ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2012 р. Справа № 5023/040/12
вх. № 040/12
Суддя господарського суд у Аюпова Р.М.
при секретарі судового зас ідання Лобов Р.М.
за участю представників ст орін:
позивача - ОСОБА_1, дов. ві д 15.12.11р.
відповідач -ОСОБА_2, дов. від 01.12.11р.
Третя особа - не з"явився;
розглянувши справу за поз овом Товариства з обмежен ою відповідальністю "ТД Енер гомир", м. Харків
до Відкритого акціонер ного товариства "АТП 16306" м. Харк ів 3-я особа яка не заявляє сам остійних вимог на предмет сп ору на стороні відповідача І нспекція Державного архітек турно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харк ів
про визнання права власнос ті
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ТОВ “ТД Ене ргомир” звернувся до господа рського суду Харківської обл асті з позовною заявою до від повідача - ВАТ “Автотранспо ртне підприємство - 16306”, в які й просить суд визнати догові р № 21/07-11 купівлі-продажу майна в ід 21 липня 2011 року дійсним та ви знати право власності на об'є кти нерухомості: бджолярний комплекс, який знаходиться з а адресою: землі Великобабча нськоі сільської ради, зона 09, комплекс споруд № 7, та склада ється з будинку бджоляра літ . “А”(загальною площею - 71,1 кв.м.) та будівлі омшаника літ. “Б”(з агальною площею - 80,0 кв.м.), та ліс опильний цех, який знаходить ся за адресою : Харківська обл ., Чугуївський р-н, с Велика Баб ка, вул. Новоселівська, 20-Г, зага льною площею 412 кв.м.
Ухвалою господарського су ду Харківської області від 05 січня 2012 року прийнято вказан у позовну заяву до розгляду, п орушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 24 січ ня 2012 року о 10:30 год. Також зазнач еною ухвалою суду залучено д о участі у справі в якості тр етьої особи, яка не заявляє са мостійних вимог на предмет с пору на стороні позивача - І нспекцію Державного архітек турно-будівельного контролю у Харківській області .
Ухвалами господарського с уду Харківської області від 24.01.2012 року, 07.02.2012 року розгляд спр ави відкладався.
Третя особа у призначене су дове засідання свого предста вника не направила, про час і м ісце розгляду справи була по відомлена належним чином, пр о що свідчить підпис її предс тавника на повідомленні про дату, час і місце наступного с удового засідання.
У призначеному судовому за сіданні 27 лютого 2012 року позива ч позов підтримував та напол ягав на його задоволенні.
Представник відповідача т а у відзиві на позов проти поз ову не заперечує, вважає, що до статньо правових підстав для задоволення позову у повном у обсязі.
Присутні у судовому засіда нні позивач та відповідач вв ажають за можливе розглядати справу без участі представн ика третьої особи, пояснили, щ о ними надані всі документи, я кі необхідні для розгляду сп рави по суті.
З' ясувавши всі фактичні о бставини, на яких ґрунтуютьс я позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавш и пояснення представників по зивача та відповідача, всебі чно та повно дослідивши нада ні учасниками судового проце су докази, суд встановив наст упне.
21 липня 2011 року між ВАТ «АТП - 163 06» (далі - відповідач, продав ець) та ТОВ «ТД Енергомир» (дал і- покупець, позивач) було укла дено договір купівлі - продаж у нерухомого майна № 21/07-11 (далі- договір), відповідно до умов я кого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця майно, що є предметом даного д оговору, а саме:
- бджолярний комплекс, який знаходиться за адресою: земл і Великобабчанської сільськ ої ради, зона 09, комплекс спору д № 7, та складається з будинку бджоляра літ. «А» (загальною п лощею - 71,1 кв.м.) та будівлі омшан ика літ. «Б» (загальною площею - 80,0 кв.м.), що належить ВАТ «АТП - 1 6306» на підставі Свідоцтва про право власності № 147 від 03.11.2008 p.;
-лісопильний цех, який знахо диться за адресою : Харківськ а обл.., Чугуївський р-н, с. Велик а Бабка, вул. Новоселівська, 20-Г , загальною площею 412 кв.м., що на лежить ВАТ «АТП - 16306» на підста ві Свідоцтва про право власн ості на майно № 88 від 08.07.2008 р.
Покупець (позивач у справі) зобов' язався прийняти та зо бов'язується сплатити за ньо го грошову суму відповідно д о умов договору.
Відповідно до п. 2.1. даного До говору ціна договору складає 23000, 00 грн.
Відповідно до п. 5.2 договору п окупець (позивач) зобов'язавс я здійснити виплату договірн ої ціни у двомісячний строк з моменту підписання сторонам и даного договору.
Як зазначає позивач у позов ній заяві, у зв' язку із наявн істю заборгованості у відпов ідача перед позивачем за дог овором № 10/02-10 від 25 березня 2010 рок у в сумі 23500 грн, між сторонами, 24 .11.2011 року укладено угоду про за рахування зустрічних однорі дних вимог, відповідно до яко ї сторони домовились про при пинення зобов'язань по догов орам № 10/02-10 від 25.03.2010 р про виконан ня ремонтних робіт та № 21/07-11 від 21.07.2011 р купівлі-продажу нерухом ого майна . Таким чином, на дум ку позивача, підписавши угод у про зарахування зустрічних вимог, Позивач виконав умови Договору купівлі-продажу ма йна щодо оплати.
Посилаючись на викладені в ище обставини, а також на ст.. 16, 220,657,601,334 Цивільного кодексу Укра їни, позивач звернувся до суд у за захистом своїх прав з по зовом про визнання договору купівлі продажу дійсним та в изнання права власності на п ридбане за договором купівлі -продажу майно.
Надаючи правову кваліфіка цію викладеним обставинам су д виходить з наступного.
За загальним положенням ци вільного законодавства, зобо в'язання виникають з підстав , зазначених у статті 11 Цивіль ного кодексу України. За прип исами частини 2 цієї статті пі дставами виникнення цивільн их прав та обов' язку, зокрем а, є договори та інші правочин и, інші юридичні факти. Підста вою виникнення цивільних пра в та обов' язків є дії осіб, що передбачені актами цивільно го законодавства, а також дії , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов' яз ки.
У відповідності із ст. 173 Госп одарського кодексу України т а ст. 509 Цивільного кодексу Укр аїни, господарським визнаєть ся зобов' язання, що виникає між суб' єктом господарюван ня та іншим учасником (учасни ками) відносин у сфері господ арювання з підстав, передбач ених цим кодексом, в силу яког о один суб' єкт (зобов' язан а сторона, у тому числі боржни к) зобов' язаний вчинити пев ну дію господарського чи упр авлінсько-господарського ха рактеру на користь іншого су б' єкта (виконати роботу, пер едати майно, сплатити гроші, н адати інформацію тощо), або ут римуватися від певних дій, а і нший суб' єкт (управлена сто рона, у тому числі кредитор) ма є право вимагати від зобов' язаної сторони виконати її о бов' язку.
Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (ст. 174 Господа рського кодексу України).
Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільно го кодексу України).
Відповідно до ст. 6 Цивільно го кодексу України сторони м ають право укласти договір, я кий не передбачений актами ц ивільного законодавства, але відповідає загальним засада м цивільного законодавства; сторони мають право врегулюв ати у договорі, який передбач ений актами цивільного закон одавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами ; сторони в договорі можуть ві дступити від положень актів цивільного законодавства і в регулювати свої відносини на власний розсуд.
Ст. 627 Цивільного кодексу Укр аїни встановлено, що відпові дно до ст.6 цього Кодексу сторо ни є вільними в укладенні дог овору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог Кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, звичаїв діловою обор оту, вимог розумності та спра ведливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Госп одарського кодексу України п ри укладенні господарських д оговорів сторони можуть визн ачати зміст договору на осно ві вільного волевиявлення, к оли сторони мають право пого джувати на свій розсуд будь-я кі умови договору, що не супер ечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України, го сподарські договори укладаю ться за правилами, встановле ними Цивільним кодексом з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства (ст. 628 Циві льного кодексу України).
Згідно ст. 629 Цивільного коде ксу України, договір є обов' язковим для виконання сторон ами.
Спірні правовідносини рег улюються ст. 655 Цивільного код ексу України, згідно якої за д оговором купівлі-продажу одн а сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність друг ій стороні (покупцеві), а покуп ець приймає або зобов'язуєть ся прийняти майно (товар) і спл атити за нього певну.
Предметом спору у даній спр аві є визнання договорів куп івлі-продажу об' єктів нерух омого майна дійсними та визн ання права власності на майн о, а, отже, до спірних правовід носин підлягають застосуван ню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчи х актів, які регулюють спірні правовідносини.
Частиною 2 ст. 220 Цивільного к одексу України передбачено м ожливість визнання договору дійсним, якщо сторони домови лися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджуєтьс я письмовими доказами, і відб улося повне або часткове вик онання договору, але одна із с торін ухилилася від його нот аріального посвідчення.
Таким чином, на підставі ч. 2 с т. 220 Цивільного кодексу Украї ни суд може визнати дійсним л ише такий правочин, який було укладено сторонами.
Згідно з положеннями ст. 657 Ци вільного кодексу України дог овір купівлі-продажу земельн ої ділянки, єдиного майновог о комплексу, житлового будин ку (квартири) або іншого нерух омого майна укладається у пи сьмовій формі і підлягає нот аріальному посвідченню та де ржавній реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивіль ного кодексу України договір , який підлягає нотаріальном у посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з мом енту його нотаріального посв ідчення або державної реєстр ації, а в разі необхідності і н отаріального посвідчення, і державної реєстрації - з мом енту державної реєстрації.
