Ухвала

від 15.10.2008 по справі 5020-7/192-4/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-7/192-4/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"15" жовтня 2008 р. справа № 5020-7/192-4/216

За адміністративним позовом  

Малого приватного підприємства «Алеко» (вул. Маяковського, 7, місто Севастополь, 99011)

до відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі

(вул. Демидова, 13, місто Севастополь, 99011)

про скасування рішень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі, прийнятих щодо позивача, а саме: Припису № 1 від 30.01.2008, Протоколу № 5 про правопорушення в сфері містобудування від 21.02.2008 та Постанови № 5 про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудування від 11.03.2006,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

Від позивача: Благовідов В. К., довіреність  б/н  від 20.04.2008,

Від відповідача: не з`явився,

За участю свідка: Малай С.І., паспорт АР 040412 від 16.02.1996,

Суть спору: Мале приватне підприємство «Алеко»звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі про визнання протиправними дій відповідача, скасування припису №1 від 30.01.2008, протоколу №5 від 21.02.2008, постанови №5 від 11.03.2008.

Ухвалою від 06.05.2008 позовну заяву Малого приватного підприємства «Алеко»було залишено без руху.

Ухвалою від 20.05.2008 суддею Ілюхіною Г.П. відкрите провадження в адміністративній справі №5020-7/192 з призначенням попереднього судового засідання на 10.06.2008.

Письмовою заявою (вх. № 7946) позивач уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі, а саме припису №1 від 30.01.2008, протоколу №5 від 21.02.2008, постанови №5 від 11.03.2008 (а.с. 13).

Розпорядженням  голови суду  у зв`язку з переводом судді Ілюхіної Г.П. до Севастопольського апеляційного адміністративного суду  справу  №5020-7/192   передано  до  провадження  судді  Остаповій К.А.

Ухвалою від  03.06.2008  справу №5020-7/192 прийнято до провадження суддею Остаповою К.А. з привласненням справі №5020-7/192-4/216 та призначенням попереднього судового засідання на 02.07.2008.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статі 9 Європейської хартії регіональних мов  (ратифікована Законом України від 15.05.2003), статті 3 Декларації прав національностей України від 01.11.1991), статті 10 Закону України «Про судоустрій»від 07.02.2002), статті 18 Закону України «Про мови»від 28.10.1989, статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, за клопотанням учасників процесу пояснення по справі надавались ними російською мовою.

Згідно зі статями 27-32, 49, 51, 65 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні  учасникам процесу  роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що провадження у даній справі в частині скасування протоколу №5 від 21.02.2008 підлягає закриттю, виходячи з наступного.

21.02.2008 за результатами проведення перевірки у позивача відповідачем був складений протокол №5 про правопорушення у сфері містобудування (а. с. 8).

Відповідно цього протоколу в ході перевірки було виявлено порушення Приватним підприємством «Алеко»в особі директора Удода Олександра Руслановича абзаців 3, 4 статті 25 Закону України «Про основи містобудування»(виконання будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільна зміна архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації) та абзацу 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»(проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації).

Відповідно до абзацу 7 статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання припису  Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Севастополі було пропоноване накласти на позивача штраф у розмірі п'ятидесяті відсотків неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -  850,00 грн.

Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тому у випадках коли чинним законодавством України передбачено право суб'єкта підприємницької діяльності чи іншої юридичної особи оскаржити акт державного чи іншого органу, їх посадових осіб за підпорядкованістю, підприємство, установа, організація вправі на власний розсуд вирішувати питання про оскарження актів таких органів за підпорядкованістю чи про звернення до господарського суду з заявою про визнання акта недійсним.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється у тому числі на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`ясненнями президії Вищого арбітражного суду України  від 26.01.2000 N02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»з метою однакового і правильного вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів, звернуто увагу судів на наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як зазначено у пункті 10 частини другої наведеної вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина друга статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом зазначеної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, зокрема актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржений протокол за своїми ознаками до таких актів не відносіться, оскільки не є обов'язковим до виконання ненормативним актом, а лише фіксацією порушення, яке, як зазначено в Акті, було виявлене при проведенні перевірки дотримання вимог Закону України «Про основи містобудування». За своєю правовою природою даній протокол є актом дії службової особи, вчиненої за результатами перевірки Приватного підприємства «Алеко».

Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що провадження у справі підлягає закриттю по пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України,  у зв'язку з тим, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На виконання вимог частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює позивачеві, що у даному випадку необхідно оскаржувати до місцевого суду загальної юрисдикції (до створення окружних адміністративних судів) дії посадової особи, яка склала протокол №5 від 21.02.2008.

Відповідно до частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Керуючись  статтями 157, 165  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

ухвалив:

1.          Закрити провадження у  справі №5020-7/192-4/216 в частини скасування протоколу №5 від 21.02.2008.

2.          Копії ухвали направити сторонам.

Відповідно до частини третьої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду про закриття провадження у справі  може бути оскаржено.

Суддя К.А. Остапова