Постанова

від 13.01.2012 по справі 2а/0570/17377/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Міроно ва Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2012 року справа №2а/0570/17377/2011

приміщення суду за адресою : 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі: головую чого судді: Міронової Г.М., суд дів: Блохіна А.А., Юрко І.В., секр етарі судового засідання Дід енко О.С., за участі представни ків сторін: від позивача - Д ятленко В.В., Островська Л .В., від відповідача Несте рової М.Є., розглянувши у від критому судовому засіданні а пеляційну скаргу Державного підприємства Донецької випр авної колонії № 124 Управління Державного департаменту Укр аїни з питань виконання пока рань в Донецькій області на п останову Донецького окружно го адміністративного суду ві д 08 листопада 2011 р. у справі № 2а/057 0/17377/2011 за позовом Державного пі дприємства Донецької виправ ної колонії № 124 Управління Де ржавного департаменту Украї ни з питань виконання покара нь в Донецькій області до Дер жавна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донець ка про визнання недійсним п одаткового повідомлення-ріш ення від 04.08.2011 р. № 0001052340,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач з зазначеним позов ом звернувся до суду 04.10.2011 року, мотивуючи свої вимоги незго дою із спірним рішенням, яке п рийнято на підставі акту пер евірки від 18.07.2011 р. № 1206/23-2/08679942, яким в становлено віднесення до под аткового кредиту з податку н а додану вартість суми у розм ірі 24 281,00 грн. по взаємовідносин ам з ПП «Транс-Грейн», на тверд ження податкового органу не пов'язаних з господарською д іяльністю та нікчемність від повідного правочину.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначає, що не з нав і не міг знати про порушен ня його контрагентом своїх п одаткових зобов'язань, та пос илається на підтвердження ви конання господарської опера ції первісними документами, у тому числі податковими нак ладними.

Постановою Донецьког о окружного адміністративно го суду від 08 листопада 2011 року у задоволенні позовних вимо г було відмовлено в повному о бсязі.

Не погодившись з даною пост ановою суду першої інстанції , позивач подав апеляційну ск аргу, в якій він просить скасу вати постанову суду першої і нстанції та прийняти нову, як ою задовольнити позовні вимо ги.

В обґрунтування апеляційн ої скарги зазначає, що вважає посилання суду на відсутніс ть первинного документу, в як ому нібито відсутні назва до кументу, дата і місце складан ня документу, назва підприєм ства, від імені якого складен о документ, зміст та обсяг гос подарської операції, посади осіб, особистий підпис, є безп ідставними, і які потягли за с обою, як наслідок, висновок су ду про відсутність факту при дбання підприємством продук ції та обладнання у ПП «Транс -Грейн».

Представники позивача у су довому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти до водів апеляційної скарги зап еречував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, д оводи представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та надані додаткові п исьмові докази, вважає апеля ційну скаргу такою, що підляг ає задоволенню, а постанову с уду першої інстанції такою, щ о підлягає скасуванню з вине сенням нового рішення, виход ячи з наступного.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що з 05.07.2011 р. по 11.07.2011 р. ДПІ у Кіровсько му районі м. Донецька проведе на позапланова виїзна докуме нтальна перевірка позивача з питань дотримання вимог под аткового та іншого законодав ства по взаємовідносинам з П П «Транс-Грейн», за період з 01.09 .2010 р. по 30.09.2010 р., за наслідками як ої складений акт перевірки в ід 18.07.2011 р. № 1206/23-2/08679942.

Перевіркою встановлено по рушення позивачем пп. 7.4.1, п. 7.4 ст . 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в резуль таті чого занижено податок н а додану вартість, що підляга є сплаті до бюджету, в сумі 24 281,00 грн. (за вересень 2010 р.).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем при йнято спірне податкове повід омлення-рішення від 04.08.2011 р. № 0001052340, яким позивачу визначен о податкове зобов'язання з по датку на додану вартість за о сновним платежем у розмірі 24 2 81,00 грн. та за штрафними (фінанс овими) санкціями у розмірі 6 070,2 5 грн.

Колегія суддів вважа є помилковим висновок суду п ершої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимо г з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вало ві витрати виробництва та об ігу визначаються як сума буд ь-яких витрат платника подат ку у грошовій, матеріальній а бо нематеріальній формах, зд ійснюваних як компенсація ва ртості товарів (робіт, послуг ), які придбаваються (виготовл яються) таким платником пода тку для їх подальшого викори стання у власній господарськ ій діяльності.

