Постанова

від 08.02.2012 по справі 2а/1770/4921/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4921/2011

08 лютого 2012 року 16год. 05хв. м. Рівне

Рівненський окружний ад міністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю сек ретаря судового засідання Св інтозельської К.І., сторін та і нших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: ОС ОБА_1,

представник відповідача: Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністр ативну справу за позовом

ОСОБА_3

до Державної податкової інсп екції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового п овідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницьк ої діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернулося з адм іністративним позовом до Дер жавної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) п ро визнання протиправним та скасування податкового пові домлення-рішення від 02.09.2011р. №00565 91744 про визначення податковог о зобов'язання за платежем зе мельний податок у сумі 19281,50грн .

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що у суб' єкта малого п ідприємництва, який перебува є на спрощеній системі опода ткування, обліку та звітност і зі сплатою єдиного податку , відсутній обов' язок щодо с плати земельного податку за земельну ділянку, яка викори стовується ним у підприємниц ькій діяльності.

Під час розгляду адміністр ативної справи судом, за згод ою позивача, здійснено замін у неналежного позивача - суб'є кта підприємницької діяльно сті-фізичної особи ОСОБА_3 на належного - ОСОБА_3.

У судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав повністю та поя снив суду, що ОСОБА_3 є суб' єктом малого підприємництва та в порядку, передбаченому У казом Президента України від 03.07.1998р. №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та зві тності суб' єктів малого під приємництва", перебуває на сп рощеній системі оподаткуван ня, обліку і звітності та є пла тником єдиного податку. Відп овідно до п.6 вказаного Указу с уб' єкт малого підприємницт ва, який сплачує єдиний подат ок, не є платником плати (подат ку) за землю. У п.6 постанови Каб інету Міністрів України від 16.03.2000р. №507 "Про роз' яснення Указ у Президента України від 3 лип ня 1998 року №727/98" визначено, що суб ' єкт малого підприємництва звільняється від плати (пода тку) на землю лише за земельні ділянки, які використовують ся ним для провадження підпр иємницької діяльності. У вла сності позивача знаходиться отримана на підставі догово ру купівлі-продажу земельна ділянка, яку, відповідно до по ложень ст.230 ЦК України та 134 ГК У країни, вона використовує дл я здійснення підприємницько ї діяльності, що передбачена у свідоцтві про сплату єдино го податку, а саме: здавання в найм нежитлових приміщень пл ощею понад 100 кв.м. Факт сплати п озивачем єдиного податку, як ий включає податок на земель ну ділянку, не був перевірени й ДПІ у м.Рівне та не був прийн ятий до уваги, що призвело до б езпідставного та неправомір ного нарахування податковог о зобов' язання. За таких обс тавин, податкове повідомленн я-рішення від 02.09.2011р. №0056591744 про виз начення гр.ОСОБА_3 податко вого зобов'язання за платеже м земельний податок у розмір і 19281,50грн. є протиправним та під лягає до скасування. Просив п озовні вимоги задовольнити.

ДПІ у м.Рівне позов не визна ла з підстав, викладених у пис ьмових запереченнях.

У судовому засіданні предс тавник відповідача надав поя снення, тотожні письмовим за переченням. Зокрема, пояснив що Податковий кодекс Україн и регулює відносини, що виник ають у сфері справляння пода тків і зборів, зокрема, визнач ає вичерпний перелік податкі в та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміні стрування, платників податкі в та зборів, їх права та обов'я зки, компетенцію контролюючи х органів, повноваження і обо в'язки їх посадових осіб під ч ас здійснення податкового ко нтролю, а також відповідальн ість за порушення податковог о законодавства. Вказав, що на рахування податковим органо м ОСОБА_3 земельного подат ку було проведено відповідно до розділу XII Податкового код ексу України. Зазначив, що від повідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 Податк ового кодексу України земель ний податок - це обов'язковий п латіж, що справляється з влас ників земельних ділянок та з емельних часток (паїв), а також постійних землекористувачі в. Відповідно до ст.ст.269, 270 Подат кового кодексу України платн иками плати за землю є власни ки земельних ділянок, земель них часток, землекористувачі , а об'єктами оподаткування є з емельні ділянки, які перебув ають у власності або користу ванні. Підставою для нарахув ання земельного податку ОС ОБА_3 є дані державного земе льного кадастру. Відповідно до вказаних даних державного земельного кадастру за ОСО БА_3 зареєстровано на праві власності на підставі догов ору купівлі-продажу від 27.04.2009р. земельну ділянку, розташован у за адресою: м.Рівне, вул.Груш евського,77, площею 0,0726га. Цільов е призначення вказаної земел ьної ділянки - для будівництв а та обслуговування адмініст ративно-фінансового центру. Відтак, податковим органом з аконно визначено ОСОБА_3, як власнику земельної ділянк и, суму податкового зобов'яза ння із земельного податку в р озмірі 19281,50грн. Вказав, що оспор юване податкове повідомленн я-рішення є правомірним. Прос ив у задоволенні позову відм овити повністю.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача та предста вника відповідача, повно і вс ебічно з'ясувавши всі обстав ини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавс тва, перевіривши їх дослідже ними у судовому засіданні до казами, суд вважає, що позов пі длягає до задоволення повніс тю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне прийнято податкове п овідомлення форми "Ф" від 02.09.2011р . №0056591744 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов' язанн я за платежем земельний пода ток з фізичних осіб у сумі 19281,50г рн. (а.с.6).

Не погодившись із отримани м податковим повідомленням-р ішенням, позивач оскаржила й ого в адміністративному поря дку. Рішеннями ДПА в Рівненсь кій області про результати р озгляду скарги від 03.11.2011р. №22089/25-16/4 47 скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, а прийняте Д ПІ у м.Рівне податкове повідо млення-рішення від 02.09.2011р. №0056591744 - без змін (а.а.с.22-24).

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов' яз ання з податку на землю визна чено відповідачем відповідн о до належної позивачу на пра ві власності земельної ділян ки площею 0,0726га.

Як встановлено судом, норма тивна грошова оцінка належно ї позивачу землі становить у 2009р. - 689252,13грн., у 2010р. та у 2011р. - 729918,01грн. (а.а.с.32-33).

З врахуванням нормативної грошової оцінки ДПІ у м.Рівне було здійснено розрахунок с плати ОСОБА_3 податкового зобов' язання із земельного податку за 2009-2011 роки в загальні й сумі 19281,50грн.

Суд не погоджується з таким и висновками податкового орг ану.

У ході судового розгляду вс тановлено, що ОСОБА_3 заре єстрована як суб'єкт підприє мницької діяльності-фізична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 16.11.200 1р., що підтверджується свідоц твом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта під приємницької діяльності-фіз ичної особи (а.с.9), перебуває на обліку як платник податків в органі державної податкової служби.

Відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку сері ї 3 №НОМЕР_1, серії Є №НОМЕ Р_2 та серії Ж №НОМЕР_3 О СОБА_3 у 2009-2011 роках перебувала на спрощеній системі оподат кування, обліку й звітності т а була платником єдиного под атку за видом діяльності: зда вання в найм нежитлових прим іщень площею понад 100 кв.м (а.а.с . 10-12).

27.04.2009р. між ОСОБА_4 (продаве ць) та ОСОБА_3 (покупець) ук ладено договір купівлі-прода жу земельної ділянки (реєстр овий №979), згідно з яким позивач отримала у власність земель ну ділянку площею 0,0726га, розташ овану у м.Рівне, вул.Академіка Грушевського, 77, цільове приз начення - для будівництва та о бслуговування адміністрати вно-фінансового центру, када стровий номер 5610100000:01:030:0120 (а.с.8).

Право власності позивача н а обумовлену земельну ділянк у підтверджується також дер жавним актом на право власно сті на земельну ділянку від 08. 09.2009р. серії ЯЗ №210394 (а.с.7).

