Ухвала

від 15.02.2012 по справі 2а/0570/16339/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Радіон ова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року справа №2а/0 570/16339/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевч енка, 26

Колегія суддів Донецьког о апеляційного адміністрати вного суду у складі:

головуючого судді: Радіонової О.О .

суддів: Нікуліна О.А., Жа ботинської С.В.

при секретарі судового зас ідання Касьянові й В.М.

за участю представників ві д:

позивача: ОСОБА_2 , представник за дов. від 05.10.11р.

ОСОБА_3, представник за дов. від 05.10.11р.

відповідача: ОСОБА_4 , представник за дов. від 14.02.12р .

розглянувши у відкритому с удовому Жовтневої міжр айонної державної податково ї

засіданні апеляційну скар гу інспекції м. Ма ріуполя

на постанову Донецького ок ружного адміністративного с уду

від 14 грудня 2011 року

по адміністративній справ і № 2а/0570/16339/2011

за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю

«Екстра-Плюс»

до Жовтневої міжрайо нної державної податкової

інспекції м. Мар іуполя

про визнання протипр авними та скасування податко вих повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Екстра-Плюс» звернулось до Донецького ок ружного адміністративного с уду з позовом до Жовтневої мі жрайонної державної податко вої інспекції м. Маріуполя пр о визнання протиправними та скасування податкових повід омлень-рішень від 22 серпня 2011 р оку (том 1 арк. спр. 3-11).

Постановою Донецького окр ужного адміністративного су ду від 14 грудня 2011 року позовні вимоги задовольнити повніст ю. Визнані недійсними податк ові повідомлення-рішення Жов тневої міжрайонної державно ї податкової інспекції м. Мар іуполя від 22 серпня 2011 року № 0000352310 про збільшення грошово го зобов'язання з податку на п рибуток у загальній сумі 356111 гр н. 25 коп., у тому числі за основн им платежем 284889 грн., за штрафни ми (фінансовими) санкціями 71222 г рн. 25 коп. та № 0000362310 про збіль шення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 273214 грн. 75 коп., у тому числі за основним плате жем 227911 грн., за штрафними (фінан совими) санкціями 45303 грн. 75 коп. (том 2 арк. спр.237-240).

В обґрунтування прийнятог о рішення суд першої інстанц ії зазначив, що висновки відп овідача повністю ґрунтуютьс я на сумнівах та припущеннях , що є недопустимим у податков их правовідносинах, які не до ведені у встановленому поряд ку.

Жовтнева міжрайонна держа вна податкова інспекція м. Ма ріуполя подала апеляційну ск аргу, в якій просить скасуват и постанову Донецького окруж ного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року та прийнят и нове рішення, яким у задовол ені позову відмовити з підст ав порушення судом першої ін станції норм матеріального т а процесуального права (том 3 а рк. спр. 1-3).

В апеляційній скарзі скарж ник посилається на те, що фіна нсово-господарська діяльніс ть Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Нафто-Серві с» здійснюється поза межами правового поля, що у свою черг у свідчить, що фінансово-госп одарські взаємовідносини мі ж Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Нафто-Серві с» та контрагентами є фіктив ними право чинами, та такими, щ о вчинено без наміру створен ня правових наслідків, які об умовлювались цими правочина ми.

На думку апелянта, підприєм ством відображені в податков ій звітності правові взаємов ідносини з суб' єктами госпо дарювання без мети реального настання правових наслідків , з метою заниження об' єкту о податкування, несплати подат ків.

Також, скаржник вказує на те , що взаємовідносини між Това риством з обмеженою відповід альністю «Нафто-Сервіс» та п озивачем мають ознаки нікче мності.

Представник апелянта у суд овому засіданні підтримав ап еляційну скаргу та просив су д її задовольнити.

Представники позивача зап еречували проти апеляційної скарги та просили залишити б ез змін рішення суду першої і нстанції.

Колегія суддів, розглянувш и апеляційну скаргу та матер іали справи, вислухавши упов новажених представників сто рін, встановила наступне.

