Ухвала

від 21.05.2012 по справі 2а-15853/11/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15853/11/0170/15

21.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 06.03.12 у справі № 2а-15853/11/0170/15

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376" (вул. Київська, б. 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376", в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 64676,02 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 березня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376" про стягнення 64676,02 грн. - відмовлено.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Завод 376"за період з 01.07.2010 року по 30.06.2010 року. За наслідками перевірки складений акт №12096/17-1 від 30.08.2011 року, за висновками якого встановлено порушення пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. "а"п. 19.2. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 168.1.1. пп. 168.1.4. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, а саме підприємством не перераховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року.

Порядок, підстави та строки сплати податку з доходів фізичних осіб передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року. До 01.01.2011 року цей порядок був врегульований Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" №89-IV від 22.05.2003 року.

Згідно пп. 81.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"податковий агент, що нараховує оподаткований доход на користь платника податку, утримає податок із суми такого податку за його рахунок.

Згідно з підпунктом 8.1.2 пункту 8.1. цієї статті, податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 4.1.4 "а" п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Згідно акту перевірки встановлено, що за 4 квартал 2010 року підприємством надана звітність за формою 1 -ДФ №269107 від 04.02.2011 року, відповідно до якої сума нарахованого доходу складає 167171,71 грн., сума виплаченого доходу -0, сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб - 17286,76 грн., сума сплаченого податку з доходів фізичних осіб -0.

А відтак враховуючи вимоги 8.1.2 пункту 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"відповідачем не перерахований податок з доходів фізичних осіб до бюджету за 4 квартал 2010 року у сумі 17286,76 грн.

Щодо стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб за 1,2 квартал 2011 року у розмірі за 1 квартал 17221,12 грн., за 2 квартал 2011 року -18997,36 грн., суд першої інстанції було вірно встановлено наступне.

З акту перевірки №12096/17-1 від 30.08.2011 року вбачається, що згідно розрахунку 1 -ДФ за 1 квартал 2011 року від 23.05.2011 року №122587 сума нарахованого доходу складає 166401,87 грн., сума виплаченого доходу -0, сума нарахованого податку -17221,12 грн., сума сплаченого податку - 0; відповідно до розрахунку 1 -ДФ за 2 квартал 2011 року від 03.08.2011 року №122587 сума нарахованого доходу складає 178612,57 грн., сума виплаченого доходу -0, сума нарахованого податку -18997,36 грн., сума сплаченого податку -0.

Відповідно до підпункту 162.1.3. статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пунктом 14.1.180. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб -це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента -юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що відповідач був зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати, виплаченої найманим працівникам.

Разом з тим з акту перевірки та розрахунків за формою 1 ДФ за 1, 2 квартал 2011 року вбачається, що підприємством не здійснювалася сплата доходу фізичним особам, а відтак у відповідача не виник обов'язок щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Судова колегія погоджується із зауваженням суду першої інстанції про те, що пунктом 64 р. І Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI Податковий кодекс України доповнено новим пп. 168.1.5, яким встановлено, що у разі коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Зазначені зміни набули чинності з 06.08.2011 р.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що виходячи з дії нормативно правових актів у часі та норм ст. 58 Конституції України, норми пп. 168.1.5 п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли після їх прийняття, а відтак за нарахованими доходами фізичних осіб з початку року і до 06.08.2011 р. не має обов'язку сплачувати ПДФО раніше виплати таких доходів.

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що у розумінні зазначених норм Податкового кодексу України податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 1, 2 квартал 2011 року не є податковим боргом, а відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб за 1, 2 квартал 2011 року є передчасними, у зв'язку з чим, не підлягають задоволенню.

З 01.01.2011 року порядок стягнення податкового боргу визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Враховуючи викладене, органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на суму податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалами суду від 14.12.2011 року, 18.01.2012 року, 07.02.2012 року були витребувані податкові вимоги на суму боргу.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачу відповідні вимоги не виставлялися.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення ст. 71 КАС України суду не надані докази прийняття вимог у визначеному до 01.01.2011 року ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядку, та у визначеному з 01.01.2011 року нормами ст. 59 Податкового кодексу України порядку.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 06.03.12 у справі № 2а-15853/11/0170/15 за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376" про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова