Постанова

від 14.10.2008 по справі 2-а-1300/08

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул.

Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем

України

14.10.08

Справа №2-а-1300/08

Окружний

адміністративний суд АР Крим у складі суддіСидоренко Д.В. , при секретарі

Дадінській В.В. розглянувши за участю

помічника

військового прокурора Феодосійського гарнізону Левандовський О.С., наказ №327

у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом 

за позовом   Військового прокурора Феодосійського

гарнізону   в інтересах особи   ОСОБА_1, м. Феодосія   

до  

Військової частини А2272, м. Феодосія             

про стягнення заборгованості по

витратам на службові відрядження у сумі 832,43грн.,

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Феодосійського

гарнізону в інтересах ОСОБА_1звернувся до Окружного адміністративного суду АР

Крим з адміністративним позовом до військової частини А2272 про стягнення

заборгованості з компенсації витрат на службові відрядження у сумі 832,43грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А2272. При проходженні

служби останній відбував у службові відрядження, однак компенсація його витрат

відповідачем не проводиться, у наслідок чого виникла заборгованість у сумі

832,43грн., яку і просить стягнути з в/ч А2272. Прокурор та  позивач вважають, що порушено гарантоване

державою право на отримання компенсації витрат на службове відрядження, що

з'явилося приводом для звернення до суду.

В судовому засіданні представник

військової прокуратури позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не

з'явився, подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, на

задоволенні позовних вимог наполягає.        

Відповідач позов визнав, надіслав до

суду заяву про слухання справи за відсутності його представника, зазначив, що

не сплатив витрати на службові відрядження у зв'язку з відсутністю цільового

фінансування витрат на відрядження. 

Дослідивши матеріали справи та

оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному

дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню,

з наступних підстав.  

ОСОБА_1 проходить військову службу

у військовій частині А2272 на посаді головного сержанта десантно-штурмового

взводу десантно - штурмової роти, що підтверджується довідкою від 04.06.08р.

№273, яка видана в/ч А2272(а.с.9).

За час проходження служби позивач

знаходився у службових відрядженнях і відповідно до довідки від 04.06.08 №291

в\ч 2272 має заборгованість перед позивачем з компенсації витрат на відрядження

у сумі 832,43грн. (а.с.10).

Відповідно до п. 1 частини 1 статті

17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних

чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень

(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи

бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб'єктів владних повноважень,

до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня

посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі

законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У п.15 зазначеної

статті визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних

посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба,

альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба,

служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого

самоврядування.

          Спори які виникають при проходженні

публічної служби, у тому числі військової, відповідно до ч.1 ст. 17 КАС  України віднесені до компетенції окружних

адміністративних судів, та відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 9

Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів

їх сімей”, держава гарантує 

військовослужбовцям  матеріальне

та інше забезпечення у розмірах, які стимулюють зацікавленість громадян України

у військовій службі, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів

їх сімей  у правах та свободах,

визначених законодавством України.

Відповідно до п.6 Постанови

Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.1999р. “Про норми відшкодування

витрат на відрядження в межах України та за кордон” державним службовцям, а

також іншим особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон

підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково

утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності оригіналів

підтвердних документів відшкодовуються витрати на відрядження.

Згідно першого абзацу Загальних

положень  Інструкції про службові

відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства

фінансів України від 13.03.1998 року N59 (далі Інструкція) службовим відрядженням

вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства,

об'єднання, установи, організації (далі - підприємство) на певний строк до

іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його

постійної роботи.

Згідно з п.1.5. Інструкції за

кожний день (включаючи день від'їзду та приїзду) перебування працівника у

відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час

перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в

межах граничних норм, установлених постановою Кабінету Міністрів України від

23.04.99 N 663.

Відповідно до п.1.7. Інструкції

витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі

вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом

загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із

придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та

страхових платежів на транспорті.          

Суд звертає увагу відповідача на

те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке

базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин

нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена

у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних

повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань,

судом не приймається до уваги. Так, у справі “Кечко проти України” Європейський

Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних

асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність

коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. 

За таких обставин, позовні вимоги є

обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають

задоволенню у повному обсязі.        

Вступну та резолютивну частину

постанови проголошено у судовому засіданні         14 жовтня 2008 року.

У повному обсязі постанову складено

16 жовтня 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись

статтями 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов

задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини

А2272 (вул..Насипна, б.3, м.Феодосія, АР Крим) на користь

ОСОБА_1(АДРЕСА_1)  заборгованість з

компенсації витрат за службові відрядження у розмірі 832,43грн.

Постанова набирає законної сили

через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про

апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про

апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної

сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання у

повному обсязі  до Севастопольського

апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд АР Крим

може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20

днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана

без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається

у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Сидоренко Д.В.