Рішення

від 06.03.2012 по справі 5/282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/282 06.03.12

За позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю "Інтеркабель Київ"

до Товариства з об меженою відповідальністю "БК Євробудмонтаж"

про стягнення 76 471,34 г рн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 03.11.2011 р.;

від відповідача: не з'явився .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеркабе ль Київ" (далі - позивач) зверн улось до господарського суду міста Києва з позовом до Това риства з обмеженою відповіда льністю "БК Євробудмонтаж" (да лі - відповідач) про стягнен ня 76 471, 34 грн., в тому числі 72 572, 32 грн . основного боргу за договоро м поставки, 3 266, 75 грн. пені та 632, 27 грн. 3 % річних. Також, позива ч просив суд стягнути з відпо відача понесені ним судові в итрати, зокрема, щодо оплати п ослуг адвоката у розмірі 7 200, 00 г рн.

Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що 17.06.2011 р. між сторонами було укла дено договір поставки № 014, за у мовами якого позивач постав ив відповідачу товар на зага льну суму 145 863, 92 грн. на підставі видаткової накладної № 571 від 21.06.2011 р., який відповідач опла тив частково, сплативши пози вачу 25.05.2011 р. передоплату у сумі 72 572, 58 грн. та 21.06.2011 р. 719, 02 грн., з огляд у на що у нього утворилась заб оргованість перед позивачем у сумі 72 572, 32 грн. Позивач зверта вся до відповідача з претенз ією № 1833/11-07 від 01.09.2011 р. щодо сплати боргу, отримана відповідаче м 19.09.2011 р., однак вона була залише на без розгляду, у зв' язку з ч им позивач звернувся з даним позовом до суду.

Разом з подачею позовної за яви позивач також звернувся до суду із заявою про вжиття з аходів до забезпечення позов у шляхом накладення арешту н а грошові кошти, що належать в ідповідачу, у розмірі 76 361, 02 грн.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 22.12.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/282 т а призначено розгляд справи на 24.01.2012 р.

У судовому засіданні 24.01.2012 р. п редставник відповідача нада в суду письмовий відзив на по зовну заяву, відповідно до як ого він визнає наявність бор гу внаслідок порушення строк ів оплати поставленого позив ачем товару, проте вказує на н еможливість розрахунку внас лідок недостатності грошови х коштів.

За наслідками судового зас ідання 24.01.2012 р. судом в порядку с т. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.02.2012 р.

Ухвалою суду від 08.02.2012 р. задов олено клопотання сторін про продовження строку вирішенн я спору на 15 днів та відкладен о розгляд справи на 06.03.2012 р.

21.02.2012 р. через відділ діловодс тва суду від відповідача над ійшов відзив на позовну заяв у, в якому він наявність основ ного боргу визнає, проте зазн ачає про відсутність можливо сті виконати відповідні зобо в' язання в силу скрутного ф інансового становища. Крім т ого, відповідач не погоджуєт ься з сумою заявлених позива чем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, ос кільки вважає їх неспіврозмі рними з ціною позову.

Також, відповідач надав суд у заяву про затвердження мир ової угоди у справі.

У судове засідання 06.03.2012 р. від повідач не з'явився, про причи ни неявки суд не повідомив, пр о дату, час та місце розгляду с прави повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання пр актики застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України, порушені у д оповідних записках про робот у господарських судів у 2006 роц і" відповідні процесуальні д окументи надсилаються госпо дарським судом згідно з пошт овими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційн ого листа Вищого господарськ ого суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р . "Про деякі питання практики з астосування норм Господарсь кого процесуального кодексу України, порушені у доповідн их записках про роботу госпо дарських судів у 2005 році" до пов новажень господарських суді в не віднесено установлення фактичного місцезнаходженн я юридичних осіб або місця пр оживання фізичних осіб - уча сників судового процесу на ч ас вчинення тих чи інших проц есуальних дій. Тому примірни ки повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, повернуті органами зв'яз ку з позначками "адресат вибу в", "адресат відсутній" і т.п., з у рахуванням конкретних обста вин справи можуть вважатися належними доказами виконанн я господарським судом обов'я зку щодо повідомлення учасни ків судового процесу про вчи нення цим судом певних проце суальних дій.