Товариство з обмеженою від повідальністю «Екстра Плюс» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32787635, знахо диться на податковому обліку в Жовтневій міжрайонній дер жавній податковій інспекції м. Маріуполя, є платником пода тку на додану вартість, свідо цтво № 08741804 від 29 березня 2005 року ( т.1 а.с.201-208).

Відповідачем була здійсне на документальна планова виї зна перевірка позивача з пит ань дотримання вимог податко вого, валютного та іншого зак онодавства за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, насл ідки якої викладені в акті пе ревірки від 11 серпня 2011 року № 205 9/23-2/32787635 (надалі - акт перевірки) ( т .1 а.с.15-55).

За висновками вищенаведен ого акту перевірки відповіда чем 22 серпня 2011 року прийняті с пірні податкові повідомленн я-рішення відповідно до підп ункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пу нкту 123.1 статті 123 Податкового к одексу України: № 0000352310, яким збільшено грошове зобов'яза ння за платежем: податок на пр ибуток у загальній сумі 356111 грн . 25 коп., у тому числі за основни м платежем 284889 грн., за штрафним и (фінансовими) санкціями 71222 гр н. 25 коп.; № 0000362310, яким збільше но грошове зобов'язання за пл атежем: податок на додану вар тість у загальній сумі 273214 грн. 75 коп., у тому числі за основним платежем 227911 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 45303 грн . 75 коп. ( т. 1 а.с.13-14).

Правовою підставою визнач ення податку на прибуток та п одатку на додану вартість сп ірними податковими повідомл еннями-рішеннями наведені но рми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пунк ту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 стат ті 5 Закону України «Про опода ткування прибутку підприємс тв» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (н адалі - Закон № 334), підпункту 7 .2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пун кту 7.4 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (н адалі - Закон № 168), які були чи нними на час виникнення спір них правовідносин.

Актом перевірки встановле но, що позивачем завищено вал ові витрати за перше піврічч я 2010 року в сумі 435229 грн., за 2010 рік в сумі 1139557 грн., внаслідок чого за нижено податок на прибуток з а перше півріччя 2010 року в сумі 108807 грн., за 2010 рік в сумі 284889 грн. Пе ревіркою повноти визначення податкового кредиту відпові дачем встановлено його завищ ення у загальній сумі 227911 грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 63842 грн., за травень 2010 року в сумі 23204 грн., за листопад 2010 року в сумі 46600 грн., за грудень 2010 року в сумі 94265 грн., що призвело до за ниження податку на додану ва ртість за квітень 2010 року в сум і 63842 грн., за травень 2010 року в сум і 23204 грн., за листопад 2010 року в су мі 46600 грн., за грудень 2010 року в су мі 47565 грн., за січень 2011 року в сум і 46700 грн.

Відповідно до статті 195 Коде ксу адміністративного судоч инства України суд апеляційн ої інстанції переглядає судо ві рішення суду першої інста нції в межах апеляційної ска рги.

Суть спірних правовідноси н полягає у правомірності зб ільшення податковим органом грошові зобов' язання з под атку на прибуток та податку н а додану вартість.

Спірні правовідносини рег улюються Конституцією Украї ни, Кодексом адміністративно го судочинства України, Пода тковим кодексом України, Зак оном України від 03 квітня 1997 ро ку №168/97-ВР «Про податок на дода ну вартість» (надалі - Закон №168) та Законом України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94- ВР (надалі - Закон № 334)

Згідно з пунктом 1 статті 9 Ко дексу адміністративного суд очинства України, суд при вир ішенні справи керується прин ципом законності, відповідно до якого органи державної вл ади, органи місцевого самовр ядування, їхні посадові і слу жбові особи зобов'язані діят и лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що перед бачені Конституцією та закон ами України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону №334 в изначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-я ких витрат платника податк у у грошовій,

матеріальн ій або нематеріальній формах , здійснюваних як компенсаці я вартості товарів (робіт, по слуг), які придбаваються (виг отовляються) таким платнико м податку для їх подальшог о використання у власній гос подарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статт і 5 Закону №334 суми будь-яких в итрат, сплачених (нарахова них) протягом звітного періо ду у зв'язку з підготовкою, ор ганізацією,

