Ухвала

від 16.10.2006 по справі 2/1243-19/499а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/1243-19/499А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

16.10.06                                                                                           Справа  № 2/1243-19/499

Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегії:

судді-доповідача                              Мельник Г.І.

суддів                                        Новосад Д.Ф.

                                             Галушко Н.А.

При секретарі: Попко Р.

розглянувши апеляційну скаргу Львівської митниці №30/20-5435 від 17.05.06р.

на постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року

у справі      №2/1243-19/499А

за позовом ТзОВ «Компанія «Алекс», м. Львів

до відповідача 1 Львівської митниці

до відповідача 2 Управління Державного казначейства у Львівській області

про визнання нечинним рішення та стягнення суми понесених збитків

За участю:

Від позивача Дубас В.М.

Від відповідача 1 Братичак У.В., Ковальчук В.І.

Від відповідача 2 не з'явився;

В ході судового засідання представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.

Встановив: постановою господарського суду Львівської області (суддя Н.Г. Левицька) від 19.04.2006р. року у справі №2/1243-19/499А задоволено позовні вимоги.

Відповідач-1 з постановою не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що під час перетину кордону позивачем було подано до митного оформлення занижену вартість товару, що послужило підставою прийняття рішення про визначення митної вартості із застосуванням резервного методу. Покликається, що митницею було застосовано послідовно всі методи визначення митної вартості, на підставі наявної у митниці цінової інформації щодо ідентичних чи подібних товарів. В доповненні до апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що на його вимогу позивачем не було подано експортну декларацію, що послужило сумнівом у достовірності заявленої позивачем ціни. Також покликається, що в результаті цього ним не могли бути застосовані п'ять попередніх методів визначення митної вартості товару.

Позивач просить залишити постанову місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення з огляду на те, що ним подано всі необхідні документи  із підтвердженням реальних контрактних цін, які відповідали задекларованій митній вартості. В доповненнях до заперечень до апеляційної скарги висловлює міркування, що проблеми із митним оформленням ввезених в листопаді автомобілів виникли внаслідок видання ДМСУ листа від 07.11.05р. №16/1-1463 ЕП, в якому містилась лише довідкова інформація стосовно цих марок автомобілів.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час слухання справи, тому колегія дійшла висновку про слухання справи без його участі за наявними доказами.

За згодою представників сторін оголошувалася перерва з 25.09.06р. до 16.10.06р., про що відповідач 2 повідомлявся судовою повісткою.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного:

14.09.2005 року між ТзОВ «Компанія «Алекс» та фірмою –Авто Ltd», яка є офіційним дистриб'ютором компанії Great Wall  Motor (Китайська Народна Республіка), було укладено контракт №DA-14.0905.А, згідно із яким позивач зобов'язався придбати автомобілі марки GreatWall, найменування та кількість яких буде вказана у додатках до контракту. В тому ж контракті сторони погодили, що поставка замовлених автомобілів буде провадитись на умовах передоплати і при цьому ціни на автомобілі визначені на умовах поставки DAF Україна згідно Incoterms 2000.

З матеріалів справи встановлено, що в жовтні 2005 року згідно додатків №1 і №2 до контракту №DA-14.0905.А позивачем було ввезено в Україну дві партії автомобілів марки GreatWall у кількості 6-и і 3-ох штук відповідно із оформленням вантажних митних декларацій (ВМД) від 05.10.05 року №209000001/5/002857, №209000001/5/002858, №209000001/5/002859, №209000001/5/002860, №209000001/5/002861, №209000001/5/002862 та від 25.10.05 року №209000001/5/003465, №209000001/5/003466, №209000001/5/003467. При цьому митне оформлення цих автомобілів було здійснено відповідачем-1 за цінами, вказаними у додатках до зазначеного вище контракту.

Після цього, згідно додатку №3 від 27.10.05 року до згаданого вище контракту №DA-14.0905.А позивач замовив фірмі –Авто Ltd»6 автомобілів марки GreatWall загальною вартістю 62400 доларів США, яка була ним сплачена за платіжним дорученням від 02.11.05 року №3 і 07.11.05 року ці автомобілі були ввезені в Україну через Ягодинську митницю. З метою належного митного оформлення позивач звернувся до відповідача-1, подавши ВМД, в яких митна вартість цих товарів була визначена відповідно до цін, наведених у контракті №DA-14.0905.А, його додатках та рахунках. Проте відповідач-1 відмовив у митному оформленні ввезених автомобілів, вимагаючи від позивача додаткових документальних підтверджень задекларованої митної вартості. На вимогу митниці позивачем було додатково листом від 17.11.05 року №114 надано відповідачу-1 сертифікат офіційного підтвердження його статусу як дилера (роздрібного торговця) компанії Great Wall Motor від 30.09.05 року, лист цієї ж компанії від 16.11.05 року на адресу фірми –Авто Ltd»із зазначенням оптових цін ввезених автомобілів та лист самої фірми  –Авто Ltd»із підтвердженням реальних контрактних цін, які відповідали задекларованій митній вартості.

