Постанова

від 06.03.2012 по справі 2а-15853/11/0170/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43,  м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна,  95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2012 р. 14:40

Справа №2а-15853/11/0170/15

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Кисельовій А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  за позовом   

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим          

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376"              

про стягнення 64676,02 грн.

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376" (далі - відповідач), про стягнення з відповідача податкового боргу з  податку на доходи фізичних осіб  у сумі 64676,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Завод №376" зареєстрований у ДПІ м. Сімферополя як платник податків та зборів, які повинен сплачувати у встановлений законодавством строк. Позаплановою виїзною документальною перевіркою правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування в бюджет утриманого податку на доходи фізичних осіб ТОВ "Завод № 376" за період з 01.07.2010 року по  30.06.2011 року було встановлено неперерахування до бюджету відповідачем податку на доходи фізичних осіб у 4 кварталі 2010 року  та у 1 і 2 кварталах 2011 року на загальну суму у розмірі 64676,02 грн.

У судове засідання представник позивач не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином, про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

                                                       ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод №376",  ідентифікаційний номер 32100621, є юридичною особою, платником податків та зборів, який використовує працю найманих працівників, а відтак є податковим агентом щодо нарахування та перерахування податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, податковим агентом, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та строки сплати податку з доходів фізичних осіб передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року. До 01.01.2011 року цей порядок був врегульований Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платником податку є громадяни України, іноземні громадяни.

Пунктом 1.15 ст. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податковий агент – юридична особа, що незалежно від організаційно-правового статусу і способу обкладання іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати й сплачувати цей податок від імені і за рахунок платником податку, вести податковий облік і надавати податкову зв'язність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм дійсного Закону.

Згідно пп. 81.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, що нараховує оподаткований доход на користь платника податку, утримає податок із суми такого податку за його рахунок.

Згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1. цієї статті, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 4.1.4 "а" п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Завод 376» за період з 01.07.2010 року по 30.06.2010 року. За наслідками перевірки складений акт №12096/17-1 від 30.08.2011 року, за висновками якого встановлено порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 168.1.1. пп. 168.1.4. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, а саме підприємством не перераховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року.

Згідно акту перевірки встановлено, що за 4 квартал 2010 року підприємством надана звітність за формою 1 – ДФ №269107 від 04.02.2011 року, відповідно до якої сума нарахованого доходу складає 167171,71 грн., сума виплаченого доходу – 0, сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб  - 17286,76 грн., сума сплаченого податку з доходів фізичних осіб – 0.

А відтак враховуючи вимоги 8.1.2 пункту 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідачем не перерахований податок з доходів фізичних осіб до бюджету за 4 квартал 2010 року у сумі 17286,76 грн.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)   податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Щодо стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб за 1,2 квартал 2011 року у розмірі за 1 квартал 17221,12 грн., за 2 квартал 2011 року – 18997,36 грн., суд зазначає наступне.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, оскільки спірні правовідносини щодо нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб виникли у 2011 році.

З акту перевірки  №12096/17-1 від 30.08.2011 року вбачається, що згідно розрахунку 1 –ДФ за 1 квартал 2011 року від 23.05.2011 року №122587 сума нарахованого доходу складає 166401,87 грн., сума виплаченого доходу – 0, сума нарахованого податку – 17221,12 грн., сума сплаченого податку - 0; відповідно до розрахунку 1 –ДФ за 2 квартал 2011 року від 03.08.2011 року №122587 сума нарахованого доходу складає 178612,57 грн., сума виплаченого доходу – 0, сума нарахованого податку – 18997,36 грн., сума сплаченого податку – 0.

Відповідно до  підпункту 162.1.3. статті 162 Податкового кодексу України  платником  податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пунктом 14.1.180. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб –це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента –юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення зазначених норм, відповідач був зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати, виплаченої найманим працівникам.

Разом з тим з акту перевірки та розрахунків за формою 1 ДФ за 1, 2 квартал 2011 року вбачається, що підприємством не здійснювалася сплата доходу фізичним особам, а відтак у відповідача не виник обов'язок щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Суд зауважує, що пунктом 64 р. І Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI (далі – Закон № 3609) Податковий кодекс України доповнено новим пп. 168.1.5, яким встановлено, що у разі коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Зазначені зміни набули чинності з 06.08.2011 р.

Разом з тим, слід зазначити, що, виходячи з дії нормативно правових актів у часі та норм ст. 58 Конституції України, норми пп. 168.1.5 п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли після їх прийняття, а відтак за нарахованими доходами фізичних осіб з початку року і до 06.08.2011 р. не має обов'язку сплачувати ПДФО раніше виплати таких доходів.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, у розумінні зазначених норм Податкового кодексу України податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 1, 2 квартал 2011 року не є податковим боргом, а відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб за 1, 2 квартал 2011 року є передчасними, у зв'язку з чим, не підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що порядок стягнення податкового боргу був передбачений Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на даний час передбачений Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року №  2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення  надсилаються податкові вимоги.

З 01.01.2011 року порядок стягнення податкового боргу визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4  ст.59  Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59  Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, на підставі системного тлумачення статей 20, 95 ПК України суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів  платника податків,  який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на суму податкового боргу.

Ухвалами суду від 14.12.2011 року, 18.01.2012 року, 07.02.2012 року були витребувані податкові вимоги на суму боргу. Згідно письмових пояснень представника позивача відповідачу вимоги не виставлялися.

В порушення ст. 71 КАС України суду не надані докази прийняття вимог у визначеному до 01.01.2011 року ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку, та у визначеному з 01.01.2011 року нормами ст. 59 Податкового кодексу України порядку.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства суд дійшов висновку, що у податкового органу не виникло право на звернення до суду щодо стягнення податкового боргу, який складає предмет позову, у зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 КАС України, суд  

                                                  ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Тоскіна Г.Л.