Постанова

від 08.11.2011 по справі 2а/0570/17377/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 08 листопада 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/17377/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:   

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Буряк І. В.

при секретарі                                                  Телешов В.О.

за участю представників сторін:          

позивача:                    ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:                    ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Державного підприємства «Підприємство Донецької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№124)»

до           Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька

про           визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.08.2011р. №0001052340

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство Донецької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№124)» (надалі – позивач, Підприємство Донецької виправної колонії №124) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька (надалі – відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Донецька) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 04.08.2011р. №0001052340.

Позовна заява мотивована незгодою із спірним рішенням, яке прийнято на підставі акту перевірки від 18.07.2011р. № 1206/23-2/08679942, яким встановлено віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість суми у розмірі 24 281,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Транс-Грейн», не пов'язаних з господарською діяльністю та нікчемність відповідного правочину.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що не знав і не міг знати про порушення його контрагентом своїх податкових зобов'язань, та посилається на підтвердження виконання господарської операції первісними документами, у тому числі податковими накладними.

В судовому засіданні від 08.11.2011р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи висновки акту перевірки від 18.07.2011р. № 1206/23-2/08679942, на підставі якого прийнято спірне рішення, щодо заниження позивачем податку на додану вартість за взаємовідносинами з  ПП «Транс-Грейн» – обґрунтованими та правомірними.

У судовому засіданні від 08.11.2011р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Підприємство Донецької виправної колонії №124 зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 08679942, місцезнаходження: 83036, м. Донецьк, Кіровський район, квартал 883, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А01 №713050, та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100314408.

З 05.07.2011р. по 11.07.2011р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька проведена позапланова виїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «Транс-Грейн» (код 36725965) за період з 01.09.2010р. по 30.09.2010р., за наслідками якої складений акт перевірки від 18.07.2011р. № 1206/23-2/08679942.

Згідно висновку вказаного акту, перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 24 281,00 грн. (за вересень 2010р.).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 04.08.2011р. №0001052340, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 24 281,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6 070,25 грн.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із акту перевірки від 18.07.2011р. № 1206/23-2/0867994237738 вбачається, що підставою для постановлення висновку про заниження податку на додану вартість на суму 24 281,00 грн. стали наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ПП «Транс-Грейн» (код ЄДРПОУ 36725965) у загальній сумі 24 281,00 грн.

Позивачем, у якості покупця, а ПП «Транс-Грейн», у якості продавця, укладено договір від 10.09.2010р. № 42 про продаж продукції в асортименті, вказаному у специфікації – вуголок, швелер, профіль, зварювальний станок, вуглозачисний станок, копіювально-фрезерний станок, пилка, торцефрезерний станок (накладна від 23.09.2010р. №2133).

На підставі податкової накладної від 23.09.2010р. №2133 на суму 145 686,24 грн. позивачем сформовано податковий кредит у розмірі 24 281,04 грн.

Розрахунки між вказаними підприємствами здійснювались у порядку взаємозаліку.

Копії перелічених документів наявні у матеріалах справи.

Відповідачем було отримано акт від 03.02.2011р. №55/234/36725965 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Транс-Грейн» (код  ЄДРПОУ 36725965) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Оптдевайс» (код ЄДРПОУ 36900457) в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.11.2010р.,» проведеної Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Зокрема серед іншого у вказаному Акті встановлено факт відсутності у ПП «Транс-Грейн» основних засобів, нематеріальних активів з підстав ненаданням первинної документації, що б підтверджувала їх наявність.

Також у вказаному акті зазначено, що згідно декларації з комунального податку за 9 місяців 2010р. від 13.12.2010р. №10187334 кількість працюючих на ПП «Транс-Грейн» складає 1 особа; вказане підприємство орендує складські приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул.. Комісара Крилова, 14 (125 кв.м.) та офісні приміщення за адресою м. Дніпропетровськ, вул.. Жуковського, 23, кімната 603 (18 кв.м.), статутний капітал ПП «Транс-Грейн» складає 100,00 грн.

Згідно вказаного акту встановлено здійснення нікчемних правочинів, у тому числі щодо постачання (купівлі-продажу) товарів, на ланцюгу: ПП «Техавтокомплект» (код ЄДРПОУ 33057436) – ТОВ «ДООРС» (код ЄДРПОУ 35803717) – ТОВ «Оптдевайс» (код ЄДРПОУ 36900457) – ПП «Транс-Грейн» (код ЄДРПОУ 36725965).

В акті перевірки від 03.02.2011р. №55/234/36725965 зазначено, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по ТОВ «Оптдевайс» у вересні 2010р. у ПП «Транс-Грейн» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємцям-покупцям, у тому числі Підприємству Донецької виправної колонії №124.

На підставі наведеного податковим органом постановлено висновок про завищення податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість за вересень 2010р. на суму 24 281,00 грн. по взаємовідносинам з ПП «Транс-Грейн», які не пов'язані з господарською діяльністю підприємства позивача.

У ході судового розгляду справи судом встаовлено, що відповідно до п.3.1 договору від 10.09.2010р. № 42, продавець постачає продукцію за цим договором протягом 10 календарних днів з моменту укладання договору.

Згідно п. 3.3 вказаного договору, всі видатки щодо постачання продукції відносяться на рахунок покупця.

До матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували здійснення позивачем витрат на доставку вказаної продукції.

Жодних документів (товарно-транспортних накладних, шляхових листів вантажного автомобілю тощо), підтверджуючих перевезення продукції за вказаним договором, до матеріалів справи не надано.

Згідно пояснень представника позивача транспортування продукції здійснювалось засобами ПП «Транс-Грейн», але у Підприємства Донецької виправної колонії №124 відсутні документи, які б підтверджували перевезення продукції за вказаним договором.

Позивачем надані приймальний акт від 23.09.2010р. №110, накладна від 23.09.2010р. №102, накладна від 23.09.2010р. №103, які, на думку позивача, підтверджують факт реального отримання продукції за договором від 10.09.2010р. № 42.

Копія наявна у матеріалах справи.

Однак, суд вбачає за необхідне зазначити, що приймальний акт не містить прізвища ім'я, по батькові та посади особи, що підписала цей акт. Також у цьому акті відсутні заповнені реквізити щодо постачальника та відправника, номеру рахунку та дати прибуття вантажу.

Накладні від 23.09.2010р. №102 та від 23.09.2010р. №103 також не підтверджують посилання позивача на отримання саме від ПП «Транс-Грейн» продукції за договором від 10.09.2010р. № 42, оскільки не є належним чином заповненими. Тобто, з їх змісту неможливо встановити на підставі якого договору вони отримані позивачем та хто є постачальником даного товару.

Частиною першою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, приймальний акт від 23.09.2010р. №110 та накладні від 23.09.2010р. №102 та від 23.09.2010р. №103 не відповідають вимогам первинним документам, відповідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже не можуть бути належним підтвердженням факту отримання позивачем продукції від ПП «Транс-Грейн» за договором від 10.09.2010р. № 42.

Крім того, суд вбачає за необхідне зазначити, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Наявність укладеного між позивачем та ПП «Транс-Грейн» договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із врахуванням змін та доповнень) господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім того, ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У підпункті 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент проведення спірних господарських операцій) зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п. 7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі аналізу зазначених норм законодавства України, суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для нарахування податкового кредиту, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт реального придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Суд вважає, що контролюючим органом доведено в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача з ПП «Транс-Грейн» у податковому обліку фактичним обставинам.

До суду не надано жодних належних доказів, які б спростовували висновки акту перевірки від 18.07.2011р. № 1206/23-2/08679942.

На підставі наведеного, Суд дійшов до висновку щодо відсутності факту реального здійснення господарських операції між позивачем та ПП «Транс-Грейн» внаслідок відсутності об'єктивної можливості здійснення ПП «Транс-Грейн» обумовленої договором від 10.09.2010р. № 42 та відповідними накладними господарської діяльності.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові Державного підприємства «Підприємство Донецької виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№124)» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 8 листопада 2011 року, повний текст виготовлено 10 листопада 2011 року.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                Буряк І. В.