Постанова

від 20.02.2012 по справі 2а-13340/11/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2012 р. 15:38

Справа №2а-13340/11/0170/12

Окружний  адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Бебешко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр"          

до   Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим              

про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність №б/н від 20.02.12р.;

відповідача  – не з'явився;

          Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Метр» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання неправомірними дій щодо визначення суми грошових зобов'язань та зменшенню від'ємного значення суми ПДВ за квітень 2010 року, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені зазначені дії вчинені, а податкові повідомлення-рішення винесені в порушенням норм Податковго кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу», в зв'язку вони є протиправними та підлягають скасуванню.

          Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.11.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

          Представник позивача у судовому засіданні надав уточнений адміністративний позов, відповдіно до якого він просив  визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301. Наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.   

          Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.  

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метр» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 29.01.04р. (а.с. 34).

  Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли у період, за який було встановлено порушення відповідачем.

  Працівниками відповідача у період з 07.04.11р. по 13.04.11р. було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань визначення умовного продажу з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатами якої 20.04.11р. було складено акт №5176/23-2/32841021 (а.с.7-13).

  Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у невизначенні позивачем умовного продажу активів та незбільшенні суми податкових зобов'язань на обсяг постачання 437485,00грн., суму ПДВ 87497,00грн.

  На підставі виявленого порушення відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 06.05.11р. №0004102301 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 2478,00грн. (а.с. 14) та №0004092301 про нарахування грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 106274,00грн., з яких: 85019,00грн. за основним платежем та 21255,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.15).

Позивач, не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов відлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки №5176/23-2/32841021, згідно висновків якого відповідач зафіксував порушення п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у невизначенні позивачем умовного продажу активів та незбільшенні суми податкових зобов'язань на обсяг постачання 437485,00грн., суму ПДВ 87497,00грн.

Оцінюючи правомірність прийняття спірних рішень та вчинених дій, суд  під час розгляду справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли  на момент виникнення спірних правовідносин.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання  - це загальна сума  податку, одержана (нарахована) платнику  податку у звітному (податковому)  періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку  має право зменшити податкове зобов'язання  звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5     ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до ст.  2 Закону платником податку є:

1. будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

2. будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Згідно до п.п.2.3.1 п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий кодекс України (далі –ПК України), згідно зі ст. 180, п. 180.1., для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно до п. 183.12. ст. 183 ПК України центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Позиція позивача щодо неправомірності винесених податкових повідомлень-рішень від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301 ґрунтується на тому, що ним було оскаржено в судовому порядку рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.03.11р. по справі №2а-1999/11/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метр» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій, недійсним та скасування акту, було задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції  в м. Сімферополі АР Крим з проведення анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Метр», що оформлені актом про анулювання від 22.04.10р. №343/15-2, зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим поновити ТОВ «Метр» свідоцтво платника ПДВ від 18.02.04р. №00880619, анулювати свідоцтво платника ПДВ №100293643, що видано 19.07.10р., після набуття рішенням по справі законної сили (а.с. 58-59).

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.03.11р. по справі №2а-1999/11/0170 було залишено без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.11р. (а.с. 56-57).

Конституцією України (ч.5 ст. 124) встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 1 ст. 72 КАС України також встановлено, що обставини , встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, або особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі ст. 254 КАС України (частина 3) в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Відповідно до ч. 5 вказаної статті постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому проваджені, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 255 КАС України Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, суд зазначає, що у разі набрання законної сили рішення про задоволення позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість  відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Отже протиправно анульоване свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ слід вважати чинним протягом усього часу від моменту           його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Метр» №00880619 від 18.02.04р. з дати прийняття протиправного рішення (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ № 343/15-2 від 22.04.10р.) до дати набрання законної сили рішення по справі №2а-1999/11/0170 (Ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.11р.) є чинним.

З огляду на викладене, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача, викладені в Акті перевірки №5176/23-2/32841021, щодо невизнання позивачем умовного продажу активів та незбільшення суми податкових зобов'язань на обсяг постачання 437485,00грн., суму ПДВ 87497,00грн.

Згідно п.123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Позивач, відповідно до заявлених ним вимог просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301.

Проте враховуючи, що визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень не буде в повному обсязі слугувати захистом порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301.

В зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301, є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно з ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

 В судовому засіданні 20.02.12р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.             

 Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 24.02.12р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

             1. Адміністративний позов задовольнити.

            2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 06.05.11р. №0004102301 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 2478,00грн. та №0004092301 про нарахування грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 106274,00грн., з яких: 85019,00грн. за основним платежем та 21255,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

            3. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метр» (і.к. 32841021, м. Сімферополь,  пр.-т Кірова, 41, кв. 94) 3,40грн.

У разі неподання  апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                Котарева Г.М.