Слід зазначити, що законода вство України, в тому числі Го сподарський процесуальний к одекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема поз ивача, з' ясовувати фактичне місцезнаходження іншої стор они (сторін) у справі (якщо вон о не співпадає з її місцезнах одженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела пр о це до відома господарськог о суду, інших учасників проце су, то всі процесуальні наслі дки такої невідповідності по кладаються на цю юридичну ос обу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанов и Пленуму Вищого господарськ ого суду України № 18 від 26.12.2011 р. "П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни судами першої інстанції", р озпочинаючи судовий розгляд , суддя має встановити, чи пові домлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть уч асть у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду с удом справи у разі виконання останнім вимог частини перш ої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокре ма, в разі якщо ухвалу про пору шення провадження у справі б уло надіслано за належною ад ресою (тобто повідомленою су ду стороною, а в разі ненаданн я суду відповідної інформаці ї - адресою, зазначеною в Єди ному державному реєстрі юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців), і не повернуто пі дприємством зв' язку або пов ернуто з посиланням на відсу тність (вибуття) адресата, від мову від одержання, закінчен ня строку зберігання поштово го відправлення тощо, то вваж ається, що адресат повідомле ний про час і місце розгляду с прави судом.

У випадку нез'явлення в засі дання господарського суду пр едставників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщ о неявка таких представників не перешкоджає вирішенню сп ору.

Зважаючи на те, що неявка п редставника відповідача не п ерешкоджає всебічному, повно му та об'єктивному розгляду в сіх обставин справи, суд вваж ає за можливе розглянути спр аву за наявними в ній матеріа лами в порядку ст. 75 ГПК Україн и.

Судом розглянуто заяву ві дповідача про затвердження м ирової угоди у справі та відх илено її, у зв' язку з тим, що н а розгляд суду не надано підп исаного обома сторонами текс ту мирової угоди.

Також, судом розглянуто зая ву позивача про вжиття заход ів до забезпечення позову та відхилено її з підстав необґ рунтованості.

Так, відповідно до п. п. 1, 3 Пост анови Пленуму Вищого господа рського суду України № 18 від 26.1 2.2011 р. "Про деякі питання практи ки застосування заходів до з абезпечення позову" у виріше нні питання про забезпечення позову господарський суд ма є здійснити оцінку обґрунтов аності доводів заявника щодо необхідності вжиття відпові дних заходів з урахуванням: р озумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; за безпечення збалансованості інтересів сторін, а також інш их учасників судового процес у; наявності зв' язку між кон кретним заходом до забезпече ння позову і предметом позов ної вимоги, зокрема, чи спромо жний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення п озову; імовірності утрудненн я виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заході в; запобігання порушенню у зв ' язку із вжиттям таких захо дів прав та охоронюваних зак оном інтересів осіб, що не є уч асниками даного судового про цесу.

Достатньо обґрунтованим д ля забезпечення позову є під тверджена доказами наявніст ь фактичних обставин, з якими пов' язується застосування певного виду забезпечення п озову. Про такі обставини мож е свідчити вчинення відповід ачем дій, спрямованих на ухил ення від виконання зобов' яз ання після пред' явлення вим оги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підгото вчі дії до його реалізації, ви трачання коштів не для здійс нення розрахунків з позиваче м, укладення договорів порук и чи застави за наявності нев иконаного спірного зобов' я зання тощо). Саме лише поси лання в заяві на потенційну м ожливість ухилення відповід ача від виконання судового р ішення без наведення відпові дного обґрунтування не є дос татньою підставою для задово лення відповідної заяви.