веденням виро бництва, реалізацією продук ції (робіт, послуг) і охороно ю праці, з урахуванням обме жень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 п ункту 5.3 статті 5 Закону №334 не на лежать до складу валових ви трат будь-які витрати, не під тверджені відповідними роз рахунковими, платіжними та іншими документами, обов'яз ковість ведення і зберігання яких передбачена

правила ми ведення податкового облік у.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 передбачено, що встановленн я додаткових обмежень щодо в іднесення витрат до складу в алових витрат платника подат ку, крім тих, що зазначені у ць ому Законі, не дозволяється.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 да тою збільшення валових витра т виробництва (обігу) вважаєт ься дата, яка припадає на пода тковий період, протягом яког о відбувається будь-яка з под ій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківськ их рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, посл уг), а в разі їх придбання за го тівку - день їх видачі з каси п латника податку; або дата опр ибуткування платником подат ку товарів, а для робіт (послуг ) - дата фактичного отримання п латником податку результаті в робіт (послуг).

Отже, такої підстави як висн овок податкового органу про нікчемність правочину для ви ключення витрат зі складу ва лових Закон № 334 не передбачає .

Судом першої інстанції вст ановлено та підтверджено ная вними матеріалами справи, що 31 березня 2010 року між позиваче м як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальніст ю «Нафто-сервіс» як продавце м був укладений договір купі влі-продажу нафтопродуктів № 86-1.4/92, відповідно до якого прода вець зобов' язується переда ти у власність покупця, а поку пець зобов' язується прийн яти та оплатити нафтопродукт и; номенклатура, кількість, ці на та умови поставки товару в изначаються сторонами у дода тках до договору ( т.1 а.с.72-74).

Між сторонами договору бул и укладені додаткові угоди в ід 1 квітня 2010 року, від 21 квітня 2010 року, від 5 квітня 2010 року, від 2 5 листопада 2010 року, від 21 грудня 2010 року, від 14 грудня 2010 року ( т. 1 а .с.74-79).

На виконання даного догово ру та додаткових угод ТОВ «На фто-сервіс» були надані пози вачу рахунки-фактури, видатк ові накладні від 5 травня 2010 рок у, від 1 квітня 2010 року, від 21 квіт ня 2010 року, від 25 листопада 2010 рок у, від 14 грудня 2010 року, від 21 груд ня 2010 року; а також податкові на кладні від 5 травня 2010 року № 305 н а загальну суму 139225 грн., в тому ч ислі податок на додану варті сть в сумі 23204 грн. 17 коп., від 1 кві тня 2010 року № 211 на загальну суму 98400 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 16400 грн. , від 21 квітня 2010 року № 272 на загал ьну суму 284650 грн., в тому числі по даток на додану вартість в су мі 47441 грн. 67 коп., від 25 листопада 2010 року № 798 на загальну суму 279601 г рн., в тому числі податок на до дану вартість в сумі 46600 грн. 17 ко п., від 16 грудня 2010 року № 843 на заг альну суму 285912 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 47652 грн. 03 коп., від 21 грудня 2 010 року № 851 на загальну суму 279680 г рн., в тому числі податок на до дану вартість в сумі 46613 грн. 33 ко п.( т.1 а.с.95-100, а.с.107-118).

Транспортування товару пі дтверджується товарно-транс портними накладними, копії я ких долучені до матеріалів с прави (т.1 а.с.101-106). Оплата отриман ого товару позивачем була зд ійснена у безготівковій форм і у повному обсязі, що підтвер джується платіжними доручен нями (т. 1 а.с.80-94).

