити товар, в кіль кості, якості, асортименті, по цінам згідно специфікації.

Пунктом 2.1 договору передба чено, що ціна товару визначає ться в специфікації на кожну окрему партію. Оплата за това р здійснюється в безготівков ій формі, протягом 5-ти днів з м оменту фактичного отримання товару, згідно рахунку, виста вленого Постачальником. Терм ін дії договору до 31.12.2009 року (п.8. 1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні видаткові наклад ні №682001 від 16.03.2010 року на суму 18000,00гр н. у т.ч. ПДВ 3000,00грн., №1030001 від 13.04.2010 ро ку на суму 14400,00грн. у т.ч. ПДВ 2400,00гр н., №844001 від 26.03.2010 року на суму 51357,60гр н. у т.ч. ПДВ 8559,60грн., від 11.05.2010 року н а суму 22953,60грн. у т.ч. ПДВ 3825,60грн. (т. 2 а.с.21-22);

податкові накладні №682001 від 09.03.2010 року на суму 18000,00грн. у т.ч. ПД В 3000,00грн., №1030001 від 13.04.2010 року на сум у 14400,00грн. у т.ч. ПДВ 2400,00грн., №844001 від 26.03.2010 року на суму 51357,60грн. у т.ч. ПД В 8559,60грн., №1250002 від 05.05.2010 року на сум у 22953,60грн. у т.ч. ПДВ 3825,60грн. (т.2 а.с.38- 41).

Цими документами підтверд жується, що в березні-травні 20 10 року Товариством з обмежено ю відповідальністю «Східна-В угільна-Компанія-2009» було пос тавлено позивачу товару на з агальну суму 106711,20грн. у т.ч. ПДВ 17 785,20грн.

Оплата за отриману продукц ію відбувалася у безготівков ій формі шляхом перерахуванн я позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Східна-Вугільна-Компанія-2009 » згідно наступних платіжних доручень: №320 від 04.03.2010 року на су му 18000,00грн. у т.ч. ПДВ 3000,00грн., №590 від 13.04.2010 року на суму 14400,00грн. у т.ч. ПД В 2400,00грн., №455 від 24.03.2010 року на суму 51357,60грн. у т.ч. ПДВ 8559,60грн., №754 від 30.04 .2010 року на суму 22953,60грн. у т.ч. ПДВ 3825,60грн. (т.2 а.с.38-41).

Всього сплачено по договор у за отриманий товар суму 106711,20г рн.

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірно го правочину як нікчемного о бґрунтував свою позицію викл ючно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецьк а від 30.11.10 №3673/23-2/36934617 «Про неможливі сть проведення перевірки кон трагента ТОВ «Східна-Вугільн а-Компанія-2009» з питань підтве рдження отриманих від ТОВ «М інова Україна» відомостей у травні 2010року, в якому повідом ляється, що ТОВ «Східна-Вугіл ьна-Компанія-2009» не знаходить ся за юридичною адресою та у п ідприємства відсутні необхі дні умови для ведення господ арської діяльності, відсутні основні фонд, технічний перс онал, виробничі активи, склад ські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст .215, ст.228 Цивільного кодексу Укр аїни, зазначена угода має озн аки нікчемності.

Також суд бере до уваги, що Т ОВ «Східна-Вугільна-Компанія -2009» зареєстровано платником податку на додану вартість 21.0 1.2010 року (свідоцтво платника ПД В №100264046), та діє по теперішній ча с, про що свідчать дані в акті перевірки від 30.11.2010 року (т.2 а.с.73).

Судом встановлено, що між п озивачем (Покупець) та Товари ством з обмеженою відповідал ьністю «Шильда» (Постачальни к) укладено договір про поста вку товару №05/10-П від 04.04.2010р. (т.2 а.с. 8).

Предметом договору є перед ача Постачальником товарів, а Покупець зобов' язаний при йняти і оплатити товар, в кіль кості, якості, асортименті, по цінам згідно специфікації.

Пунктом 2.1 договору передба чено, що ціна товару визначає ться в специфікації на кожну окрему партію. Оплата за това р здійснюється в безготівков ій формі, протягом 5-ти днів з м оменту фактичного отримання товару, згідно рахунку, виста вленого Постачальником. Терм ін дії договору до 31.12.2010 року (п.8. 1 договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені відповідні специфікація №1 в ід 31.05.2010 року на суму 47404,80грн., вида ткова накладна №1110612 від 19.05.2010 рок у на суму 47404,80грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн ., податкова накладна №111012 від 19. 05.2010 року на суму 47404,802грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн.(т.2 а.с.9,23,43).

Цими документами підтверд жується, що в травні 2010 року Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «Шильда» було пост авлено позивачу товару на су му 47404,80грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн.

Оплата за отриману продукц ію відбувалася у безготівков ій формі шляхом перерахуванн я позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Шильда» згідно платіжного доручення №1321 від 28.07.2010 року на с уму 47404,80грн. у т.ч. ПДВ 7900,80грн. (т.2 а.с .42).

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірно го правочину як нікчемного о бґрунтував свою позицію викл ючно з посиланням на акт ДПІ у Київському районі м. Донецьк а від 22.11.10 №4548/23-2/34746826 «Про неможливі сть проведення перевірки кон трагента ТОВ «Шильда» з пита нь підтвердження отриманих в ід ТОВ «Мінова Україна» відо мостей у травні 2010року, в якому повідомляється, що ТОВ «Шиль да» не знаходиться за юридич ною адресою та у підприємств а відсутні необхідні умови д ля ведення господарської дія льності, відсутні основні фо нд, технічний персонал, вироб ничі активи, складські примі щення, транспортні засоби, зг ідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Циві льного кодексу України, зазн ачена угода має ознаки нікче мності.

Також суд бере до уваги, що Т ОВ «Шильда» зареєстровано пл атником податку на додану ва ртість 05.03.2010 року (свідоцтво пла тника ПДВ №100272999), та діє по тепер ішній час, про що свідчать дан і в акті перевірки від 30.11.2010 рок у (т.2 а.с.76).

Статтею 204 Цивільного кодек су України передбачено, що пр авочин є правомірним, якщо йо го недійсність прямо не вста новлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Відповідно до частини 2 стат ті 215 Цивільного кодексу Украї ни недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлен а законом (нікчемний правочи н).

Згідно з статтею 228 Цивільно го кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він б ув спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищен ня, пошкодження майна фізичн ої або юридичної особи, держа ви, Автономної Республіки Кр им, територіальної громади, н езаконне заволодіння ним. Пр авочин, який порушує публічн ий порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 06.11.2009року №9 „Про судов у практику розгляду цивільни х справ про визнання правочи нів недійсними” при кваліфік ації правочину за статтею 228 Ц ивільного кодексу України ма є враховуватися вина, яка вир ажається в намірі порушити п ублічний порядок сторонами п равочину або однією зі сторі н. Доказом вини може бути виро к суду, постановлений у кримі нальній справі, щодо знищенн я, пошкодження майна чи незак онного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 К АС України обставини, які за з аконом повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватися ніякими іншими засоб ами доказування, крім випадк ів, коли щодо таких обставин н е виникає спору.

Посилання відповідача на в ідсутність у підприємства до кументів, що підтверджують ф актичне транспортування ТМЦ (товарно-транспортні наклад ні, довіреності, технічний па спорт та інше) суд не приймає д о уваги, у зв' язку з тим, що вк азані документи не включені до переліку документів сувор ої звітності. Згідно статті 8 З акону України «Про бухгалтер ський облік та фінансову зві тність в Україні» організаці я бухгалтерського обліку на підприємстві: бухгалтерськи й облік на підприємстві веде ться безперервно з дня реєст рації підприємства до його л іквідації. Питання організац ії бухгалтерського обліку на підприємстві належать до ко мпетенції його власника (вла сників) або уповноваженого о ргану (посадової особи) відпо відно до законодавства та ус тановчих документів.

Посилання відповідача на н аказ Міністерства транспорт у України та Міністерства ст атистики України від 29.12.95 N 488/346 «П ро затвердження типових форм первинного обліку роботи ва нтажного автомобіля» щодо пі дтвердження транспортних по слуг товарно-транспортними н акладними та подорожніми лис тами відповідної форми не мо жуть бути взяті до уваги, оскі льки цей наказ не було у встан овленому законом порядку зар еєстровано в Міністерстві юс тиції України.

Тобто відсутність товарно -транспортних накладних не м оже слугувати підставою вваж ати недоведеним факт постача ння товару за наявності інши х доказів, що підтверджують т аке постачання.

Відповідно до частини 2 стат ті 71 КАС України в адміністрат ивних справах про протиправн ість рішень, дій чи бездіяльн ості суб'єкта владних повнов ажень обов'язок щодо доказув ання правомірності свого ріш ення, дії чи бездіяльності по кладається на відповідача, я кщо він заперечує проти адмі ністративного позову.

Відповідач не довів суду на лежними та допустимими доказ ами те, що первинні документи , що містяться у матеріалах сп рави, є такими, що не відповіда ють дійсності, тобто, що поста вка товару у комерційному ві дношенні не здійснювалася та те, що договір укладено з мето ю безпідставного збільшення валових витрат позивача та б езпідставного формування по даткового кредиту з податку на додану вартість. Ці обстав ини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про виз нання осіб, які уклали догові р та склали первинні докумен ти, які містять відомості про господарську операцію та пі дтверджують її здійснення, в инними у скоєнні відповідних злочинів.

Крім того, суд не бере до ува ги посилання відповідача, що у ході перевірки платником п одатків не були надані в повн ому обсязі документи для пер евірки.

Оскільки, у ході судового ро згляду була опитана в якості свідка та надала письмові по яснення головний бухгалтер п озивача ОСОБА_4, яка поясн ила, що на час перевірки усі ви требувані працівниками Макі ївської ОДПІ документи були надані перевіряючим, але док ументально факт надання доку ментів не оформлявся.

До матеріалів справи надан ий журнал реєстрації перевір ок №1, дата реєстрації квітень 2008 року, також перелік докумен тів наданих працівникам Макі ївської ОДПІ, які прийшли на п еревірку 18.10.2010 року.

В процесі розгляду справи в ідповідачем доказів крім тих , що містяться у матеріалах сп рави, до суду не надано, відомо стей про наявність інших док азів, які могли б бути витребу вані судом, відповідачем не н адавалося.

З огляду на викладене, довод и відповідача про нікчемніст ь правочинів - договорів пр о поставку товарів не знайшл и свого підтвердження під ча с судового розгляду.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств» передбач ено, що господарська діяльні сть - будь-яка діяльність особ и, направлена на отримання до ходу в грошовій, матеріальні й або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня уча сть такої особи в організаці ї такої діяльності є регуляр ною, постійною та суттєвою. Пі д безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльніс ть особи через свої постійні представництва, філіали, від ділення, інші відокремлені п ідрозділи, а також через дові рену особу, агента або будь-як у іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 З акону України «Про оподаткув ання прибутку підприємств» в алові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витр ат платника податку у грошов ій, матеріальній або нематер іальній формах, здійснюваних як компенсація вартості тов арів (робіт, послуг), які придб аваються (виготовляються) та ким платником податку для їх подальшого використання у в ласній господарській діяльн ості.

Виходячи із системного змі сту пункту 5.1 статті 5 та пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств», основною умовою дл я віднесення до складу валов их витрат є подальше викорис тання таких товарів (робіт, по слуг) у власній господарські й діяльності.

Відповідно до абзацу 4 підпу нкту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не нал ежать до складу валових витр ат будь-які витрати, не підтве рджені відповідними розраху нковими, платіжними та іншим и документами, обов'язковіст ь ведення і зберігання яких п ередбачена правилами веденн я податкового обліку.

З наведеного вбачається, що обов' язковою умовою віднес ення витрат підприємства до складу валових є документаль не підтвердження таких витра т та їх зв' язок з господарсь кою діяльністю платника.

В свою чергу, пунктом 5.11 стат ті 11 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв» передбачено, що установл ення додаткових обмежень щод о віднесення витрат до склад у валових витрат платника по датку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяєтьс я.

Відповідно до статті 1 Закон у України «Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в Україні» господарська о перація - дія або подія, яка ви кликає зміни в структурі акт ивів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; перв инний документ - документ, яки й містить відомості про госп одарську операцію та підтвер джує її здійснення; фінансов а звітність - бухгалтерська з вітність, що містить інформа цію про фінансове становище, результати діяльності та ру х грошових коштів підприємст ва за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж З акону метою ведення бухгалте рського обліку і складання ф інансової звітності є наданн я користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та н еупередженої інформації про фінансове становище, резуль тати діяльності та рух грошо вих коштів підприємства. Час тина 2 даної статті передбача є, що бухгалтерський облік є о бов'язковим видом обліку, яки й ведеться підприємством. Фі нансова, податкова, статисти чна та інші види звітності, що використовують грошовий вим ірник, ґрунтуються на даних б ухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 стат ті 9 Закону України «Про бухга лтерський облік та фінансову звітність в Україні» підста вою для бухгалтерського облі ку господарських операцій є первинні документи, які фікс ують факти здійснення господ арських операцій. Первинні д окументи повинні бути складе ні під час здійснення господ арської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо післ я її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 З акону України «Про бухгалтер ський облік та фінансову зві тність в Україні» первинні т а зведені облікові документи можуть бути складені на папе рових або машинних носіях і п овинні мати такі обов' язков і реквізити: назву документа (форми); дату і місце складанн я; назву підприємства, від іме ні якого складено документ; з міст та обсяг господарської операції, одиницю виміру гос подарської операції; посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність її оформле ння; особистий підпис або інш і дані, що дають змогу ідентиф ікувати особу, яка брала учас ть у здійсненні господарсько ї операції.

Вище перелічені рахунки-фа ктури, накладні, посвідчення мають наведені реквізити пе рвинного документа, зміст та обсяг господарської операці ї відображено через визначен ня конкретних заходів в конк ретних вимірних одиницях ваг и, вартості найменування, дат .

При з' ясуванні судом пита ння, про притягнення посадов их осіб платника податків до кримінальної відповідально сті у зв' язку зі здійснення м операцій, що визначені таки м платником, як підстава для о держання права на податковий кредит, тобто встановлення у мислу в діях посадових осіб Т ОВ «Мінова Україна», відпові дач зазначив, що такі справи в ідсутні.

З огляду на викладене, суд б ере до уваги як належний та до пустимий доказ, який підтвер джує обставини надання послу г, накладні та рахунки-фактур и, які спростовують доводи ві дповідача про те, що послуги ф актично не надавалися.

Посилання відповідача на т е, що поставки, надані ТОВ «Про вімакс-Торг», ТОВ «Східна-Вуг ільна-компанія - 2009», ТОВ «Шил ьда», ТОВ «Мицар», ТОВ «Авто-Сп лінт», не пов' язані з господ арською діяльністю позивача спростовуються доказами, на явними у справі. Долучені док ази свідчать про фактичне ви конання умов спірного догово ру.

Тобто наведені поставки то варів забезпечують господар ську діяльність позивача по реалізації продукції, внаслі док якої він отримує дохід.

