Постанова

від 01.10.2008 по справі 5/376-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/376-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2008 р.                                                                                    № 5/376-06  

Доповідач –суддя Мележик Н.І.

Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:

Дунаєвська Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Михайлюк М.В.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу                                                   Дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

на постанову          Харківського апеляційного

господарського суду від 07.05.2008 року

у справі                                                  № 5/376-06

господарського суду                              Сумської області

за позовом                                                  Дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

до                                                            Відкритого акціонерного товариства

"Сумигаз"

про                                                            розгляд заяви боржника про надання

відстрочки та розстрочки виконання

рішення

за участю представників:

позивача –          Лебедюк Ю.А.

відповідача –          не з»явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.06.2006 р. (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ "Сумигаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 6 424 317,80 грн. боргу, 449 702,25 грн. штрафу, 476 205,72 грн. інфляційних збитків, 3% річних у розмірі 320 036,40 грн., 23 112,56 грн. витрат по сплаті держмита та 106,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 01 листопада 2006 року (судді: Невдашенко Л.П., Михайлюк М.В., Дунаєвська Н.Г.) рішення господарського суду Сумської області від 29 червня 2006 року залишено без змін.   

У грудні 2007 року ВАТ "Сумигаз" звернулось до господарського суду Сумської області із заявою про надання останньому відстрочки виконання вищевказаного рішення до 01 січня 2010 року та розстрочки виконання цього ж рішення з 01 січня 2010 року до 01 січня 2020 року щомісячними рівномірними платежами в сумі 69 151,15 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31 січня 2008 року (суддя Лущик М.С.) заяву Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про надання відстрочки та розстрочки виконання рішення господарського суду Сумської області від 29 червня 2006 року у справі №5/376-06 задоволено частково, розстрочено виконання вказаного  рішення місцевого господарського суду на п"ять років з 01.01.2009 року по 01 січня 2014 року щомісячними рівномірними платежами по 138 302,30 грн. кожен; в іншій частині заяву ВАТ "Сумигаз" залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2008 року (судді: Істоміна О.А., Горбачова Л.П., Пуль О.А.) ухвалу господарського суду Сумської області від 31 січня 2008 року у справі №5/376-06 залишено без змін.

У касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що вона прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 33 ГПК України встановлений обов"язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В заяві про відстрочку та розстрочку виконання ухвалених у даній справі судових актів заявник посилається на знаходження ВАТ "Сумигаз" у тяжкому фінансовому становищі, спровокованому тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі.

Місцевий та апеляційний господарські суди, задовольняючи заяву ВАТ "Сумигаз", виходили з того, що одним з основних видів статутної діяльності товариства є постачання та транспортування природного газу споживачам всіх категорій, в тому числі населенню, а тому значна заборгованість за спожитий природний газ перед ВАТ “Сумигаз” є заборгованістю населення, підприємств комунальної теплоенергетики, промислових споживачів, і є винятковою ситуацією, пов'язаною з тривалою кризою неплатежів у паливно-енергетичному комплексі, що призвело до погіршення майнового стану відповідача та його неможливості виконати рішення суду і вчасно погасити борг.  Крім того, суд першої інстанції послався на те, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" в підтвердження тяжкого фінансового стану надало докази із зазначенням сум дебіторської заборгованості, докази часткової сплати боргу і розрахунок погашення боргу з розстрочкою платежу, яка є найбільш реальною з урахуванням поточних зобов'язань по постачанню та транспортуванню природного газу.

Окрім того, господарські суди врахували, що постановою ВДВС Сумської області від 02.10.2006 р. виконавче провадження по стягненню боргу з ВАТ “Сумигаз” на користь ДК “Газ України” зупинено на підставі п.15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ВАТ "Сумигаз" 28.11.2005 р. внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для розстрочення рішення господарського суду у даній справі, оскільки для підприємств паливно-енергетичного комплексу, в тому числі відповідача, законодавством встановлено спеціальний режим погашення заборгованості з метою недопущення банкрутства та з огляду на вкрай скрутне матеріальне становище підприємств даної галузі.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України “Про виконавче провадження".

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При цьому, розстрочка виконання рішення означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються господарським судом. Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Задовольняючи частково заяву ВАТ "Сумигаз", судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги те, що відповідачем не подано доказів, що даний випадок є винятковим і зазначені в заяві обставини роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення. При цьому, посилання на незадовільний фінансовий стан не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою до розстрочення виконання рішення.

Також поза увагою місцевого та апеляційного господарських судів залишено те, що заява боржника про надання розстрочки виконання рішення суду обґрунтована скрутним матеріальним становищем боржника станом на день подання цієї заяви, тобто 24.12.2007 року, в той же час суд задовольнив заяву про розстрочення виконання рішення на майбутнє, а саме з 01 січня 2009 року до 01 січня 2014 року, хоча до 01.01.2009 р. матеріальне становище боржника може змінитись.    

Крім того, судами попередніх інстанцій не враховано факт внесення відповідача до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", та не враховано, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі   погашення   заборгованості   підлягають  зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень  щодо цього   підприємства,   які   підлягають виконанню   в   порядку, встановленому Законом   України   "Про   виконавче провадження".

Пунктом 3.4. Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє  до 1 січня 2009 року.  

При цьому, термін дії такої процедури, визначений п.3.4. названого Закону, тричі продовжувався.

Відповідно до ст.34 Закону України “Про виконавче провадження", однією з обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, є внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Отже, під час винесення ухвали та постанови місцевий та апеляційний господарські суди допустили істотне порушення норм матеріального та процесуального права, застосувавши відстрочку та/або розстрочку виконання рішення під час заборони стягнення, введеної пунктом 3.4. Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, задовольнивши частково заяву відповідача, не врахували вимог названих вище статтей, не повно і не всебічно перевірили всі обставини справи, а тому постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суду підлягають скасуванню, а заяву відповідача слід направити на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.01.2008 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2008 року у справі № 5/376-06 скасувати.

Заяву Відкритого акціонерного товариства "Сумигаз" про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду передати на новий розгляд господарському суду Сумської області в іншому складі суддів.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська

СуддіН.І. Мележик

М.В. Михайлюк