Ухвала

від 28.05.2012 по справі 2а-13340/11/0170/12

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13340/11/0170/12

28.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 20.02.12 року по справі № 2а-13340/11/0170/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр" (пр. Кірова, буд.41, кв.94, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 20.02.2012 року у справі № 2а-13340/11/0170/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 06.05.2011 року № 0004102301 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 2478,00 грн. та № 0004092301 про нарахування грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 106274,00 грн., з яких: 85019,00 грн. за основним платежем та 21255,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнено з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр" - 3,40 грн. судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2012 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції, при вирішенні спору по суті, грубо порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Ілюхіну Г.П., у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддю Дугаренко О.В.

В судове засідання 28.05.2012 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (далі-відповідач) у період з 07.04.11 року по 13.04.11 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Метр" (далі-позивач) з питань визначення умовного продажу з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість за квітень 2010 року, за результатами якої 20.04.11 року було складено акт №5176/23-2/32841021 (а.с.7-13).

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у невизначені позивачем умовного продажу активів та незбільшенні суми податкових зобов'язань на обсяг постачання 437485,00грн., суму ПДВ 87497,00грн.

На підставі виявленого порушення відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 06.05.11 року №0004102301 про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 2478,00грн. (а.с. 14) та №0004092301 про нарахування грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 106274,00грн., з яких: 85019,00грн. за основним платежем та 21255,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.15).

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повини діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами і доповненнями.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону платником податку є:

1. будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

2. будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Згідно до п.п.2.3.1 п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону; особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі-ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог ст. 180, п. 180.1. ПК України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно до п. 183.12. ст. 183 ПК України центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.03.11 року по справі №2а-1999/11/0170, яку було залишено без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.11 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метр»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій, недійсним та скасування акту, було задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з проведення анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Метр», що оформлені актом про анулювання від 22.04.10 року №343/15-2, зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим поновити ТОВ «Метр»свідоцтво платника ПДВ від 18.02.04 року №00880619, анулювати свідоцтво платника ПДВ №100293643, що видано 19.07.10 року, після набуття рішенням по справі законної сили (а.с. 56-59).

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Метр»№00880619 від 18.02.04 року з дати прийняття протиправного рішення (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ № 343/15-2 від 22.04.10 року) до дати набрання законної сили рішення по справі №2а-1999/11/0170 (Ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.07.11 року) є чинним.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що про необґрунтованість висновків відповідача, які викладені в Акті перевірки №5176/23-2/32841021, щодо невизнання позивачем умовного продажу активів та незбільшення суми податкових зобов'язань на обсяг постачання 437485,00грн., суму ПДВ 87497,00грн.

Згідно п.123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З позовної заяви вбачається, що позивач відповідно до заявлених ним вимог просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.11 року №0004102301 та №0004092301.

Проте судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень не буде в повному обсязі слугувати захистом порушеного права позивача, у зв'язку із чим необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.05.11р. №0004102301 та №0004092301.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.05.11 року №0004102301 та №0004092301.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 20.02.12 року по справі № 2а-13340/11/0170/12, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 20.02.12 року по справі № 2а-13340/11/0170/12, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська