Рішення

від 26.10.2006 по справі 15/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/324

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.10.06 р.                                                                               Справа № 15/324                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  колективного підприємства  “Україна” м. Костянтинівка

до відповідача приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Русич” м. Костянтинівка

про стягнення 23255,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Степанчук Є.М. за довіреністю № 01/27 від 27.09.2006 р.

від відповідача: не з'явився.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява колективного підприємства  “Україна” м. Костянтинівка до приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Русич” м. Костянтинівка про стягнення 23255,00 грн.

Ухвалою суду від 29.09.2006 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №15/324.

У порушення вимог ухвали суду від 29.09.2006р. та 11.10.2006р. відповідач у судове засідання 11.10.2006р. та 26.10.2006р. не з'явився, хоча про дату судового засідання був повідомлений судом належним чином, відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та  витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника  позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем – колективним підприємством  “Україна” м. Костянтинівка та відповідачем - приватним підприємством виробничо-комерційна фірма “Русич” м. Костянтинівка був укладений договір № 06/12-04/МП від 06.12.2004р. на поставку металопрокату (надалі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору продавець зобов'язується постачати, а покупець прийняти та оплатити металопрокат на умовах дійсного договору згідно специфікацій, доданим до цього договору та є невід'ємною частиною, в яких обумовлюється найменування поставленого товарів, їх кількість та ціна, а також вказується загальна вартість та реквізити відвантаження покупця.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк постачання: 14 календарних діб з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п. 5.1 Договору порядок оплати є 100% передоплати.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем - колективним підприємством  “Україна” м. Костянтинівка своїх зобов'язань щодо попередньої оплати  підтверджується платіжним дорученням № 260001954 від 16.12.2004р. на суму 18000 грн. та витягом з банківського рахунку № 631 від 16.12.2004р. на суму 18000 грн.

Згідно ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Свої зобов'язання щодо повного та своєчасного надання товару всупереч статті 509, 526, 655, 662 Цивільного кодексу України та умовам Договору постачання від 06.12.2004р. відповідач – приватне підприємство “Виробничо-комерційна фірма “Русич” м. Костянтинівка не виконав, суму передоплати не повернув, у зв'язку з чим за ним станом на дату подачі позовної заяви склалася заборгованість у сумі 18000 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору при несвоєчасній поставці „Продавець” несе відповідальність у вигляді уплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставаки НБУ за суми недопостачання  за кожен прострочений календарний день.

Оскільки мало місце прострочення виконання майнових зобов'язань внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем – колективним підприємством  “Україна” на підставі статей 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, статей 610-612, 624 Цивільного кодексу України, вимог п. 6.1 Договору, нараховано та пред'явлено до стягнення пеню.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем – ПП “Виробничо-комерційна фірма „Русич” своїх зобов'язань станом на дату подачі позовної заяви у відповідача склалася заборгованість за розрахунком позивача в сумі 23255 грн., у  т.ч. сума боргу 18000 грн.; сума пені – 5255 грн.

Згідно ст.232 п.6 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умовами договору сторони не передбачили інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж встановлений ст. 232 ч.6 Господарського кодексу України.

Судом за своєю ініціативою перевірено розрахунок суми пені та встановлено, що розрахунок пені, який складено позивачем (5255 грн.), не є правильним. Розрахунок позивача щодо пені не відповідає вищевказаним вимогам закону, тому як період нарахування пені перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин суд самостійно перерахував суму пені за шість місяців (183 дня), яка складає 1624,44 грн. (18000 * 18% : 365 * 183 = 1624,44).

Враховуючи вищезазначене, вимоги колективного підприємства  “Україна” м. Костянтинівка до приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Русич” м. Костянтинівка про стягнення 23255,00 грн., підлягають частковому  задоволенню на суму 19624,44 грн. (а саме: сума основного боргу – 18000 грн.; пеня – 1624,44 грн.)

Згідно ст. 1212 ч. 1, 3 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Позивачем було направлено претензію вих. № 14/08 від 14.08.2006р. відповідачу, в якій позивач попередив, що у випадку невиконання зобов'язань за договором підряду він звернеться за захистом законних інтересів до господарського суду Донецької області. Але приватне підприємство “Виробничо-комерційна фірма “Русич” відповіді на претензію не надало.

Таким чином, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позовних вимог майнового характеру частково підлягають стягненню з відповідача пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 82 - 85; 115; Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Русич” (юридична адреса: 85108, Донецька область, м. Костянтинівка, пр-т. Ломоносова, 101а; код ЄДРПОУ 13536305; розрахунковий рахунок № 26008301550103 у Костянтинівському відділенні „Промінвестбанк”; МФО 334550) на користь колективного підприємства  “Україна” (юридична адреса: 85101, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інтернаціональна, 310; код ЄДРПОУ 30544341; розрахунковий рахунок № 26006301550495 у Костянтинівському відділенні „Промінвестбанк”; МФО 334550) суму заборгованості 19624,44 грн. (а саме: сума основного боргу – 18000 грн.; пеня – 1624,44 грн.), крім того витрати на сплату державного мита у розмірі 196,24 грн. та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 99,58 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 26.10.2006 року оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Богатир К.В.