У судовому засіданні 06.03.2012 р . судом проголошено вступну т а резолютивну частину рішенн я.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріа лів справи, 25.05.2011 р. позивач вист авив відповідачу рахунок-фак туру № 571 на суму 145 863, 92 грн. щодо то вару (N) HXH-0 FE180/E90 5*25 RM у кількості 0, 6150 км та барабану № 16 у кількості 1 шт .

За текстом вказаного рахун ку він є письмовим договором поставки, укладеним у спроще ний спосіб відповідно до п. 1 с т. 181 Господарського кодексу У країни.

У відповідь, 25.05.2011 р. відповіда ч перерахував позивачу 72 572, 58 гр н. з призначенням платежу "пер едплата за NHXH FE180E90 5*25 0,66/1kv, згідно з р ах. № 571 від 25.05.11 р.".

17.06.2011 р. позивач (продавець) та відповідач (покупець) уклали Договір № 014, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов' язав ся передати у власність поку пця, а покупець прийняти та оп латити кабельно-провідников у продукцію на умовах цього д оговору.

Фактичний обсяг поставок з а цим договором визначається та фіксується продавцем та п окупцем в накладних на відпу ск товару (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору покупець здійснює попередню оплату товару прямим банків ським переказом у розмірі 50 % в ід вартості товару та 50 % оплач ує в термін протягом 30 днів ві д дати відвантаження.

Згідно з п. 10.1. Договору його с торони визначили, що він всту пає в дію з дати його підписан ня і діє до 30.12.2011 р.

21.06.2011 р. повивач поставив відп овідачу товар на загальну су му 145 863, 92 грн., а саме: (N) HXH-0 FE180/E90 5*25 RM у кі лькості 0, 6150 км та барабан № 16 у к ількості 1 шт., що підтверджуєт ься видатковою накладною № 678 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних ціннос тей № 156 від 20.06.2011 р.

Підставою поставки у вказа ній видатковій накладній виз начено рахунок № 571 від 25.05.2011 р.

21.06.2011 р. відповідач перерахув ав позивачу 719, 02 грн. з призначе нням платежу "передплата за б арабан згідно з рах. № 571 від 25.05.201 1 р.", що підтверджується випис кою банку по рахунку позивач а.

Оскільки відповідач не спл атив решту частини вартості поставленого позивачем това ру, позивач звернувся до ньог о з претензією № 1833/11-07 від 01.09.2011 р., я ка була отримана відповідаче м 19.09.2011 р., що підтверджується по відомленням про вручення пош тового відправлення № 04111 0371292 0.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача підляг ають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України ц ивільні права та обов'язки ви никають із дій осіб, що передб ачені актами цивільного зако нодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки ; підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов' язків.

За загальним правилом дог овори між юридичними особам и укладаються у письмовій фо рмі шляхом складання єдиного документа.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладе ння господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шля хом обміну листами, факсогра мами, телеграмами, телефоног рамами тощо, а також шляхом пі дтвердження прийняття до вик онання замовлень, якщо закон ом не встановлено спеціальн і вимоги до форми та порядку у кладення даного виду договор ів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 40 ЦК України договір є укладен им з моменту одержання особо ю, яка направила пропозицію у класти договір, відповіді пр о прийняття цієї пропозиції.

З матеріалів справи вбачає ться, що письмовий Договір по ставки, на який посилається п озивач, було укладено між сто ронами вже після того, як пози вач виставив відповідачу рах унок для оплати товару (N) HXH-0 FE180/E90 5*25 RM у кількості 0, 6150 км та бараба ну № 16 у кількості 1 шт., а відпов ідач здійснив його часткову передоплату. При цьому, як при значення такого платежу, так і підставу поставки у видатк овій накладній № 678 від 21.06.2011 р. ви значено не Договір поставки № 014 від 17.06.2011 р., а рахунок № 571 від 25.0 5.2011 р., в якому стверджується, що він є письмовим договором по ставки, укладеним у спрощени й спосіб відповідно до п. 1 ст. 18 1 Господарського кодексу Укр аїни.

