Постанова

від 01.03.2012 по справі 1617/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

 "01" березня 2012 р.                                                    Справа № 2а-1617/12/2070  

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у письмовому проваджені за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області до відкритого акціонерного товариства "Мереф"янський механічний завод" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області (далі по тексту –позивач, УПФУ в Харківському районі) до відкритого акціонерного товариства "Мереф"янський механічний завод" (далі по тексту –відповідач, ВАТ «ММЗ») в якому просить суд стягнути з ВАТ «ММЗ»на користь управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області заборгованість зі сплати штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в сумі 3783, 04 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків зареєстрований в УПФУ в Харківському районі. На підставі акту перевірки від 22.06.2011 року № 118 позивачем було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в сумі 3783, 04 грн., яке було вручено посадовій особі відповідача належним чином, останнім не оскаржувалося, сума в ньому зазначена є узгодженою, але на час звернення до суду не сплачена відповідачем.

Також позивач вказує, що відповідно п. 1 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 р., № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до Пенсійного Фонду України в строки, що визначені –тобто протягом 20 днів за звітним періодом шляхом перерахування сум з їх банківських рахунків, але відповідач не додержується вимог законодавства щодо обчислення і сплати єдиного внеску через що й було винесено рішення органом Пенсійного фонду та застосовано штрафні санкції.

Позивач, УПФУ в Харківському районі, свого представника в судове засідання не направило, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (а.с. 36-37).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи  був повідомлений належним чином (а.с. 31, 33). Про причину неявки, всупереч ч. 2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Абзацом тридцять четвертим статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Частиною 12 ст. 20 цього Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р., № 2464-VI - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

П. 1 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 р., № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а згідно п. 4 цієї ж статті -  подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до ст. 7 Закону України вищезазначеного Закону єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць (п. 3.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2).

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI від 08.07.2010 р. платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з п. 6 ч. 11. ст. 25 Закону № 2464-VI за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції та накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Частиною 14 цієї ж статті про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Із доданих до справи матеріалів вбачається, що УПФУ в Харківському районі Харківської області було проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства «Мереф'янський механічний завод»щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до органів Пенсійного фонду, Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.02.2010 р. по 30.04.2011 р., про що було складено акт перевірки від  22.06.2011 р. № 118 (далі по тексту –акт перевірки)(а.с. 6 –29).

На підставі акту перевірки позивачем було винесено рішення № 648 від 22.06.2011 р. про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) в сумі 3783, 04 грн. (далі по тексту –рішення), яке було вручено посадовій особі відповідача –головному бухгалтеру, що підтверджується підписом на рішенні (а.с. 5).

Доказів, які б могли свідчити про оскарження цього рішення, його скасування, відкликання або сплаті по ньому на час розгляду справи відповідачем не надано.

Як вказує позивач у своєму позові судом порушено справу про банкрутство відповідача та сума заборгованості, на яку розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів внесена до реєстру кредиторів, а сума, яку просить стягнути позивач є поточною заборгованістю. Щодо цього суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” зазначено, що дія мораторію поширюється на грошові зобов'язання, термін виконання яких настав до дня  введення мораторію.

Частиною 4. ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Таким чином, дія мораторію, що введений з дня винесення ухвали суду про порушення у справі про банкрутство поширюється на зобов'язання, термін виконання яких  настав до цього дня, а всі зобов'язання, термін яких настав після винесення ухвали суду про порушення у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під дію мораторію не підпадають, а тому є поточними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість їх стягнення у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування штрафних санкцій не може бути предметом доказування у даній справі, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими застосовано штрафні санкції, не є предметом вказаного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

На час розгляду справи по суті заборгованість відповідачем не сплачена, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими  та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що Пенсійний фонд України та його органи від сплати судового збору звільняються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області до відкритого акціонерного товариства "Мереф"янський механічний завод" про стягнення заборгованості   –задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Мереф"янський механічний завод" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, пров. Яковівський, 10, р/р 260000000249 в ВАТ «Райффайзенбанк Аваль» м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 30773196) на користь Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Шевченка, 2, р/р № 37191022002008 та № 37196083002008 в ГУ ДКУ в Харківській області, код 22704227, МФО 851011)  3783.04грн. (три тисячі сімсот вісімдесят три гривні чотири копійки ) заборгованості за вересень місяць 2011 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

                    Суддя                                                                              Бадюков Ю.В.