Рішення

від 05.03.2012 по справі 5023/030/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/030/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р.                                                            Справа № 5023/030/12

вх. № 030/12

Суддя господарського суду Лаврова Л.С. 

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Єсіна І.О.  відповідача - Кулик Ю.В.

розглянувши справу за позовом СТОВ "Імпульс", с. Ілліча  

до  ТОВ "Укрпінотерм", м.Харків  

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс" (позивач) просить суд стягнути з ТОВ"Укрпінотерм" ( відповідача) суму 360 984 ,00 грн.,  штрафні санкції 12 771,01 грн. Витрати по сплаті судового збору в сумі 7475,10 грн. покласти на відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на договір  поставки за № 19/09 від 19.09.2011 року у відповідності до якого відповідач зобов*язався передати у власність позивача товар у кількості та на умовах визначених даним договором, а позивач зобов*язався прийняти та оплатити товар. На виконання умов договору, позивач перерахував відповідачеві суму 362 984 грн. у строк передбачений договором. Відповідач не  виконанав свої договірні зобов*язання.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, відповідача господарським судом встановлено, що 19.09.11 року  між позивачем та відповідачем було укладеного договір поставки за № 19/09.  У відповідності до п. 1.1 договора  відповідач зобов*язався передати у власність позивача товар у кількості та на умовах визначених даним договором, а позивач   зобов*язався прийняти та оплатити товар.

"Покупець" ( позивач по справі)  приймає та перевіряє  товар по кількості на місці отримання товару від продавця. В разі виявлення невідповідності оформлюється акт невідповідності.( п.5.1 договору). Претензії до якості, кількості та комплектності поставленого товару розглядаються "Продавцем" тільки при умові отримання претензії в письмовому вигляді не пізніше 10-ти днів з моменту передачі товару за умову  відповідності умов зберігання до  вимог Держстандарту України. При цьому факт невідповідності якості товару та його комплектності повинен бути підтверджений актами, які підписані уповноваженими представникми сторін або актом Торгово-Промислової Палати України. В разі поставки товару по вині "Продавця" ( відповідача по справі) товару неналежної якості "Покупець" ( позивач) має право на власний розсуд  вимагати у відповідача заміни товару на товар належної якості своїми силами за рахунок відповідача в строк до 5 днів або відмовитися від договора  в одностороньому порядку та вимагати повернення завдатку сплаченого за товар з урахуванням вимог ст. 571 ГК України не пізніше 5 робочих днів після проведення переговорів. ( п.5.2 договору).

Факт передачі товару позивачу виникає з моменту приймання товару, та підтверджується актом приймання-передачі або видатковою накладною, яка підписана  уповноваженими представниками сторін з отримання довіреності на отримання товаро-матеріальних цінностей. ( п.5.3 договора).

В разі порушення "Продавцем" строків поставки товару, він сплачує "Покупцю" неустойку в розмірі  подвійної ставки НБУ від суми передплати за кожний день прострочки. ( п.6.2 договору).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається  із матеріалів справи , що позивач згідно платіжних доручень за № 2 від 21.09.2011 року  перерахував відповідачеві 101594 грн., та платіжним дорученням за № 458 від 21.09.11 року - 261390 грн. ( а.с.11).

Відповідач станом на день звернення з позовом свої зобов*язання не виконав. Продукцію обумовлену договором не поставив.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу  в розмірі 360984, 00 грн. , підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені в сумі 12771,01 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки № 19/09 від 19.09.2011 року постачальник сплачує за прострочення поставки неустойку на користь покупця у розмірі подвійної сатвки НБУ від суми  отриманої передплати за кожний день прострчоення. Розмір неустойки становить 12 771,01 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з ТОВ"Укрпінотерм" ( м.Харків, вул.Римарська, буд.16,кв.12 код ЄДРПОУ 34862614 п/р 26009201350143 в АТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528) на користь Сільськогосподарсьокго товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" ( Донецька обл, Костянтинівський район,с.Ілліча, вул.Дорожна,46 р/р 26003962481899 ПАТ "ПУМБ" м.Костянтинівка, МФО 334851 код ЄДРПОУ 30822138) суму 360 984 грн., пеню 12 771,01 грн., судовий збір 7475,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          Лаврова Л.С.

рішення підписане  12.03.12 року.