Відповідно до ст. 631 ЦК Україн и строком договору є час, прот ягом якого сторони можуть зд ійснити свої права і виконат и свої обов'язки відповідно д о договору. Договір набира є чинності з моменту його укл адення.

Згідно з ст. 180 ГК України ст рок дії договору є його істот ною умовою.

З урахуванням приписів вка заних норм, суд зазначає, що ук ладений між сторонами Догові р № 014 від 17.06.2011 р. не може поширюва ти свою дію на відносини, що ві дбулись до його укладення (за його змістом сторони іншого також не передбачили), у зв' я зку з чим та з огляду на зміст первинних бухгалтерських до кументів щодо спірної постав ки суд дійшов висновку про те , що вона відбулась на підстав і договору поставки, укладен ого у спрощений спосіб.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого з аконом не встановлена обов'я зкова письмова форма, вважає ться вчиненим, якщо поведінк а сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних пра вових наслідків.

Договір може бути укладени й у будь-якій формі, якщо вимог и щодо форми договору не вста новлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК Укр аїни).

Якщо відповідно до акта цив ільного законодавства для ук ладення договору необхідні т акож передання майна або вчи нення іншої дії, договір є укл аденим з моменту передання в ідповідного майна або вчинен ня певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК Україн и).

Оскільки, видаткова наклад на, довіреність на отримання товарно-матеріальних ціннос тей та рахунок, що виставлявс я позивачем для їх оплати, міс тять найменування товару, йо го кількість, ціну, підписані відповідно представниками п озивача і відповідача, зазна чені обставини дають підстав и вважати, що між сторонами ма в місце факт укладання право чину на поставку товару у спр ощений спосіб.

Згідно з ст. 599 ЦК України зоб ов' язання припиняється вик онанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК Укра їни покупець зобов'язаний оп латити товар після його прий няття або прийняття товароро зпорядчих документів на ньог о, якщо договором або актами ц ивільного законодавства не в становлений інший строк опла ти товару.

В силу приписів ст. 193 ГК Укр аїни суб' єкти господарюван ня та інші учасники господар ських відносин повинні викон увати господарські зобов' я зання належним чином відпові дно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо ви конання зобов' язання - від повідно до вимог, що у певних в ипадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжит и усіх заходів, необхідних д ля належного виконання нею з обов'язання, враховуючи інте реси другої сторони та забез печення загальногосподарсь кого інтересу.

Не допускається односторо ння відмова від виконання зо бов' язань, крім випадків, пе редбачених законом, а також в ідмова від виконання або від строчка з мотиву, що зобов' я зання другої сторони за інши м договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК Укра їни, якщо строк (термін) вико нання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог и, кредитор має право вимагат и його виконання у будь-який ч ас. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення ви моги, якщо обов'язок негайног о виконання не випливає із до говору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана позивачем претензія № 1833/11-07 від 01.09.2011 р. була отримана відповідачем 19.09.2011 р., а отже строк виконання зобов ' язання з оплати товару нео бхідно вважати таким, що наст ав - 26.09.2011 року.

Оскільки відповідач прийн яв замовлені ним товари, не сп латив позивачеві повністю їх вартості, беручи до уваги від сутність передбачених закон одавством підстав припиненн я відповідного зобов'язання, суд дійшов висновку щодо нео бхідності задоволення позов у в частині основного боргу.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріа льному законодавстві міру на лежної поведінки особи, що бе ре участь у судовому процесі , із збирання та надання доказ ів для підтвердження свого с уб' єктивного права, що має з а мету усунення невизначенос ті, яка виникає в правовіднос инах у разі неможливості дос товірно з' ясувати обставин и, які мають значення для спра ви.

Відповідачем не надано суд у належних та допустимих док азів на підтвердження відсут ності боргу перед позивачем.

Згідно з ст. 216 Господарськог о кодексу України учасники г осподарських відносин несут ь господарсько-правову відпо відальність за правопорушен ня у сфері господарювання шл яхом застосування до правопо рушників господарських санк цій на підставах і в порядку, п ередбачених цим Кодексом, ін шими законами та договором.

Одним із різновидів господ арських санкцій у сфері госп одарювання, які застосовують ся до правопорушника у сфері господарювання є штрафні са нкції у вигляді грошової сум и (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відно син зобов' язаний сплатити у разі порушення ним правил зд ійснення господарської діял ьності, невиконання або нена лежного виконання господарс ького зобов' язання (ст. 230 ГК У країни).

Позивач нарахував відпові дачеві 3 266, 75 грн. пені за період з 22.07.2011 р. по 01.11.2011 р. (106 днів).

Однак, враховуючи положенн я ст. 1 Закону України "Про відп овідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'яз ань", згідно якої платники гро шових коштів сплачують на ко ристь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, та ст. 547 Ц К України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов' язання вчи няється у письмовій формі , необхідно дійти висновку , що вимоги по стягненню пені є безпідставними, оскільки ст оронами не укладалось письмо вого договору щодо спірної п оставки, яким би передбачала сь відповідальність покупця за прострочення грошового з обов' язання з оплати постав леного товару у формі сплати пені.

Згідно зі статтею 625 ЦК Украї ни боржник, який прострочив в иконання грошового зобов'яза ння, на вимогу кредитора зобо в'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три про центи річних від прострочено ї суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є спо собами захисту його майновог о права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні мат еріальних втрат від знецінен ня грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отр иманні компенсації (плати) ві д боржника за користування у тримуваними ним грошовими ко штами, належними до сплати кр едиторові. (Відповідної прав ової позиції дотримується Ви щий господарський суд Україн и у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та В ерховний Суд України у поста нові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відпові дачу 632, 27 грн. 3 % річних за період з 22.07.2011 р. по 01.11.2011 р. (106 днів).

В силу приписів п. 18 Інформац ійного листа Вищого господар ського суду України "Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 ста тті 47 ГПК України щодо прийнят тя судового рішення за резул ьтатами обговорення усіх обс тавин справи та частини 1 стат ті 43 ГПК України стосовно всеб ічного, повного і об'єктивног о розгляду в судовому процес і всіх обставин справи в їх су купності, суд повинен переві рити обґрунтованість і прави льність здійсненого нарахув ання сум штрафних санкцій, рі чних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення поми лкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відпо відно до закону чи договору а бо зробити це самостійно.

Оскільки позивачем невірн о визначено початок простроч ення грошового зобов' язанн я, суд самостійно перерахува в 3 % річних за період з 26.09.2011 р. по 0 1.11.2011 р. та встановив, що їх розмі р має становити 214, 73 грн.

Також, позивачем заявлено в имоги про відшкодування поне сених ним витрат на оплату по слуг адвоката.

Зокрема, як вбачається з мат еріалів справи, 21.10.2011 р. між пози вачем та адвокатом Калітвенц евим Ігорем Миколайовичем бу ло укладено Договір про нада ння юридичних послуг, за яким відповідно до заявки на нада ння послуг № 1 від 24.10.2011 р. адвокат підготував позов у даній спр аві. Розмір вартості послуг, н аданих адвокатом сторони виз начили у сумі 7 200, 00 грн., які були сплачені позивачем згідно з платіжним дорученням № 3445 від 03.11.2011 р.

У відповідності з пунктом 12 Роз' яснення Президії Вищог о арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі питанн я практики застосування розд ілу VI Господарського процесу ального кодексу України" (з на ступними доповненнями і змін ами, вирішуючи питання про ро зподіл судових витрат, госпо дарський суд має враховувати , що розмір відшкодування наз ваних витрат, крім державног о мита, не повинен бути неспів розмірним, тобто явно завище ним. За таких обставин суд з ур ахуванням обставин конкретн ої справи, зокрема, ціни позов у може обмежити цей розмір з о гляду на розумну необхідніст ь судових витрат для даної сп рави.

