Постанова
від 01.10.2008 по справі 7/543
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/543

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2008 № 7/543

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лосєва А.М.

суддів: Зубець Л.П.

Пантелієнка В.О.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -не з'явився

від відповідача -Румянцев В.В. (дов б/н від 25.03.2008 р.) Шелест І.В. (дов. б/н від 25.03.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.10.2006

у справі № 7/543 (Якименко М.М.)

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва

до Житлово-будівельного кооперативу "Стріла"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 90883,74 грн.

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Стріла” про стягнення 90883,74 грн. заборгованості за договором на обслуговування будинку від 01.03.2005 р., в тому числі: 71607,63 грн. – основного боргу, 4599,29 грн. – 3% річних, 14676,80 грн. – інфляційних витрат, 908,84 грн. – державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.10.2006 р. у справі № 7/543 позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу “Стріла” на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва 14115,32 грн. основного боргу, 1584,05 грн. збитків від інфляції, 564,99 грн. –3 % річних, 162,59 грн. державного мита та 21,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №7/543 від 23.10.2006 р., прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва задовольнити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва 23.10.2006 р. у справі №7/543 – без змін.

08.09.2008 р. до Київського апеляційного господарського суду від Житлово-будівельного кооперативу „Стріла” надійшло клопотання (вих.№30 від 06.09.2008 р.), в якому відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 23.10.2006 р. у справі №7/543 і припинити провадження у цій справі, визнати договір від 01.03.2005 р. №9 недійсним, зобов'язати виконавця, який є боржником, повернути кошти, або надати послуги на суму отриманих авансів; визнати недійсними результати експертизи, які не мають документального обґрунтування та свідчать про порушення законодавства України, визнати недійсним Висновок №7423 від 28.12.2008р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зобов'язати інститут повернути гроші, які були за неї сплачені; передати в Прокуратуру Висновок №7423 від 28.12.2008 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для притягнення експерта Пирожникова Т.Л. до кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку згідно ст. 384 Кримінального кодексу України; передати в Прокуратуру наказ №7/543 від 26.02.2007 р. Господарського суду міста Києва, на підставі якого було винесено постанову №396/15 від 20.08.2008 р. про відкриття виконавчого провадження для притягнення до відповідальності осіб, які незаконного його видали.

В судовому засіданні 01.10.2008 р. представники відповідача підтримали клопотання (вих.№30 від 06.09.2008 р.), просили його задовольнити.

Розглянувши заявлене ЖБК „Стріла” клопотання, колегія суддів вважає дане клопотання не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Житлово-будівельним кооперативом „Стріла” не подавалося ані позовної заяви, ані апеляційної скарги, проте, вимоги, що містяться в заявленому відповідачем клопотанні фактично є позовними вимогами, а тому мають бути оформлені та подані на розгляд відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

01.03.2005 р. між Житлово-будівельним кооперативом „Стріла” та Житлово-експлуатаційною організацією №803 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва, як підрядником, було укладено договір №9 на обслуговування будинку (будинків) ЖБК житлово-експлуатаційною організацією №803 Святошинського району міста Києва.

Виходячи зі змісту п.1 Договору ЖБК „Стріла” зобов'язався передати, а підрядник прийняти на обслуговування будинок та прибудункову територію за адресою: вул. Зодчих,18-Б.

Відповідно до умов договору підрядник зобов'язався виконувати ряд робіт по забезпеченню належного санітарно-технічного стану будинку, а саме: проводити технічне обслуговування конструктивних елементів і інженерного обладнання будинку, прибирання, освітлення місць загального користування, вивіз побутового сміття, підготовки будинку і обладнання до експлуатації в зимовий період, аварійне обслуговування будинку.

Згідно з п.3.2 Договору відповідач зобов'язався проводити оплату за експлуатаційне обслуговування будинку згідно з діючими тарифами на квартирну плату та плату за утримання будинків (для приватизованих квартир) і прибудинкових територій, затверджених нормативними документами (розпорядженнями) КМДА.

Пунктом 4 Договору встановлена вартість обслуговування, яка становить 1492,87 грн. / міс., при заг. площі будинку 2944,0 кв.м.

