Ухвала

від 29.02.2012 по справі 32/453

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/453

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  32/453

29.02.12

Суддя Підченко Ю.О. розглянув скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 32/453

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»

про стягнення 49696, 81 грн.

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явився

від боржника:  не з'явився

від державної виконавчої служби: не з'явився

СУТЬ ПИТАННЯ:

Стягувач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»звернулося до господарського суду зі скаргою згідно вимог статті 121-2 ГПК України щодо:

·          визнання бездіяльності Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві незаконною;

·           зобов'язання Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії відповідно до вимог п. 8 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

 Учасників виконавчого провадження було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для розгляду скарги на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Тому, не з'явлення до судового засідання учасників судового процесу не перешкоджає  розгляду скарги по суті, а тому вона розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. ст. 75, 121-2 ГПК України.

Розглянувши скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.10.09р. у справі № 32/453 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк», у зв'язку з чим стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»заборгованість в сумі 33285, 00 грн., інфляційі в сумі 10848, 84 грн., три відсотки річних в сумі 1608, 90 грн. пеню в сумі 3954, 07 грн., державне мито в сумі 496, 96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн., у зв'язку з чим було видано наказ від 13.12.09р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»звернулося до Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, надалі –Державна виконавча служба, з заявою про примусове виконання наказу Господарського суду м.Києва у справі № 32/453 від 13.12.09р. з вимогами про заборону виїзду за межі країни директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Доріда»та накладення  арешту на все майно Боржника.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, стягувачем було встановлено що Державною виконавчою службою порушуються його права та охоронювані законом інтереси.

Так, з поданої скарги вбачається, що:

·          Державною виконавчою службою було накладено арешт на банківські рахунки Боржника  та здійснено запит до Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна м.Києва (надалі –БТІ м.Києва) щодо наявності майна у Боржника.

·          з відповіді БТІ вбачається, що майно, наявне у Боржника зареєстроване у Оболонському районі м. Києва.

         На підставі здійснених виконавчих дій, Державною виконавчою службою закрито виконавче провадження та направлено наказ за територіальною підсудністю до Відділу Державної виконавчої служби Оболонського Районного управляння юстиції у м.Києві.

·          відділом Державної виконавчої служби Оболонського Районного управляння юстиції у м.Києві. здійснено запит до БТІ м. Києва щодо наявності майна Боржника.

·          оскільки, у відповіді БТІ значиться про відсутність рухомого та нерухомого майна у Боржника, Відділом Державної виконавчої служби Оболонського Районного управляння юстиції у м.Києві повернуто наказ до Державної виконавчої служби.

Подана скарга мотивована тим, що Державною виконавчою службою не було здійснено:

·          виконання судового рішення;

·          розшук майна Боржника;

·          з'ясовано місцезнаходження Боржника;

·          витребувано з відповідних органів щодо надання первинних бухгалтерських документів Боржника;

·          звернень Державною виконавчою службою до правоохоронних органів та органів прокуратури;

         Надавши правову оцінку діям учасників виконавчого провадження, дослідивши її фактичні обставини, пов'язані зі виконанням рішення, суд зазначає що доводи викладені у скарзі є неправомірними, виходячи із наступного:

Законодавець визначає такі поняття як дії та бездіяльність державної  виконавчої  служби,  які обов'язково пов'язані з протиправною поведінкою. А саме, під діями слід розуміти - повноваження будь-якої посадової особи не здійснювати дії які суперечать закону. У той же час бездіяльність передбачає невиконання цією особою юридичних обов'язків здійснювати дії у межах закону.

Заявник скарги вважає бездіяльність Державної виконавчої служби незаконною, оскільки Державною виконавчою службою не в повній мірі застосовані заходи щодо виконання наказу Господарського суду м.Києва  у справі № 32/453.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», надалі Закон, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності  до п. 1 ст. 12 Закону стягувач скористався своїм правом та ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчить відмітка на заяві № 481 від 19.09.11р.

Відповідно до вимог статті 18 Закону (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), виконавче провадження відкривається за заявою стягувача або його представника.

Так, стаття 24 Закону (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) встановлює, що державний виконавець зобов'язаний  прийняти  до  виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Цей  документ повинен відповідати вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого  провадження. Стягувач своєчасно не був повідомлений про проведення державною виконавчою службою дій, пов'язаних з примусовим виконанням наказу та рішення суду.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони позбавлені можливості використати надані їм Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що негайно повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ, що зазначено у п. 4.3.2. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5 (зі змнами та доповненнями), надалі-Інструкція.

Пунктом 3.2.2 Інструкції визначено, що якщо в процесі виконавчого провадження державному виконавцеві стало відомо, що змінилося місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з'ясувалося, що на території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби, майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, однак належне боржнику майно перебуває на території іншого органу державної виконавчої служби, то державний виконавець негайно складає про це відповідний акт.

Пунктом 4.13.1 Інструкції встановлено, що підставами для оголошення розшуку є відсутність в ході виконавчого провадження відомостей про місце проживання (місцезнаходження) боржника, його майна, а також дитини.

Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (місцезнаходженням) боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача. Розшук громадянина-боржника, дитини та розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи, а також іншого майна боржника здійснює державна виконавча служба шляхом запитів до відповідних установ (Державної автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, податкової адміністрації, банків або інших кредитних установ тощо), як зазначено в п. 4.13.4 Інструкції.

Таким чином, як стверджує стягувач, під час виконання наказу господарського суду, державний виконавець не здійснив  необхідні заходи щодо примусового виконання  рішення у спосіб і порядок, визначених наказом суду.

Проте, стягувачем не надано суду доказів не проведення або проведення Державною виконавчою службою виконавчих дій щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.12.09р. та їх безрезультатності.

Крім того, при дослідженні матеріалів виконавчого провадження стягувач дізнався про відсутність оригіналу наказу Господарського суду м. Києва від 03.12.09р., у зв'язку з чим наполягає на зобов'язанні Державної виконавчої служби вчинити дії по отриманню дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 13.12.09р.

Як вбачається з матеріалів справи № 32/453, Державна виконавча служба 11.01.12р.ю звернулася до Господарського суду м.Києва з заявою  про видачу дублікату наказу в порядку ст. 120 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.01.12р. у задоволенні вказаної заяви відмовлено, оскільки Державною виконавчою службою не надано доказів втрати наказу у розумінні ст. 120 ГПК України.

Пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) визначено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

        Враховуючи вказані обставини, Державною виконавчою службою 29.12.10р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ст. 38, п.2 ч.1 ст.40 Закону України про виконавче провадження.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Огляд та дослідження письмових доказів здійснюється судом відповідно до вимог ст.ст. 34, 36 ГПК України. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

        Враховуючи викладене, права Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»дійсно порушені Державною виконавчою службою, проте, стягувачем не надано суду жодних доказів, у розумінні ст. 36 ГПК України на підтвердження викладених в заяві обставин.

За такими обставинами суд вважає доводи зазначені у скарзі неправомірними. Тому у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»щодо визнання незаконною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м.Києва та про зобов'язання вчинення дій вказаним відділом Державної виконавчої служби щодо отримання дублікату наказу Господарського суду м.Києва від 13.12.09р. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 8, 12, 18,  19, 24,  Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 42, 43, 86, 115, 1212 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»щодо визнання бездіяльності Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві незаконною та зобов'язання Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії відповідно до вимог п. 8 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»- відмовити.

         Суддя                                                                                                                       Ю.О.Підченко