Постанова

від 27.09.2011 по справі 2а/0570/14249/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27 вересня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/14249/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Буряк І. В.

при секретарі          Беспалько Г.Г.

за участю представників сторін:          

позивача:                    ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                    ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Акціонерного товариства закритого типу «Мостобуд-7»

до           Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

про           зобов'язання визнати у якості податкової звітності та прийняти податкову декларацію АТЗТ «Мостобуд-7» з податку на додану вартість за травень 2011 року; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2011р. №0001631500

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Мостобуд-7» (надалі – позивач, АТЗТ «Мостобуд-7») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька (надалі – відповідач, ДПІ у Петровському районі м. Донецька) про зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011р. з додатками в якості документа податкової звітності; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2011р. №0001631500.

Позивачем надано уточнення до адміністративного позову, відповідно до якого позивач просить зобов'язати ДПІ у Петровському районі м. Донецька визнати у якості податкової звітності та прийняти податкову декларацію АТЗТ «Мостобуд-7» з податку на додану вартість за травень 2011 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011р. №0001631500.

Позов мотивовано безпідставним, на думку позивача, неприйняттям податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011р. через відсутність копій записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, та відповідно неправомірним застосуванням штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності.

В судовому засіданні від 29.09.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, з урахуванням уточнення до адміністративного позову, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення за змістом яких вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із ненадання позивачем реєстру виданих та отриманих податкових накладних до наданої податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011р.

У судовому засіданні від 29.09.2011р. відповідач проти задоволення позовних вимог, з урахуванням уточнення до адміністративного позову, заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

АТЗТ «Мостобуд-7» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 03449858, про що зазначено у виписці серія ААБ №861508 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.08.2011р.

10 червня 2011 року АТЗТ «Мостобуд-7» надіслало на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, додаток п'ять до вказаної декларації,а також реєстр виданих та отриманих податкових накладних, про що вбачається із опису вкладення до цінного листа №1213753.

Вказана обставина відповідачем не спростовується.

Позивачем отримано лист відповідача від 17.06.2011р. №10516/10/28-013 від 17.06.2011р., із якого вбачається, що вказане поштове відправлення отримане відповідачем 15.06.2011р.

У вказаному листі позивача повідомлено, що зазначена податкова звітність заповнена всупереч ст.ст. 46, 48, 49, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України.

Зазначено, що до звітності за травень 2011р. не надані копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за вказаний період.

У зв'язку із зазначеним податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року не визнана як податкова звітність та вважається неприйнятою.

29.06.2011р. відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 29.06.2011р. №510/15/03449858.

Згідно вказаного акту перевірку проведено з питання неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та податку на додану вартість за листопад 2010р., грудень 2010р., травень 2011р.

Згідно вказаного акту, перевіркою встановлено не подання податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року та з податку на додану вартість за травень 2011р. (з урахуванням наявної в акті описки), а також несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2010р., грудень 2010р.

На підставі акту перевірки від 29.06.2011р. №510/15/03449858 відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення від 29.07.2011р. №0001631500, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 020,00 грн.

У відповідності до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Підпунктами 48.1 та 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно пп. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Також, згідно пп. 48.4 зазначеної статті встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У відповідності до пп. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби.

Згідно пп. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Суд зазначає, що надана до суду податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року відповідає зазначеним вимогам.

Із пояснень представника відповідача вбачається, що на думку податкового органу реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді у розумінні Податкового кодексу України є податковою звітністю, що підлягає поданню разом із податковою декларацією з податку на додану вартість.

У відповідності до пп. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Із наведеного вбачається, що платник податків має обов'язок подавати реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць).

Натомість, пп. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України або інші положення Податкового кодексу України не зобов'язують платника податків подавати реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді разом із податковою декларацією з податку на додану вартість.

Також, із наведених положень Податкового кодексу України не вбачається, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді є податковою звітністю.

У відповідності до пп. 49.18.1  пп. 49.18 ст. 49  Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пп. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пп. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Суд зазначає, що у листі від 17.06.2011р. №10516/10/28-013 відповідачем не зазначено які саме пункти (підпункти) перелічених у цьому листі статей було порушено позивачем.

Пунктом 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови

У разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, про що  49.12.2. цього Кодексу.

Згідно пп. 49.13. ст. 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Із наведеного вбачається, що відповідачем неправомірно відмовлено АТЗТ «Мостобуд-7» у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. на підставах, що не передбачені Податковим кодексом України.

Згідно пп. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

У відповідності до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Але, п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, передбачено застосування штрафної санкції у розмірі не більше 1 гривні за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011р. №0001631500 прийнято на підставі необґрунтованого висновку про ненадання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011р. та без урахування п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі наведеного,Суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Акціонерного товариства закритого типу «Мостобуд-7» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька задовольнити повністю.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька визнати у якості податкової звітності та прийняти податкову декларацію Акціонерного товариства закритого типу «Мостобуд-7» з податку на додану вартість за травень 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 29 липня 2011 року №0001631500.

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ – 34687090, МФО – 834016, банк – Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко Технолоджис» (ідентифікаційний код 35780847, місцезнаходження: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 95) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 27 вересня 2011 року, повний текст виготовлено 4 жовтня 2011 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Буряк І. В.