Як встановлено в ході розгляду справи, 18.11.05р. митниця здійснила митну оцінку ввезених позивачем товарів, прийнявши рішення №17/28-1701, №17/28-1702, №17/28-1703, №17/28-1704, №17/28-1705 та №17/28-1706 із застосуванням резервного методу, на підставі цінової бази даних Державної митної служби України (ДМСУ) та листа ДМСУ від 07.11.05 року №16/1-1463 ЕП.

Позивач, на підставі цих рішень про митну оцінку товарів, здійснив митне оформлення автомобілів по визначеній митницею вартості товарів згідно ВМД та ДМВ від 21.11.05 року №209000001/5/004299, №209000001/5/004298, №209000001/5/004296, №209000001/5/004295, №209000001/5/004294, №209000001/5/004297, та при цьому сплативши відповідачу-1, згідно платіжних доручень від 07.11.05 року №2068 та від 21.11.05 року №2196 суму митних зборів та податків (ввізного мита та податку на додану вартість) в загальному розмірі 221500 грн., тобто на 57189,35 грн. більше, ніж при визначені вартості товару за ціною угоди.

Відповідно до 259 МКУ митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 262 МКУ визначено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України, шляхом подання декларації митної вартості.

Згідно ст. 265 МК України (чинної на момент ввезення товару) у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Пунктом 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, (затв. Постановою КМУ від 28.08.03 №1375) визначено, що у разі коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів або коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може вимагати подання декларації митної вартості та самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно із зазначеним кодексом. Пунктом 2.3 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці визначено у яких випадках посадовими особами митного органу проводиться самостійне визначення митної вартості товару. Доказами у справі не підтверджено наявність підстав для такого визначення.

При цьому, колегія дійшла висновку, що відповідачем порушено вимоги ст. 266 МК України в якій зазначено, що якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики. (ст. 273 МК України).

Доказів послідовного застосуваня методів визначення митної вартості товарів, або доцільності застосування чи незастосування інших методів, відповідачем представлено не було.

З матеріалів даної справи встановлено, що рішення відповідача-1 про визначення митної вартості із застосуванням «резервного методу»ґрунтувались виключно на підставі показників вартості автомобілів марки Great Wall, наведених у листі ДМСУ від 07.11.05р. №16/1-1463 ЕП «Про надання довідкової інформації». В цьому листі було зазначено, що довідкова інформація про ціни окремих марок автомобілів LEXUS, Zhong Xing, DADI, GREATWALL було надана Всеукраїнською асоціацією автомобільних імпортерів і дилерів (тобто громадською організацією), без конкретного посилання на будь-які контракти чи інші документальні докази, згідно яких були визначені такі довідкові ціни.

При цьому суд першої інстанції цілком правомірно визнав необґрунтованими посилання відповідача-1 на те, що причиною його сумнівів щодо митної вартості товарів, ввезених позивачем, були відсутність експортної декларації та відміток на товаросупровідних документах, оскільки пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.05р. №864 «Про зупинення дії, внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», зокрема були внесені зміни до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03 року №1375, та виключено абзац дев'ятий пункту 14, згідно якого декларант зобов'язувався подати експортну декларацію.

Також апеляційним судом було взято до уваги те, що в жовтні 2005 року митне оформлення ввезених автомобілів за тим же самим контрактом №DA-14.0905.А від 14.09.05 року провадилось відповідачем-1 за цінами, вказаними у додатках до цього контракту. Такі обставини додатково підтверджують той факт, що при митному оформленні ввезених в листопаді 2005 року автомобілів митницею безпідставно було використано листа від 07.11.05 року №16/1-1463 ЕП Державної митної служби України, щодо довідкової інформації про ціни окремих марок автомобілів LEXUS, Zhong Xing, DADI, GREATWALL, що й призвело до безпідставного прийняття оспорюваних рішень №17/28-1701, №17/28-1702, №17/28-1703, №17/28-1704, №17/28-1705 та №17/28-1706 від 18.11.05р., які судом обгрунтовано визнані такими, що не відповідають законодавству та доказам у справі та скасовані.

Статтею 264 МКУ зокрема є визначено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки. У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо застосування митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобов'язаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів.

З урахуванням цього, а також відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затвердженою наказом Державної митної служби України та Міністерства фінансів України від 30.06.2000 року №368/149 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 року за №429/4650) господарським судом обгрунтовано, що сума надмірно стягнутого мита, яка підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу зарахована у рахунок майбутніх платежів.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст.86, 195-196, 198, 200, 205-206 КАС України, суд   

                     УХВАЛИВ:

          1.Постанову господарського суду Львівської області від 19.04.2006 року по справі №2/1298-19/499А залишити без змін.

2.У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

          3.Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

          Головуючий–суддя                         Мельник Г.І.

Судді                                    Новосад Д.Ф.

                                             Галушко Н.А.