Відповідно до складеного розрахунку за житлово-комунальні послуги будинку №18-Б по вул. Зодчих,18-Б ЖБК „Стріла” (додаток №1 від 01.03.2005 р. до Договору №9 від 01.03.2005 р.) вартість обслуговування за 1 місяць встановлена в розмірі 1791,45 грн. (1492,87 грн. + ПДВ).

Пунктом 6 Договору встановлено, що ЖБК „Стріла” справляє оплату за обслуговування не пізніше 10 числа наступного місяця.

Термін дії договору встановлений з 01.03.2005 р. по 01.03.2006 р. (п.10 Договору).

Як вбачається з рішення господарського суду міста Києві від 23.10.2006 р. у справі №7/543 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 14115,32 грн. основного боргу, 1584,05 грн. збитків від інфляції, 564,99 грн. – 3 % річних, 162,59 грн. державного мита та 21,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позов залишено без задоволення, але в резолютивній частині рішення місцевим господарським судом про це помилково не зазначено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що згідно укладеного між сторонами договору №9 від 01.03.2005 р., вартість обслуговування встановлена в розмірі 1492,87 грн. за місяць. Відповідачем сплачено за надані йому позивачем послуги 9770,60 грн., за період з березня 2005 р. по червень 2006 р., у відповідності до наданих останнім банківських виписок.

В обґрунтування позовних вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо оплати за отримані послуги по обслуговуванню будинку та оплати комунальних послуг призвело до того, що станом на 01.07.2006 р. заборгованість перед позивачем становить 71607,63 грн.

Як видно з наданого позивачем розрахунку суми основного боргу, відповідачу нарахована заборгованість з липня 2003 р. по червень 2006 р. в розмірі 71607,63 грн.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість за отримані відповідачем послуги по обслуговуванню будинку та оплаті комунальних послуг саме за договором №9 від 01.03.2005 р.

Враховуючи, що термін дії договору №9 від 01.03.2005 р. встановлений з березня 2005 р. по березень 2006 р., колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за період з липня 2003 р. по лютий 2005 р. в розмірі 23540,00 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій банківських виписок, за період з березня 2005 р. по червень 2006 р., які підтверджують оплату ЖБК „Стріла” на рахунок ЖЕО-803 за технічне обслуговування будинку в розмірі 9770,60 грн., в графі „призначення платежу” зазначено, що оплата проводиться згідно договору №1 від 20.11.2000 р.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати за надані позивачем послуги по обслуговуванню будинку та оплати комунальних послуг за договором №9 від 01.03.2005 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено судово-бухгалтерську експертизу стосовно документального обґрунтування оплати послуг за договором від 01.03.2005 р. №9 на обслуговування будинку ЖБК „Стріла” житлово-будівельною організацією №803 Святошинського району міста Києва. За результатами даної експертизи було складено висновок №7423 від 28.12.2007 р., яким встановлено, що оплата ЖБК „Стріла” послуг за договором від 01.03.2005 р. №9 на обслуговування будинку ЖБК „Стріла” житлово-будівельною організацією №803 Святошинського району міста Києва документально не підтверджується. За період з 01.03.2005 р. по 01.03.2005 р. (термін дії договору №9 від 01.03.2005 р.) оплата проводилась згідно договору від 20.11.2000 р. №1. Загальна сума нарахувань стосовно обслуговування будинку за адресою вул. Зодчих, 18-Б, згідно договору №9 від 01.03.2005 р. складає 21497,40 грн.

Крім того, документально не встановлено підтвердження оплати ЖБК „Стріла” послуг за договором від 01.03.2005 р. №9.

Посилання відповідача на те, що результати судово-бухгалтерської експертизи не мають документального обґрунтування та свідчать про порушення законодавства України, колегією суддів не приймаються, оскільки висновок експертизи №7423 від 28.12.2007 р. не викликає сумніву в його правильності та не суперечить іншим матеріалам справи.

Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті наданих послуг належним чином в установлений строк відповідно до умов договору №9 від 01.03.2005 р., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.03.2005 р. по 01.03.2006 р. в розмірі 21497,40 грн.

Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1377,30 грн. збитків від інфляції, 915,79 грн. –3 % річних (за період з березня 2005 р. по червень 2006 р.), згідно здійсненого судом апеляційної інстанції розрахунку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню частково.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду – частковому скасуванню.

Виходячи зі змісту ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог при частковому задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ: