Постанова

від 11.07.2006 по справі 49/166-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/166-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11.07.06                                                      м. Київ                                     49/166-А       

За позовом   Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.

                      Києва

До                Приватного підприємства „Крапива”

Про                стягнення 3640,27 грн.

                                                                             Суддя Митрохіна А.В.

                                                  Секретар судового засідання Дмитрук О.В.

Представники:

Від позивача:          Яговенко І.О. —ст.  держ. под інсп. (дов. в справі)

Від відповідача:   не з'явились

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.07.2006 о 16 год. 05 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення  з відповідача податкового боргу перед державним бюджетом у сумі 3640,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

Позивачем були проведені перевірки ПП „Крапива” дотримання податкового законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За результатами перевірок складено акти від 28.04.2003 р. № 128-23/3-310-3183715 та від 03.06.2003 р. № 211-23/3-310-31837150, якими встановлено порушення використання торгового патенту. На підставі вказаних актів Позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення  від 12.06.2003 р. №016123/3-31837150-15164 на суму 220,00 грн. та від 05.05.2003 р. № 898-93/3-31837150 на суму 220,00 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки, тому станом на 14.03.2006 р. сума боргу складала –235,41 грн.

Позивачем було проведено перевірку ПП „Крапива”, за результатами якої складено акт від 16.02.2004 р. № 264202-0034/21-0112. В акті встановлено наступні порушення: продаж тютюнових виробів за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби; продаж тютюнових виробів без наявності ліцензій.

На підставі вказаного акту Позивачем були прийняті Рішення про застосування фінансових санкцій від 24.12.2004 р. № 260238-21-0112/0141 на суму 1700,00 грн. та від 24.12.2004 р. № 260237-21-0112/0142 на суму 1700,00 грн.

Заборгованість по комунальному податку у Відповідача виникли на підставі розрахунку від 03.10.2005 р. № 73681 на суму 5,10 грн. ПП „Крапива” частину суми сплатило, тобто заборгованість по комунальному податку складає 4,86 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено першу та другу податкову вимогу №1/702 від 13.04.04 р. на суму 3841,45 грн., №2/918 від 19.05.04 р. на суму 3841,45 грн.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 49/166-А не виконав, в судове засідання представники відповідача не з'явилися. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та в довідці Головного управління статистики в м. Києві. Відповідно до частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до частини  1 статті 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, в судове засідання не з'явився, про зміну адреси суд не повідомив, заперечень на позовну заяву не надав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем були проведені перевірки ПП „Крапива” дотримання податкового законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. За результатами перевірок складено акти від 28.04.2003 р. № 128-23/3-310-3183715 та від 03.06.2003 р. № 211-23/3-310-31837150, якими встановлено порушення п. 1 ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996 р.

Відповідачем було подано до податкового органу розрахунок по комунальному податку від 03.10.2005 р. № 73681 на суму 5,10 грн. Станом на день розгляду спору сума боргу по комунальному податку ПП „Крапива” відповідно до довідки про погашення  в повному обсязі.

Позивачем було проведено перевірку ПП „Крапива”, за результатами якої складено акт від 16.02.2004 р. № 264202-0034/21-0112. В акті встановлено порушення ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” від 26.12.1992 р. № 18-92 та ч. 6 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР - продаж тютюнових виробів за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби; продаж тютюнових виробів без наявності ліцензій.

        Відповідно до п. 4.2.1., 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) якщо  згідно  з  нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Контролюючий орган зобов'язаний  самостійно  визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані  документальних  перевірок   результатів   діяльності платника  податків  свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

        Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) у разі  коли  сума  податкового  зобов'язання  розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4  цього  Закону,  такий контролюючий    орган   надсилає   платнику   податків   податкове повідомлення,   в   якому   зазначаються   підстава   для   такого нарахування,  посилання на норму податкового закону, відповідно до якої  був  зроблений   розрахунок   або   перерахунок   податкових зобов'язань,   сума  податку  чи  збору  (обов'язкового  платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки,  передбачені законом  для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення  від 12.06.2003 р. №016123/3-31837150-15164 на суму 220,00 грн. та від 05.05.2003 р. № 898-93/3-31837150 на суму 220,00 грн. Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені відповідачеві поштою.

         Відповідно до п. 5.2.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.200 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) у разі коли платник податків вважає,  що  контролюючий орган  невірно  визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке  інше  рішення,  що  суперечить  законодавству  з  питань оподаткування або виходить за межі його компетенції,  встановленої законом,  такий  платник  податків   має   право   звернутися   до контролюючого  органу  із скаргою про перегляд цього рішення,  яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися  документами, розрахунками та доказами,  які платник податків вважає за потрібне надати.  

Скарга повинна бути подана контролюючому органу  протягом десяти  календарних  днів,  наступних  за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу,  що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване  рішення   та   надіслати   його   протягом   двадцяти календарних  днів  від  дня  отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення  або  надати  йому під  розписку.  У  разі  коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий  платник  податків  має  право  звернутися  протягом  десяти календарних  днів,  наступних  за  днем  отримання  відповіді,   з повторною  скаргою  до  контролюючого  органу вищого рівня,  а при повторному  повному  або  частковому  незадоволенні  скарги  -  до контролюючого  органу  вищого  рівня  із  дотриманням  зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Відповідачем податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.06.2003 р. №016123/3-31837150-15164 та від 05.05.2003 р. № 898-93/3-31837150 не оскаржувались.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.200 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями)  податкове зобов'язання платника  податків,  нараховане контролюючим  органом  відповідно  до  пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону,  вважається узгодженим у  день  отримання  платником податків   податкового   повідомлення.

Відповідачем частково були погашені суми заборгованості. Відповідно до облікової картки платника податку та довідки про заборгованість сума штрафних санкцій по патентуванню станом на день розгляду спору складає 222,50 грн.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 24.12.2004 р. № 260237-21-0112/0142, яким за порушення ч.6 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. за №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольного напоїв та тютюнових виробів” –продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензій та відповідно до ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольного напоїв та тютюнових виробів” (абз 5 ст 17 Закону) застосовані до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 24.12.2004 р. № 260238-21-0112/0141, яким за порушення ч.24 ст. 6 Декрету КМУ від 26.12.1992 р. за №18-92 “Про акцизний збір” (із змінами і доповненнями) –роздрібна торгівля тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці та відповідно до ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольного напоїв та тютюнових виробів” (абз 5 ст 17 Закону) застосовані до відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Згідно з п.10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

В Акті перевірки зазначено, що відповідач проводив торгівлю алкогольними напоями без наявності відповідних ліцензій.

В ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

          В абзаці 5 ч.2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) зазначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової  (включаючи  імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом   етиловим,   коньячним   і   плодовим,  спиртом  етиловим ректифікованим виноградним,   спиртом   етиловим  ректифікованим плодовим,   алкогольними   напоями   та  тютюновими  виробами  без наявності  ліцензій,  -  200  відсотків  вартості отриманої партії товару,  але  не менше 1700 гривень

В абзаці 12 ч.2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) зазначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних  роздрібних  цін  на  тютюнові  вироби,  встановлених виробниками   або   імпортерами  таких  тютюнових  виробів,  -  100 відсотків  вартості  наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових  виробів,  але  не  менше  1000 гривень.

Ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачає, що зазначені штрафи спрямовуються до бюджету згідно з чинним законодавством.

          Рішення про стягнення штрафів передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

          У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

          Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Доказів скасування чи визнання недійсним в судовому порядку рішення позивача про застосування фінансових санкцій від 24.12.2004 р. № 260238-21-0112/0141 та від 24.12.2004 р. № 260237-21-0112/0142   господарському суду не надано.

Згідно пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Згідно з пп. 1.6, 1.7. ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2001р. примусове  стягнення  -  звернення  стягнення  на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу,  без попереднього узгодження його суми таким платником податків. Активи платника податків –кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно з п. 1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податковий борг (недоїмка) - податкове  зобов'язання  (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків,  або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.6.2. ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які мають містити у т.ч. посилання на підставу їх виставлення, суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Позивачем на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу №1/702 від 13.04.04 р. на суму 3841,45 грн. рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до акту від 19.04.2004 р. № 702 першу податкову вимогу було розміщено на дошці податкових оголошень.

Друга податкова вимога надсилається  не раніше тридцятого календарного дня від дня вручення першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (абзац „б” п.п.6.2.3 п.6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Друга податкова вимога №2/918 від 19.05.04 р. на суму 3841,45 грн.  направлена відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням. Відповідно до акту від 29.06.2004 р. № 918 другу податкову вимогу було розміщено на дошці податкових оголошень.

        Ст.7 п.7.1. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу. П.7.2. зазначеної статті визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів).

       Відповідно до облікової картки платника податку та довідки про заборгованість загальна сума податкового боргу ПП „Крапива”  станом на день розгляду спору складає 3622,50 грн.

Пунктом 2.3.1. п.2.3. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11. ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-XII в редакції Закону України від 24.12.1993р. №3813-XII (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Крапива” (м. Київ, вул. Поліська, 24, р/р 26009301276618 у філії „Харківське відділення Промінвестбанку в м. Київ”, МФО 322205, ідентифікаційний код 31837150)  податкову заборгованість в сумі 3640,27 грн. (три тисячи шістьсот сорок гривень двадцять сім копійок) в т.ч. 3400,00 грн. (три тисячі чотириста грн., 00 коп.) на рахунок № 31117106600003, одержувач: ВДК у Дарницькому району міста Києва, ідентифікаційний код 26077885; банк одержувача: УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу – 23030300); 222,50 грн. (двісті двадцять дві грн., 50 коп.) на рахунок № 31119104600003, одержувач: ВДК у Дарницькому району міста Києва, ідентифікаційний код 26077885; банк одержувача: УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу –23030100).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

Суддя                              А.В. Митрохіна                                       

          Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –17.07.2006р.