До складу валових витрат, зг ідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закон у, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахован их) протягом звітного період у у зв'язку з підготовкою, орга нізацією, веденням виробницт ва, продажем продукції (робіт , послуг) і охороною праці, з ур ахуванням обмежень, установл ених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону Ук раїни «Про оподаткування при бутку підприємств» не належа ть до складу валових витрат б удь-які витрати, не підтвердж ені відповідними розрахунко вими, платіжними та іншими до кументами, обов'язковість ве дення і зберігання яких пере дбачена правилами ведення по даткового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з договором № 4 2 від 10.09.2010 року, укладеним між ДП "Підприємство Донецької вип равної колонії УДДУ ПВП в Дон ецькій області ( № 124 ) та ПП "Тран с - Грейн", позивач придбав у пі дприємства продукцію в асорт именті, вказаному у специфік ації, зокрема : вуголок, швелер , профіль, зварювальний стано к, вуглозачисний станок, копі ювально-фрезерний станок, пи лку, торце - фрезерний станок, на загальну суму з податком н а додану вартість (далі - ПДВ) 145 686,24 грн., у тому числі ПДВ 24 281.04 грн ., ПП "Транс-Грейн" - придбало в р ахунок оплати, згідно до дого вору № 41 від 10.09.2010 року від ДП "Під приємство Донецької виправн ої колонії управління Держав ного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області ( № 124)" продук ції на суму 145 686, 24грн., в тому числ і 24 281,04 грн. ПДВ. Розрахунки між п ідприємствами здійснювалис я у формі взаємозаліку. Стано м на 30.09.2010 року заборгованість м іж підприємствами відсутня.

На підтвердження виконанн я вказаних договорів свідчат ь наступні документи: наклад на № 300/1 від 30.09.2010 року, податкова накладна № 25 від 30.09.2010 року, накл адна № 2133 від 23.09.2010 року, податков а накладна № 2133 від 23.09.2010 року, акт прийому № 110 від 23.09.2010 року та нак ладні № 102 від 23.09.2010 року та № 103 від 23.09.2010 року.

Надані позивачем документ и на підтвердження здійсненн я господарських операцій за договорами із ПП "Транс - Грейн " відповідають Закону Україн и «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Укр аїні».

Статтею 215 ЦК України передб ачено, що підставою недійсно сті правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п'ятою та шостою с татті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом н е вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми» визначений перелік право чинів, які є нікчемними як так і, що порушують публічний пор ядок (ст. 228 ЦК України): правочи ни, спрямовані на порушення к онституційних прав і свобод людини і громадянина) правоч ини, спрямовані на знищення, п ошкодження майна фізичної аб о юридичної особи,держави, Ав тономної Республіки Крим, те риторіальної громади, незако нне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на су спільні, економічні та соціа льні основи держави, зокрема : правочини, спрямовані на вик ористання всупереч закону ко мунальної, державної або при ватної власності; правочини, спрямовані на незаконне від чуження або незаконне володі ння, користування, розпорядж ення об'єктами права власнос ті українського народу - земл ею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природним и ресурсами (стаття 14 Конститу ції України); правочини щодо в ідчуження викраденого майна ; правочин, що порушують право вий режим вилучених з обігу а бо обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об'єкт ів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публіч ний порядок.

При кваліфікації правочин у за статтею 228 ЦК України має в раховуватися вина, яка вираж ається в намірі порушити пуб лічний порядок сторонами пра вочину або однією зі сторін. Д оказом вини може бути вирок с уду, постановлений у криміна льній справі, щодо знищення, п ошкодження майна чи незаконн ого заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у ак ті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на при ведені вище положення ЦК Укр аїни та роз'яснення Пленуму В ерховного Суду України свідч или про нікчемність правочин ів - договорів укладених пози вачем із ПП "Транс - Грейн". Тако ж, вказані правочини не визна валися недійсними у судовому порядку.

Колегія суддів також зверт ає увагу, що можлива відсутні сть необхідних умов для веде ння господарської діяльност і у ПП "Транс - Грейн" не може бут и підставою для висновку про нікчемність укладених із ни ми договорів на підставі ст.с т. 203, 215, 216 Цивільного кодексу Укр аїни. Зазначені норми законо давства не пов'язують нікчем ність правочину із відсутніс тю умов для здійснення госпо дарської діяльності.

Колегія суддів не приймає п осилання представників відп овідача в обґрунтування нікч емності договорів на те, що по зивач не підтвердив фактичне виконання договорів відпові дними первинними та бухгалте рськими документами, оскільк и це спростовано дослідженим и судом матеріалами справи (а ктом приймання-передачі, нак ладними та ін.), про що було заз начено судом вище.