Долучені до матеріалів спр ави письмові докази, зокрема , договір, рахунки-фактури, вид аткові накладні, платіжні до ручення спростовують виснов ки податкового органу щодо в ідсутності первинних докуме нтів, які обумовили формуван ня валових витрат, та підтвер джують правильність їх форму вання позивачем.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статт і 7 Закону №168 визначено, що пода тковий кредит звітного пер іоду визначається виходячи із договірної (контрактної ) вартості товарів (послуг), ал е не вище рівня звичайних ц ін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрі зняється більше ніж на 20 відсо тків від звичайної ціни на т акі товари (послуги), та склад ається із сум податків, нарах ованих (сплачених) платнико м податку за ставкою, встанов леною пунктом 6.1 статті 6 та с таттею 8-1 цього Закону, протяг ом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або в иготовленням товарів (у том у числі при їх імпорті) та пос луг з метою їх подальшого використання в оподаткову ваних операціях у межах г осподарської діяльності пл атника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статт і 7 Закону №168 передбачено, що да тою виникнення права платник а податку на податковий кре дит вважається дата здійснен ня першої з подій: або дата списання коштів з банківсь кого рахунку платника подат ку в оплату товарів (робіт , послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних деб етових карток або комерційни х чеків; або дата отримання п одаткової накладної, що засв ідчує факт придбання платник ом податку товарів (робіт, пос луг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 п ункту 7.2 статті 7 Закону №168 пода ткова накладна видається пл атником податку, який постав ляє товари (послуги), на вимо гу їх отримувача, та є підст авою для нарахування податко вого кредиту.

За приписами підпункту 7.4.5 пу нкту 7.4 статті 7 Закону №168 не під лягають включенню до складу податкового кредиту суми сп лаченого (нарахованого) под атку у зв'язку з придбанням т оварів (послуг), не підтверд жені податковими накладним и чи митними деклараціями (іншими подібними документа ми згідно з підпунктом 7.2.6 ць ого пункту).

Долучені до матеріалів спр ави податкові, видаткові нак ладні, платіжні доручення, пі дтверджують право позивача т а правильність формування ни м податкового кредиту за спі рні періоди відповідно до но рм Закону №168.

Колегія суддів зазначає, що норми даного Закону не перед бачають такої підстави для в иключення сум податку на дод ану вартість з податкового к редиту за висновком податков ого органу про нікчемність п равочинів.

Більш того, Закон № 168 не став ить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сп лати контрагентами податку д о бюджету. Питання віднесенн я певних сум до податкового к редиту поширюється тільки на окремо взятого платника под атків і не залежить від розра хунків з бюджетом третіх осі б. Якщо контрагент якимось чи ном порушив діюче законодавс тво або не виконав свого зобо в' язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відпов ідальність та негативні насл ідки саме щодо цієї особи.

Судом першої інстанції вст ановлено та не спростовано д оводами апеляційної скарги, що на момент здійснення госп одарських операцій - квітен ь, травень, листопад, грудень 2 010 року контрагент позивача бу в зареєстрований у якості пл атника податку на додану вар тість та знаходився в Єдином у державному реєстрі юридичн их осіб та фізичних осіб-підп риємців.

З матеріалів справи також в бачається, що одним із основн их видів діяльності позивача є роздрібна торгівля пальни м. В матеріалах справи наявні копії журналів обліку надхо дження нафтопродуктів, копії Z-звітів, які підтверджують пр ийняття нафтопродуктів авто заправними станціями. Вищевк азані обставини та докази сп ростовують висновки податко вого органу щодо відсутності реального характеру у спірн их господарських операціях п ри придбанні товару позиваче м у його контрагента.

Стосовно посилань апеля нта на те, що правочин між пози вачем та ТОВ «Нафто-сервіс» є нікчемним, тобто такий, який п орушує публічний порядок, вч инений з метою, що суперечить інтересам держави і суспіль ства, колегія суддів зазнача є наступне.

Відповідно до статті 228 Циві льного кодексу України право чин вважається таким, що пору шує публічний порядок, якщо в ін був спрямований на поруше ння конституційних прав і св обод людини і громадянина, зн ищення, пошкодження майна фі зичної або юридичної особи, д ержави, Автономної Республік и Крим, територіальної грома ди, незаконне заволодіння ни м. Правочин, який порушує публ ічний порядок, є нікчемним. У р азі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інт ересам держави і суспільства , його моральним засадам таки й правочин може бути визнани й недійсним. Якщо визнаний су дом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо с уперечить інтересам держави і суспільства, то при наявнос ті умислу у обох сторін - в раз і виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується вс е одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину одн ією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї перші й стороні на відшкодування о держаного. При наявності уми слу лише у однієї із сторін вс е одержане нею за правочином повинно бути повернуто інші й стороні, а одержане останнь ою або належне їй на відшкоду вання виконаного за рішенням суду стягується в дохід держ ави.

Виходячи з обставин справи , правового змісту частини 3 ст атті 228 Цивільного Кодексу Укр аїни, вбачається наявність о спорюваних з боку податковог о органу господарських відно син між певними суб' єктами господарювання.

В даному випадку, виходячи з акту перевірки, податковий о рган на підставі зазначених ним в акті перевірки обстави н, вважає, що в даному випадку відсутнє реальне виконання у кладеного договору між позив ачем та його контрагентом, то бто має місце оспорюванність самого договору, та відповід но до чого, податковий орган з порушення договірних (цивіл ьних, господарських) відноси н між суб' єктами господарюв ання, що регулюється відпові дними законодавчими актами, переходить до взаємовідноси н у сфері податкового законо давства, здійснюючи відповід ні висновки.

Податковий орган, здійснюю чи висновки про наявну відсу тність між суб' єктами госпо дарювання певних господарсь ких відносин, вказує тим сами м на наявну фіктивність дого вірних відносин, які вчинено без наміру створення правов их наслідків.

Укладання такого виду дого вору та його невиконання, на ч ому наполягає податковий орг ан через відсутність будь-як их подій, відсутність господ арських операцій із-за її не п роведення, неможливості пров едення з тих чи інших причин, н е можуть створювати будь-яки х наслідків. Надаючи таку оці нку господарським правовідн осинам, податковий орган вих одить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсност і (нікчемності) таких правочи нів.

За змістом статті 228 Цивільн ого кодексу України, нікчемн ий правочин, це той правочин, я кий безпосередньо суперечит ь вимогам закону, тобто повин но мати місце абсолютне пору шення відповідного закону, я ке може не визнаватися в судо вому порядку нікчемним.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 1 сі чня 2011 року, правочини, що мають ознаки оспорюванності, визн аються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, к рім того, у даному випадку нас тають відповідні юридичні на слідки. В даному випадку пода тковий орган, без обов' язко вого виконання вимог законод авства, без визнання такого п равочину недійсним в судовом у порядку, здійснює висновки про його недійсність та пере ходить до іншої стадії, визна ючи такий правочин нікчемним , що також суперечить вимогам законодавства.

Жодним нормативно-правови м актом не визначено право по даткового органу самостійно надавати оцінку укладеним (в чиненим) договорам з визначе нням їх нікчемними, недійсни ми з застосуванням відповідн их наслідків внаслідок вчине ння таких правочинів. Виснов ки податкового органу в дано му випадку є передчасними.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інста нції дійшов правильного висн овку про скасування оспорюва них податкових повідомлень-р ішень.

Відповідно до статті 159 Коде ксу адміністративного судоч инства України судове рішенн я повинно бути законним і обґ рунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висно вку, що судом першої інстанці ї правильно встановлені обст авини справи та постанова пр ийнята з дотриманням норм ма теріального та процесуально го права, доводи апеляційної скарги не спростовують висн овків суду першої інстанції, тому підстав для задоволенн я апеляційної скарги та скас ування постанови суду не вба чається.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтнев ої міжрайонної державної под аткової інспекції м. Маріупо ля на постанову Донецького о кружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року у адм іністративній справі № 2а/0570/16339/ 2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окру жного адміністративного суд у від 14 грудня 2011 року у адмініс тративній справі № 2а/0570/16339/2011 за п озовом Товариства з обмежено ю відповідальністю «Екстра-П люс» до Жовтневої міжрайонно ї державної податкової інспе кції м. Маріуполя про визнанн я протиправними та скасуванн я податкових повідомлень-ріш ень від 22 серпня 2011 року - зали шити без змін.

Вступна та резолютивна ча стини ухвали проголошені у с удовому засіданні 15 лютого 2012 р оку.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосе редньо до Вищого адміністрат ивного суду України протягом двадцяти днів з дня складанн я ухвали у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі скл аде та підписана колегією су ддів 17 лютого 2012 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська