Постанова

від 22.02.2012 по справі 2а-1187/12/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2012 р. 15:40

Справа №2а-1187/12/0170/15

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді  Тоскіної Г.Л. при секретарі Кисельовій А.Є. за участю

від позивача – не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  

Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим до 

Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран" 

про стягнення 11889,45 грн.

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран" про стягнення 11889,45 грн.

В позовній заяві позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран" має податковий борг з сплати єдиного податку за 3 квартал 2011 р. в розмірі 10204,33 грн. та зі збору за користування радіочастотним ресурсом у сумі 1685,12 грн., який просить стягнути з відповідача.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.01.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.02.2012 року за клопотанням представника позивача позивна заява в частині позивних вимог про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран" заборгованість із збору за користування радіочастотним ресурсом у сумі 1 685, 12 грн. залишена без розгляду.

У судове засідання представник позивач не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позивних вимог підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином, про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

                                                        ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран",  ідентифікаційний номер 19189307, є юридичною особою, платником податків та зборів, зокрема, платником єдиного податку.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, платником єдиного податку, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Порядок, підстави, строки сплати єдиного податку у 2011 році передбачені Указом Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки норми Податкового кодексу України з питань спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності набирають чинності з 01.01.2012 року.

Згідно з Указом спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. .

Відповідно до п. 3 Указу суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу поданий розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою за 3 квартал 2011 року, відповідно до якого відповідачем самостійно нарахований єдиний податок у розмірі 23731,00 грн.

Відповідно до п. 1 розділу ХХ підрозділу 8 Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостейт3) єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 30 - 31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Згідно п. 4 Постанови кабінету Міністрів України від 16.03.2000, № 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. N 727", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкт малого підприємництва сплачує: 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином податкове зобов'язання відповідача за 3 квартал 2011 року з єдиного податку складає 10204,33 грн. ( 23731,00 грн. – 57%).

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання з єдиного податку за 3 квартал 2011 року в розмірі 23731.00 грн., 43% якої  у визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, не сплачена, у зв'язку чим податкове зобов'язання в розмірі 10204,33 гривень перетворилося на податковий борг.

Разом з тим, перевіряючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4  ст.59  Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59  Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, на підставі системного тлумачення статей 20, 95 ПК України суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів  платника податків,  який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на суму податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача була спрямована податкова вимога від 28.03.2011 року №238 на суму податкового боргу станом на 27.03.2011 року у розмірі 22142,47 грн.(код бюджетної класифікації 11019901).

Разом з тим, згідно з позовною заявою позивач просить стягнути податковий борг з єдиного податку, який виник станом на 21.07.2011 року – код бюджетної класифікації 18050301.

Таким чином, вимога виставлена на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями станом 27.03.2011 року (код 11019901), не поширюється на податковий борг з єдиного податку за 3 квартал 2011 року, який утворився 21.07.211 року (код 18050301), та стосується іншого виду податку, про що свідчить код бюджетної класифікації, який зазначений у вимозі.

Крім того, з облікової картки платника податку за кодом 18050301 (єдиний податок з юридичних осіб) вбачається, що станом на кінець 1 кварталу 2011 року (на березень 2011 року) відповідач не мав заборгованості з єдиного податку.

А відтак посилання податкового органу на податкову вимогу від 28.03.2011 року №238 щодо податкового боргу, який виник станом на 27.03.2011 року, за кодом бюджетної класифікації 11019901, як на підставу для стягнення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб (код 18050301), який виник станом на 21.07.2011 року, суд вважає безпідставним.    

Суд зазначає, що стягнення податкового боргу шляхом звернення  органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою  - п.95.2 ст.59  Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення  податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Суд зауважує, що з п.59.5 ст.59  Податкового кодексу України  вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку  збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобов'язання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені  або в порядку  адміністративного оскарження).

А відтак, нормами Податкового кодексу України передбачено обов'язкове направлення вимоги  на кожну суму  боргу з кожного виду податку.

В Ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, суд зобов'язав позивача надати вимоги на суму боргу та докази її відправлення. В порушення мст 71 КАС України позивач не надав вказані докази.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб, який виник 21.07.2011 року, тобто за новий період, на який податкова вимога не виставлялась (докази прийняття та відправлення вимоги позивачем не надані), позивач не отримав права на звернення до суду з позовом про його стягнення.

Таким чином, уточнені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

У зв'язку зі складністю справи судом 22.02.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 27.02.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                         

                                               ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.