Ухвала

від 06.03.2012 по справі 5009/879/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

5009/879/12

 номер провадження справи  3/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про заходи до забезпечення позову

06.03.12                                                                                        Справа №  5009/879/12

Суддя    Соловйов  В.М.

За позовом: Прокурора Заводського району міста Запоріжжя (69067, м. Запоріжжя,                     вул. Л. Чайкіної, 56)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач-1: Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, ідентифікаційний код 00032945)

позивач-2: Запорізьке державне підприємство “Кремнійполімер” (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, ідентифікаційний код 00203625)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельний дім “Меліз” (69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 6, кв. 31, ідентифікаційний код 33701213)

про стягнення заборгованості в сумі 12 046,23 грн.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2012р. порушено провадження у справі № 5009/879/12 за позовом Прокурора Заводського району                            м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Фонду державного майна України (позивач-1) та  Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (позивач-2) до ТОВ                               “Торговельний дім “Меліз” про стягнення заборгованості в сумі 12 046,23 грн. за договором  № 28/02-1 від 28.02.2008р.

Справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 19.03.2012р.        об 11 годині 00 хвилин.

При зверненні до суду з даним позовом прокурор в пункті 3 прохальної частини позовної заяви просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на все майно та грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відповідача, в межах позовних вимог.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що оскільки відповідач знаходиться в скрутному матеріальному становищі, про що свідчить несплата ним коштів відповідно до умов договору № 28/02-1 від 28.02.2008р., є підстави вважати, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно або зняти кошти зі свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заяву прокурора, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити,   передбачених статтею 67  цього  Кодексу, заходів до забезпечення  позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії  провадження  у  справі,  якщо  невжиття таких заходів може утруднити  чи  зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або  грошові  суми,  що  належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною  іншим   особам  вчиняти   дії,   що     стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі  виконавчого  документа  або іншого документа, за яким  стягнення  здійснюється  у  безспірному порядку;

зупиненням  продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Перелік заходів до забезпечення позову, встановлений статтею 67 ГПК України, є вичерпним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації,  витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання   судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою   підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.  Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне  припинення  господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у   свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна  чи зниження його вартості.

Відповідно до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Прокурором не надано жодних відомостей про наявність у ТОВ "Торговельний дім "Меліз" рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.

Вищий господарський суд України неодноразово звертав увагу господарських судів на те коло факторів, які неодмінно мають враховуватись господарським судом у вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема, пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”.

До відома господарських судів доводилися й правові позиції, пов'язані із застосуванням Верховним Судом України відповідних норм Господарського процесуального кодексу України (пункт 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 06.08.2008 №01-8/471 та пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 16.10.2008 № 01-8/626).

Так, у листі № 5-05/759 від 30.12.2008р. Вищий господарський суд України зазначив, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен  оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити,  пов'язаний з предметом позову, співрозмірний  позовній вимозі  і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те,  що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази у матеріалах справи відсутні і не подані до господарського суду разом з позовною заявою. Тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які є в господарській справі.

Прокурором Заводського району м. Запоріжжя не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що не накладення арешту на майно та банківські рахунки відповідача може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Враховуючи викладені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Керуючись ст. 65-67, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Прокурора Заводського району міста Запоріжжя про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Суддя                                                            Соловйов В.М.