Рішення

від 06.03.2012 по справі 4732-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4732-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

06.03.2012Справа №5002-17/4732-2011

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Ташер"

До  відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер"

про  стягнення  42 882,66 грн.

                                                Суддя В.І. Гайворонський   

                                             П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Капустіна М.О. – представник

Сутність спору:  Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стайер" про стягнення 42 882,66 грн. заборгованості за договором поставки №450823 від 01.02.2011р.

 Відповідач згідно з його заявою позов визнає у повному обсязі.

           Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.  

           По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

           Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

           Згідно Договору  поставки № 450823 від 01 лютого 2010 року Постачальник (ТОВ «Ташер») зобов'язується поставляти Товар в строки, обумовлені даним  Договором,  а покупець – прийняти його та оплатити  (п.1.1).

           Згідно п. 7.2 договору  Покупець прозводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

           Згідно п. 6 Додатку № 4 до договору поставки № 450823 від 01 лютого 2010 року Покупець прозводить оплату за поставлений Товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

           Згідно п. 7.2 договору  покупець прозводить оплату  за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  постачальника у строк, встановлений сторонами в п. 6 Додатку № 4 до даного договору «Додаткові умови» протягом 21-го календарного дня з моменту поставки.            

           Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних обставин:

        Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.

        Отримання товару підтверджується видатковими накладними: № РН-0003373 від 25.06.2011 року, № РН-0003388 від 27.06.2011 року, № РН-0003422 від 28.06.2011 року, № РН-0003453 від 29.06.2011 року, № РН-0003378 від 30.06.2011 року, № РН-0003502 від 01.07.2011 року, № РН-0003530 від 02.07.2011 року, № РН-0003545 від 04.07.2011 року, № РН-0003571 від 05.07.2011 року, № РН-0003639 від 07.07.2011 року, № РН-0003659 від 08.07.2011 року, № РН-0003683 від 09.07.2011 року, № РН-0003708 від 11.07.2011 року, № РН-0003741 від 12.07.2011 року, № РН-0003754 від 13.07.2011 року, № РН-0003772 від 14.07.2011 року, № РН-0003795 від 15.07.2011 року, № РН-0003828 від 16.07.2011 року, № РН-0003861 від 18.07.2011 року, № РН-0003883 від 19.07.2011 року, № РН-0003901 від 20.07.2011 року, № РН-0003925 від 21.07.2011 року, № РН-0003942 від 22.07.2011 року, № РН-0003980 від 23.07.2011 року, № РН-0004001 від 25.07.2011 року, № РН-0004036 від 26.07.2011 року, № РН-0004073 від 28.07.2011 року, № РН-0004094 від 29.07.2011 року, № РН-0004120 від 30.07.2011 року, № РН-0004142 від 01.08.2011 року, № РН-0004182 від 02.08.2011 року, № РН-0004197 від 03.08.2011 року, № РН-0004215 від 04.08.2011 року, № РН-0004244 від 05.08.2011 року, № РН-0004274 від 06.08.2011 року, № РН-0004284 від 08.08.2011 року, № РН-0004324 від 09.08.2011 року, № РН-0004349 від 10.08.2011 року, № РН-0004360 від 11.08.2011 року, № РН-0004391 від 12.08.2011 року, № РН-0004420 від 13.08.2011 року, № РН-0004433 від 15.08.2011 року, № РН-0004477 від 16.08.2011 року, № РН-0004498 від 17.08.2011 року, № РН-0004419 від 18.08.2011 року, № РН-0004547 від 19.08.2011 року, № РН-0004571 від 20.08.2011 року, № РН-0004588 від 22.08.2011 року, № РН-0004615 від 23.08.2011 року, № РН-0004634 від 24.08.2011 року, № РН-0004668 від 25.08.2011 року, № РН-0004690 від 26.08.2011 року, № РН-0004716 від 27.08.2011 року, № РН-0004734 від 29.08.2011 року, № РН-0004787 від 31.08.2011 року, № РН-0004808 від 01.09.2011 року, № РН-0004819 від 02.09.2011 року, № РН-0004854 від 03.09.2011 року, № РН-0004869 від 05.09.2011 року, № РН-0004886 від 06.09.2011 року, № РН-0004900 від 07.09.2011 року, № РН-0004928 від 08.09.2011 року, № РН-0004943 від 09.09.2011 року, № РН-0004963 від 10.09.2011 року, № РН-0004971 від 12.09.2011 року, № РН-0004985 від 13.09.2011 року, № РН-0005023 від 14.09.2011 року, № РН-0005036 від 15.09.2011 року, № РН-0005059 від 16.09.2011 року, № РН-0005829 від 17.09.2011 року, № РН-0005102 від 19.09.2011 року, № РН-0005123 від 20.09.2011 року, № РН-0005148 від 21.09.2011 року, № РН-0005174 від 22.09.2011 року, № РН-0005217 від 24.09.2011 року, № РН-0005027 від 26.09.2011 року, № РН-0005258 від 27.09.2011 року.

         Відповідачем не надано доказів  оплати за отриманий товар.

   Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

        Якщо відповідач сплатив заборгованість в період розгляду справи чи сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини  не порушує.

 У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.        

       Більш того, позовні вимоги відповідачем визнані.

  Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України суд зобов'язаний прийняти рішення про задоволення вимог, якщо відповідач  вимоги  визнає.

        При викладених обставинах суд вважає, що  позовні вимоги законні, та підлягають задоволенню.      

       Якщо будуть необхідні обставини, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення  за нововиявленими обставинами.

       Згідно ч. 5 ст. 49  ГПК України судові витрати  відшкодовуються  позивачу відповідачем.

       Судові витрати позивача підтверджуються  квитанцією № К7/S/7 від 28 жовтня 2011 року на суму  429,00 грн. судових витрат з державного мита, та квитанцією  № К7/S/8 від 28 жовтня 2011 року на суму 236,00 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  (17Х6=102 грн.).

      Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум  встановлений у розмірі 17 грн.

      Постановою  Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу  за ставкою 236,00 грн.          

      Позивачем зайво сплачені судові витрати з державного мита в сумі  0,17 грн. (429-428,83=0,17 грн.), які підлягають поверненню із бюджету.

      Згідно ст. 84 ГПК України при прийнятті рішення суд вирішує питання щодо повернення державного мита із бюджету.

      Раніше (до 01 листопада 2011 року) повернення судових витрат стосовно даного випадку  відбувалося  згідно п.3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”.

      Однак,  у  зв'язку із вступом в дію Закону України «Про судовий збір», пункт 3 статті 8  Декрету КМУ „Про державне мито” – виключений.

      Таким чином, надмірно сплачені позивачем судові витрати з державного мита в сумі 0,17 грн.  підлягають поверненню  відповідно до п. 1 ч. 1 статті 7  Закону України  «Про судовий збір».

       Окрім цього, згідно ч. 3 статті 7 Закону  України «Про судовий збір»  повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

       Необхідно також зазначити, що  статтею 10 Закону України  «Про судовий збір»  (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався  наказ чи довідка) – виключено. Згідно листа Державної судової адміністрації України (від 08.02.2012 року № 11-697/12) Кошти, помилково або надміру сплачені для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах та державного мита, пов'язаного з розглядом судових справ повертаються органом Державної казначейської служби України, до якої вони були зараховані, при наявності рішення суду про їх повернення та відповідно до статтей 18 - 20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

        На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85, ГПК України, суд –

  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

     Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Стайер» (юридична адреса: 95035, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька буд. 72; поштова адреса: 95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська буд. 47; ідентифікаційний код: 32973371) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю «Ташер» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська/пров.Гренажний буд. 31а/2; ідентифікаційний код: 32624793) заборгованість в сумі 42 882,66 грн., судові витрати з державного мита на суму 428,83 грн.; та 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ташер» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська/пров.Гренажний буд. 31а/2; ідентифікаційний код: 32624793)  із  бюджету судові витрати з державного мита в сумі 0,17 грн.

                                                                                      Рішення оформлено  і  підписано:

у повному обсязі:

                                                                                07.03.2012   року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.