У визначенні розумно необх ідного розміру сум, які підля гають сплаті за послуги адво ката, можуть братися до уваги , зокрема: встановлені нормат ивно-правовими актами норми видатків на службові відрядж ення (якщо їх установлено); вар тість економних транспортни х послуг; час, який міг би витр атити на підготовку матеріал ів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склала ся в країні або в регіоні; наяв ні відомості органів статист ики або інших органів про цін и на ринку юридичних послуг; т ривалість розгляду і складні сть справи тощо. Докази, які пі дтверджують розумність витр ат на оплату послуг адвоката , повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на відсутність в м атеріалах справи вартості ек ономних транспортних послуг , вартості оплати відповідни х послуг адвокатів, яка склал ася в країні або в регіоні; від омостей органів статистики а бо інших органів про ціни на р инку юридичних послуг; а тако ж враховуючи здатність кожно ї особи бути позивачем та від повідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 Цив ільного кодексу України, отр имання позивачем юридичних п ослуг, пов' язаних з предста вленням інтересів останньог о, не є обов' язковими витрат ами, які особа має зробити для відновлення свого порушеног о права, а вибір конкретного а двоката, який представлятиме його інтереси є його особист им правом; беручи до уваги цін у позову, тривалість розгляд у і складність справи, суд дій шов висновку про те, що позовн і вимоги про стягнення з відп овідача витрат на оплату пос луг адвоката у розмірі 7 200,00 грн . є неспіврозмірними та завищ еними.

Співрозмірними, на думку с уду, можуть бути витрати на оп лату послуг адвоката у розмі рі 5 % від ціни позову - 3 823, 56 грн.

Відповідно до п. 3 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судов е рішення", зі змінами та допов неннями, рішення господарськ ого суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які п осилаються особи, що беруть у часть у процесі, та якими дока зами вони підтверджуються; ч и не виявлено у процесі розгл яду справи інших фактичних о бставин, що мають суттєве зна чення для правильного виріше ння спору, і доказів на підтве рдження цих обставин; яка пра вова кваліфікація відносин с торін, виходячи з фактів, уста новлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма п ідлягає застосуванню для вир ішення спору.

Оскільки, як зазначалось ви ще, судом встановлено, що відп овідач неналежним чином вико нував взяті на себе за догово ром зобов' язання щодо розра хунків з позивачем, позовні в имоги підлягають задоволенн ю частково з урахуванням зро бленого судом перерахунку 3 % р ічних.

З урахуванням зазначеного , відповідно до ст. 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, витрати по сплаті с удових витрат покладаються н а сторони пропорційно задово леним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги зад овольнити частково.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "БК Євробудмонтаж" (03115, м. Київ , Святошинський район, проспе кт Перемоги, будинок 104, код ЄДР ПОУ 34351966) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Інтеркабель Київ" (08112, Київсь ка обл., Києво-Святошинський р айон, село Дмитрівка, вулиця С адова, будинок 2, код ЄДРПОУ 32739864 ) 72 572 (сімдесят дві тисячі п' ят сот сімдесят дві) грн. 32 коп. осн овного боргу, 214 (двісті чотирн адцять) грн. 73 коп. 3 % річних, 1 455 (о дна тисяча чотириста п' ятде сят п' ять) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору, 3 823 (три тисячі вісімсот двадцять тр и тисячі) грн. 56 коп. витрат на о плату послуг адвоката.

3. В іншій частині поз ову відмовити.

4. Після вступу рішен ня в законну силу видати нака з.

5. Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення строку п одання апеляційної скарги, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним господарсь ким судом.

Суддя В.С. Ло мака

Повне рішення складен о 12.03.2012 р.