Постанова

від 15.03.2012 по справі 31/5009/6473/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/5009/6473/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.03.2012 р.           справа №31/5009/6473/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівЛомовцевої Н.В.Приходько І.В., Скакуна О.А.

при секретарі судового засіданняПруцькіх Н.Р.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з'явився.

від відповідача за первісним позовом:не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м.Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області

від21.12.2011р.

по справі№31/5009/6473/11 (суддя Хуторной В.М.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м.Запоріжжя

простягнення заборгованості та неустойки

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м.Запоріжжя

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»м.Київ

про відшкодування збитків

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю  «Євро Лізинг»м.Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м.Запоріжжя про стягнення 1 521 624 грн. 14 коп., з яких 677 231 грн. 88 коп. заборгованості за договором, 37 739 грн. 66 коп. –3% річних, 91 110 грн. 60 коп. –інфляційних нарахувань, 15 542 грн. 00 коп. –неустойки за неповернення ТЗ.

02.11.2011р. Приватне акціонерне товариство «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Євро Лізинг»м.Київ про відшкодування збитків у сумі 898 266 грн. 44 коп., який прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.11.2011р. у справі №31/5009/6473/11 (суддя Хуторной В.М.) первісний позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»677 231 грн. 88 коп. - основного боргу, 37 739 грн. 66 коп. - 3 % річних, 91 110 грн. 60 грн. - втрат від інфляції, 715 542 грн. 00 коп. - неустойки, 15 216 грн. 25 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Позивач за зустрічним позовом не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2011р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов в частині стягнення з ТОВ «Євро Лізинг»на користь ПрАТ «ТЕА «Сфера»відшкодування збитків в розмірі 100 000 грн. 00 коп.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на те, що судом в рішенні за зустрічним позовом не визнано збитками заявлені витрати позивача за зустрічним позовом і не виявлено  причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом та такими витратами. Також заявник апеляційної скарги посилається на те, що  судом не було з'ясовано обставин і не надано належної правової оцінки щодо приховання від ПрАТ «ТЕА «Сфера»обтяження предметів лізингу у зв'язку із передачею їх у заставу банку.  Крім того, вказує, що судом не надано юридичної оцінки правомірності дій ТОВ «Євро Лізинг»по виконанню положень п. 6.6 договору лізингу, вказавши, що юридична оцінка таким діям надана рішенням господарського суду м.Києва від 14.10.2010р. у справі №45/36. Вважає, що нарахована ТОВ «Євро лізинг»неустойка не відповідає ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Водночас із апеляційною скаргою позивач за зустрічним позовом подав клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою від 23.02.2012р. строк для подачі апеляційної скарги в порядку ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України відновлено.

Позивач за первісним позовом через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначив, що не погоджується з апеляційною скаргою і вважає оскаржуване рішення суду законним та правомірним та вказує, що у зв'язку з великою завантаженістю та участю представника ТОВ «Євро Лізинг»у іншому судовому процесі, просить розгляд справи №31/5009/6473/11 відкласти на іншу дату.

Відповідно до ст. 28 Госпордарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Оскільки ТОВ  «Євро Лізинг»було належним чином повідомлене про час і місце судового засідання, воно не було позбавлене права реалізувати свої процесуальні права через керівника підприємства чи іншого представника, а також враховуючи те, що з зазначеного клопотання не вбачається  намір позивача за первісним позовом надати будь-які додаткові докази, які не були подані суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає.

Відповідач за первісним позовом у судове засідання представника не направив, причин нез'явлення не повідомив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 23.02.2012р. позивач та відповідач за первісним позовом були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(далі –лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера», найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №144808   (далі –лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №354 (далі –договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей від 02.07.2007р., підписаним обома сторонами, який є додатком №6 до договору і його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувачу отримує від лізингодавцю в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб (ТЗ) у відповідності з замовленнями на ТЗ.  ТЗ, що  передається в лізинг придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ.

Згідно п. 4.2 договору лізингодавець  доставляє ТЗ від постачальника на умовах, які не суперечать договору. ТЗ, поставлений  лізингодавцем, надається лізингоодержувачу виключно у користування. Лізингодавець реєструє  ТЗ в необхідних органах у відповідності до законодавства.

Пунктами 4.4, 4.5 договору визначено, що ТЗ фактично надається лізингоодержувачу  на дату надання в заздалегідь обумовленому лізингодавцем та лізингоодержувачем місці, де відбувається фактична передача ТЗ. Після надання ТЗ лізингоодержувачеві на дату надання сторони підписують акт приймання-передачі ТЗ.

Відповідно до п. 12.4 договору, надання ТЗ здійснюється за актом приймання-передачі ТЗ, що підписується представниками сторін.

Пунктом 9.4 договору встановлено, лізингодавець зобов'язаний при передачі ТЗ лізингоодержувачу  передати всю документацію на ТЗ, що була отримана від постачальника. Список  переданих разом з ТЗ документів відображається у акті приймання-передачі ТЗ.

На підставі замовлень на ТЗ №354/002 від 02.07.2007р., №354/003 від 25.03.2008р., №354/004 від 25.03.2008р. та актів приймання-передачі від 23.08.2007р., від 22.05.2008р. та від 25.03.2008р., підписаних сторонами, лізингодавець  передав, а лізингоодержувач отримав транспортні засоби: HYINDAI 210, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС; MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, реєстраційний АА7467НС; MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, реєстраційний АА7466НС. Разом з ТЗ згідно з вказаними актами приймання-передачі відповідачу також передавалися свідоцтва про реєстрацію вказаних ТЗ, довіреності на право керування, технічна документація, в т.ч. сервісна книжка; поліс страхування. Право власності позивача на зазначені ТЗ підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, згідно яких, ТЗ - HYINDAI 210, шасі №60716524, реєстраційний №12152КС - це гусеничний екскаватор; ТЗ MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505814, реєстраційний АА7467НС та ТЗ MAN TGA 33.350, шасі №WMANW2ZZ48M505786, реєстраційний АА7466НС - вантажні самоскиди.

Пунктами 5.1., 5.2 договору визначено, що за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в плані лізингу (Додаток 3) та інших додатках. Лізингові платежі включають: суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо  пов'язані з виконанням цього договору.

Планами лізингу №354/002 від 02.07.2007р., №354/003 та №354/004 від 24.03.2008р., які є невід'ємною частиною договору визначено найменування транспортного засобу, тривалість лізингу, розмір та складові частини лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата надання та повернення ТЗ, місце передачі, початкова вартість (без ПДВ 20%), залишкова вартість (без ПДВ 20%), умови оплати. Щомісячні лізингові платежі складаються з комісії, амортизації (відшкодування частини вартості ТЗ) та ПДВ (20%).

В подальшому до планів лізингу вносилися зміни, а саме сторонами за договором були підписані зміни до плану лізингу №354/002 від 23.08.2007р., № №354/003 та №354/004 від 21.05.2008р. щодо тривалості лізингу транспортних засобів:  ТЗ Huindai 210 - 60 місяців (з 23.08.2007р. по 22.08.2012р.); для двох ТЗ MAN TGA33/350 - 60 місяців (з 22.05.2008р. по 21.05.2013р.).

Відповідно до умов п. 5.1 договору, планів лізингу (зі змінами) внесення лізингових платежів (крім першого лізингового платежу), здійснюється авансом - до 20 числа (включно) місяця, що передує місяцю за який вноситься плата.

Згідно п. 7.16 договору лізингоодержувач зобов'язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які пов'язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.   

Статтями 526, 527 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору щодо сплати лізингових платежів звернувся до господарського суду та просив стягнути  заборгованість в розмірі 677 231 грн. 88 коп. за період з 20.08.2009р. по 02.06.2010р.

Спеціальним нормативним актом, який безпосередньо регулює відносини лізингу, є Закон України «Про фінансовий лізинг», згідно ч.2 ст. 1 якого, за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Цим законом встановлюється порядок нарахування та сплати за договором (лізингові платежі).

Пунктом  3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідач за первісним позовом зобов'язання за договором щодо сплати лізингових платежів за період з 20.08.2009р. по 02.06.2010р.  належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за первісним позовом виникла заборгованість в розмірі 677 231 грн. 88 коп.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 677 231 грн. 88 коп.

Також позивач за первісним позовом на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив стягнути з ПрАТ «ТЕА «Сфера»за період з 21.08.2009р. по 13.10.2011р. 3% річних в розмірі 37 739 грн. 66 коп. та інфляційних втрат в розмірі 91 110 грн. 60 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними висновки господарського суду щодо стягнення 3% річних в розмірі 37 739 грн. 66 коп. та інфляційних втрат в розмірі 91 110 грн. 60 коп.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2011р. по справі №20/2/11 за позовом ТОВ «Євро Лізинг»до ЗАТ «ТЕА «Сфера»про повернення транспортного засобу зобов'язано ЗАТ «ТЕА «Сфера»повернути на користь ТОВ «Євро Лізинг»екскаватор гусеничний HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС у зв'язку з розірванням 03.06.2010р. договору фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. Зазначене рішення  набрало законної сили згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.11р. у вказані справі.

Зазначеним рішенням встановлено, що у 2009 році господарським судом Запорізької області було розглянуто справу № 13/229д/09 за первісним позовом ЗАТ «ТЕА «Сфера»до ТОВ «Євро Лізинг»про зміну договору ФЛ №354 та за зустрічним позовом ТОВ «Євро Лізинг» до ЗАТ «ТЕА «Сфера»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за цим договором. За наслідками розгляду даної справи прийнято рішення від 13.08.2009р., яким первісні позовні вимоги задоволено повністю змінено договір ФЗ № 354, виключено з нього пункт 5.8, а також останнє (друге) речення абзацу «умови оплати»планів лізингу №354/002, №354/003 та №354/004. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково сума основної заборгованості за щомісячними лізинговими платежами у розмірі 193 519 грн. 80 коп., яка утворилася за період з 01.06.2009р. по 21.07.2009р., а також нараховані 3% річних та втрати від інфляції стягнуті у повному обсязі, пеня - частково, у задоволенні вимог щодо відшкодування курсових збитків відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. рішення господарського суду у справі №13/229/09 залишено без змін, відповідно воно набрало законної сили. На виконання рішення господарським судом видано наказ від 21.10.2009р.

02.06.2010р. ТОВ «Євро Лізинг»направило ЗАТ «ТЕА «Сфера»лист №1591, відповідно до якого повідомило лізингоодержувача про припинення з 02.06.2010р. дії договору ФЛ №354 на підставі п.п. 8.4, 8.4.1 договору та вимагало негайно повернути транспортні засоби. Згідно з повідомленням кур'єрської доставки зазначений лист був вручений адресату 03.06.2010 р.

03.08.2010р. постановою Київського апеляційного господарського суду по справі №45/36 залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 14.06.2010р. Господарський суд м. Києва відмовив у позові ЗАТ «ТЕА «Сфера»про зобов'язання ТОВ «Євро Лізинг»укласти договори купівлі-продажу, у тому числі екскаватора HYINDAI 210, який є предметом лізингу за договором лізингу №354 та про зобов'язання зарахувати в рахунок сплати ціни платежі, здійснені за договором фінансового лізингу.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В матеріалах справи наявні акти про вилучення цих транспортних засобів на підставі п.п. 8.4., 13.4 договору ФЛ № 354 від 02.07.2007р., відповідно до яких два самоскиди (ТЗ MAN TGA33/350) були повернуті позивачу за первісним позовом 09.12.2010р.

Доказів повернення екскаватора гусеничного HYINDAI ROBEX 210 LC-7, шасі №60716524, державний номер 12152КС Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»сторонами не надано.

Позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача,  на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України неустойку за неповернення ТЗ в розмірі 715 542 грн. 00 коп., з яких  201 712 грн. 08 коп. за планом лізингу №354/002, 256 914 грн. 96 коп. за планом лізингу №354/003 та 256 914 грн. 96 коп. за планом лізингу №354/004.

Згідно ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Частинами 1 та 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання  зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи зазначене, безпідставними є посилання заявника апеляційної скарги на неправильне застосування судом норми ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України при стягненні неустойки, оскільки як зазначалось вище, статтею 785 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок господарського суду щодо стягнення неустойки в розмірі 715 542 грн. 00 коп.

Таким чином господарським судом правомірно задоволені первісні позовні вимоги.

02.11.2011р. Приватне акціонерне товариство «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  «Євро Лізинг»м.Київ про відшкодування збитків у сумі 898 266 грн. 44 коп.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного пава, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

  Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки. При цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Виходячи із зазначеної норми права вбачається, що складовою збитків є наявність збитків, противоправна поведінка боржника, причинний зв'язок між противоправною поведінкою та збитками.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Частина 2 цієї ж статті Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Необхідною умовою застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.

В обґрунтування вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що ТОВ «Євро Лізинг»ухилявся від здійснення передбаченого договором розрахунку викупної ціни ТЗ; від розгляду проектів договорів купівлі-продажу предметів лізингу за умовами договору; без відома ЗАТ «ТЕА «Сфера», яке користувалось ТЗ на умовах фінансового лізингу і мало право на їх достроковий викуп, передало ці ТЗ у заставу іншій особі за своїми фінансовими зобов'язаннями перед цією особою; після ініціювання лізингоодержувачем угоди по достроковому викупу ТЗ приховало факт перебування даних ТЗ під заставою у третьої особи (що було суттєвою перешкоджаючою обставиною у питанні дострокового викупу); ігнорувало чинне рішення суду, яким було змінено договір, продовжуючи виставляти необґрунтовано завищені рахунки по сплаті за користування ТЗ; ігнорувало положення договору щодо порядку зарахування платежів за договором, чим штучно завищувало суму заборгованості лізингоодержувача; позбавило можливості користуватися предметами лізингу шляхом незаконного утримання талонів про проходження техогляду; вдавалося до спроб незаконного вилучення ТЗ з володіння лізингоодержувача шляхом отримання незаконного виконавчого напису; вдалося до самоуправного (без відома і присутності представників лізингоодержувача, в нічний час доби, всупереч встановленому законом порядку) відібрання у лізингоодержувача предметів лізингу.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує розмір заявлених збитків фактично сплаченими лізинговими платежами.

Як вбачається з матеріалів справи і було визначено вище, договір фінансового лізингу №354 від 02.07.2007р. був розірваний внаслідок істотного порушення його умов з боку позивача за зустрічним позовом.

Згідно ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами спірного договору не передбачено повернення сплачених лізингових платежів, а навпаки, п. 13.2 договору визначено, що у випадку дострокового припинення дії цього договору лізингоодержувач зобов'язаний протягом 10 банківських днів з дати пред'явлення повідомлення лізингодавця перерахувати йому в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишились несплаченими на дату розірвання договору.

Тобто повернення сплачених платежів лізингоодержувачу договором не передбачено.

Твердження заявника апеляційної скарги щодо ненадання судом юридичної оцінки правомірності дій ТОВ «Євро Лізинг» по виконанню положень п. 6.6 договору лізингу, а саме по реалізації встановленого договором права ПрАТ «ТЕА «Сфера»на викуп предметів лізингу, є безпідставним та таким, що спростовується висновком  господарського суду відносно наданої оцінки зазначеним обставинам у рішенні господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. по справі №45/36 за позовом ЗАТ «ТЕА «Сфера»до ТОВ «Євро Лізинг»про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договори купівлі-продажу предметів лізингу за договором фінансового лізингу №354 від 02.02.2007р., оскільки ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Посилання позивача за зустрічним позовом на порушення порядку ТОВ «Євро Лізинг»щодо нарахування та зарахування лізингових платежів не підтверджені належними та допустими доказами в розумінні ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження ПрАТ «ТЕА «Сфера»щодо позбавлення його можливості користуватися ТЗ шляхом незаконного утримання талонів про проходження державного технічного огляду на 2010 рік, у зв'язку з чим він відповідно до вимог ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України повинен був бути звільнений від оплати лізингових платежів починаючи з 01.01.2010р. апеляційний господарський суд, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду дійшов наступного.

Як зазначалось раніше, п. 9.2 договору визначено, що лізингодавець зобов'язаний у відповідності з чинним законодавством зареєструвати ТЗ та сприяти лізингоодержувачу в отриманні тимчасового свідоцтва про реєстрацію ТЗ, та інших документів, необхідних для використання ТЗ.

Згідно п. 5.2 договору лізингові платежі включають в себе суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ; комісію лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього договору.

Тобто витрати, пов'язані з проходженням ТЗ державного технічного огляду є згідно п. 5.2 договору іншими витратами лізингодавця, сплата яких безпосередньо пов'язана з виконанням цього договору та є  частиною лізингових платежів.

Враховуючи те, що ПрАТ «ТЕА «Сфера»належним чином не сплачувало лізингові платежі, ТОВ «Євро Лізинг»не отримувало грошових коштів для здійснення державного технічного огляду ТЗ.

Крім того, наданий ПрАТ «ТЕА «Сфера»розрахунок позову не підтверджений належними доказами і позбавляє суд можливості з'ясувати його обґрунтованість.

Згідно ч. 3 ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Таким чином є наявним факт прострочення кредитора, оскільки ПрАТ «ТЕА «Сфера»не виконало дій, що випливають із змісту зобов'язання  у зв'язку з чим ТОВ «Євро Лізинг»не є таким, що прострочив виконання зобов'язання, оскільки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Посилання позивача за зустрічним позовом на самоправне вилучення ТЗ ТОВ «Євро Лізинг»самоскидів MAN TGA33/350 за актами від 09.12.2010р., обґрунтовано неприйняті господарським судом з посилання на п.12.10 договору, відповідно до якого лізингоодержувач не повертає ТЗ в визначений час, в необхідному стані і потрібним чином, лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ТЗ та повернення його в своє володіння.

Господарський суд дійшов правомірного висновку, що доводи ПрАТ «ТЕА «Сфера»про передачу ТОВ «Євро Лізинг»ТЗ у заставу третім особам за своїми власними фінансовими зобов'язаннями не є підставою для стягнення збитків, оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів причинного зв'язку між укладенням договорів застави та завданням збитків ПрАТ «ТЕА «Сфера»в сумі 898 266 грн. 44 коп. сплачених лізингових платежів.

Також, як вбачається з рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2010р. по справі №45/36 за позовом ЗАТ «ТЕА «Сфера»до ТОВ «Євро Лізинг»про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договори купівлі-продажу предметів лізингу за договором фінансового лізингу №354 від 02.02.2007р., яким у задоволенні позову було відмовлено з посиланням на те, що позивач не сплатив всіх передбачених договором №354 лізингових платежів, відповідно, у нього не виникло права на достроковий викуп. При цьому, укладення договорів застави не було визначено судом як підстава для відмови у позові, тобто була встановлена інша перешкода для укладення договорів купівлі-продажу, на яких наполягало ПрАТ «ТЕА «Сфера».

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При таких обставинах  позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправної поведінки ТОВ «Євро Лізинг»причинного зв'язку між протиправною поведінкою ТОВ «Євро Лізинг»та збитками, а тому господарський суд правомірно та обґрунтовано відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2011р. у справі №31/5009/6473/11 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються  на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Транспортно-експедиційне агентство «Сфера»м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2011р. у справі №31/5009/6473/11 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.12.2011р. у справі №31/5009/6473/11- залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий                                                             Н.В. Ломовцева

Судді:                                                                              І.В. Приходько

                                                                      О.А. Скакун

Надруковано:  6 прим.

1-2. Позивачу (2 адр.);

3. Відповідачу;

4. У справу;

5. ДАГС;

6. ГСДО.