Отримавши всі документи та дозволи на будівництво адмі ністративно-фінансового цен тру, позивач, як суб'єкт підпри ємницької діяльності, розпоч ала будівництво центру, що пі дтвержується договором ген підряду від 07.09.2009р. №07/09-09 (а.а.с.52-54), до зволом на виконання будівель них робіт від 08.10.2009р. №1133 (а.с.64), дов ідками про вартість виконани х підрядних робіт форми №КБ-3 т а актами приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в ( а.а.с.65-98).

23.11.2010р. вищевказаний закінчен ий будівництвом об'єкт прийн ято в експлуатацію, що підтве рджується актом готовності о б'єкта до експлуатації від 23.11.2 010р. №464 (а.а.с.13-14).

10.02.2011р. позивач на дане приміщ ення отримала свідоцтво про право власності серії САС № 58 9067 (а.с.15).

Упродовж 2009р. - 2010р. розміри та п орядок плати за використання земельних ресурсів, а також в ідповідальність платників т а контроль за правильністю о бчислення і справляння земел ьного податку було врегульов ано Законом України "Про плат у за землю" від 03.07.1992р. №2535-XII (далі - З акон №2535-XII), а починаючи з 01.01.2011р. - Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до вимог ст.2 Зак ону №2535-XII використання землі в Україні є платним, і плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орен дної плати, що визначається з алежно від грошової оцінки з емель. Обов' язок по сплаті з емельного податку вказаним З аконом покладався на власник ів земельних ділянок, земель них часток (паїв) та землекори стувачів.

Згідно з пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК Укра їни земельний податок - обов'я зковий платіж, що справляєть ся з власників земельних діл янок та земельних часток (паї в), а також постійних землекор истувачів.

Разом з тим, абзацом п'ятим ч астини першої ст.6 Указу Прези дента України "Про спрощену с истему оподатковування, облі ку і звітності суб'єктів мало го підприємництва" від 03.07.1998р. № 727/98 (далі - Указ №727/98) звільнено в ід сплати ряду податків і збо рів (обов' язкових платежів) , у тому числі земельного пода тку, суб' єктів малого підпр иємництва, які сплачують єди ний податок.

У пункті 6 постанови Кабінет у Міністрів України від 16.03.2000р. №507 "Про роз' яснення Указу Пр езидента України від 3 липня 19 98 року №727/98", в редакції що діяла на момент виникнення спірни х правовідносин, визначено, щ о суб'єкт малого підприємниц тва звільняється від плати (п одатку) на землю лише за земел ьні ділянки, які використову ються ним для провадження пі дприємницької діяльності.

Пунктом 1 підрозділу 8 розді лу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що з 1 сі чня 2011 року до внесення змін до розділу ХІV Податкового коде ксу України в частині оподат кування суб' єктів малого пі дприємництва Указ Президент а України "Про спрощену систе му оподаткування, обліку та з вітності суб' єктів малого п ідприємництва" від 03.07.1998р. №727/98 та абзаци шостий - двадцять во сьмий пункту 1 статті 14 розділ у ІV Декрету Кабінету Міністр ів України "Про прибутковий п одаток з громадян" від 26.12.1992р. №13- 92 застосовуються з урахуванн ям певних особливостей, а сам е, абзацом г) підпункту 1 даног о пункту визначено, що платни ки єдиного податку не є платн иками такого податку, визнач еного Податковим кодексом Ук раїни, як земельний податок, к рім земельного податку за зе мельні ділянки, які не викори стовуються для ведення підпр иємницької діяльності.

Таким чином, законодавство м встановлені дві обов'язков і умови, за яких суб'єкт підпри ємницької діяльності не є пл атником плати (податку) за зем лю:

- перебування на спрощеній с истемі оподаткування зі спла тою єдиного податку, про що от римано свідоцтво про сплату єдиного податку;

- земельні ділянки, які є об'є ктом плати за землю, використ овуються для провадження під приємницької діяльності.

Відповідно до ст.42 Господар ського кодексу України, підп риємництво - це самостійна, ін іціативна, систематична, на в ласний ризик господарська ді яльність, що здійснюється су б' єктами господарювання (пі дприємцями) з метою досягнен ня економічних і соціальних результатів та одержання при бутку. Аналогічне визначення містить Державний класифіка тор України "Класифікація ор ганізаційно-правових форм го сподарювання", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої по літики від 28.05.2004р. №97, у якому під приємницька діяльність визн ачається, як самостійна ініц іативна, систематична, на вла сний ризик господарська діял ьність, здійснювана суб' єкт ами господарювання (підприєм цями) з метою досягнення екон омічних і соціальних результ атів та одержання прибутку. П ідприємці мають право без об межень самостійно здійснюва ти будь-яку підприємницьку д іяльність, яку не заборонено законом.

Як вбачається зі свідоцтв п ро сплату єдиного податку, по зивачу надавалося право пров адити такі види діяльності, я к здавання в найм нежитлових приміщень площею понад 100 кв.м . Доказів того, що позивач не з дійснювала таких чи інших ви дів підприємницької діяльно сті відповідачем не здобуто і суду не надано.

Згідно з укладеними догово рами оренди нежитлових примі щень №1/10 від 15.12.2010р., №2/10 від 15.12.2010р., №3 /10 від 15.12.2010р. та актами прийому-п ередачі приміщень в найм (оре нду) від 15.12.2010р. та від 01.01.2011р. (а.а.с.18- 21, 55-63) частина приміщень за адре сою: м.Рівне по вул.Грушевсько го, 77, які належать ОСОБА_3 т а розташовані на земельній д ілянці, що в даному випадку ст ала об' єктом оподаткування , передавалися позивачем у ст рокове платне володіння, обу мовленим вказаними договора ми наймачам.

Оскільки операції з оренди є за своєю суттю операціями з надання послуг, а орендна пла та включає в себе відповідни й прибуток орендодавця, опер ації з оренди за визначенням є підприємницькою діяльніст ю.

Фіксація у свідоцтвах про с плату єдиного податку, які ви давалися податковим органом позивачу, такого виду діяльн ості як здавання в найм нежит лових приміщень площею понад 100 кв.м., свідчить про те, що таки й вид діяльності для позивач а є основним.

Зважаючи на це, а також на те , що Указ №727/98 не містить будь-як их застережень чи приміток, з а яких суб'єкт малого підприє мництва, який сплачує єдиний податок, буде сплачувати пла ту (податок) за землю, платник єдиного податку не є платник ом земельного податку при зд аванні в оренду земельної ді лянки.

Відповідно, ОСОБА_3 згід но з Указом №727/98 та з врахуванн ям постанови Кабінету Мініст рів України "Про роз' ясненн я Указу Президента України в ід 3 липня 1998 року №727/98" №507 від 16.03.2000р ., чинного на момент виникненн я спірних правовідносин, зві льнена від сплати земельного податку.

Зважаючи на те, що, ОСОБА_3 , укладаючи вищевказані дого вори оренди діяла як суб' єк т підприємницької діяльност і, що перебуває на спрощеній с истемі оподаткування та спла чує єдиний податок, нарахува ння останньому податковим ор ганом земельного податку є н еправомірним та суперечить в имогам чинного законодавств а.

Та обставина, що земельна ді лянка згідно з державним акт ом належить на праві власнос ті ОСОБА_3 як фізичній осо бі, а не як суб' єкту підприєм ницької діяльності, не вказу є на відсутність зв' язку во лодіння такою земельною діля нкою з господарською діяльні стю, оскільки ст.80 ЗК України т а пп.14.1.34 п.14.1 ст.14 ПК України обмеж ують коло суб'єктів права вла сності на землю, визначаючи, щ о такими на землі приватної в ласності є громадяни та юрид ичні особи.

Враховуючи вказане обмеже ння та вимоги до документа, як ий посвідчує право власності на земельну ділянку, затверд жені постановою Кабінету Мін істрів України №449 від 02.04.2002р., в р едакції постанови №1019 від 12.11.2008р ., реєстрація права власності на земельну ділянку за суб' єктом підприємницької діяль ності - фізичною особою, або фі зичною особою - підприємцем, н е передбачена. Разом з тим, для використання земельної діля нки у власній господарській діяльності фізичною особою н е вимагається, щоб така ділян ка була зареєстрована на пра ві власності саме за нею, і сам е як за суб' єктом підприємн ицької діяльності чи приватн им підприємцем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Констит уції України, органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов' язані діяти ли ше на підставі, в межах повнов ажень та у спосіб, що передбач ені Конституцією та законами України.

ДПІ у м.Рівне є органом держ авної влади, і відповідно, її д іяльність має підпорядковув атись вимогам наведеної норм и Конституції України та вим огам Закону України "Про держ авну податкову службу в Укра їні" №509-XII від 04.12.1990р.

Згідно до пп.54.3.3 п. 54.3. ст. 54 Подат кового кодексу України контр олюючий орган зобов'язаний с амостійно визначити суму гро шових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменше ння (збільшення) від'ємного зн ачення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від 'ємного значення суми податк у на додану вартість платник а податків, передбачених цим Кодексом або іншим законода вством, якщо згідно з податко вим та іншим законодавством особою, відповідальною за на рахування сум податкових зоб ов'язань з окремого податку а бо збору, застосування штраф них (фінансових) санкцій та пе ні, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий о рган.

Відповідно до п.286.5 ПК Україн и нарахування фізичним особа м сум податку проводиться ор ганами державної податкової служби, які видають платнико ві до 1 липня поточного року по даткове повідомлення-рішенн я про внесення податку за фор мою, встановленою у порядку в изначеному статтею 58 цього Ко дексу.

Обов'язок самостійного виз начення суми податкового зоб ов'язання окремих платників податків, який покладається на податкові органи нормами ПК України, повинен був реалі зовуватися з дотриманням вим ог іншого чинного законодавс тва, зокрема і Указу №727/98.

Оскільки сума податкового зобов'язання із земельного п одатку від сплати якого ОСО БА_3 звільнена в силу викори стання земельної ділянки у п ідприємницькій діяльності т а поширення на неї дії Указу № 727/98, самостійно визначена відп овідачем спірним податковим повідомленням-рішенням, так е податкове повідомлення-ріш ення є незаконним.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України к ожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтую ться її вимоги та запереченн я, крім випадків, встановлени х статтею 72 цього Кодексу. Від повідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

Суд приходить до висновку, щ о ДПІ у м.Рівне не доведено пра вомірності прийняття податк ового повідомлення-рішення в ід 02.098.2011р. №0056591744 про визначення по даткового зобов' язання за п латежем земельний податок з фізичних осіб у сумі 19281,50грн., а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС Укр аїни якщо судове рішення ухв алене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повнов ажень, суд присуджує всі здій снені нею документально підт верджені судові витрати з Де ржавного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Коде ксу адміністративного судоч инства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити по вністю.

Визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння-рішення Державної податк ової інспекції у м.Рівне від 02 .09.2011р. №0056591744 про визначення подат кового зобов'язання за плате жем земельний податок у сумі 19281,50грн.

Присудити на користь позив ача ОСОБА_3 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23грн.

Постанова суду першої інст анції набирає законної сили після закінчення строку пода ння апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не с касовано, набирає законної с или після повернення апеляці йної скарги, відмови у відкри тті апеляційного провадженн я або набрання законної сили рішенням за наслідками апел яційного провадження.

Апеляційна скарга подаєть ся до Житомирського апеляцій ного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасн о надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апел яційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на поста нову суду першої інстанції п одається протягом десяти дні в з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні ап еляційна скарга подається пр отягом десяти днів з дня отри мання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повно важень у випадках та порядку , передбачених частиною четв ертою статті 167 КАС України, бу ло повідомлено про можливіст ь отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеля ційне оскарження постанови с уду обчислюється з наступног о дня після закінчення п'ятид енного строку з моменту отри мання суб'єктом владних повн оважень повідомлення про мож ливість отримання копії пост анови суду.

Суддя Дудар О.М.