Аналіз наданих документів та договору свідчить про вик онання договірних зобов' я зань з поставки товару у коме рційному відношенні, а тому в исновок відповідача про пору шення позивачем пункту 5.2.1, 5.3.9 с татті 5 Закону України „Про оп одаткування прибутку підпри ємств” є неправомірним.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Подат кового кодексу України у раз і якщо контролюючий орган са мостійно визначає суми подат кового зобов'язання, зменшен ня суми бюджетного відшкодув ання та/або зменшення від'ємн ого значення об'єкта оподатк ування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість п латника податків на підстава х, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накла дення на платника податків ш трафу в розмірі 25 відсотків су ми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно з аявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та /або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'є кта оподаткування податком н а прибуток або від'ємного зна чення суми податку на додану вартість.

Неправомірність нарахуван ня позивачеві податкового зо бов' язання з податку на при буток підприємств у сумі 150666,00г рн. призводить до неправомір ності застосування до позива ча штрафних санкцій на підст аві пункту 123.1 статті 123 Податко вого кодексу України в сумі 376 66,50грн.

З огляду на наведене, податк ове повідомлення-рішення №00000 22330/0 від 10.01.2011 року, яким позивачу за порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.3.1 п .8.3 ст.8 Закону України «Про опод аткування прибутку підприєм ств» визначено суму податков ого зобов' язання з податку на прибуток підприємств в за гальній сумі 188332,50грн. з якої осн овний платіж 150666,00грн. та штрафн а санкція 37666,50грн. (т.1 а.с.85), підляг ає визнанню недійсним, а позо вні вимоги у цій частині підл ягають задоволенню.

Стосовно спірного податко вого повідомлення-рішення №0 000032330/0 від 10.01.2011 року, яким позивачу за порушення підпункту 7.2.6 пун кту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, п ідпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 За кону України «Про податок на додану вартість» в частині з меншення суми бюджетного від шкодування з податку на дода ну вартість у розмірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах серпень 2009 ро ку у сумі 2112,00грн., вересень 2009рок у у сумі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 399 1,00грн., червень 2010 року у сумі 25149,00 грн. та штрафної санкції у сум і 1782,00грн. (т.1 а.с.86) суд враховує н аступне.

Вищенаведені первинні бух галтерські документи прийма ються судом до уваги як належ ний доказ, оскільки відповід ають вимогам передбачених ча стиною 2 статті 9 Закону Україн и «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укр аїні».

Порядок визначення суми по датку, що підлягає сплаті (пер ерахуванню) до Державного бю джету України або відшкодува нню з Державного бюджету Укр аїни (бюджетному відшкодуван ню), та строки проведення розр ахунків визначені п.7.7 ст.7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість». Саме нормами зазначеного Закону, з урахув анням його преамбули, регулю ються всі питання, пов' язан і із визначенням та сплатою п одатку на додану вартість. На явність у позивача бюджетног о відшкодування у відповідни х періодах відповідачем не з аперечується, спірним є факт підтвердження зазначених су м.

Підпунктом 7.7.1 наведеного пу нкту 7.7 статті 7 передбачено, що сума податку, що підлягає спл аті (перерахуванню) до бюджет у або бюджетному відшкодуван ню, визначається як різниця м іж сумою податкового зобов'я зання звітного податкового п еріоду та сумою податкового кредиту такого звітного пода ткового періоду.

При позитивному значенні с уми, розрахованої згідно з пі дпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перера хуванню) до бюджету у строки, в становлені законом для відпо відного податкового періоду .

При від'ємному значенні сум и, розрахованої згідно з підп унктом 7.7.1 цього пункту, така су ма враховується у зменшення суми податкового боргу з цьо го податку, що виник за попере дні податкові періоди (у тому числі розстроченого або від строченого відповідно до зак ону), а при його відсутності - з араховується до складу подат кового кредиту наступного по даткового періоду.

П.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 визначено, якщо у наступному податковому пері оді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюдж етному відшкодуванню підляг ає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі п одатку, фактично сплаченій о тримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періо дах постачальникам таких тов арів (послуг).

Порядок обчислення і сплат и податку визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.7.1 якого встановлено, що поставка тов арів (робіт, послуг) здійснюєт ься за договірними (контракт ними) цінами з додатковим нар ахуванням податку на додану вартість.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Ук раїни від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про по даток на додану вартість" под атковий кредит звітного пері оду визначається виходячи із договірної (контрактної) вар тості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у ра зі якщо договірна ціна на так і товари (послуги) відрізняєт ься більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі то вари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податк у за ставкою, встановленою пу нктом 6.1 статті 6 та статтею 81 ць ого Закону, протягом такого з вітного періоду у зв'язку з: пр идбанням або виготовленням т оварів (у тому числі при їх імп орті) та послуг з метою їх пода льшого використання в оподат ковуваних операціях у межах господарської діяльності пл атника податку; придбанням (б удівництвом, спорудженням) о сновних фондів (основних зас обів, у тому числі інших необо ротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні кап італьні активи), у тому числі п ри їх імпорті, з метою подальш ого використання у виробницт ві та/або поставці товарів (по слуг) для оподатковуваних оп ерацій у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на дода ну вартість” податковий кред ит - це сума, на яку платник п одатків має право зменшити п одаткове зобов' язання звіт ного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вка заного Закону датою виникнен ня права платника податку на податковий кредит вважаєтьс я дата здійснення першої з по дій:

або дата списання коштів з б анківського рахунка платник а податку і оплати товарів (ро біт,послуг), дата виписки відп овідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з в икористанням кредитних дебе тових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється вклю чення до податкового кредиту суми сплаченого (нараховано го) податку у зв' язку з придб анням товарів (послуг), що не п ідтверджені податковими нак ладними чи митними деклараці ями.

Таким чином, згідно норм под аткового законодавства Укра їни можливість віднесення пл атником до податкового креди ту сум податків залежить лиш е від їх сплати в звітному пер іоді у зв' язку з придбанням товарів (робіт, послуг), варті сть яких відноситься до скла ду валових витрат виробництв а, та наявності належним чино м оформленої податкової накл адної.

Під час судового розгляду в становлено, що позивач право мірно у відповідності до пп.7.5 .1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про по даток на додану вартість» сф ормував податковий кредит, п о даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт списання коштів з банківськ ого рахунка платника податку і оплати товарів.

Стосовно зменшення бюджет ного відшкодування за взаємо відносинами з ТОВ «Провімакс -Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-к омпанія - 2009», ТОВ «Шильда», ТО В «Мицар», ТОВ «Авто-Сплінт», п ідставою такого зменшення бю джетного відшкодування відп овідач наводить нікчемність правочинів, а саме неможливі сть проведення перевірки з п итань підтвердження отриман их від позивача відомостей з а перевіряємий період.

Під час судового розгляду в становлено, що оплата за това р позивачем контрагентам бул а здійснена платіжними доруч еннями, які є в матеріалах спр ави, суми податку на додану ва ртість, що віднесені до склад у податкового кредиту в звіт них періодах за першою з поді й включені позивачем до бюдж етного відшкодування за серп ень-листопад 2009 року та червен ь 2010 року.

Стосовно підтвердження фа кту вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне нас тання правових наслідків, а о тже є нікчемними, суд позбавл ений можливості прийняти дов оди податкового органу з огл яду на те, що вони спростовуют ься долученими до матеріалів справи належним чином засві дченими копіями первинних до кументів, які доводять факт в иконання господарських опер ацій від укладення угод до оп лати.

Суд дійшов висновку стосов но того, що позивач при визнач ені бюджетного відшкодуванн я дотримався вимог підпункту «а» 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь», а саме визначив суму бюдже тного відшкодування яка дорі внює сумі податку, фактично с плаченій ним, як отримувачем товарів (послуг) в попередніх податкових періодах постача льникам таких товарів (послу г).

Наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) з дійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету, саме це є умовою бюджетного відшкодування по купцю відповідно до пп. «а» 7.7.2 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону.

Наявність у покупця належн о оформлених документів, які відповідно до Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» необхідні для віднесен ня певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих про давцями податкових накладни х, не є безумовною підставою д ля відшкодування податку на додану вартість, якщо податк овий орган доведе, що відомос ті в таких документах не відп овідають дійсності.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість», який був чинний на моме нт виникнення спірних правов ідносин, податковий кредит з вітного періоду визначаєтьс я виходячи із договірної (кон трактної) вартості товарів (п ослуг), але не вище рівня звича йних цін, у разі якщо договірн а ціна на такі товари (послуги ) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної цін и на такі товари (послуги), та с кладається із сум податків, н арахованих (сплачених) платн иком податку за ставкою, вста новленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протяг ом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

Право на нарахування подат кового кредиту виникає незал ежно від того, чи такі товари ( послуги) та основні фонди поч али використовуватися в опод атковуваних операціях у межа х господарської діяльності п латника податку протягом зві тного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковув ані операції протягом такого звітного податкового період у.

Якщо у подальшому такі това ри (послуги) починають викори стовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування з гідно зі статтею 3 цього Закон у або звільняються від опода ткування згідно зі статтею 5 ц ього Закону, чи основні фонди переводяться до складу неви робничих фондів, то з метою оп одаткування такі товари (пос луги), основні фонди вважають ся проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді , на який припадає початок так ого використання або перевед ення, але не нижче ціни їх прид бання (виготовлення, будівни цтва, спорудження).

Таким чином, визначальним ф актором для формування подат кового кредиту платником под атку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподаткову ваних операціях у межах госп одарської діяльності такої о соби - платника податку.

В контексті спірних правов ідносин таким фактором є фак тичне надання ТОВ «Провімакс -Торг», ТОВ «Східна-Вугільна-к омпанія - 2009», ТОВ «Шильда», ТО В «Мицар», ТОВ «Авто-Сплінт» п ослуг з поставки товарів у ко мерційному відношенні у межа х господарської діяльності п озивача.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункт у 7.5 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість » датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит вважається дата здійс нення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що наявність п одаткових накладних є обов' язковою обставиною для визна чення правильності формуван ня податкового кредиту, але н е вичерпною. Від встановленн я цієї обставини залежить оц інка податкових накладних як правової підстави для відне сення сум податку на додану в артість до складу податковог о кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.4 п ункту 7.2 статті 7 Закону Україн и „Про податок на додану варт ість” право на нарахування податку та складання податко вих накладних надається вик лючно особам, зареєстрованим як платники податку у порядк у, передбаченому статтею 9 цьо го Закону.

Спірні суми податкового кр едиту з податку на додану вар тість відображені позивачем в додатку 5 до податкових декл арацій з податку на додану ва ртість „Розшифровка податк ових зобов' язань та податко вого кредиту в розрізі контр агентів” за звітні періоді.

Обставина фактичної поста вки послуг підтверджується о крім податкової накладної, т акож первинними документами , що свідчать про придбання по слуг з поставки товару позив ачем у комерційному відношен ні в межах власної господарс ької діяльності

Таким чином, висновок відпо відача про порушення позивач ем підпунктів порушення підп ункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.2 пункт у 7.7 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість » в частині зменшення суми бю джетного відшкодування з под атку на додану вартість у роз мірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах серпень 2009 року у сумі 2112,00грн., ве ресень 2009року у сумі 5016,00грн, жов тень 2009 року у сумі 251321,00грн., лист опад 2009 року 3991,00грн., червень 2010 ро ку у сумі 25149,00грн. та штрафної са нкції у сумі 1782,00грн. є неправом ірним.

Неправомірність зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на д одану вартість у сумі 287589,00грн. п ризводить до неправомірност і застосування до позивача ш трафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податковог о кодексу України в сумі 1782,00гр н.

З огляду на викладене, подат кове повідомлення-рішення №0 000032330/0 від 10.01.2011 року, яким позивачу за порушення підпункту 7.2.6 пун кту 7.2, підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, п ідпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 За кону України «Про податок на додану вартість» в частині з меншення суми бюджетного від шкодування з податку на дода ну вартість у розмірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах серпень 2009 ро ку у сумі 2112,00грн., вересень 2009рок у у сумі 5016,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00грн., листопад 2009 року 399 1,00грн., червень 2010 року у сумі 25149,00 грн. та штрафної санкції у сум і 1782,00грн., підлягає визнанню не дійсним, а позовні вимоги у ці й частині підлягають задовол енню.

Разом з цим, суд вважає, що не підлягають задоволенню позо вні вимоги про скасування сп ірного податкового повідомл ення - рішення, оскільки ріш ення суб' єкта владних повно важень є скасованим з момент у набрання постановою законн ої сили, тобто лише на майбутн є.

З урахуванням вищевикладе ного, вимоги позивача підляг ають частковому задоволенню .

Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС Ук раїни підлягають присудженн ю позивачеві з Державного бю джету України судові витрати , пропорційно задоволеним по зовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59 , 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Мінова Україна» до Макіїв ської об' єднаної державної податкової інспекції про ви знання недійсними та скасува ння податкові повідомлення-р ішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 яким визначено податкове зобов' язання по податку на прибуто к на загальну суму 188332,50грн., з як ої основний платіж 150666,00грн. і шт рафна санкція у розмірі 37666,50гр н. та №0000032330/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодуван ня з податку на додану вартіс ть у розмірі 287589,00грн. у т.ч. по пе ріодах серпень 2009 року у сумі 21 12,00грн., вересень 2009року у сумі 5016 ,00грн, жовтень 2009 року у сумі 251321,00г рн., листопад 2009 року 3991,00грн., чер вень 2010 року у сумі 25149,00грн. та шт рафної санкції у сумі 1782,00грн., з адовольнити частково.

Визнати недійсними податк ові повідомлення - рішення від 10.01.2011 року №0000022330/0 яким визначе но податкове зобов' язання п о податку на прибуток на зага льну суму 188332,50грн., з якої основ ний платіж 150666,00грн. і штрафна са нкція у розмірі 37666,50грн. та №0000032330 /0 в частині зменшення суми бюд жетного відшкодування з пода тку на додану вартість у розм ірі 287589,00грн. у т.ч. по періодах с ерпень 2009 року у сумі 2112,00грн., вер есень 2009року у сумі 5016,00грн, жовт ень 2009 року у сумі 251321,00грн., листо пад 2009 року 3991,00грн., червень 2010 рок у у сумі 25149,00грн. та штрафної сан кції у сумі 1782,00грн.

В іншій частині позовних ви мог відмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Мінова Україна» витр ати по сплаті судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

Постанову ухвалено у нарад чій кімнаті та проголошено ї ї вступну та резолютивну час тину 29 серпня 2011 року в присутн ості представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 02 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга подаєть ся до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ух валив оскаржуване судове ріш ення. Копія апеляційної скар ги одночасно надсилається ос обою, яка її подає, до суду апе ляційної інстанції.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі відкладення складання поста нови у повному обсязі апеляц ійна скарга подається протяг ом десяти днів з дня отриманн я копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повно важень у випадках та порядку , передбачених частиною четв ертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можлив ість отримання копії постано ви суду безпосередньо в суді , то десятиденний строк на апе ляційне оскарження постанов и суду обчислюється з наступ ного дня після закінчення п'я тиденного строку з моменту о тримання суб'єктом владних п овноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.