Отже, правочин, момент уклад ення якого пов' язується з м оментом державної реєстраці ї (зокрема, договір купівлі-пр одажу нерухомого майна), не мо же бути визнано дійсним на пі дставі ч. 2 ст. 220 Цивільного код ексу України, оскільки такий правочин є неукладеним.
Аналогічної правової пози ції дотримується Вищий госпо дарський суд (Постанова ВГСУ у справі № 2-17/604-2009) і Верховний Су д України, який у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни "Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и" від 06.11.2009 року № 9 роз' яснив, щ о, вирішуючи спір про визнанн я правочину, який підлягає но таріальному посвідченню, дій сним, судам необхідно врахов увати, що норма частини друго ї статті 220 Цивільного Кодексу України не застосовується щ одо правочинів, які підлягаю ть і нотаріальному посвідчен ню, і державній реєстрації, ос кільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст атей 210 та 640 Цивільного кодексу України пов'язується з держа вною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюют ь прав та обов'язків для сторі н.
Таким чином, суд вважає, що щ одо неможливості застосуван ня положень ст. 220 Цивільного к одексу України та визнання с пірного договору купівлі-про дажу об'єкту нерухомості дій сним, оскільки останній підл ягає державній реєстрації і є вчиненим з моменту його зді йснення.
Відповідно до ст. 4-3 Господар ського процесуального кодек су України судочинство у гос подарських судах здійснюєть ся на засадах змагальності. С торони та інші особи, які беру ть участь у справі, обґрунтов ують свої вимоги і заперечен ня поданими суду доказами.
Згідно із ст. 34 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господар ського процесуального кодек су України, господарський су д оцінює докази за своїм внут рішнім переконанням, що ґрун тується на всебічному, повно му і об' єктивному розгляді в судовому процесі всіх обст авин справи в їх сукупності, к еруючись законом. Ніякі дока зи не мають для господарсько го суду заздалегідь встановл еної сили. Визнання однією ст ороною фактичних даних і обс тавин, якими інша сторона обґ рунтовує свої вимоги або зап еречення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до вимог ст. 32 Гос подарського процесуального кодексу України: доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обстави н, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають зна чення для правильного виріше ння господарського спору.
При цьому, належністю доказ ів є спроможність фактичних даних містити інформацію щод о обставин, що входять до пред мета доказування, слугувати аргументами (посилками) у про цесі встановлення об'єктивно ї істини.
Стаття 129 Конституції Украї ни відносить до основних зас ад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом, обов ' язок доказування певних об ставин покладається на особу , яка посилається на ці обстав ини. Обов' язок доказування та подання доказів розподіля ється між сторонами, виходяч и з того, хто посилається на юр идичні факти, які обґрунтову ють його вимоги та заперечен ня. Це стосується позивача, як ий повинен доказати факти, на підставі яких пред' явлено позов, а також відповідача, як ий має можливість доказувати факти, на підставі яких він бу дує заперечення проти позову .
У відповідності до вимог ст . 54 Господарського процесуаль ного кодексу України, позовн а заява повинна містити викл ад обставин, на яких ґрунтуют ься позовні вимоги з зазначе нням доказів. До обставин, на я ких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини , які становлять предмет дока зування у справі. Предмет док азування це сукупність обста вин, які необхідно встановит и для правильного вирішення справи. У предмет доказуванн я включаються факти матеріал ьно-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про визнання за ним права вл асності на нерухоме майно, є н еобґрунтованими та такими, щ о не підтверджені належними доказами, тому суд дійшов вис новку про наявність правових підстав для відмови у задово ленні позовних вимог
З урахуванням викладеного , суд вважає, що у позивача від сутні, передбачені законом п ідстави щодо визнання за ним права власності на зазначен е нерухоме майно.
Вирішуючи питання розподі лу судових витрат суд керуєт ься ст. 49 Господарського проце суального кодексу України. У спорах, що виникають при вико нанні договорів та з інших пі дстав судовий збір покладаєт ься на сторони пропорційно р озміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові вит рати у даній справі покладаю ться на позивача.
Враховуючи викладене та ке руючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конст итуції України, статтями 173,174,178, 179 Господарського кодексу Укр аїни, статтями 6, 220,627,628,629,640,655,657, Циві льного кодексу України, стат тями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 46, 49, ст.ст. 82-85 Господ арського процесуального код ексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Аюпова Р.М .
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
та повний текст рішення скл адено та підписано 03 березня 2012 року
справа № 5023/040/12
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2012 |
Оприлюднено | 22.03.2012 |
Номер документу | 21965935 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні