Постанова

від 23.02.2012 по справі 2а/1770/5712/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5712/2011

23 лютого 2012 року

12год. 18хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

третьої особи: не прибув  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 Державної податкової інспекції у м.Рівне          

до

 Приватного підприємства "Лісбуд"      третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1,

про припинення юридичної особи , -

ВСТАНОВИВ :

          28.12.2011 року Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Лісбуд" про припинення юридичної особи.

          Ухвалою від 29.12.2011 року відкрито скорочене провадження в даній справі.

          Оскільки за результатами розгляду матеріалів справи судом встановлено, що повідомлених позивачем обставин недостатньо для ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, ухвалою від 23.01.2012 року справу, відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено до розгляду за загальними правилами. Крім цього, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 –особу, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є єдиним засновником Приватного підприємства "Лісбуд".

          Позивач участі представника в судовому засіданні не забезпечив,  подав клопотання, в якому, просить розглянути справу за відсутності податкового органу.

          Відповідач в судове засідання не прибув. На адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надсилалась копія ухвали про призначення справи до судового розгляду та повідомлення-виклики до суду. Однак, конверт повернувся з відміткою поштового відділення про відсутність юридичної особи за такою адресою. Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце судового розгляду належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, хоча своєчасно повідомлявся про день та час судового розгляду, докази чому є в матеріалах справи.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства  України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.

За дослідженими по справі доказами судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Лісбуд", код ЄДРПОУ 32471415, зареєстроване як юридична особа 10.04.2003 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради. Взяте на облік як платник податків в Державній податковій інспекції у м.Рівне. Згідно з довідкою податкового органу про стан розрахунків з бюджетом, відповідач недоїмки по сплаті податків немає (а.с.17).

Недоїмка перед бюджетом та державними позабюджетними фондами, в тому числі до органів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, міського центру зайнятості, у відповідача відсутня, що підтверджується відповідними довідками (а.с.18,20-21,23).          

Згідно з довідкою про подачу податкової звітності (а.с.24) Приватне підприємство "Лісбуд" з 01.10.2008 року по 02.02.2012 року подавало до ДПІ у м.Рівне податкові декларації  з  податку на прибуток, податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб та податкові розрахунки комунального податку, тобто звітувалось належним чином.

Відповідно до довідки та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.4-5,9-10), відомості про реєстрацію відповідача юридичною особою включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16.04.2003 року. Згідно з вказаними документами та довідкою Головного управління статистики у Рівненській області (а.с.19), зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: 33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 60. Інформації щодо зміни вказаної адреси відповідач державному реєстратору не подавав, що доведено відсутністю записів про відповідні реєстраційні дії у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 30.12.2008 року державним реєстратором внесено інформацію про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (запис №3 від 30.12.2008 року, реєстраційна дія за номером 1 608 143 0003 002102)(а.с.4).

Наявність такого запису і слугувала приводом для звернення  податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи  - Приватного підприємства "Лісбуд".

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд  вважає, що позов до задоволення  не підлягає.

Відповідно до статті 38 Закону України  "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

У відповідності із частиною 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства  України, суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, передбачено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи.

В той же час, згідно з пунктами 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондується з нормами абзацу п'ятого частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця внаслідок неподання податкової звітності.

          Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини у сфері оподаткування.

          Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, а лише у тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

          Між тим, долученими до матеріалів справи доказами підтверджено, відповідач звітувався і звітується перед органів державної податкової служби. Фактів здійснення ним діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, встановлено не було.

          У відповідності з пунктами 12.1 - 12.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1562/20300, підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до реєстраційних чи установчих документів. Підрозділи органу державної податкової служби стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу. У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб. Відповідно до пунктів 12.4-12.5 Порядку, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України  "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року.

          Аналіз змісту вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що перевірка місцезнаходження платника податків може здійснюватись при наявності підстав для такої перевірки, а саме для встановлення місцезнаходження платника податку, що не здає податкову звітність, має податковий борг або іншим способом ухиляється від сплати податків. Як вбачається із змісту позовної заяви та долучених до неї документів, щодо відповідача не було встановлено ні фактів неподання податкової звітності, ні фактів існування заборгованості перед бюджетом. Жодних доказів тому, що стосовно відповідача була запланована документальна виїзна перевірка, або виникла необхідність  у проведенні позапланових чи зустрічних перевірок суду не надано.

          Зазначені  обставини, на думку суду,  вказують на те, що у позивача не було підстав для перевірки місцезнаходження відповідача. Більше того, така перевірка позивачем і не проводилась.

          Так, як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2008 року державним реєстратором Виконавчого комітету Рівненської міської ради до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено інформацію  щодо відсутності Приватного підприємства "Лісбуд" за вказаним його місцезнаходженням. Підставою для внесення такого запису слугувало не повідомлення податкового органу про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП, а повернення державному реєстратору скерованого ним на адресу відповідача поштового відправлення з повідомленням про необхідність подання реєстраційної картки (а.с.32-34).

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивач не довів, що звернувшись до суду з позовом про припинення юридичної особи відповідача він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, підстави, визначені абзацом шостим частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, для припинення юридичної особи - Приватного підприємства "Лісбуд", за позовом саме податкового органу відсутні.

З огляду на це, та на сукупність встановлених обставин, у суду не має підстав для задоволення заявлених Державною податковою інспекцією у м.Рівне позовних вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

Державній  податковій інспекції у м.Рівне в позові до Приватного підприємства "Лісбуд" про припинення юридичної особи у зв'язку з відсутністю юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                        Друзенко Н.В.