Постанова

від 13.03.2012 по справі 9/384/06-зн(07)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 9/384/06-ЗН(07)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарськог о суду у складі:

Головуючого судді: Бє ляновського В.В.,

Суддів: М ишкіної М.А.,

Будіше вської Л.О.

при секретарі - Литовч ук Г.П.

за участю представників сторін:

Від прокурора: Ляна О.А.

Від позивача: не з' явився

Від відповідача: Рижий В.Ф.

Від ТОВ „Айвенго”: не з' яви вся

Від Жовтневої райдержадмі ністрації: не з' явився

Від ПП Будівельна компанія „Глиноземпромбуд”: не з' яв ився

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційну скаргу проку рора Жовтневого району Микол аївської області в інтересах держави в особі Жовтневої ра йонної державної адміністра ції

на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті

від 03.07.2006 року

по справі № 9/384/06-ЗН(07)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Миколаївське спеціалізов ане управління екскавації”

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сто роні позивача - Приватного п ідприємства Будівельна комп анія „Глиноземпромбуд”

до відповідача: Галици нівської сільської ради Жовт невого району Миколаївської області

за участю третіх осіб, я кі не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сто роні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Айвенго” та Жовтневої рай онної державної адміністрац ії Миколаївської області

про визнання права влас ності на об' єкт незавершено го будівництва

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року То вариство з обмеженою відпові дальністю „Миколаївське спе ціалізоване управління екск авації” звернулося до господ арського суду Миколаївської області з позовом до Галицин івської сільської ради Жовтн евого району Миколаївської о бласті, за участю третьої осо би без самостійних вимог на п редмет спору на стороні відп овідача - ТОВ „Айвенго”, про визнання права власності на об' єкт незавершеного будів ництва - ремонтно - механічн их майстерень, розташованих в Миколаївській області, Жов тневому районі, с. Галицинівк а, вул. Набережна, 42.

Позовні вимоги обґру нтовувалися тим, що 05.11.2005 року м іж позивачем та відповідачем було укладено договір купів лі - продажу об' єкта незаве ршеного будівництва - адмін істративної будівлі ремонтн о - механічних майстерень, роз ташованих за вказаною адресо ю, згідно якого позивач придб ав зазначений об' єкт. Відпо відач при укладенні договору купівлі - продажу об' єкта незавершеного будівництва в законному порядку реалізува в належні йому права, здійсни вши відчуження свого майна, ф актично позбавився права вла сності на об' єкт відповідно до умов ст. 346 ЦК України. В свою чергу позивач, після укладен ня договору купівлі - продаж у об' єкта незавершеного буд івництва та складання акту п риймання - передачі в законн ому порядку набув права влас ності на цей об' єкт. А тому, н а підставі ст.ст. 316, 319, 320, 321, 328, 334 ЦК Ук раїни, ст.ст. 173, 174, 230, 231 ГК України п озивач просив задовольнити п озов.

Рішенням господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 03.07.2006 року (суддя - Філін юк І.Г.) позов задоволено, визн ано за ТОВ „Миколаївське спе ціалізоване управління екск авації” право власності на о б' єкт незавершеного будівн ицтва - ремонтно - механічни х майстерень, розташованих з а адресою забудови: Миколаїв ська область, Жовтневий райо н, с. Галицинівка, вул. Набереж на, 44 в складі адміністративна будівля загальною площею 2382 к в.м.

Судове рішення мотивован е посиланнями на ст.ст. 655, 656, 328, 329, 33 4 ЦК України.

Ухвалою господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 08.08.2006 року (суддя - Філін юк І.Г.) винесеною в порядку ст . 89 ГПК України ухвалено не змі нюючи суті рішення від 03.07.2006р. п о справі № 9/384/06 у резолютивній ч астині рішення замість фрази „Визнати за Товариством з об меженою відповідальністю „М иколаївське спеціалізоване управління екскавації” прав о власності на об' єкт незав ершеного будівництва - ремо нтно - механічних майстерень , розташованих за адресою заб удови: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Галицинів ка, вул. Набережна, 44 в складі ад міністративна будівля загал ьною площею 2382 кв.м.” читати „Ви знати за Товариством з обмеж еною відповідальністю „Мико лаївське спеціалізоване упр авління екскавації” право вл асності на об' єкт, розташов аний за адресою забудови: Мик олаївська область, Жовтневий район, с. Галицинівка, вул. Наб ережна, 44 адміністративну буд івлю загальною площею 2382 кв.м.” далі по тексту.

В апеляційній скарзі прок урор Жовтневого району Микол аївської області просить заз начене рішення скасувати, пр ийняти нове рішення про відм ову у задоволенні позову. Апе ляційна скарга обґрунтована неповним з' ясуванням обста вин, що мають значення для спр ави, порушення норм матеріал ьного і процесуального права .

Подані до Одеського апеляц ійного господарського суду 0 3.02.2012 року представником ТОВ „М иколаївське спеціалізоване управління екскавації” ОС ОБА_1 заперечення на апеляц ійну скаргу судом апеляційно ї інстанції не приймаються д о уваги, оскільки 21.01.2012 року зак інчився строк дії довіреност і цього представника, видано ї 21.01.2007 року строком на 5 років дл я представництва інтересів Т ОВ „Миколаївське спеціалізо ване управління екскавації” у господарському суді. Отже, у вказаного представника відс утні повноваження представл яти позивача в господарськом у суді відповідно до ст. 28 ГПК У країни.

Відзиви на апеляційну скар гу від сторін та третіх осіб н е надходили.

Про день, час і місце розгля ду апеляційної скарги усі уч асники судового процесу бул и повідомлені заздалегідь на лежним чином, проте позивач т а треті особи не скористалис я наданим законом правом на у часть своїх представників в засіданні суду. Нез' явлення представників позивача та т ретіх осіб в судове засіданн я не перешкоджає розгляду ап еляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК Укра їни.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, вислухавши поя снення прокурора та представ ника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив ши правильність застосуванн я судом норм матеріального т а процесуального права при п рийнятті оскаржуваного ріше ння, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підс тав.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК Україн и апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апе ляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення місцевого господар ського суду у повному обсязі .

Захист права власності пов ' язаний в законодавстві з п резумпцією правомірності на буття права власності. Зокре ма, в ч. 2 ст. 328 ЦК України ствердж ується, що право власності вв ажається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.

Отже, вказану презумпцію су д не має можливості спростув ати без встановлення особи, щ о порушила право чужої власн ості.

Із матеріалів справи вбача ється, що предметом спору у ні й є визнання права власності на майно - об' єкт незаверш еного будівництва - ремонтн о - механічних майстерень, роз ташованих за адресою: Микола ївська область, Жовтневий ра йон, с. Галицинівка, вул. Набер ежна, 42. Позивачем у даній спра ві є ТОВ „Миколаївське спеці алізоване управління екскав ації”, а відповідачем - Галици нівська сільська рада Жовтне вого району Миколаївської об ласті.

Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті, місцевий суд не з' ясував чи є Галицинівська сільська рада належним відп овідачем у даній справі про в изнання права власності на с пірне майно; хто є власником с пірного майна; чи порушує від повідач право власності пози вача; які саме дії сільської р ади свідчать про те, що нею осп орюється або не визнається п раво власності позивача на с пірне майно; чи знаходиться с пірне майно у володінні пози вача. Зокрема, вирішення цих п итань покладено на суддю в си лу вимог ст. 65 ГПК України. Так, п. 1 ч. 1 вказаної норми передба чає, що з метою забезпечення п равильного і своєчасного вир ішення господарського спору суддя вирішує питання про за лучення до участі у справі ін шого відповідача та про викл ючення чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 1 ГПК Украї ни, підприємства, установи, ор ганізації, інші юридичні осо би (у тому числі іноземні), гро мадяни, які здійснюють підпр иємницьку діяльність без ств орення юридичної особи і в ус тановленому порядку набули с татусу суб'єкта підприємниць кої діяльності (далі - підприє мства та організації), мають п раво звертатися до господарс ького суду згідно з встановл еною підвідомчістю господар ських справ за захистом свої х порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом з аходів, спрямованих на запоб ігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України г осподарський суд порушує спр ави за позовами, зокрема, підп риємств та організацій, які з вертаються до господарськог о суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інт ересів.

Разом з тим, місцевим судом не з' ясовано чи є особа, яка з вернулася до господарського суду з даним позовом - ТОВ „Ми колаївське спеціалізоване у правління екскавації” суб' єктом матеріального права, н а захист якого ним подано поз ов; чи належить йому право вла сності на спірне майно.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україн и кожна особа має право зверн утися до суду за захистом сво го особистого немайнового аб о майнового права та інтерес у. Способом захисту цивільни х прав та інтересів може бути , зокрема, визнання права влас ності.

Статтею 392 ЦК України унорм овано, що власник майна може п ред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не виз нається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, я кий засвідчує його право вла сності.

Відповідно до приписів ст. 3 28 ЦК України право власності н абувається на підставах, що н е заборонені законом, зокрем а із правочинів. Право власно сті вважається набутим право мірно, якщо інше не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом. Позов про виз нання права власності є речо во-правовим, вимоги котрого з вернені до суду який повинен підтвердити наявність у п озивача права власності на с пірне майно. Об' єктом цьо го позову є усунення невизна ченості відносин права власн ості позивача щодо індивідуа льно визначеного майна. Підс тавою позову є обставини, що п ідтверджують наявність у поз ивача права власності. Умова ми задоволення позову про ви знання права власності на ма йно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту п риналежності йому спірного м айна на праві власності. Та кими доказами можуть бути правовстановлюючі документ и, а також будь-які інші д окази, що підтверджують пр иналежність позивачеві спір ного майна.

Таким чином, до предмета док азування у даній справі вход ить встановлення цивільно-пр авових підстав набуття права власності на об' єкт незаве ршеного будівництва - ремон тно - механічні майстерні, роз ташовані за адресою: Миколаї вська область, Жовтневий рай он, с. Галицинівка, вул. Набере жна, 42.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову ТОВ „Миколаївське спеціалізова не управління екскавації” вв ажає те, що воно набуло право в ласності на цей об' єкт на пі дставі договору купівлі - про дажу № 35 від 05.11.2005р., укладеного з відповідачем, тобто Галицин івською сільською радою. Між тим, такий договір в матеріал ах справи відсутній. Водноча с, в справі міститься належни м чином не засвідчена ксерок опія договору купівлі - прода жу № 35 від 05.11.2005р., укладеного між ТОВ „Айвенго” (продавець) та Т ОВ „Миколаївське спеціалізо ване управління екскавації” (покупець), за яким відповідно до умов даного договору прод авець продає, а покупець купу є незавершене будівництво ре монтно - механічних майстере нь, що знаходяться за адресою : Жовтневий район, с. Галицинів ка, у складі адміністративно ї будівлі загальною площею 2382 кв.м. Згідно з п. 2.1 цього догово ру, вартість об' єкта, що прод ається складає 12500 грн.

Згідно з ст. 32 ГПК України до казами у справі є будь-які фак тичні дані, на підставі яких г осподарський суд у визначено му законом порядку встановлю є наявність чи відсутність о бставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які м ають значення для правильног о вирішення господарського с пору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновк ами судових експертів; поясн еннями представників сторін та інших осіб, які беруть учас ть в судовому процесі. В необх ідних випадках на вимогу суд ді пояснення представників с торін та інших осіб, які берут ь участь в судовому процесі, м ають бути викладені письмово .

Таким чином, із приписів дан ої правової норми випливає, щ о обставини на яких ґрунтуют ься вимоги та заперечення ст орін та інші обставини, що маю ть значення для правильного вирішення господарського сп ору встановлюються господар ським судом на підставі факт ичних даних, якими є докази.

За загальними правилами су дового процесу кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень. Докази подаються сто ронами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК Укр аїни).

Згідно з ст. 34 ГПК України гос подарський суд приймає тільк и ті доказі, які мають значенн я для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України перед бачено, що письмовими доказ ами є документи і матеріали, я кі містять дані про обставин и, що мають значення для прави льного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чи ном засвідченій копії.

При цьому, слід зазначити, щ о доказування полягає не лиш е в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливо сті.

Отже, юридична заінтересов аність позивача у судовому п роцесі зобов' язує його дове сти як наявність спірних мат еріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і на відповідача ма є бути покладено відповідаль ність на передбачених закон ом або умовах договору підст авах.

З матеріалів справи вбачає ться, що місцевий суд визнав з а позивачем право власності на спірне майно, зокрема, на пі дставі ст.ст. 328, 334 ЦК України, за приписами яких, право власно сті набувається на підставах , що не заборонені законом, зок рема із правочинів. Право власності вважається набути м правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або нез аконність набуття права влас ності не встановлена судом. Право власності у набувач а майна за договором виникає з моменту передання майна, як що інше не встановлено догов ором або законом. Переданням майна вважається вручення й ого набувачеві.

Разом з тим, визнаючи за поз ивачем право власності на сп ірне майно, суд не з' ясував, ч и мало право розпоряджатися цим майном ТОВ „Айвенго”, що є одним з правомочностей влас ника.

В силу ст. 658 ЦК України, пр аво продажу товару, крім випа дків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власников і товару.

Підтвердженням права влас ності можуть бути насамперед правовстановлюючі документ и, перелік яких наведено у дод атку № 1 до п. 2.1 Тимчасового пол оження про реєстрацію прав в ласності на нерухоме майно, з атвердженого наказом Мініст ерства юстиції України від 07.0 2.2002р. N 7/5.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 331 ЦК України , в редакції, що була чинною на момент підписання договору № 35 від 05.11.2005р., до завершення буд івництва (створення майна) ос оба вважається власником мат еріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі ц ього будівництва (створення майна).

За заявою заінтересованої особи суд може визнати її вла сником недобудованого нерух омого майна, якщо буде встано влено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проек ту, є незначною.

Згідно з положеннями абзац у 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України, в редакці ї чинній на момент прийняття судом оскаржуваного рішення , у разі необхідності особа, за значена в абзаці першому ціє ї частини, може укласти догов ір щодо об'єкта незавершеног о будівництва, право власнос ті на який реєструється орга ном, що здійснює державну реє страцію прав на нерухоме май но на підставі документів, що підтверджують право власнос ті або користування земельно ю ділянкою для створення об'є кта нерухомого майна, проект но-кошторисної документації , а також документів, що містят ь опис об'єкта незавершеного будівництва.

Проте, визнаючи право власн ості на спірне майно за позив ачем, суд першої інстанції не дав належної правової оцінк и договору купівлі - продажу № 35 від 05.11.2005р. з огляду на відпові дність його вимогам законода вства чинного на момент підп исання цього договору, зокре ма, щодо наявності права у про давця відчужувати майно, яке є предметом договору, щодо фо рми договору та наявності в н ьому всіх істотних умов, які є необхідними для договорів д аного виду, зокрема, предмета та ціни. Судом також взагалі н е з' ясовувалося чи відбулас я фактична передача спірного майна набувачеві за договор ом та чи сплачувалися останн ім за нього грошові кошти від чужувачу майна.

Між тим, жодного посилання н а будь - який правовстановлюю чий документ, що підтверджув ав би право власності продав ця - ТОВ „Айвенго” на відчуж уване майно, або документ, що п ідтверджував право власност і або користування земельною ділянкою для створення об' єкта нерухомого майна, проек тно - кошторисну документаці ю, а також документи, що містят ь опис об' єкта незавершеног о будівництва та його ступін ь готовності, у договорі купі влі - продажу № 35 від 05.11.2005р. не міс титься.

Таким чином, місцевим судом не встановлено всю сукупніс ть обставин, за яких можна зро бити обґрунтований висновок щодо законного власника спі рного майна. Судом також не з' ясовано правовий режим спірн ого майна (нерухоме майно).

Окрім того, перевіряючи зак онність і обґрунтованість ос каржуваного рішення місцево го суду у повному обсязі коле гія суддів зазначає слідуюче .

Так, згідно з п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинн а містити, зокрема, зміст позо вних вимог; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; законодавство, на під ставі якого подається позов.

Таким чином, відповідно до з азначеної норми процесуальн ого права обов' язком позива ча є визначення у позовній за яві змісту позовної вимоги, а судом розглядається позовн а вимога та досліджуються об ставини справи в межах предм ета та підстав позову.

За приписами процесуально го законодавства, предмет по зову - це певна матеріально - правова вимога позивача до в ідповідача, стосовно якої по зивач просить прийняти судов е рішення і яка кореспондує з і способом захисту права, а пі дстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуєть ся вимога позивача.

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни, в редакції чинній на момен т прийняття оскаржуваного рі шення, позивач має право до пр ийняття рішення по справі зм інити предмет або підставу п озову, збільшити розмір позо вних вимог, відмовитись від п озову або зменшити розмір по зовних вимог, а господарськи й суд на відміну від позивача таким правом не наділений.

Натомість, згідно з п. 2 ст. 83 ГП К України господарський суд, приймаючи рішення, має пр аво виходити за межі позовни х вимог, якщо це необхідно для захисту прав та законних інт ересів позивачів і про це є кл опотання заінтересованої ст орони.

Як вбачається із тексту поз овної заяви, предметом спору у даній справі (матеріально - правовою вимогою) позивачем зазначено визнання права вла сності на об' єкт незавершен ого будівництва - ремонтно - механічних майстерень, розт ашованих за адресою: Миколаї вська область, Жовтневий рай он, с. Галицинівка, вул. Набере жна, 42; підставою позову (обста винами, на яких ґрунтується в имога позивача) вказано укла дення з відповідачем, тобто Г алицинівською сільською рад ою 05 листопада 2005 року договору № 35 купівлі - продажу цього об' єкта незавершеного будівниц тва.

В процесі розгляду даної сп рави предмет та підстава поз ову залишилися незмінними.

Однак, ухвалюючи рішення п ро задоволення позову місцев ий господарський суд в поруш ення наведених вище норм про цесуального права за відсутн істю клопотання заінтересов аної сторони вийшов за межі п озовних вимог та своїх повно важень, зазначив предметом п озову вимоги, які позовна зая ва ТОВ „Миколаївське спеціал ізоване управління екскавац ії” не містить та визнав за по зивачем право власності на о б' єкт розташований за адрес ою забудови: Миколаївська об ласть, Жовтневий район, с. Гали цинівка, вул. Набережна, 44 - ад міністративну будівлю загал ьною площею 2382 кв.м., тобто зовс ім на інший об' єкт, розташов аний за іншою адресою та ще й завершений будівництвом. (Зг ідно з ухвалою в порядку ст. 89 Г ПК України від 08.08.2006р.).

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 2 03 ЦК України правочин має вчин ятися у формі, встановленій з аконом.

Правочин, який вчине ний у письмовій формі, підляг ає нотаріальному посвідченн ю лише у випадках, встановлен их законом або домовленістю сторін (ч. 1 ст. 209 ЦК України). Пра вочин підлягає державній реє страції лише у випадках, вста новлених законом. Такий прав очин є вчиненим з моменту йог о державної реєстрації (ч. 1 ст . 210 ЦК України).

Відповідно до положень ст . 657 ЦК України договір купівлі -продажу земельної ділянки, є диного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій фор мі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реє страції.

Таким чином, спірний догові р підлягав як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підляг ає нотаріальному посвідченн ю або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нот аріального посвідчення або д ержавної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріальног о посвідчення, і державної ре єстрації - з моменту державно ї реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни недійсним є правочин, якщ о його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин). У цьому разі визнання тако го правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, вс тановлених цим Кодексом, нік чемний правочин може бути ви знаний судом дійсним.

Згідно зі ст. 220 ЦК України у р азі недодержання сторонами в имоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сто рони домовилися щодо усіх іс тотних умов договору, що підт верджується письмовими дока зами, і відбулося повне або ча сткове виконання договору, а ле одна із сторін ухилилася в ід його нотаріального посвід чення, суд може визнати такий договір дійсним.

Разом з тим, чинним Цивільни м кодексом України не передб ачено можливості визнання су дом дійсним правочину в разі недодержання сторонами вимо ги закону про його обов'язков у державну реєстрацію.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову пр актику розгляду цивільних сп рав про визнання правочинів недійсними" вирішуючи спір п ро визнання правочину, який п ідлягає нотаріальному посві дченню, дійсним, судам необхі дно враховувати, що норма час тини другої статті 220 ЦК не зас тосовується щодо правочинів , які підлягають і нотаріальн ому посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів в ідповідно до статей 210 та 640 ЦК п ов'язується з державною реєс трацією, тому вони не є укладе ними і не створюють прав та об ов'язків для сторін.

Отже, положення ч. 2 ст. 220 ЦК Ук раїни не поширюються на прав очини, які підлягають нотарі альному посвідченню та держа вній реєстрації, оскільки мо мент вчинення таких правочин ів, відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК У країни, пов'язується з держав ною реєстрацією, тому вони є н еукладеними та такими, що не п ороджують для сторін прав та обов'язків.

Судом апеляційної і нстанції установлено, що в по рушення наведених вище вимог закону сторони уклали догов ір купівлі - продажу спірного нерухомого майна у простій п исьмовій формі (наслідком як ої є нікчемність даного дого вору згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК Україн и) і в подальшому ніяких дій дл я його нотаріального посвідч ення та державної реєстрації не здійснили.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК Ук раїни право власності на май но за договором, який підляга є нотаріальному посвідченню , виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з мом енту набрання законної сили рішенням суду про визнання д оговору, не посвідченого нот аріально, дійсним.

Оскільки договір ку півлі - продажу спірного нер ухомого майна від 01.02.2011р. є неук ладеним, він не породжує будь - яких прав та обов' язків для сторін, що його підписали.

Підставою позову про визнання права власності ві дповідно до ст. 392 ЦК України, як ою позивач обґрунтовує свої вимоги, є обставини, що підтве рджують наявність у позивача права власності чи іншого пр ава на майно. Необхідною умов ою захисту права власності ш ляхом його визнання служить підтвердження позивачем св оїх прав на спірне майно. Оскі льки договір купівлі - продаж у нерухомого майна від 01.02.2011р. є неукладеним відповідно до с т.ст. 210, 640 ЦК України та не створ ив для його сторін ніяких юри дичних наслідків, то відсутн і підстави вважати, що позива ч набув право власності на за значене у цьому договорі май но. Отже, позивач не є тією осо бою, яка має суб' єктивне мат еріальне право або охоронюва ний законом інтерес, на захис т якого ним поданий позов (виз нання права власності на спі рне майно).

Враховуючи, що позива чем не надано будь - яких інших додаткових доказів в обґрун тування правових підстав для визнання за ним права власно сті на спірне нерухоме майно , висновок місцевого суду про задоволення позову щодо виз нання права власності на май но, яке є предметом вищевказа ного договору, є неправомірн им.

Окрім того, позивач не зазначив та не довів, які саме дії відповідача - Галицинів ської сільської ради свідчат ь про те, що нею оспорюється чи не визнається право власнос ті позивача на спірне майно.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що при ймаючи оскаржуване рішення п ро задоволення позову місцев ий господарський суд неповно з' ясував обставини, що мают ь значення для справи, виклав у рішенні висновки, що не відп овідають фактичним обставин ам справи, неправильно засто сував норми матеріального п рава та істотно порушив норм и процесуального права, у зв' язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийн яттям нового рішення про від мову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Г ПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу про курора Жовтневого району Мик олаївської області задоволь нити.

Рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 03.07.2006 року у справі № 9/3 84/06-ЗН(07) скасувати.

У задоволенні позову відм овити.

Постанова набирає з аконної сили з дня її прийнят тя і може бути оскаржена у кас аційному порядку до Вищого г осподарського суду України.

Головуючий судд я: Бєляновський В.В.

Судді: М ишкіна М.А.

Будішевська Л.О.