Враховуючи викладене, суд в важає, що відповідач не довів обставин, які б свідчили про н ікчемність правочину - дого вору № 41 від 10.09.2010 року та договор у № 42 від 10.09.2010 року, укладеними м іж ДП "Підприємство Донецько ї виправної колонії УДДУ ПВП в Донецькій області ( №124 ) та ПП "Транс - Грейн".

Натомість, позивачем надан о достатній об'єм документів , на підставі яких можливо зро бити висновок про зв'язок вит рат по придбанню продукції з а вказаними договорами із йо го господарською діяльністю та фактичне використання от риманої продукції у його вла сній господарській діяльнос ті.

Стосовно правомірності фо рмування позивачем податков ого кредиту податку на додан у вартість суд зазначає наст упне.

Як визначено п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду виз начається виходячи із догові рної (контрактної) вартості т оварів (послуг), але не вище рі вня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товар и (послуги) відрізняється біл ьше ніж на 20 відсотків від зви чайної ціни на такі товари (по слуги), та складається із сум п одатків, нарахованих (сплаче них) платником податку за ста вкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Зак ону, протягом такого звітног о періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевка заного Закону встановлено, щ о датою виникнення права пла тника податку на податковий кредит вважається: дата здій снення першої з подій: або дат а списання коштів з банківсь кого рахунку платника податк у в оплату товарів (робіт, посл уг), дата виписки відповідног о рахунку (товарного чека) - в р азі розрахунків з використан ням кредитних дебетових карт ок або комерційних чеків; або дата отримання податкової н акладної, що засвідчує факт п ридбання платником податку т оварів (робіт, послуг).

З урахуванням наведених пр авових норм та наданих до мат еріалів письмових документі в, колегія суддів дійшла до ви сновку про те, що висновки акт у перевірки про порушення по зивачем вимог Законів Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств», «Про податок на додану вартість» є безпід ставними та такими, що спрост овуються фактичними обстави нами справи, у зв'язку з чим є н еобґрунтованим у даному випа дку донарахування податкови м органом позивачу податкови х зобов'язань з податку на при буток та податку на додану ва ртість.

Колегія суддів зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презум пція правомірності правочи ну, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс тановлена законом або якщо в ін не визнаний судом недійсн им. Презумпція правомірності правочину є важливою гарант ією реалізації цивільних пра в учасниками цивільних відно син, яки вчиняючи правочин ді ють правомірно. При цьому, не в имагається прямої вказівки н а правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законо давства: достатньо, що закон н е визначає ці дії як забороне ні.

Спростувати презумпцію пр авомірності правочину можли во лише у випадку, коли недійс ність правочину передбачена прямою нормою закону, так сам о як застосувати наслідки та кого правочину можливо лише за санкціями встановленими з аконом, проте у спірних право відносинах податковий орган всупереч вимог частини 2 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України не до вів ні факту нікчемності пра вочину, ні підстав для застос ування санкції до відповідач а у вигляді для визначення, с тягнення з позивача суми под аткового зобов' язання з ура хуванням штрафних санкцій.

Суд першої інстанції при по становленні судового рішенн я не здійснив аналізу первин них документів бухгалтерськ ого та податкового обліку, а з робив висновки на припущення х, тому доводи апеляційної ск арги заслуговують на увагу і є цілком слушними.

Колегія суддів прихо дить до висновку про те, що суд ом першої інстанції постанов лене судове рішення з поруше нням норм матеріального і пр оцесуального права, що є підс тавою для скасування судовог о рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 199, 20 2, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державн ого підприємства Донецької в иправної колонії № 124 Управлін ня Державного департаменту У країни з питань виконання по карань в Донецькій області у справі № 2а/0570/17377/2011 - задовольнит и.

Постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 08 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/17377/2011 - скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства Донецької випр авної колонії № 124 Управління Державного департаменту Укр аїни з питань виконання пока рань в Донецькій області до Д ержавна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донец ька про визнання недійсним п одаткового повідомлення-ріш ення від 04.08.2011 року № 0001052340 - з адовольнити.

Визнати недійсним податко ве повідомлення-рішення від 04.08.2011 року № 0001052340, яким позива чу визначено податкове зобов 'язання з податку на додану ва ртість за основним платежем у розмірі 24 281,00 грн. та за штрафн ими (фінансовими) санкціями у розмірі 6 070,25 грн.

Постанова суду апеляційно ї інстанції за наслідками пе регляду набирає законної сил и з моменту проголошення та м оже бути оскаржена безпосере дньо до Вищого адміністратив ного суду України протягом д вадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенн ям суду апеляційної інстанці ї, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 стат ті 160 цього Кодексу - з дня склад ення в повному обсязі.

Повний текст складено 18 сі чня 2012 року.

Головуючий суддя Міронова Г.М.

Судді Юрко І.В.

Блохін А.А.