Постанова

від 24.11.2011 по справі 2а-15932/10/2/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

24 листопада 2011 р. (15:20)

Справа №2а-15932/10/2/0170

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу    

за позовом   Приватного акціонерного товариства "Отделстрой -31"          

до   Державної податкової інспекції у м. Ялта              

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1   – пред-к, дов. №25/10 від 10.05.2011 р.  

від відповідача – не з'явився.   

Суть спору: Закрите акціонерне товариство-31 «Опоряджбуд» (далі Товариство ) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (далі  відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення – рішення від 15.11.2010 року № 0000073500/1 та № 0000083500/1. Вимоги мотивовані тим,що  що відповідачем  прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення без вивчення всіх матеріалів справи  та підставі припущень.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.01.2011 року, представник Товариства  підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у адміністративному позові, представник відповідача надав заперечення на позов, в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.  

Ухвалами суду від 11.01.2011 р. у справі призначено судову економічну та будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.11 р. поновлено провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.10.2011 р. заперечував проти задоволення позову, надав копію вироку Ялтинського міського суду по справі №1-24 2011 рік, який на його думку є доказом правомірності висновків, зафіксованих в акті перевірки.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.11.2011 року, представник Товариства заявив клопотання про проведення заміни позивача у справі на Приватне акціонерне товариство «Отделстрой-31», у зв'язку із внесенням змін до законодавства України про акціонерні товариства.

Ухвалою суду від 17.11.2011 р. проведена заміна позивача а у справі на належного Приватне акціонерне товариство «Отделстрой-31» (далі позивач).

Відповідач явку свого  представника у судове засідання, яке відбулось  24.11.2011р. не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві, вважав ,що вирок Ялтинського  міського  суду , копія якого залучена  відповідачем, не є доказом порушення Товариством вимог  Законів України  “Про оподаткування  прибутку підприємств”,  «Про податок на додану вартість», наполягав  на продовженні розгляду справи  на підставі залучених до неї документів.

Суд , вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги  відсутність клопотання відповідача  про відкладення розгляду справи, участь його представника в минулих судових засіданнях, надання ним витребуваних документів, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

      Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін ,   суд  

ВСТАНОВИВ:

Працівниками  відповідача  проведено позапланову  виїзну  перевірку Товариства, правонаступником якого є позивач,  з питань дотримання вимог податкового законодавства за період часу з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. по фінансового-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Кримекодізайн», за результатами якої  02.09.2010 р. був складений акт №3436/23-1/01271735.   

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано ,  порушення  позивачем п. 5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3. , ст.5 Закону України “Про оподаткування  прибутку підприємств”,  в наслідок чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 118481 грн.  порушення  п.п.7.4.1,  7.4.5. п. 7.4. ст.7  Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого  занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість  у сумі 90619  грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки  відповідачем 09.09.2010р.  прийняти податкові повідомлення-рішення №0000083500/0 , відповідно до якого позивачу  донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток  у сумі 177722 грн. , в тому числі 118481 грн. – основного платежу  та 59241  грн. – штрафних (фінансових) санкцій, № 0000073500/0 , згідно з яким  позивачу  нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість  у сумі 135929 грн. , в тому числі 90619  грн. – основного платежу  та 45310  грн. – штрафних (фінансових) санкцій .   

   Позивач відповідно  до вимог  Закону  України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,  який діяв на час проведення перевірки , надіслав відповідачу скаргу на зазначені вище    податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду . було прийнято рішення  про відмову в її задоволенні.  

  Відповідачем 15.11.2010 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0000073500/1  , відповідно до якого позивачу  донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток  у сумі 177722 грн. , в тому числі 118481  грн. – основного платежу  та 59241  грн. – штрафних (фінансових) санкцій, № 0000083500/1 , згідно з яким  позивачу  нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість  у сумі 135929 грн., в тому числі  90619 грн. – за основним платежем, 45310 грн. – по штрафним ( фінансовим) санкціям.   

  Згідно зі ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

         Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

         Відповідно до   п.1.32  ст.1 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень,  господарською діяльністю визначалась  будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

     У п.3.1 ст.3 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств» було вказано, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

             Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” (який діяв на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень ) під  валовим доходом визначалась загальна  сума доходу  платника податку від усіх видів  діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу  валового доходу  включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених  ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3)

      Ст. 5 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлювала , що  валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких  витрат платника податку  у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як  компенсація  вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.      Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2.  ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону  України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначав, що  не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені  розрахунковими, платіжними та іншими  документами, обов'язковість  ведення та зберігання яких  була передбачена правилами ведення податкового обліку.

             На час проведення перевірки позивача,  прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень  платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

     У п.1.4. ст.1  цього Закону було встановлено, що поставка товарів – будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

         Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником  податку у звітному (податковому) періоді, яка визначена згідно з Законом.

          Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були  операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилося на митній території України, у тому числі операції з  передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

         Базою  оподаткування  операції з поставки товарів (послуг) визначалась , виходячи  з їх договірної (контрактної) вартості , зазначеної за вільними цінами , але  не нижче  за звичайні ціни, з  урахуванням  загальнодержавних  податків та зборів (обов'язкових платежів ) згідно із законами України з питань  оподаткування. До складу  договірної (контрактної) вартості включались будь-які суми коштів , вартість матеріальних і нематеріальних активів , що передавались  платнику податків безпосередньо покупцем  або через будь-яку третю особу ( п. 4.1. ст. 4 1 Закону України “Про податок на додану вартість”)

       Порядок обчислення та сплати податку був  визначений у ст.7 вказаного Закону.

         Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3  ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення  податкових зобов'язань  з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувається  будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський  рахунок  платника податку  як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

      У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

      Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

      Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

            або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

        Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в  акті перевірки №3436/23-1/01271735 від  02.09.2010 р. зазначив,що в період часу, що перевірявся,  Товариство, правонаступником  якого є позивач, мало   фінансово-господарські відносини з ТОВ «Кримекодізайн» , отримало від останнього  товар, роботи та послуги  на загальну суму  568713,73 грн.  ( в тому числі ПДВ  ), та перерахувало йому кошти в сумі  668911,73 грн. Відповідач зазначив,що  , керуючись фактами , встановленими   у вироку Ялтинського міського суду від  11.06.2010 р. по справі  №1-249 2010 рік, є доведеним факт того,що ТОВ«Кримекодізайн» не мало  на меті поставку робіт, товарів , послуг  в наслідок чого  правочини, укладені з Товариством, правонаступником  якого є позивач, є такими ,що суперечать   нормам чинного законодавства України ( зокрема, Цивільного кодексу України), не можуть бути спрямовані  на реальне настання  правових наслідків. Виходячи з вищенаведенного податковий орган вважає,що   первинні документи, складені платником податків, суперечать чинному законодавству,  не відповідають сутності  і не несуть  доказовості  відносно змісту операції по виконанню робіт  та продажу товарів, не можуть бути  підставою для  відображення  в облікових  регістрах   бухгалтерського та податкового обліку .За таких обставин відповідач вважає відсутність у Товариства, правонаступником якого є позивач, правових підстав для включення до складу податкового кредиту  90619 грн. ПДВ, перерахованого ТОВ «Кримекодізайн» в період часу,що перевірявся,  при здійсненні оплати вартості товарів та послуг, наданих ним.     позивач не здійснював організацію  бухгалтерського  та податкового обліку в порядку, встановленому чинним законодавством, відсутність у нього права віднесення до складу валових витрат  коштів, перерахованих  зазначеному контрагенту .

        Позивачем залучені до матеріалів справи документи, яки свідчать про те, що в період часу, що перевірявся були укладені договір на постачання матеріалів від 26.11.2007р. , договори підряду №09 від 03.04.2007 р., №2 від 27.06.2008 р., №06 від 05.02.2007 р. , б/н від 29.02.2008 р. , предметом яких було постачання  ТОВ «Кримекодізайн» на його адресу будівельних матеріалів , виконання на його користь  будівельних робіт  на наступних об'єктах: експериментальній багатоповерховій будівлі за адресою: вул. Пушкінська, 3 м. Ялта, з реконструкції бульварів Пушкінський, Гоголя і русла р. Водоспадної у м. Ялта, встановлення бордюрного каменю по об'єкту бульв.Пушкінський, Гоголя і русла р. Водоспадної. Ним також залучені до матеріалів справи документи, яки підтверджують отримання  товару від  ТОВ «Кримекодізайн», прийняття виконаних ним будівельних робіт.

        До матеріалів справи залучені експертні висновки №3944 від  24.06.2011 р. та № 243 від  31.08.2011 р., комплексної   судової економічної та  будівельно-технічної  експертизи, проведення якої було здійснено на підставі ухвали суду від  11.01.2011р.

        У висновку № 3944 від  24.06.2011 р. експерти зазначили, що при вивчені  документів бухгалтерського та податкового обліку Товариства, правонаступником якого є позивач, встановлено підтвердження  придбання  ним   товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, вікон ,  сітки проволоченої та інш.) від ТОВ «Кримекодізайн» в період часу  з листопада по грудень 2007 р.  на суму  221996,78 грн.  , яки за винятком  255,76 кв.м.  сітки проволоченої вартістю  3836,40 грн.  були використані  ним в подальшому для ведення господарської діяльності.

        В експертному висновку №243 від  31.08.2011 р. зазначено,що підтверджується виконання  робіт по об'єктам Експериментальна багатоповерхова будівля за адресою: вул. Пушкінська, 3 м. Ялта,  реконструкція бульвару Пушкінський,вилиці  Гоголя і русла р. Водоспадної у м. Ялта,виконання робіт по наружним електромережам по вул..Пушкінська  в м.Ялта ( дільниця від вул. Ботінської до проектної ТП-300 ),  фактична вартість виконаних робіт складає  273992 грн. Експерти встановили,що зазначені роботи були виконані субпідрядною організацією -  ТОВ «Кримекодізайн».

         Вивчивши заперечення відповідача, експертний висновок, надані позивачем документи первинного обліку, суд  вважає, що податковим органом в  акті   перевірки   висновок   про безтоварність правочинив, укладених з ТОВ «Кримекодізайн» , зроблений   при неповному   з'ясуванні  всіх   обставин справи.

         Наданий відповідачем  вирок  Ялтинського  міського суду  від  07.02.2011 р.  по справі № 1-24 2011 рік ( копія якого залучена до матеріалів справи) свідчить про те,що   ОСОБА_2 ,займаючи посаду  директора ТОВ «Кримекодізайн», вчиняв дій щодо необгрунтованного  формування податкового кредиту у  ПП «Светоч» , безпідставно  формуючи витрати  по взаємовідносинам з  ТОВ ТІК «Евротек», ПП «Метал-Буд-Сервіс», ПП «Самей». Судом встановлений факт його злочинного зговору з керівництвом ТОВ «Волго»з метою протиправного отримання готівкових коштів .

          Вивчивши відомості , викладені у вироку Ялтинського  міського суду  від  07.02.2011 р.  по справі № 1-24 2011 рік ,суд встановив,що  під час розгляду справи не було предметом вивчення взаємовідносини між  Товариством, правонаступником якого є позивач , та ТОВ «Кримекодізайн»,  не був встановлений факт  недотримання останнім   вимог чинного законодавства  , не проведення робіт по укладеним з ним договорам,  неотримання першим товарів та послуг.

           За таких обставин суд вважає,що відповідно до ст.70 КАС України вказаний вирок не є належним доказом безпідставності віднесення до валових витрат коштів , витрачених платником податків під час проведення розрахунків з  ТОВ «Кримекодізайн»,  невірного формування ним податкового кредиту по ПДВ в період часу,що перевірявся.

          Вивчивши зазначені  матеріали  , експертні  висновки , вислухавши пояснення  представника  позивача, думку представника  відповідача,  приймаючи до уваги факти,визначені у вироку  Ялтинського  міського суду  від  07.02.2011 р.  по справі № 1-24 2011 рік ,суд  вважає , що висновки податкового  органу,викладені   в акті перевірки №3436/23-1/01271735 від  02.09.2010 р.   про порушення   позивачем   вимог  Законів  України  «Про податок на додану вартість»  та  «Про оподаткування  прибутку  підприємств»  ,   в період  часу, який  перевірявся,   зроблені  при неповному   вивчені  матеріалів справи та   на підставі  припущень, в наслідок  чого  існують підстави для   задоволення  позову.     

                          Під час судового засідання, яке відбулось 24.11.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 01.12.2011 р.  

                   Керуючись ст.ст.  160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                        1. Позов задовольнити.

                  2. Визнати  протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції  у м. Ялта від  15.11.2010 р. № 0000073500/1 та № 0000083500/1.

                  3. Стягнути з Державного бюджету на користь  Приватного акціонерного товариства  «Отделстрой -31» ( м.Ялта, вул. Найдьоного 8 ,код ЄДРПОУ 01271735) 3,40грн.- судового збору.

                  4.Стягнути з Державного бюджету України на користь  Кримського  науково-дослідного інституту судових експертиз ( м.Сімферополь, вул.Чехова  55а, код ЄДРПОУ 26225794, р/р 31252272210502 МФО 824026 в ГУДКУ вАРК м.Сімферополь ) 2812,80 грн. –витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.

          У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

          Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

        Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                Яковлєв С.В.