Ухвала

від 05.06.2012 по справі 2а-1187/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1187/12/0170/15

05.06.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-1187/12/0170/15 за апеляційною скаргою Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 22.02.12

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Дзержинського, буд.30, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран" (вул.К.Маркса, буд.7, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про стягнення 11889,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12 у справі № 2а-1187/12/0170/15 в задоволенні позовних вимог Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран" про стягнення11889,45 грн. відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання 5 червня 2012 року не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Екран" про стягнення 11889,45 грн.

Судом встановлено, що відповідачем до податкового органу поданий розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва -юридичною особою за 3 квартал 2011 року, відповідно до якого відповідачем самостійно нарахований єдиний податок у розмірі 23731,00 грн.

Відповідно до п. 1 розділу XX підрозділу 8 Податкового кодексу України з 1 січня 2011 року До внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостей) єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1998 року, № 30 - 31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.

Згідно п. 4 Постанови кабінету Міністрів України від 16.03.00, № 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкт малого підприємництва сплачує: 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету; 57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, податкове зобов'язання відповідача за 3 квартал 2011 року з єдиного податку складає 10204,33 грн. ( 23731,00 грн. - 57%).

Відповідачем самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання з єдиного податку за 3 квартал 2011 року в розмірі 23731.00 грн., 43% якої у визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк не сплачена, у зв'язку чим податкове зобов'язання в розмірі 10204,33 гривень перетворилося на податковий борг.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Матеріалами справи встановлено, що на адресу відповідача була спрямована податкова вимога від 28.03.11 №238 на суму податкового боргу станом на 27.03.11 у розмірі 22142,47 грн. (код бюджетної класифікації 11019901).

Разом з тим, згідно з позовною заявою позивач просить стягнути податковий борг з єдиного податку, який виник станом на 21.07.11- код бюджетної класифікації 18050301.

Таким чином, вимога виставлена на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями станом 27.03.11 (код 11019901) не поширюється на податковий борг з єдиного податку за 3 квартал 2011 року, який утворився 21.07.11 (код 18050301), та стосується іншого виду податку, про що свідчить код бюджетної класифікації, який зазначений у вимозі.

При цьому, з облікової картки платника податку за кодом 18050301 (єдиний податок з юридичних осіб) вбачається, що станом на кінець 1 кварталу 2011 року (на березень 2011 року) відповідач не мав заборгованості з єдиного податку.

У зв'язку з чим, посилання податкового органу на податкову вимогу від 28.03.11 №238 щодо податкового боргу, який виник станом на 27.03.11, за кодом бюджетної класифікації 11019901, як на підставу для стягнення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб (код 18050301), який виник станом на 21.07.11 є безпідставним.

З пункту 59.5 ст.59 Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобов'язання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені або в порядку адміністративного оскарження).

Таким чином, нормами Податкового кодексу України передбачено обов'язкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку.

У зв'язку з тим, що предметом позову є стягнення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб, який виник 21.07.11, тобто за новий період, на який податкова вимога не виставлялась (докази прийняття та відправлення вимоги позивачем не надано), позивач не отримав, відповідно до вимог п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України, права на звернення до суду з позовом про його стягнення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12 у справі № 2а-1187/12/0170/15 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.12 у справі № 2а-1187/12/0170/15-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко